Вивчення показників поширеності та захворюваності на хворобу Паркінсона у різних регіонах світу

Aim. To study the prevalence and incidence of Parkinson’s disease in 5 world regions and rank them by indexes of the prevalence and incidence.Materials and methods. Methods of scientific analysis, in particular analytical, statistical methods and the content analysis, were used in this work.Results. The indicators of the prevalence and incidence of Parkinson’s disease in different countries and regions, as well as for different age groups have been determined. It has been shown that the number of patients with Parkinson’s disease increases exponentially with age, i.e. starting from the age of 55 the number of patients increases sharply. It has been found that one of the factors affecting the prevalence of Parkinson’s disease is the state of the environment, in particular the air pollution.Conclusions. According to the study conducted it has been determined that Parkinson’s disease is spreading unevenly in the world and in individual countries. The data obtained will be used for further research of Parkinson’s disease.Цель: изучение показателей распространенности и заболеваемости болезнью Паркинсона в пяти мировых регионах и ранжирование их по показателям распространенности и заболеваемости.Материалы и методы. В работе использованы методы научного анализа, в частности аналитический, статистический и контент-анализ.Результаты исследования. Определены показатели распространенности и заболеваемости болезнью Паркинсона в разных странах и регионах мира, а также в различных возрастных группах. Показано, что количество больных болезнью Паркинсона с возрастом растет экспоненциально, то есть среди людей возрастной группы 55 лет и больше количество больных резко возрастает. Определено, что одним из факторов, который может влиять на распространенность болезни Паркинсона, является состояние окружающей среды, в частности воздуха.Выводы. По данным проведенного исследования определено, что болезнь Паркинсона распространяется неравномерно в мире и отдельных странах. Полученные данные будут использованы в дальнейшем исследовании болезни Паркинсона.Ключевые слова:болезнь Паркинсона; распространенность; заболеваемость; международный опыт.Мета: вивчення показників поширеності та захворюваності на хворобу Паркінсона у п’яти світових регіонах і ранжування їх за показниками поширеності та захворюваності. Матеріали та методи. Використано методи наукового аналізу, зокрема аналітичний, статистичний та контент-аналіз. Результати дослідження. Визначено показники поширеності та захворюваності на хворобу Паркінсона у різних країнах і регіонах світу, а також у різних вікових групах. Показано, що кількість хворих на хворобу Паркінсона з віком зростає експоненціально, тобто серед людей вікової групи 55 років та більше кількість хворих на хворобу Паркінсона різко зростає. Встановлено, що одним із факторів, який може мати вплив на поширеність хвороби Паркінсона, є стан навколишнього середовища, зокрема повітря. Висновки. За даними проведеного дослідження визначено, що хвороба Паркінсона розповсюджується нерівномірно у світі й окремих країнах. Отримані дані будуть використані у подальшому дослідженні хвороби Паркінсона

Оцінка економічної доступності антибактеріальних препаратів для лікування гострого простого бронхіту у дітей до трьох років

