The ways of prophylaxis of the gastro—intestinal hemorrhage recurrence

За 3 роки з приводу шлунково—кишкової кровотечі (ШКК) виразкового ґенезу у клініці лікували 57 хворих. Чоловіків було 37 (64,9%), жінок — 20 (35,1%). Вік пацієнтів у середньому (56,3 ± 4,7) року. Програма лікування хворих включала місцеве припинення ШКК, медикаментозну терапію, спрямовану на відновлення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), пригнічення секреції шлунка, підвищення зсідальної властивості крові. За середньої тяжкості та тяжкої крововтрати переливали еритроцитну масу, свіжозаморожену плазму. На висоті кровотечі оперовані 3 хворих. Рецидиву кровотечі не було. Через 7 — 8 діб за умови стійкого гемостазу пацієнтів переводили до терапевтичного відділення для продовження консервативної терапії. Through three—years period 57 patients, suffering gastro—intestinal hemorrhage(GIH) of the ulcer genesis, were treated in the clinic. Among them were 37 (64.9%) men and 20 (35.1%) women. The patients havhad (56.3 ± 4.7) yrs old at average. The treatment programm for the patients have included a local arrest of GIH, medicinal therapy, directed on restoration of the circulating blood volume, gastric secretion inhibition,rising of the blood coagulation property. In cases of a middle and severe blood loss the blood preparations were transfused — the erythrocytic mass and freshly frozen plasm.Three patients were operated in the high period of GIH. The GIH recurrence was absent.In 7 — 8 days, if a persistent hemostasis was achieved, the patients were transferred to therapeutic department for the conservative therapy prolongation

Surgical treatment of goiter

Проаналізовані результати лікування 468 хворих з приводу зобу. Хірургічний доступ і обсяг оперативного втручання обирали на підставі аналізу результатів до—та інтраопераційного обстеження хворих. Застосування екстрафасціального методу хірургічного втручання забезпечує бескровність та радикальність операції,зменшення частоти післяопераційних ускладнень. Після операції всі пацієнти живі.The results of treatment of 468 patients, suffering goiter, were analyzed. Surgical access and the operative intervention volume was chosen on background of analysis of the patients preoperative and intraoperative examination data. Extrafascial method of surgical intervention guarantees the blood loss absence and radicality of the operation,as well as reduction of postoperative complications rate. All the patients after the operation are alive

Combined local treatment of purulent-necrotic lesions of diabetic foot syndrome

Проаналізовано 107 медичних карток стаціонарних хворих, які знаходились на ліку-ванні в хірургічному відділенні No 1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2015–2016 років. Серед них було жінок 68 (63%), а чоловіків – 39 (37%). Середній вік пацієнтів становив 53,2 ± 4,3 років. В усіх хворих виявлена нейропатична форма синдрому діабетичної стопи ІІ–ІV стадії за F. Wagner (1981). Середня тривалість гнійно-некротичних уражень до надходження в стаціонар становила 8,1 ± 3,8 діб. Цукровий діабет першого типу зустрічався у 18 (17%), а другого – у 89 (83%) пацієнтів. Усі хворі отримували традиційне комплексне лікування, яке передбачало поєднання хірургічного, консервативного та місцевого методів. Пацієнти були розподілені на дві групи. Перша (основна) група включала 55 (51%) пацієнтів, які при проведені місцевого лікування додатково отримували вакуумну терапію з наступним застосуванням гідрогельколоїдних пов’язок, а друга (порівняння) – 52 (49%) хворих, які отримували у місцевому лікуванні антисептичні розчини та антибактеріальні мазі. За віком, статтю та супутніми захворюваннями пацієнти обох груп були взаємопорівняними. Поряд з клінічним дослідженням усім хворим проводили комплексні загальноклінічні та лабораторні дослідження. Перед початком лікування проводили визначення тактильної, температурної та больової чутливості, рентгенографію стопи, ультразвукове кольорове ангіосканування судин нижніх кінцівок з доплерометрією і визначенням кісточково-плечового індексу. Крім того, всім пацієнтам виконували мікробіологічне та цитологічні дослідження ран на 1, 4, 7 добу лікування. Хворим обох груп виконували радикальну хірургічну обробку гнійного осередку. Зокрема, розкриття абсцесу та флегмони стопи проведе-но у 32 (58%) хворих основної та у 29 (56%) групи порівняння, ампутація та екзартикуляції пальців – у 16 (29%) та у 14 (27%) осіб обох груп відповідно, ампутація стопи на різних рівнях – у 7 (13%) та у 9 (17%) хворих відповідних груп. Хворим основної групи після проведення хірургічної обробки ран накладали апарат вакуумної терапії з показником негативного перемінного тиску 125–175 мм.рт.ст. Через добу проводи-ли ревізію рани з повторним накладенням цього апарату на 72 години. Тривалість застосування вакуумної терапії в основній групі становила 7 днів. У подальшому для місцевого лікування застосовували гідроколоїдні пов’язки. Лікування цими пов’язками тривало до 7 днів. Кожні 3 дні проводили їх заміну.Місцеве лікування пацієнтів у групі порівняння проводилось за стандартною методикою. Наприкінці стаціонарного лікування у 24 (46%) пацієнтів групи порівняння відбулося зменшення виразкового дефекту на 35%, а у 28 (54%) роз-міри ран не змінились. У всіх осіб основної групи спостерігалось зменшення ранового дефекту. Зменшення площі рани становило 4,8% на добу у основній та 2,5% – у групі порівняння. Отже, застосування вакуумної терапії при про-ведені місцевого лікування гнійно-некротичних ускладнень нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи прискорює очищення ран та перехід до другої фази ранового процесу. Поєднання вакуумної терапії та гідроколоїдних пов’язок прискорює час загоєння ран, зменшує кількість повторних оперативних втручань, термін перебування хворих у стаціонарі та знижує ризик ви-конання високих ампутацій нижньої кінцівки

