Вплив теплової обробки на вміст мікроорганізмів у молоці питному

The microflora of raw milk is in the center of constant attention at the enterprises where it is processed. Since the microbiota of pasteurized milk is determined by the percentage of heat-resistant bacteria that are present in the milk raw material. Defects during storage are associated with the development of residual microflora of pasteurized products. The aim of the work was to determine the quantitative changes in milk microflora using different pasteurization temperatures. Pasteurization of raw milk of the first and extra grades was carried out at t = +72 °С and t = +91 °С with a holding time of 15–20 s. In pasteurized and raw milk, the residual amount of microorganisms of different groups was determined: mesophilic, psychrotrophic, lactic acid, heat-resistant, and spore-forming. It was found that in raw milk before pasteurization, the main part of the microflora was psychrotrophic and mesophilic microorganisms up to 70%, the share of lactic acid microbiota was up to 25%, heat-resistant and spore-forming bacteria were 4% and 0.8%, respectively. The temperature regime of heat treatment (t = 72 °C exposure for 20 s) contributed to the reduction of mesophilic bacteria by 93.4% when using extra grade milk and by 91.5% when using first grade milk. That is, almost 6.4 times more bacteria remain in drinking milk when raw materials of lower quality are used. The intensity of death of heat-resistant microflora of milk under the regime of 72 °C with a holding time of 20 s was only 15.2 % when using raw extra milk and 4.2 % (first). Pasteurization at a temperature of 91 °C for 20 seconds had a much stronger effect on this microflora, as its efficiency was 52.9 % and 49.2 %. That is, the efficiency of the pasteurization mode was 3.5 and 11.7 times stronger, respectively, compared to the mode at a temperature of 72 °C. Therefore, in order to apply an effective pasteurization regime at the enterprise, it is necessary to know the quantitative and qualitative composition of the microflora of raw milk.Мікрофлора молока-сировини перебуває в центрі постійної уваги на підприємствах, де його перероблюють. Мікробіота пастеризованого молока визначається відсотком термостійких бактерій, які наявні у молочній сировині. Саме із розвитком залишкової мікрофлори пастеризованих продуктів пов’язують вади під час зберігання. Метою роботи було визначити кількісні зміни мікрофлори молока за застосування різної температури пастеризації. Пастеризацію молока-сировини першого та екстра ґатунків проводили за t = +72 °С та t = +91 °С з витримкою 15–20 с. У пастеризованому і сирому молоці визначали залишкову кількість мікроорганізмів різних груп: мезофільну, психротрофну, молочнокислу, термостійку та спороутворюючу. Встановлено, що у молоці-сировині до пастеризації основну частину мікрофлори становили психротрофні та мезофільні мікроорганізми до 70 %, на частку молочнокислої мікробіоти припадало до 25 %, термостійкі і спороутворюючі бактерії становили 4 % та 0,8 % відповідно. Температурний режим теплової обробки (t = 72 °C експозиція 20 с) сприяв зменшенню мезофільних бактерій на 93,4 % за умови використання молока екстра ґатунку та на 91,5 % за умови першого ґатунку. Тобто практично в 6,4 раза більша кількість бактерій залишається у питному молоці при використанні сировини нижчої якості. Інтенсивність відмирання термостійкої мікрофлори молока за режиму 72 °С з витримкою 20 с становила всього 15,2 % за використання молока сирого екстра ґатунку та 4,2 % (першого). Пастеризація за режиму температури 91 °С протягом 20 с значно сильніше впливала на дану мікрофлору, оскільки ефективність її становила 52,9 % та 49,2 %. Тобто ефективність режиму пастеризації була в 3,5 та 11,7 раза відповідно сильніша, порівнюючи з режимом за температури 72 °С. Отже, для застосування ефективного режиму пастеризації на підприємстві необхідно знати кількісний і якісний склад мікрофлори молока сирого

First mock-up of the CBM STS module based on a new assembly concept

A molecular dynamics model has been developed to investigate the effect of the crystallographic orientation on the material deformation behaviors in nano- indentation/scratching of BCC iron. Two cases with different substrate orientations have been simulated. The orientations along x, y and z direction are [001], [100] and [010] for Case I and [111], [-1-12] and [1-10] for Case II, respectively. Case I and Case II exhibit different deformation patterns in the substrate. During indentation, the pile-up can be observed in Case I, but not in Case II. During scratching the pile-up ahead of the movement of the indenter has been enlarged in Case I, while a chip with the disordered atoms is generated in Case II. It has been found that Case I has both higher hardness and larger coefficient of friction. The ratios of the hardness and the coefficient of friction between cases I and II are nearly 2. The reason is attributed to the different crystallographic orientations used in both cases

The usage of CaCl2 gradient for isolation of αS2-caseins fractions

Запропоновано метод виділення αS2¬¬-казеїну з коров’ячого молока з використанням іонообмінної хроматографії на ДЕАЕ-целюлозі в об’ємі. В порівнянні з традиційними способами фракціонування білків казеїнового комплексу метод має низку переваг. Він простий у виконанні і не потребує великих затрат часу. Вихід електрофоретично чистої фракції αS2¬¬-казеїну складає близько 70 %.Method of obtains αS2-caseins from cow milk with the help of batch fraction on DEAE-cellulose have been proposed. The method has some preferences compared with the traditional approaches of the fractionation of casein protein complex. It is simple and quick in use. The recovery of electrophoretically pure was 70 %