The article presents the calculation results of parameters of social and economic availability for antibacterial drugs used for treating acute simple bronchitis in children under the age of 3 years in the context of pharmaceutical groups for the period of 2011 – 2015. According to the solvency adequacy ratio calculated for the population the negative trend to increase its value for all groups of antibacterial drugs in 2015 compared to 2011 has been found, and as a result, their availability for consumers decreases. According to the results of calculations of availability indicators for domestic and foreign antibacterial drugs within 2012-2015 it has been determined that the characteristic dynamics in the availability indicators increases exactly for domestic drugs, and, on the contrary, it decreases for drugs of foreign manufacture. According to the authors the current trend indicates the need to expand the market segment of antibacterial drugs due to the national production, and it will increase the overall level of economic availability for consumers.В статье представлены результаты расчетов показателей социально-экономической доступности антибактериальных лекарственных средств, которые применяются для лечения острого простого бронхита у детей до 3-х лет, в разрезе фармакотерапевтических групп за период 2011-2015 гг. Согласно рассчитанному коэффициенту адекватности платежеспособности населения установлена негативная тенденция увеличения его значения для всех групп антибактериальных препаратов в 2015 г. по сравнению с 2011 г. и, как следствие, уменьшение их доступности для потребителей. По результатам расчетов показателей доступности для отечественных и иностранных антибактериальных лекарственных средств за 2012-2015 гг. установлена характерная динамика увеличения показателя доступности именно для отечественных препаратов и, наоборот, его уменьшение для лекарственных средств иностранного производства. Сложившаяся тенденция, по мнению авторов, указывает на необходимость расширения сегмента рынка антибактериальных препаратов за счет отечественного производства, что позволит увеличить общий уровень их экономической доступности для потребителей.У статті наведено результати розрахунків показників соціально-економічної доступності антибактеріальних лікарських засобів, що застосовуються для лікування гострого простого бронхіту у дітей до 3-х років, у розрізі фармакотерапевтичних груп за період 2011-2015 рр. Відповідно до розрахованого коефіцієнта адекватності платоспроможності населення встановлено негативну тенденцію збільшення його значення для всіх груп антибактеріальних препаратів у 2015 р. порівняно з 2011 р. і, як наслідок, зменшення їх доступності для споживачів. За результатами розрахунків показників доступності для вітчизняних та іноземних антибактеріальних лікарських засобів за 2012-2015 рр. встановлено характерну динаміку збільшення показника доступності саме для вітчизняних препаратів і, навпаки, його зменшення для лікарських засобів іноземного виробництва. Така тенденція, на думку авторів, вказує на необхідність розширення сегмента ринку антибактеріальних препаратів за рахунок вітчизняного виробництва, що дозволить збільшити загальний рівень їх економічної доступності для споживачів

Оцінка якості і результативності роботи регуляторних органів у сфері обігу лікарських засобів

Aim. To assess the quality and effectiveness of the work of regulatory authorities in the field of drug circulation. Materials and methods. The study was based on data from scientific publications, statistical reports, results of our own research, including a survey of representatives of senior management positions of business entities in the pharmaceutical sector of the healthcare sector. The methods used were a sociological survey, descriptive statistics, graphical analysis, and data generalization. Results. Based on the results of the analysis of international and domestic experience in assessing the activities of state regulatory authorities, a system of qualitative indicators for assessing the effectiveness of their work was proposed. According to the questionnaire developed, an anonymous survey was conducted among representatives of the management level with at least 5 years of experience in organizations and enterprises engaged in a certain area of pharmaceutical activity. It was found that according to the indicators of assessing the general principles of providing regulatory services in the field of circulation of medicines, quality and availability of regulatory services, the activities of public authorities were assessed at a satisfactory level. It was determined that the work of regulatory authorities with complaints from consumers of their services needed to be improved, and the level of performance of regulatory functions in controlling the promotion of medicines and their advertising was also necessary to be improved. Conclusions. Thus, based on the results obtained at this stage of the study, it can be stated that the level of activity of regulatory authorities in the field of circulation of medicinal products is satisfactory from the point of view of the recipients of their services. At the same time, taking into account the world experience of using approaches to assess state bodies in providing services to individuals and legal entities, we consider it necessary to develop a unified procedure for conducting a comprehensive assessment of the effectiveness of regulatory authorities by self-assessment and stakeholder assessment of regulatory services using the same performance indicators.Мета – оцінити якість та результативність роботи регуляторних органів у сфері обігу лікарських засобів (ЛЗ). Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали дані наукових публікацій, статистичні звіти, результати власних досліджень, зокрема опитування представників керівних посад суб’єктів господарювання у фармацевтичному секторі сфери охорони здоров’я. Використано методи соціологічного опитування, описової статистики, графічного аналізу, узагальнення даних. Результати дослідження. За результатами вивчення світового і вітчизняного досвіду оцінювання діяльності державних регуляторних органів запропоновано систему якісних показників ефективності їхньої роботи. Відповідно до розробленої анкети проведено анонімне опитування представників управлінської ланки з досвідом роботи не менше 5 років в організаціях та підприємствах, що провадять фармацевтичну діяльність. Визначено, що діяльність органів державної влади за показниками якості та доступності регуляторних послуг, а також загальних принципів їх надання у сфері обігу ЛЗ респонденти вважають задовільною. Проте потребує покращення робота регуляторних органів зі скаргами споживачів їхніх послуг, а також  виконання регуляторних функцій у питаннях контролю за промоцією ЛЗ та їх рекламою. Висновки. Отже, на основі одержаних результатів цього етапу дослідження можна стверджувати про задовільний рівень діяльності регуляторних органів у сфері обігу ЛЗ з погляду отримувачів їхніх послуг. Разом із тим, зважаючи на світовий досвід використання підходів до оцінювання державних органів щодо надання послуг фізичним особам та суб’єктам господарювання, вважаємо за потрібне розробити уніфіковану процедуру комплексного оцінювання ефективності діяльності цих органів шляхом самооцінки та оцінки стейкголдерами за тотожними показниками

