THE BIOMASS STRUCTURE OF ALDER PLANTATIONS OF UKRAINIAN POLISSYA

Досліджено структуру біомаси вільхових насаджень Українського Полісся, зокрема структуру фітомаси та мортмаси насаджень вільхи у молодому та стиглому віці. Встановлено, що у структурі фітомаси вільхового молодняку переважала фітомаса стовбура у корі – 72,7 % (74 т∙га-1). Виявлено, що фітомаса стовбурів у корі стиглого вільхового насадження становила 158 т∙га-1, а загальна фітомаса стиглого вільхового насадження – 246 т∙га-1 рослинної органічної речовини. Встановлено, що у структурі мортмаси молодняку вільхи клейкої переважала мортмаса підстилки – 51,7 % (13,5 т∙га-1) та мортмаса сухостою – 14,6 %(3,8 т∙га-1). Зазначено, що у структурі мортмаси дослідного 58-річного вільхового насадження також переважала мортмаса підстилки – 39,5 %(27 т∙га-1). Виявлено, що мортмаса сухостійних дерев стиглого вільхового насадження становила 21 т∙га-1 абсолютно сухої речовини, в якій найбільшу частку становили дерева І класу деструкції – 83 %. Встановлено, що у структурі мортмаси деревної ламані стиглого насадження найбільшу частку становила деревна ламань ІІІ класу деструкції – 2,2 т∙га-1 (68 %), а загальна мортмаса пнів 58-річного вільхового насадження становила 0,14 т∙га-1, майже всі пні належали до ІІІ і ІV класів деструкції (89 %). Зазначено, що рослинна біомаса молодого насадження вільхи клейкої представлена 127 т·га-1 органічної речовини, а у структурі біомаси вільхового молодняку 79,5 % припадало на фітомасу і 20,5 % – на мортмасу. Біомаса стиглого вільхового насадження представлена 315 т·га-1 рослинної органічної речовини. Встановлено, що у структурі загальної біомаси вільхових насаджень Українського Полісся частка надземної фітомаси деревостану зменшувалася від 65,1 % у молодняку до 57,2 % у стиглому насадженні, частка фітомаси підліску змінювалася від 0,2 % до 5,1 %, частка опаду грубих гілок зменшувалася від 3,0 % до 0,9 %, частка мортмаси підстилки зменшувалася від 10,6 % до 8,6 %. Виявлено, що у структурі рослинної біомаси вільхових лісів Українського Полісся загальна мортмаса становила 20,5 % в молодняку та 21,8 % у стиглому насадженні.Исследована структура биомассы ольховых насаждений Украинского Полесья, в частности структура фитомассы и мортмассы насаждений ольхи в молодом и спелом возрасте. Установлено, что в структуре фитомассы ольхового молодого насаждения преобладала фитомасса ствола в коре – 72,7 % (74 т∙га-1). Выявлено, что фитомасса стволов в коре спелого ольхового насаждения составляла 158 т∙га-1, а общая фитомасса спелого ольхового насаждения – 246 т∙га-1 растительного органического вещества. Установлено, что в структуре мортмассы молодого насаждения ольхи клейкой преобладала мортмасса подстилки – 51,7 % (13,5 т∙га-1) и мортмасса сухостоя – 14,6 % (3,8 т∙га-1). Отмечено, что в структуре мортмассы спелого 58-летнего ольхового насаждения также преобладала мортмасса подстилки – 39,5 % (27 т∙га-1). Выявлено, что мортмасса сухостойных деревьев спелого ольхового насаждения составляла 21 т∙га-1 абсолютно сухого вещества, в котором наибольшую часть составляли деревья І класса деструкции – 83 %. Отмечено, что в структуре мортмассы валежа спелого насаждения наибольшую часть составлял валеж ІІІ класса деструкции – 2,2 т∙га-1 (68 %), а общая мортмасса пней 58-летнего ольхового насаждения представляла собой 0,14 т∙га-1, почти все пни принадлежали к ІІІ и ІV классам деструкции (89 %). Установлено, что растительная биомасса молодого насаждения ольхи клейкой представлена 127 т∙га-1 органического вещества, а в структуре биомассы ольхового молодняка 79,5 % приходилось на фитомассу и 20,5 % – на мортмассу. Биомасса спелого ольхового насаждения представлена 315 т∙га-1 растительного органического вещества. Установлено, что в структуре общей биомассы ольховых насаждений Украинского Полесья часть надземной фитомассы древостоя уменьшалась от 65,1 % в молодняке до 57,2 % в спелом насаждении, часть фитомассы подлеска изменялась от 0,2 % до 5,1 %, часть опада толстых веток уменьшалась с 3,0 % к 0,9 %, часть мортмассы подстилки уменьшалась от 10,6 % до 8,6 %. Выявлено, что в структуре растительной биомассы ольховых лесов Украинского Полесья общая мортмасса составляла 20,5 % в молодняке и 21,8 % в спелом насаждении.An important issue that will provide the solution of many environmental problems and will find ways to rational use of forest resources is the study of phytocoenoses by biomass components: live biomass and dead biomass. The total live biomass of alder stands is the totality of the live biomass of the trunk in the bark, branches, leaves, roots, understorey, and green forest floor. This indicator in the