Experience of diagnosis and treatment of phlegmon in the diabetic foot syndrome

У 85(69,1%) хворих при СДС відзначене гнійно-некротичне ураження стопи , з них у 29(34,1%)-діагностовано флегмону стопи.Хворих с СДС і гнійно-некротичним ураженням стопи слід оперувати в невідкладному порядку. Виконання раннього оперативного втручання з приводу флегмони стопи при СДС дозволило зберегти опороздатність кінцівки у 96,6% хворих.In the clinic in 2007—2010 yrs 123 patients were treated for dia betic foot syndrome (DFS). In 29 (34.1%) of them the foot phlegmon was diagnosed, including 9 (31%), suffering osteomyelitis o 2—3 metatarsal bones. Neuropathic form of DFS was diagnosed in 20 (69%) and angiopathic one — in 9 (31%) patients. In a day oadmittance to hospital 26 (89.7%) patients were operated, in a on day, after conduction of purposeful preoperative preparation — 3(10.3%). Incomplete sutures were put on, the flow cleansing o wounds, using antiseptic solutions, were used. Wounds were treated in accordance to course of the wound process phases. Beside antibacterial and desintoxication therapy conduction, periphera vasodilators, hypoxants, and in neuropathic form of DFS the group B vitamins and preparations of alpha—lipoic acid, were prescribed All the patients have recovered. A stationary treatment term o patients, suffering neuropathic form of DFS, have constituted a average (16.3 ± 4.2) days, and in angiopathic one — (19.4 ± 3.6 days. The foot support ability was secured in 96.6% of patients

NODULAR GOITER: THE POSSIBILITIES OF MODERN DIAGNOSTIC METHODS (LITERATURE REVIEW)

