Евристичні можливості категорії маргінальності в суспільно-політичному дискурсі

Козаченко С. М. Евристичні можливості категорії маргінальності в суспільно-політичному дискурсі / С. М. Козаченко // S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe : електронний науково-практичний журнал / редкол.: Д. В. Яковлев (голов. ред.), К. М. Вітман (заст. голов. ред.), Д. Ю. Дворніченко (відп. секр.) [та ін.] ; НУ «ОЮА». – Одеса, 2017. – Вип. 3. – C. 4-8.Досліджується інтерпретація поняття «маргінальне» в аналізі трансформаційних процесів у суспільстві. Акцентується увага на формуванні сучасного дискурсу маргінальності в контексті вивчення механізмів динаміки основних соціальних інститутів. Вихідним принципом вважається тотальність природи маргінальності, яка виникає не тільки в переломні періоди життя суспільства, а супроводжує функціонування всіх державних режимів і всіх соціальних рівнів. З’ясовано, що характеристика маргінальності як нейтрального феномену, який фіксує становище «на межі», піднімає проблему свободи вибору і природи творчості в усіх сферах суспільного життя. Маргінальність дозволяє рухатися від старого до нового, оскільки соціальні системи схильні до постійних деформацій, що виявляються в економічних, соціальних та культурних сферах. Аналіз понять «маргінальна особистість» та «маргінальна ситуація» дав можливість розглянути маргінальність як своєрідну форму прояву життєвих ресурсів людини.Исследуется интерпретация понятия «маргинальное» в анализе трансформационных процессов в обществе. Акцентируется внимание на формировании современного дискурса маргинальности в контексте изучения механизмов динамики основных социальных институтов. Исходным принципом принимается тотальность природы маргинальности, так как она возникает не только на переломных этапах жизни общества, но присуща всем государственным режимам и присутствует на всех «этажах» социума. Выяснено, что характеристика маргинальности как нейтрального феномена, который фиксирует пограничное состояние, поднимает проблему свободы выбора и природы творчества во всех сферах жизни общества. Маргинальность позволяет двигаться от старого к новому, поскольку социальные системы подвержены постоянным деформациям, проявляющимся в экономических, социальных и культурных сферах. Анализ понятий «маргинальная личность» и «маргинальная ситуация» дал возможность рассмотреть маргинальность как своеобразную форму проявления жизненных ресурсов человека.We investigate the interpretation of the concept of «marginal» in the analysis of transformation processes in the society. Attention is focused on the formation of the modern discourse of marginality in the context of the study of mechanisms dynamics of basic social institutions. The starting principle is considered the totality marginality of nature that occurs not only in the critical periods of life, and accompanies the operation of all public modes and all social levels. It was found that the characteristics of marginality as a neutral phenomenon that captures the situation «on the brink», raises the issue of freedom of choice and the nature of creativity in all spheres of public life. Marginality allows you to move from the old to the new as social systems are prone to permanent deformation, manifested in economic, social and cultural spheres. Analysis of the concepts of «marginal person» and «marginal situation» given the opportunity to review marginality as a form of manifestation of the human vital resources

Methodological Principles for Assessing Socio-Economic Security of a Region

Socio-economic development of a region is possible under several conditions, one of which at present is socio-economic security of a region. Its provision implies the availability of assessments, the reliability of which directly depends on the quality of the methodological principles of assessment. The proposed methodological principles for assessing socio-economic security of a region proceed from the provisions of the conceptual and defensive approaches to determining its status and nature, the functional and indicator approaches to its assessment. The sequence of operations and actions on the assessment is combined in the presented algorithm. The content of the stages of the developed algorithm is disclosed. According to the algorithm, both the integral assessment of socio-economic security of a region as a whole and its intermediate assessments are calculated for each of its components. The basis of the methodological principles for assessing socio-economic security of a region is a set of indicators, which include indicators of not only objective but also of subjective nature, which is why at the information stage of the assessment algorithm attention is paid to the results of monitoring public opinion in the region. Indicators for assessing socio-economic security of a region are selected using the principles of inheritance, reliability, measurability, consistency and are distributed by its individual components. An important characteristic of the selected indicators is that they allow for carrying out analysis in time and measuring regional differentiation. A sequence of formalizing the calculations of the integral indicator of the socio-economic security of a region is provided. The proposed methodological principles for assessing socio-economic security of a region can be used in practice