СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ МЕТОДОВ ПО ОПРЕДЕЛЕНИЮ НЕПЛАТЕЖЕСПОСОБНОСТИ КОМПАНИИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ЭКСПЕРТИЗ

The article describes the methods of financial and economic examinations to determine the insolvency of a company in the Baltic countries, Republic of Armenia, Ukraine, Republic of Belarus, the Russian Federation and Republic of Kazakhstan. The signs of insolvency regulated in legislation of the countries, and international requirements for the validation of expert methods are presented in the article. The authors present the results of a comparative analysis of the considered methods for assessing insolvency and results of testing methods based on data of annual reports of focus group of five Latvian bankrupt companies. The research has shown that the expert methods of all eight countries are based on a normative approach — comparing the calculated financial ratios with their normative value. In Ukraine, Republic of Belarus, the Russian Federation and Republic of Kazakhstan, the financial ratios and their normative values are approved in the legislation of the countries. In the Baltic countries and Republic of Armenia, these ratios and their values are developed in approved expert methodologies. The method of «net assets» is also used to assess the solvency of large companies. The test results showed that the methods of the countries reviewed are applicable in practice and give a similar assessment of the solvency of companies as a whole. More similar results present the methods of the Baltic countries, Ukraine and Republic of Belarus. The results of the methods of Republic of Armenia, Kazakhstan and the Russian Federation are more similar to each other, but slightly differ from the previously listed group of countries. The authors demonstrated the ability to validate the expert methods, which is necessary to use an expert conclusion on the assessment of insolvency as an evidence base in another country.У статті розглядаються методи визначення неплатоспроможності компанії при проведенні фінансово-економічних експертиз в країнах Прибалтики, Республіці Вірменія, в Україні, Республікці Білорусь, Російської Федерації та в Республіці Казахстан. У статті представлені ознаки неспроможності, врегульовані законодавством країн, і міжнародні вимоги до валідації експертних методів. Автори представляють результати порівняльного аналізу розглянутих методів оцінки неспроможності і результати методів тестування на основі даних річних звітів фокус-групи п’яти збанкрутілих підприємств Латвії. У статті представлені результати авторської версії валідації розглянутих методів визначення неспроможності в рамках фінансово-економічних досліджень. З дослідження вбачається, що експертні методи всіх восьми країн засновані на нормативному підході − порівняння розрахованих фінансових коефіцієнтів з їх нормативним значенням. В Україні, Республіці Білорусь, Російській Федерації та Республіці Казахстан фінансові коефіцієнти і їх нормативні значення затверджені на законодавчому рівні цих країн. У країнах Балтії і Республіці Вірменія ці коефіцієнти і їх значення розроблені в затверджених експертних методиках. Метод «чистих активів» також використовується для оцінки платоспроможності великих компаній. Результати дослідження показали, що методи розглянутих країн, застосовні на практиці і дають аналогічну оцінку платоспроможності компаній в цілому. Більш подібні результати представляють методи країн Балтії, України і Республіки Білорусь. Результати методів Республіки Вірменія, Республіки Казахстан і Російської Федерації більш схожі один з одним, але незначно відрізняються від раніше перерахованої групи країн. Автори продемонстрували можливість валідації експертних методів, що необхідно для використання експертного висновку під час оцінки неспроможності в якості доказової бази в іншій країні.В статье рассматриваются методы определения неплатежеспособности компании при проведении финансово-экономических экспертиз в странах Прибалтики, Республике Армения, в Украине, Республике  Беларусь, Российской Федерации и в Республике Казахстан. В статье представлены признаки несостоятельности, регулируемые законодательством стран, и международные требования к валидации экспертных методов. Даны результаты сравнительного анализа рассмотренных методов оценки несостоятельности и результаты методов тестирования на основе данных годовых отчетов фокус-группы пяти обанкротившихся предприятий Латвии, а также представлены результаты авторской версии валидации рассмотренных методов определения несостоятельности в рамках финансово-экономических исследований