There are many methods for investigating the thyroid gland pathology. None of them guarantee mistakes or false results at nodular goiter, especially before surgery. Thus, in 4-6% of patients malignant changes in nodes are diagnosed only after surgery. The aim of the work was to systematize the modern methods of nodal goiter investigation, to analyse the indications to their application and informative. All methods of nodal goiter diagnosis were conditionally divided into three groups: methods for determining the functional state of the thyroid gland, visualization methods and methods of morphological diagnosis. However, the primary and obligatory research method remains the clinical examination of the patient with palpation of the thyroid gland and neck. Auscultation of the trachea at the level of the thyroid gland has practical significance only in cases of tracheal stenosis with dense goiter. Among the laboratory methods of determining the thyroid gland functional state, the determination of the basal secretion level of the thyroid stimulating hormone is extremely sensitive. Determination of thyroxine and triiodothyronine levels is performed as for general fraction, and free fraction. For the diagnosis of the thyroid gland functional changes, a thyroliberin test is used, which is positive for hypothyroidism and negative for hyperthyroidism. In diffuse toxic goiter (DTG) and chronic autoimmune thyroiditis (Hashimoto, CATH) in the blood serum specific antibodies to the thyroid gland are specified. At CATH elevated levels of antibodies to the thyroglobulin and microsomal fraction are observed, at DTG to receptors of thyroid stimulating hormone. Among the methods of visualization, sonography is widely used. In addition to determination of the shape, size, location of nodes during the study structural changes in tissues, especially their blood supply, can be determined. The informativeness of the study is increased when conducting a pulsed spectral and energy doppler study. A spiral computer or magnetic resonance imaging is also used. Morphological studies hold a leading position in the diagnosis of nodal goiter. Thus, thin-needle aspiration puncture biopsy under sonographic control with subsequent cytological examination of punctulus is obligatory. The use of malignancy markers and wedge-shaped dehydration markers increases the informative nature of the method. Histological examination is carried out both in the traditional classical way and in the frozen sections of tissues. It can be complemented by immunohistochemical and morphometric methods of diagnosis. Intraoperative laser autofluorescence spectroscopy also allows to establish the morphological structure of the thyroid gland nodal formations. Methods of nodular goiter diagnosis have a large variety. Each of them has certain disadvantages. This does not allow to be guided by the results of only one of them in most cases. The most informative diagnostics is achieved with their complex carrying out and interpretation of the results

Features of sepsis in patients with diabetic foot syndrome

Післяопераційна летальність у хворих з синдро­мом діабетичної стопи (СДС), однією із головних причин якої є сепсис та його ускладнення, складає 20-30%. Тому одним із найбільш складних і невирішених питань є рання діагностика сепсису та його ускладнень, що забезпечить зниження ризику ле­тальних випадків у хворих з цією патологією

Cовременные подходы к лечению больных с гнойно-некротическими поражениями синдрома диабетической стопы

Кількість хворих на цукровий діабет у всьому світі збільшується із геометричною прогресією, а значить і зростає відсоток ускладнень. Синдром діабетичної стопи є лідером серед причин, які призводять до ранньої інвалідизації пацієнтів. Тому, пошук нових лікувальних тактик є постійним процесом, що мотивує хірургів та в свою чергу відкриває нові можливості в лікуванні різних форм гнійно-некротичних процесів у хворих з цукровим діабетом. Терапія негативним тиском виступає як одна із найперспективніших на сьогодні. А проведені ряд рандомізованих клінічних досліджень уже сьогодні довели її ефективність на практиці. Застосування вакуумної терапії як складового компоненту комбінованого лікування гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи дозволяє значно прискорити реконвалесценцію та суттєво зменшити відсоток високих ампутацій в майбутньому

Conditions for optimal wound healing after surgery on the thyroid gland

Щороку в Україні виконується більше 10 тисяч операцій на щитоподібній залозі (ЩЖ), кожна з яких несе ризик виникнення специфічних ускладнень, які можуть призвести до інвалідності або навіть до смерті хворого. Крім того, важливим критерієм професійно виконаної операції вважається не тільки відсутність специфічних ускладнень, але і відсутність косметичних дефектів загоєння післяопераційної рани, адже операція проводиться на передній поверхні шиї, тобто в зоні підвищеної косметичної уваги

Особенности хирургического лечения больных атеросклерозом сосудов нижних конечностей с гнойно-некротическими осложнениями

Лікування хворих з облітеруючим атеросклерозом включає оперативне лікування, суть якого полягає у відновленні кровотоку нижніх кінцівок та виконанні некректомій

Системный воспалительный ответ у больных с синдромом диабетической стопы

Проведене обстеження і лікування 154 хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС), які лікувалися у хірургічному відділенні №1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави. Основну (першу) групу склали 68 хворих, що поступили до хірургічного стаціонару за період з 2011 по 2014 роки. Контрольну групу склали 66 хворих, що надійшли в стаціонар за період з 2007 по 2010 роки