experimental 13-year-old forest was 101 t∙ha-1. The total live biomass of the mature alder forest was 246 t∙ha-1 of plant organic matter. The natural decomposition of trees was the main cause of the formation of dead biomass in alder forests as a result of their competition in the stand and the defeat of diseases and pests of woody plants. The trend of accumulation of live biomass throughout the life of the stand was in line with the dynamics of the available total dead biomass of alder forests. Snags of the mature alder forest, which amounted to 20.4 t∙ha-1 of absolutely dry matter, were divided into 2 classes of destruction. Logs in alder forests are more than 10 year old. According to the applied method, the stump of alder forests belonged to the logs. In the structure of biomass of alder young forest 79.5 % was related to live biomass and 20.5 % to dead biomass of forests. Biomass of mature alder forest is represented by 315 t·ha-1 of plant organic matter. In the structure of the total biomass of the alder forests of the Ukrainian Polissya, the proportion of the above-ground live biomass of the tree stands decreased from 65.1 % in young forest to 57.2 % in a mature forest, due to the decrease in the crown fraction in the trees in the mature years, the share of live biomass of the substrate varied from 0.2 % to 5.1 %. The proportion of precipitous rough branches decreased from 3.0 % to 0.9 %, which is associated with a decrease in the intensity of cleaning the trunks from branches in mature stands. The share of underlay fell from 10.6 % to 8.6 %. It was revealed that the total dead biomass made up 20.5 % in young forest and 21.8 % in mature stand in the structure of plant biomass of alder forests of Ukrainian Polissya. On the basis of empirical research data in the absolutely dry state, the structure of biomass of alder forests of the Ukrainian Polissya was established on the main components

THE BIOMASS STRUCTURE OF ALDER PLANTATIONS OF UKRAINIAN POLISSYA

An important issue that will provide the solution of many environmental problems and will find ways to rational use of forest resources is the study of phytocoenoses by biomass components: live biomass and dead biomass. The total live biomass of alder stands is the totality of the live biomass of the trunk in the bark, branches, leaves, roots, understorey, and green forest floor. This indicator in the experimental 13-year-old forest was 101 t∙ha-1. The total live biomass of the mature alder forest was 246 t∙ha-1 of plant organic matter. The natural decomposition of trees was the main cause of the formation of dead biomass in alder forests as a result of their competition in the stand and the defeat of diseases and pests of woody plants. The trend of accumulation of live biomass throughout the life of the stand was in line with the dynamics of the available total dead biomass of alder forests. Snags of the mature alder forest, which amounted to 20.4 t∙ha-1 of absolutely dry matter, were divided into 2 classes of destruction. Logs in alder forests are more than 10 year old. According to the applied method, the stump of alder forests belonged to the logs. In the structure of biomass of alder young forest 79.5 % was related to live biomass and 20.5 % to dead biomass of forests. Biomass of mature alder forest is represented by 315 t·ha-1 of plant organic matter. In the structure of the total biomass of the alder forests of the Ukrainian Polissya, the proportion of the above-ground live biomass of the tree stands decreased from 65.1 % in young forest to 57.2 % in a mature forest, due to the decrease in the crown fraction in the trees in the mature years, the share of live biomass of the substrate varied from 0.2 % to 5.1 %. The proportion of precipitous rough branches decreased from 3.0 % to 0.9 %, which is associated with a decrease in the intensity of cleaning the trunks from branches in mature stands. The share of underlay fell from 10.6 % to 8.6 %. It was revealed that the total dead biomass made up 20.5 % in young forest and 21.8 % in mature stand in the structure of plant biomass of alder forests of Ukrainian Polissya. On the basis of empirical research data in the absolutely dry state, the structure of biomass of alder forests of the Ukrainian Polissya was established on the main components.