Вивчення теоретичних підходів до проведення івентів із метою формування бренду закладу вищої освіти

Aim. To study the features of the events held by the institution of higher education and their impact on the formation of a positive image of the institution. Materials and methods. The following research methods were applied: theoretical (analysis and synthesis of scientific literature and normative sources, generalization, classification, analytical, comparative and logical), empirical (description, comparison). The scientific data and normative documents concerning events and the system of branding formation of a higher education institution were used. Results. The study of scientific papers on the event management and event marketing has been conducted. The meaning of the concept of “event” has been defined. The goals and objectives of events held in the educational space have been formulated. The types of events have been studied. The main types, content and examples of events that are advisable to hold in a higher education institution are given: informational, scientific, festive, socio-cultural, image-making. Such criteria for classification of events as openness of events, the number of the audience involved, types of the tasks performed, goals of the event, the audience involved and directions of work of a higher education institution have been proposed. The principles of a “successful event” of a higher education institution have been defined. The stages of organizing events of a higher education institution have been proposed. The expediency of conducting a survey after the event has been determined in order to identify the advantages and disadvantages of the event, form the purpose of attending the event by different participants, improve the quality of events and determine the impact on the image of the institution. Conclusions. The stages of the event management in higher education institutions have been suggested. The meaning of events has been defined; their objectives, tasks and classification, have been determined. The principles of the event organization, factors that determine the effectiveness of events and the advantages of events as marketing communication tools have been formed.Цель работы: изучение особенностей проведения ивентов высшим учебным заведением и их влияния на формирование его положительного имиджа. Материалы и методы: научные данные и нормативные документы про ивенты и систему формирования брендинга высшего учебного заведения; использовались теоретические (анализ и синтез научной литературы и нормативных источников, обобщения, классификации, аналитический, сравнительный и логический) и эмпирический (описания, сравнения) методы. Результаты. Проведено исследование научных работ, посвященных ивент-менеджменту и ивент-маркетингу. Определена сущность дефиниции «ивент». Сформулированы цели и задачи ивентов, проводящихся в образовательном пространстве. Изучены виды ивентов. Приведены основные виды, содержание и примеры ивентов, которые целесообразно проводить в высшем учебном заведении: информационные, научные, праздничные, социально-культурные, имиджевые. Предложены критерии классификации ивентов: открытость мероприятий, численность вовлеченной аудитории, виды выполняемых задач, цели ивента, привлеченная аудитория и направления работы вуза. Определены принципы «успешного ивента» вуза. Предложены этапы организации ивентов высшего учебного заведения. Определена целесообразность проведения анкетирования по окончании ивента с целью выявления преимуществ и недостатков ивента, формирования цели посещения ивента различными участниками, улучшения качества событий и определения влияния на имидж заведения. Выводы. Предложены этапы организации проведения ивентов в высших учебных заведениях. Определена сущность ивентов, их цели, задачи и классификация. Сформулированы принципы организации ивентов, факторы, от которых зависит их эффективность, и преимущества ивентов как инструментов маркетингових коммуникаций.Мета дослідження: вивчення особливостей проведення івентів закладом вищої освіти та їхнього впливу на формування його позитивного іміджу. Матеріали та методи: наукові дані та нормативні документи стосовно івентів та системи формування брендингу закладу вищої освіти; були використані теоретичні (аналіз та синтез наукової літератури і нормативних джерел, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи. Результати дослідження. Проведено дослідження наукових праць, присвячених івент-менеджменту та івент-маркетингу. Визначено сутність дефініції «івент». Сформульовано цілі та завдання івентів, які проводяться в освітянському просторі. Вивчено види івентів. Наведено основні види, зміст та приклади івентів, які доцільно проводити в закладі вищої освіти: інформаційні, наукові, святкові, соціально-культурні, іміджеві. Запропоновано критерії класифікації івентів: відкритість заходів, чисельність залученої аудиторії, види виконуваних завдань, цілі івенту, залучена аудиторія та напрями роботи закладу вищої освіти. Визначено принципи «успішного івенту» закладу вищої освіти. Запропоновано етапи організації івентів закладу вищої освіти. Визначено доцільність проведення анкетування після закінчення івенту з метою виявлення його переваг та недоліків, формування мети відвідування івенту різними учасниками, поліпшення його якості та визначення впливу на імідж закладу. Висновки. Запропоновано етапи організації проведення івентів у закладах вищої освіти. Визначено сутність івентів, їхню мету, завдання та класифікацію. Сформульовано принципи організації івентів, чинники, від яких залежить їх ефективність, і переваги івентів як інструментів маркетингових комунікацій

