ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ ТА ЗАПАС ЕНЕРГІЇ У ГРУБОМУ ДЕРЕВНОМУ ДЕТРИТІ ВІЛЬХОВИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

Forest ecosystem is one of the largest reservoirs of carbon, which plays an important role in the global carbon cycle during the deposition and carbon emission. The data of forest management on deadwood stock and coarse woody debris on 3.5 thousand of forestry-biometric sections of forestry enterprises were used for the research. Alder stands within Ukrainian Polissya were researched. The recommendations of Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) were used to determine the amount of deposited carbon. The area of alder stands in Ukrainian Polissya is almost 367.000 ha. Forest management has identified 145.000 m3 of deadwood in alder forests on the area over 13.000 ha, and, also, almost 41.000 m3 of coarse woody debris on the area of 4.000 ha. The average deadwood stock is 11.0 m3∙ha-1, and coarse woody debris – 10.2 m3∙hа-1 in alder forests, where deadwood and coarse woody debris is accounted. The fraction of deadwood stock relatively total stock of alder stands of Ukrainian Polissya with deadwood and coarse woody debris is 7.8 % and within the age group ranges from 6.8 % (almost ripe plantations) to 38.1 % (young). The data of deadwood mortmass and coarse woody debris in completely dry state and the carbon content of the biomass were given as a basis for determining the deposited carbon. The total amount of deposited carbon in wood detbris of alder forests of Ukrainian Polissya is 39.9 Gg C. The deposited carbon in deadwood mortmass in alder forests within the administrative regions ranged from 2.2 Mg C·ha-1 (Volyn region) to 3.0 Mg C ha-1 (Kyiv and Chernihiv regions). The least deposited carbon in coarse woody debris mortmass is concentrated in the forests of Sumy region – 1.7 Mg C·ha-1, the forests of Chernihiv region have the highest carbon index – 3.5 Mg C·ha-1. The total energy content in mortmass components (deadwood and coarse woody debris) of alder forests of Ukrainian Polissya is 1.43 PJ. The average energy stock in deadwood mortmass of alder stands within the administrative regions ranged from 79 GJ·ha-1 (Volyn region) to 107 GJ·ha-1 (Kyiv and Chernihiv region). In general, 39.9 Gg C is concentrated in woody debris in alder forests in Ukrainian Polissya. The total energy stock in coarse fragments of wood (dry and broken wood) is 1.43 PJ.Осуществлен анализ базы данных повыдельной характеристики ольховых лесов Украинского Полесья и установлен запас сухостоя и валежа в ольшаниках по данным повыдельной базы данных лесоустройства. Установлены особенности структуры запаса сухостоя и валежа по лесоводственно-таксационным параметрам. Определено, что насаждения ольхи клейкой в Украинском Полесье имеют запас сухостоя 145 тыс. м3 и валежа – 41 тыс. м3, в том числе только 3 % валежа считается ликвидным. Установлено, что средний запас сухостойных деревьев представляет 11,0 м3∙га-1, а средний запас валежа – 10,2 м3∙га-1. Отмечено, что основной запас сухостойных деревьев и валежа ольховых лесов (88,7 %) сосредоточен в древостоях вегетативного происхождения. Указано, что часть запаса сухостоя и валежа относительно общего запаса стволов в коре ольховых насаждений Украинского Полесья с сухостоем и валежом представляет 7,8 %. Определено, что по площади часть насаждений ольхи клейкой вегетативного происхождения представляет 89,5 % всех лесов с имеющимся грубым древесным детритом свыше 5 м3 ∙ га-1. В пределах Украинского Полесья в грубом древесном детрите (сухостое и валеже) ольховых насаждений накоплено углерода 39,9 Гг С. Депонируемый углерод в мортмассе сухостоя ольховых насаждений в пределах административных областей в среднем представляет от 2,2 Мг С · га-1 (Волынская обл.) до 3,0 Мг С · га-1 (Киевская и Черниговская обл.). Общий запас энергии в грубом древесном детрите ольшаников представляет 1,43 ПДж. В условиях Украинского Полесья запас энергии в валеже колеблется от 61 ГДж·га-1 (Сумская обл.) до 125 ГДж · га-1 (Черниговская обл.).Здійснено аналіз бази даних повидільної характеристики вільхових лісів Українського Полісся та встановлено запас сухостою і деревної ламані у вільшаниках за даними повидільної бази даних лісовпорядкування. Встановлено особливості структури запасу сухостою і деревної ламані за лісівничо-таксаційними параметрами. Визначено, що насадження вільхи клейкої в Українському Поліссі мають запас сухостою 145 тис. м3 та деревної ламані – 41 тис. м3,зокрема тільки 3 % деревної ламані вважають ліквідною. Визначено, що середній запас сухостійних дерев становить 11,0 м3∙га-1, а середній запас деревної ламані – 10,2 м3∙га-1. Зазначено, що основний запас сухостійних дерев та деревної ламані клейковільхових лісів (88,7 %) зосереджено у деревостанах вегетативного походження. Вказано, що частка запасу сухостою і деревної ламані відносно загального запасу стовбурів у корі клейковільхових насаджень Українського Полісся із сухостоєм та деревною ламанню становить 7,8 %. Визначено, що за площею частка насаджень вільхи клейкої вегетативного походження становить 89,5 % усіх лісів з наявним грубим деревним детритом понад 5 м3 ∙ га-1. У межах Українського Полісся у грубому деревному детриті (сухостій і деревна ламань) клейковільхових насаджень накопичено вуглецю 39,9 Гг С. Депонований вуглець у мортмасі сухостою вільхових насаджень у межах адміністративних областей у середньому становить від 2,2 Мг С · га-1 (Волинська обл.) до 3,0 Мг С · га-1 (Київська і Чернігівська обл.). Загальний запас енергії у грубому деревному детриті вільшаників становить 1,43 ПДж. В умовах Українського Полісся запас енергії в деревній ламані змінюється від 61 ГДж · га-1 (Сумська обл.) до 125 ГДж · га-1 (Чернігівська обл.)

Мортмасса лесных экосистем в современном экоресурсном измерении

Установлено методичні особливості поділу мортмаси лісових екосистем за основними компонентами та класами деструкції залежно від просторового розміщення, розміру та якісного стану. Опрацьовано теоретико-методологічні та методичні засади оцінювання фізичних показників грубого і дрібного деревного детриту в лісових екосистемах. Проаналізовано встановлені закономірності нагромадження мортмаси в лісових екосистемах. Обґрунтовано значення комплексного оцінювання мортмаси лісів у вирішенні проблеми дослідження біопродуктивності, біорізноманіття та вуглецевого циклу лісових екосистем.Methodological features of mortmass division of forest ecosystems are established for the main components and classes destruction depending on the spatial distribution, size and quality condition. Some theoretical and methodological foundations and methodological assessment of physical indicators of coarse and fine woody debris in forest ecosystems are processed. The analysis of established patterns of accumulation of mortmass in forest ecosystems is made. Complex evaluation of forest mortmass in solving the problem of research of the biological productivity, biodiversity and the carbon cycle of forest ecosystems were analyzed.Установлены методические особенности разделения мортмассы лесных экосистем по основным компонентам и классам деструкции в зависимости от пространственного размещения, размера и качественного состояния. Обработаны теоретико-методологические и методические основы оценки физических показателей крупного и мелкого древесного детрита в лесных экосистемах. Сделан анализ установленных закономерностей накопления мортмассы в лесных экосистемах. Проанализировано значение комплексной оценки мортмассы лесов в решении проблемы исследования биопродуктивности, биоразнообразия и углеродного цикла лесных экосистем