Исследована структура биомассы ольховых насаждений Украинского Полесья, в частности структура фитомассы и мортмассы насаждений ольхи в молодом и спелом возрасте. Установлено, что в структуре фитомассы ольхового молодого насаждения преобладала фитомасса ствола в коре – 72,7 % (74 т∙га-1). Выявлено, что фитомасса стволов в коре спелого ольхового насаждения составляла 158 т∙га-1, а общая фитомасса спелого ольхового насаждения – 246 т∙га-1 растительного органического вещества. Установлено, что в структуре мортмассы молодого насаждения ольхи клейкой преобладала мортмасса подстилки – 51,7 % (13,5 т∙га-1) и мортмасса сухостоя – 14,6 % (3,8 т∙га-1). Отмечено, что в структуре мортмассы спелого 58-летнего ольхового насаждения также преобладала мортмасса подстилки – 39,5 % (27 т∙га-1). Выявлено, что мортмасса сухостойных деревьев спелого ольхового насаждения составляла 21 т∙га-1 абсолютно сухого вещества, в котором наибольшую часть составляли деревья І класса деструкции – 83 %. Отмечено, что в структуре мортмассы валежа спелого насаждения наибольшую часть составлял валеж ІІІ класса деструкции – 2,2 т∙га-1 (68 %), а общая мортмасса пней 58-летнего ольхового насаждения представляла собой 0,14 т∙га-1, почти все пни принадлежали к ІІІ и ІV классам деструкции (89 %). Установлено, что растительная биомасса молодого насаждения ольхи клейкой представлена 127 т∙га-1 органического вещества, а в структуре биомассы ольхового молодняка 79,5 % приходилось на фитомассу и 20,5 % – на мортмассу. Биомасса спелого ольхового насаждения представлена 315 т∙га-1 растительного органического вещества. Установлено, что в структуре общей биомассы ольховых насаждений Украинского Полесья часть надземной фитомассы древостоя уменьшалась от 65,1 % в молодняке до 57,2 % в спелом насаждении, часть фитомассы подлеска изменялась от 0,2 % до 5,1 %, часть опада толстых веток уменьшалась с 3,0 % к 0,9 %, часть мортмассы подстилки уменьшалась от 10,6 % до 8,6 %. Выявлено, что в структуре растительной биомассы ольховых лесов Украинского Полесья общая мортмасса составляла 20,5 % в молодняке и 21,8 % в спелом насаждении.Досліджено структуру біомаси вільхових насаджень Українського Полісся, зокрема структуру фітомаси та мортмаси насаджень вільхи у молодому та стиглому віці. Встановлено, що у структурі фітомаси вільхового молодняку переважала фітомаса стовбура у корі – 72,7 % (74 т∙га-1). Виявлено, що фітомаса стовбурів у корі стиглого вільхового насадження становила 158 т∙га-1, а загальна фітомаса стиглого вільхового насадження – 246 т∙га-1 рослинної органічної речовини. Встановлено, що у структурі мортмаси молодняку вільхи клейкої переважала мортмаса підстилки – 51,7 % (13,5 т∙га-1) та мортмаса сухостою – 14,6 %(3,8 т∙га-1). Зазначено, що у структурі мортмаси дослідного 58-річного вільхового насадження також переважала мортмаса підстилки – 39,5 %(27 т∙га-1). Виявлено, що мортмаса сухостійних дерев стиглого вільхового насадження становила 21 т∙га-1 абсолютно сухої речовини, в якій найбільшу частку становили дерева І класу деструкції – 83 %. Встановлено, що у структурі мортмаси деревної ламані стиглого насадження найбільшу частку становила деревна ламань ІІІ класу деструкції – 2,2 т∙га-1 (68 %), а загальна мортмаса пнів 58-річного вільхового насадження становила 0,14 т∙га-1, майже всі пні належали до ІІІ і ІV класів деструкції (89 %). Зазначено, що рослинна біомаса молодого насадження вільхи клейкої представлена 127 т·га-1 органічної речовини, а у структурі біомаси вільхового молодняку 79,5 % припадало на фітомасу і 20,5 % – на мортмасу. Біомаса стиглого вільхового насадження представлена 315 т·га-1 рослинної органічної речовини. Встановлено, що у структурі загальної біомаси вільхових насаджень Українського Полісся частка надземної фітомаси деревостану зменшувалася від 65,1 % у молодняку до 57,2 % у стиглому насадженні, частка фітомаси підліску змінювалася від 0,2 % до 5,1 %, частка опаду грубих гілок зменшувалася від 3,0 % до 0,9 %, частка мортмаси підстилки зменшувалася від 10,6 % до 8,6 %. Виявлено, що у структурі рослинної біомаси вільхових лісів Українського Полісся загальна мортмаса становила 20,5 % в молодняку та 21,8 % у стиглому насадженні

ФОРМИРОВАНИЕ ОТПАДА В ОЛЬХОВОМ МОЛОДНЯКЕ В УСЛОВИЯХ УКРАИНСКОГО ПОЛЕСЬЯ

Досліджено таксаційні параметри деревостану і встановлено особливості формування відпаду у вільховому молодняку насіннєвого походження на староорних сільськогосподарських угіддях. Наведено особливості розподілу дерев вільхи клейкої (Alnusglutinosa (L.) Gaerth.) у деревостані природного походження. Зазначається, що деревний детрит має важливе значення для збереження біорізноманіття як середовище для існування живих організмів та ключовий компонент кругообігу речовин у лісових екосистемах. Встановлено, що у вільховому молодняку відмирають не лише ослаблені та пригнічені дерева, але і здорові рослини, частка яких може складати понад 40 % від загальної кількості дерев насадження. Здійснено аналіз розподілу дерев за ступенями