Розрахунок границь робочої зони круглого магнітного аплікатора

We considered the problem of modeling a magnetic applicator of round shape, designed to act on an object (target) with a constant or variable magnetic field. Due to the fact that the magnetic field monotonically decreases with increasing distance to the applicator, the model includes 3 applicators with different radii, and the problem is solved based on their comparison At the same time, the larger and smaller applicators have radii that are larger or smaller than the radius of the average applicator by the same number of times (scale factor k). Analytical dependences on k of the near, far boundary, and middle of the intermediate zone, i.e., the working zone, in which the target should be located, were found in the approximation of the current loop. Asymptotics were found in extreme cases of minimal (k=1) and large (k>>1) scale factors. It is shown that the middle of the working zone at k=1 is equal to R/√2, (R is the radius of the applicator), and at k>>1 it grows as (R/2) k^(1/3). These results provide a solution to the "direct" problem of choosing target parameters for an applicator of a certain radius - size and distance to it. Such a selection is critical when the targets have a sufficiently large size and the distance to which cannot exceed a certain critical value (depth of occurrence), which takes place in particular for the action by magnetic field on certain organs or the area of localization of magnetic (nano)materials inside biological objects, including humans or animals. Pages of the article in the issue: 86 - 91 Language of the article: UkrainianРозглянута задача моделювання магнітного аплікатора круглої форми, призначеного для дії на об’єкт (мішень) постійним чи змінним магнітним полем. У зв’язку з тим, що магнітне поле монотонно спадає з ростом відстані до аплікатора, модель включає 3 аплікатори з різними радіусами, а задача вирішується на основі їх порівняння. При цьому більший та менший аплікатори мають радіуси, які більше чи менше радіуса середнього аплікатора в однакову кількість раз (коефіцієнт масштабу k). В наближенні витка зі струмом знайдено аналітичні залежності від k ближньої, дальньої границі та середини проміжної зони, тобто робочої зони, в якій повинна знаходитися мішень. Знайдено асимпотики у крайніх випадках мінімального (k=1) та великого (k>>1) коефіцієнтів масштабу. Показано, що середина робочої зони при k=1 рівна R/√2, (R – радіус аплікатора),а при k>>1 росте як (R/2) k^(1/3). Ці результати дають вирішення «прямої» задачі – для аплікатора певного радіусу підібрати параметри мішені – розмір та відстань до неї. Такий підбір критичний, коли мішені мають достатньо великий розмір та відстань до яких не може перевищувати певної критичної величини (глибини залягання), що має місце зокрема при дії магнітним полем на певні органи чи області локалізації магнітних (нано)матеріалів всередині біооб’єктів, в т. ч. людини чи тварини

Cobalt-based ZIF-68 and ZIF-69 as the precursors of non-platinum electrocatalysts for oxygen reduction

We report the microwave-assisted synthesis of Co-based ZIF-68 and ZIF-69 zeolitic imidazolate frameworks, which were enriched with iron(ii) acetate and 1,10-phenanthroline and then pyrolyzed to form heterogeneous catalysts. The materials demonstrated high activity in oxygen reduction and suitability as Pt-free catalysts for low-temperature fuel cell

Многоканальный магнитокардиограф

Розглянуто багатоканальний магнітокардіограф, що може працювати в умовах шумових завад і не потребує магнітоекранованої кімнати. Це досягається шляхом виділення сигналу серця за допомогою адаптивної компенсації перешкод та референсних каналів. Збільшення кількості реєструючих каналів до 4-х зменшило час магнітокардіографічного обстеження.Multi-channel magnetocardiograph, which can work at unshielded environment with a noise, is considered. It is achieved by selection of the heart signal with help of adaptive noise compensation and reference channels. Increasing of the quantity of signal channels up to 4 leads to decreasing of the time for patient’s observation.Рассмотрена возможность создания многоканального магнитокардиографа, который может работать в условиях шумовых помех и не требует использования магнитоэкранированной комнаты. Это достигается выделением полезного сигнала сердца с помощью адаптивной компенсации помех и применения референсных каналов. Достигнуто уменьшение полного времени обследования пациента с помощью магнитокардиографа за счет увеличения количества регистрирующих каналов

ПОРІВНЯННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ МЕТОДІВ МАГНІТОКАРДІОГРАФІЧНОГО ТА ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЧНОГО КАРТУВАНЬ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ПОРУШЕНЬ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ

The comparative analysis of methods of magnetocardiographic and electrocardiographic mapping in the aspect of their informativeness is represented in the article.В работе представлен сравнительный анализ методов магнитокардиографического и електрокар-диографического картирований в аспекте их информативности.У роботі представлено порівняльний аналіз методів магнітокардіографічного та електрокардіографічного картувань в аспекті їх інформативності

Value of Topology Approach to Diagnose of CAD Based on Magnetocardiographic Current Distribu-tion Maps in Difficult-to-Diagnose Patients

Abstract Objective: The purpose of this work is to examine the usefulness of the topological approach for analysis of current density maps during ST-T interval in detection of coronary artery disease (CAD) in patients with proved CAD but normal results of routine tests. Materials and Methods: The patient group included 123 patients. Coronary angiography was done due to chest pain. The control group consisted of 124 healthy volunteers. The MCG test was done by 4-channels MCG system installed at unshielded setting. An integral topological index Kideal, consisting of 4 parameters, has been counted. Results and Conclusions: It is shown that K ideal was higher in patient group compared to control one. Sensitivity was 87%, and specificity was 64%. The topological analysis of MCG current density maps is a valuable tool in noninvasive detection of CAD in difficult-to-diagnose patients with uninformative results of routine tests