Дослідження сучасного стану державного регулювання медико-фармацевтичного забезпечення хворих на орфанні захворювання в Україні

The necessary condition for an appropriate level of medical and pharmaceutical providing of patients with orphan diseases (OD) in Ukraine is the presence of the state regulation and the legal and regulatory framework created. It determined the choice of the area of research. As a result of the analysis it has been determined that providing of medical and pharmaceutical care to patients is regulated by 9 main normative legal acts: 2 laws, 2 resolutions, 1 instruction and 4 orders. The main achievements of the regulation of medical and pharmaceutical providing of patients with orphan diseases in Ukraine are the following: confirmation of the order of the lifelong providing of patients with medicines and medical food, approval of the nomenclature of medicines for the centralized providing of 9 nosologies,simplification of the order of the state registration and determination of the procedure of import of the unregistered medicines for OD treatment to the territory of Ukraine. The practical value of the article consists in the analysis and systematization of the current legal and regulatory framework concerning medical and pharmaceutical providing of medicines to patients with OD in Ukraine, determination of the main achievements and directions that require additional legal response from the public authorities.Необходимым условием надлежащего уровня медико-фармацевтического обеспечения больных орфанными заболеваниями (ОЗ) в Украине является наличие государственного регулирования и сформированной нормативно-правовой базы, что обусловило выбранную тематику исследования. В результате анализа установлено, что предоставление медико-фармацевтической помощи больным регламентируется 9 основными нормативно-правовыми актами: 2 законами, 2 постановлениями, 1 распоряжением и 4 приказами. Среди главных достижений регулирования медико-фармацевтического обеспечения больных ОЗ в Украине можно выделить утверждение порядка пожизненного обеспечения больных ЛС и продуктами лечебного питания,утверждение номенклатуры ЛС для централизованного обеспечения 9 нозологий, упрощение порядка государственной регистрации и определение процедуры ввоза на территорию Украины незарегистрированных ЛС для лечения ОЗ. Практическая ценность статьи заключается в анализе и систематизации действующей нормативно-правовой базы по вопросам медико-фармацевтического обеспечения больных ОЗ в Украине, установлении главных достижений и определении направлений, требующих дополнительного законодательного урегулирования со стороны государственных органов власти.Необхідною умовою належного рівня медико-фармацевтичного забезпечення хворих на орфанні захворювання (ОЗ) в Україні є наявність державного регулювання та сформованої нормативно-правової бази, що зумовило обрану тематику дослідження. За результатами аналізу встановлено, що надання медико-фармацевтичної допомоги хворим регламентується 9 основними нормативно-правовими актами: 2 законами, 2 постановами, 1 розпорядженням і 4 наказами.Серед головних здобутків у регулюванні медико-фармацевтичного забезпечення хворих на ОЗ в Україні можна виділити затвердження порядку довічного забезпечення хворих ЛЗ і продуктами лікувального харчування, затвердження номенклатури ЛЗ для централізованого забезпечення 9 нозологій, спрощення порядку державної реєстрації та визначення порядку ввезення на територію України незареєстрованих ЛЗ для лікування ОЗ. Практична цінність статті полягає в аналізі й систематизації чинної нормативно-правової бази щодо питань медико-фармацевтичногозабезпечення хворих на ОЗ в Україні, визначенні головних досягнень та окресленні напрямків, які потребують додаткового законодавчого врегулювання з боку державних органів влади

Дослідження складових та індикаторів оцінки фармацевтичної допомоги в країнах світу

The results of analysis of the global experience for assessing the pharmaceutical care are presented in the article. Indicators used for development of improving the quality of pharmaceutical care and opti- mizing the process of the pharmaceutical provision in different countries have been generalized. The domestic experience of medical care evaluation has been analyzed. It has been found that application of the quality system of the pharmaceutical care indicators allows to improve the level of interaction among all subjects of the health care system and the quality of pharmaceutic.Приведены результаты анализа мирового опыта оценки фармацевтической помощи. Проведено обобщение индикаторов, используемых для разработки направлений повышения качества предоставления фармацевтической помощи и оптимизации процесса фармацевтического обеспече- ния населения в разных странах. Проанализирован отечественный опыт оценки медицинской помощи. Установлено, что использование системы индикаторов качества фармацевтической помощи позволит усовершенствовать уровень взаимодействия между всеми субъектами си- стемы здравоохранения и повысить качество фармацевтических услуг для пациентов.У статті наведено результати аналізу світового досвіду оцінки фармацевтичної допомоги. Проведено узагальнення індикаторів, які використовуються для розробки напрямків покращення якості надання фармацевтичної допомоги та оптимізації процесу фармацевтичного забезпечення населення у різних країнах. Проаналізовано вітчизняний досвід оцінки медичної допомоги. Встановлено, що використання системи індикаторів якості фармацевтичної допомоги надасть можливість удосконалити рівень взаємодії між усіма суб’єктами системи охорони здоров’я і підвищити якість фармацевтичних послуг для пацієнтів

Дослідження сучасних підходів до формування асортиментної політики вітчизняних фармацевтичних підприємств

The article summarizes the current approaches to formation of the assortment policy of the manufacturing pharmaceutical companies. The classification of methods of the assortment policy formation for a manufacturing company has been carried out. The specific features of the assortment policy formation of the leading domestic pharmaceutical manufacturers have been analyzed. It has been determined that the combination of several assortment strategies in the company’s work promotes formation of the best assortment policy.В статье обобщены современные подходы к формированию ассортиментной политики производственных фармацевтических предприятий. Осуществлена классификация методов формирования ассортиментной политики промышленного предприятия. Проанализированы особенности формирования ассортиментной политики ведущих отечественных фармацевтических производителей. Установлено, что формированию самой выгодной ассортиментной политики способствует сочетание нескольких ассортиментных стратегий в работе предприятия.У статті узагальнено сучасні підходи до формування асортиментної політики виробничих фармацевтичних підприємств. Здійснено класифікацію методів формування асортиментної політики промислового підприємства. Проаналізовано особливості формування асортиментної політики провідних вітчизняних фармацевтичних виробників. Встановлено, що формуванню найвигіднішої асортиментної політики сприяє поєднання кількох асортиментних стратегій у роботі підприємства

Аналіз особливостей правового статусу державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на сучасному етапі

Aim. To determine the main features of the legal status of the State Service of Ukraine on Medicines and Drug Control; to reveal the importance of this body as a subject of public administration and governance in the field of healthcare at the present stage. Materials and methods. The materials used were the legislation of Ukraine, information from the official websites of international organizations, government agencies of Ukraine and foreign countries, monographs, theses, and scientific articles. Such methods as analysis, synthesis, classification, grouping, formal-dogmatic, logical-semantic, ascent from abstract to concrete, historical, comparative, as well systematic, and graphic methods were applied. Results. Based on the study of the current legal acts, as well as those that are important as historical sources, three main stages in the formation of the system of state bodies of Ukraine implementing the state policy in the areas of quality control and safety of medicines, medicinal products, circulation of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors, and counteraction to their illicit trafficking have been identified. Taking into account historical trends and foreign experience, additional arguments in favor of expanding the powers of this body are given. It has been proposed to classify the specific functions of the State Service of Ukraine on Medicines and Drug Control, which characterize its legal status, as well as serve as distinguishing features in relation to other central executive authorities, into rule-making, regulatory (provision of administrative services), control and supervisory, and information and communication functions. The practical measures of cooperation between the State Service of Ukraine on Medicines and Drug Control and other state bodies and non-governmental organizations have been summarized, and on this basis, 2 levels of cooperation – international and national – have been identified. It has been found that memoranda are the predominant legal form of cooperation at both levels. The classification of the bodies with which the State Service of Ukraine on Medicines and Drug Control has signed memoranda of cooperation has been made. Conclusions. Based on the analysis, the authors offer their own definitions of the concepts of “legal status” and “competence” of the State Service of Ukraine on Medicines and Drugs Control, and distinctions between the categories of “functions” and “tasks”, “public governance in the field of healthcare” and “public administration in the field of healthcare”. The features that characterize the legal status of the State Service of Ukraine on Medicines and Drugs Control have been identified, and the classification of its specific functions at the present stage has been proposed.Мета – визначити головні ознаки правового статусу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби), розкрити значення цього органу як суб’єкта державного управління та публічного адміністрування у сфері охорони здоров’я на сучасному етапі. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження обрано законодавство України, інформацію з офіційних вебсайтів міжнародних організацій, державних органів України та іноземних країн, монографії, дисертації, наукові статті. Використано методи: аналізу, синтезу, класифікації, групування, формально-догматичний, логіко-семантичний, сходження від абстрактного до конкретного, історичний, порівняльний, системний, графічний. Результати дослідження. На підставі опрацювання чинних на сьогодні нормативно-правових актів (НПА), а також НПА, що мають значення як історичні джерела, нами визначено три основних етапи формування системи державних органів України, які реалізують державну політику у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів (ЛЗ), медичних виробів (МВ), обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу. З урахуванням історичних тенденцій та зарубіжного досвіду наведено додаткові аргументи у напрямі розширення повноважень цього органу. Запропоновано класифікувати специфічні функції Держлікслужби України, що характеризують її правовий статус, а також постають відмежувальними ознаками щодо інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), на нормотворчі, регуляторні (надання адміністративних послуг), контрольно-наглядові та інформаційно-комунікаційні. Узагальнено практичні заходи співпраці Держлікслужби України з іншими державними органами і громадськими організаціями, на підставі чого виокремлено 2 рівні співробітництва: міжнародний та національний. З’ясовано, що переважною правовою формою закріплення співробітництва на обох рівнях є меморандуми. Здійснено класифікацію органів, з якими Держлікслужбою України підписано меморандуми про співпрацю. Висновки. На підставі проведеного аналізу запропоновано авторське визначення поняття «правовий статус» та «компетенція» Держлікслужби України, здійснено розмежування категорій «функції» та «завдання», «державне управління у сфері охорони здоров’я» та «публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я». Визначено риси, які характеризують правовий статус Держлікслужби України, запропоновано класифікацію її специфічних функцій на сучасному етапі

Дослідження науково-практичних аспектів формування фармацевтичної термінології

Aim. To identify pharmaceutical terms of socio-economic and organizational directions that are the most used and important in order to substantiate their role and place in the pharmaceutical terminology system.Materials and methods. Methods of scientific analysis, in particular historical, systematic and analytical, content analysis, were used in the work.Results. Historical and interdisciplinary features of formation of the pharmaceutical terminological apparatus have been identified. It has been shown that the characteristic feature of the terminology of organizational and economic disciplines of social orientation is a rapid development with a characteristic absence of definition and legislative consolidation of the key terms. The absence of consistency in using such terms as “pharmaceutical provision”, “drug provision”, “provision with medicines”, as well as the discrepancy of these terms to the current state of development of pharmaceutical science and practice have been found.Conclusions. In the accordance with the results of the study conducted the pharmaceutical provision is presented as the subsystem in the national healthcare with the definition of the basic principles and components of organizational and economic forms and indicators of efficiency. The definition of the term “pharmaceutical provision” in the context of modern pharmaceutical science and practice is given; it contributes to deepening of the systematic and logical approach of modern scientific research in pharmacy.Цель: определение наиболее употребляемых и значимых фармацевтических терминов социально-экономического и организационного направления с обоснованием их роли и места в фармацевтической терминологической системе.Материалы и методы. В работе использованы методы научного анализа, в частности исторический, системно-аналитический, контент-анализ.Результаты исследования. Определены исторические и междисциплинарные особенности формирования фармацевтического терминологического аппарата. Показано, что характерной особенностью терминологии организационно-экономических дисциплин социальной направленности является стремительное развитие с характерным отсутствием определения и законодательного закрепления основных терминов. Установлено отсутствие системности в применении терминов «фармацевтическое обеспечение», «лекарственное обеспечение», «медикаментозное обеспечение», несоответствие последних современному состоянию развития фармацевтической науки и практики.Выводы. В соответствии с результатами проведенного исследования фармацевтическое обеспечение представлено как подсистема в отечественном здравоохранении с определением основных принципов и составляющих, организационно-экономических форм и показателей эффективности. Дано определение термина «фармацевтическое обеспечение» в контексте современной фармацевтической науки и практики, что способствует углублению системно-логического подхода современных научных исследований в фармации.Мета: виявлення найбільш вживаних та вагомих фармацевтичних термінів соціально-економічного й організаційного спрямування з визначенням їх ролі та місця у фармацевтичній термінологічній системі.Матеріали та методи. В роботі використано методи наукового аналізу, зокрема історичний, системно-аналітичний, контент-аналіз.Результати дослідження. Визначено історичні та міждисциплінарні особливості формування фармацевтичного термінологічного апарата. Показано, що характерною особливістю термінології організаційно-економічних дисциплін соціального спрямування є стрімкий розвиток з характерною відсутністю визначення та законодавчого закріплення основних термінів. Встановлено відсутність системності щодо застосування термінів «фармацевтичне забезпечення», «лікарське забезпечення», «медикаментозне забезпечення», невідповідність останніх сучасному стану розвитку фармацевтичної науки і практики.Висновки. За результатами проведеного дослідження фармацевтичне забезпечення представлено як підсистему у вітчизняній ОЗ із визначенням основних принципів та складових, організаційно-економічних форм та показників ефективності. Надано визначення терміну «фармацевтичне забезпечення» у контексті сучасної  фармацевтичної науки і практики, що сприятиме поглибленню системно-логічного підходу сучасних наукових досліджень у фармації

Аналіз сучасного стану нормативно-правового регулювання трудових відносин працівників фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я

The results of the analysis of norms of legal regulation of labor relationship of employees of the pharmaceutical sector of healthcare determining the specificity of their work are given in the article. In order to determine the main peculiarities of the workers’ activity regulation stated in provisions of the Employment Law Code of Ukraine and the draft of the Labor Code of Ukraine the criteria for their comparison have been formulated, and a number of significant changes in the field of approaches to the labor relationship regulation has been determined. Thus, it can be argued that these changes, on the one hand, improve employees’ positions giving them a wide range of rights, and on the other hand, the changes, in fact, strengthen employers’ positions despite the increased control over them by the labor union organizations. It has been found that the specificity of the legal regulation of the pharmacist’s activity includes requirements of conformity to qualification demands, availability of professional rights and responsibilities, perquisites, opportunity for working hours reduced and additional paid leave.В статье приведены результаты анализа норм законодательного регулирования трудовых отношений работников фармацевтического сектора отрасли здравоохранения, обусловливающих специфику их труда. С целью установления основных отличий регулирования труда работников, изложенных в положениях Кодекса законов о труде Украины и законопроекте Трудового кодекса Украины, нами сформулированы критерии их сравнения и определен ряд существенных изменений в подходах к регулированию трудовых отношений работников.Можно утверждать, что, с одной стороны, указанные изменения улучшают положение работников, наделяя их широкими правами, а с другой – фактически усиливают позиции работодателей, несмотря на системный контроль со стороны профсоюзных организаций. Установлено,что специфика нормативно-правового регулирования труда фармацевтического работника включает требования в соответствии c квалификацией, наличия профессиональных прав и обязанностей, льгот, возможности работать по сокращенному рабочему времени и получать дополнительный оплачиваемый отпуск.У статті наведено результати аналізу вивчення норм законодавчого регулювання трудових відносин працівників фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я, які обумовлюють їх специфіку праці. З метою встановлення основних відмінностей регулювання праці працівників, викладених у положеннях Кодексу законів про працю України та законопроекту Трудового кодексу України, нами сформульовано критерії їх порівняння та визначено низку суттєвих змін до підходів у регулюванні трудових відносин працівників. Можна стверджувати, що, з одного боку, зазначені зміни покращують становище працівників, наділяючи їх широким колом прав, а з іншого – фактично посилюють позиції роботодавців, незважаючи на системний контроль з боку профспілкових організацій. Встановлено, що специфіка нормативно-правового регулювання праці фармацевтичного працівника включає вимоги щодо відповідності кваліфікаційним вимогам, наявності професійних прав та обов’язків, пільг, можливості працювати за скороченим робочим часом та отримувати додаткову оплачувану відпустку