товщини та динаміки структури запасу стовбурів у корі дослідного клейковільхового насадження. Встановлено, що запас стовбурів у корі вільхового молодняка в 2017 році збільшився на 8,2 % порівняно з 2015 роком і становив 210 м3∙га-1. Встановлено, що запас стовбурів у корі дерев без ознак ослаблення збільшився на 6,7 % з 2015 по 2016 рік та на 1,1 % з 2016 по 2017 рік. Запас стовбурів у корі ослаблених та відмираючих дерев збільшився на 14,3 % у період з 2015 по 2016 рік, та на 62,5 % – з 2016 по 2017 рік. Зазначається, що запас сухостійних дерев зменшився на 4,4 % у період з 2015 по 2016 рік та на 18,2 % відповідно у період з 2015 по 2017 рік, а запас деревної ламані у період з 2016 по 2017 рік зріс у 2 рази. Загалом поточна зміна запасу у вільховому молодняку у період з 2015 по 2017 рік становила 9,0 м3∙га-1, а поточний приріст деревостану за запасом – 11,5 м3∙га-1.The study of the peculiarities of the dynamics of mortmass components in plantations is possible due to the observation of the dead trees formation and the formation of downfall. There was conducted an observation of a tree stand at the experimental test area during 2015-2017. Trees in the list were divided into three groups according to the degree of development and taking into account the placement of their crowns in regard to the crowns of neighboring trees: living trees without signs of weakening; weakened and dying trees; deadwood trees. The first group of trees was 46.9 %, the second group – 8.8 %, the third group – 44.3 % of the total number of trees per 1 hectare. The distribution of trees does not correspond to normal, as the formation of experimental planting of seed natural origin have taken place in two stages for 2-3 years. Thus, out of 4950 live trees studied (without signs of weakening, weakened and dying) in 2015, in 2010, there were 4450 trees left in total, and the total number of dead trees grew by 500. Dying trees not only those that were attributed to a group of very weakened and dying last year, but also healthy trees. During 2015-2017, 200 trees moved from a group of living trees to a group of dead trees and turned into coarse woody debris and 300 – from the group of weakened and dying, that is, 40 % of the dead trees and trees that turned into coarse woody debris last year did not have any signs of weakening. Of the total number of dead trees in the period from 2015 to 2016, 11.3 % of the trees (1,000 trees per ha-1) were transformed into coarse woody debris, and from 2016 to 2017 12.8 % of trees (1133 trees per ha -1). The stock of trunks in the bark in alder young trees had increased by 8.2 % from 2015 to 2017 and amounted 210 m3∙ha-1. The stock of trunks in the bark of living without signs of weakening trees increased by 6.7 % from 2015 to 2016 and by 1.7 % from 2016 to 2017. The stock of weakened and dying trees increased by 28.6 % in the period from 2015 to 2016, and by 44.4 % – from 2016 to 2017. The stock of deadwood decreased by 4.3 % and by 13.6 %, respectively, from 2015 to 2016 and from 2016 to 2017. The stock of coarse woody debris in the period from 2016 to 2017 increased twice and amounted to 10 m3∙ha-1. The current stock change in alder young trees in the period from 2015 to 2017 is 9.0 m3∙ha-1. The current growth rate of the forest stand at the stock in alder young trees in the period from 2015 to 2017 is 11.5 m3∙ha-1. According to the results of the observation it was established that in alder young trees of seed origin on former agricultural lands there is an intensive formation of the dead trees due to natural liquefaction of the tree stand.Исследовано таксационные параметры древостоя и установлены особенности формирования отпада в ольховом молодняке семенного происхождения на старопахотных сельскохозяйственных угодьях. Приведены особенности распределения деревьев ольхи клейкой (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) в древостое естественного происхождения. Отмечается, что древесный детрит имеет важное значение для сохранения биоразнообразия как среда для существования живых организмов и ключевой компонент круговорота веществ в лесных экосистемах. Установлено, что в ольховом молодняке отмирают не только ослабленные и угнетенные деревья, но и здоровые растения, доля которых может составлять более 40 % от общего количества деревьев насаждения. Осуществлен анализ распределения деревьев по ступеням толщины и динамики структуры запаса стволов в коре исследовательского ольхового насаждения. Установлено, что запас стволов в коре ольхового молодняка в 2017 году увеличился на 8,2 % по сравнению с 2015 годом и составил 210 м3∙га-1. Установлено, что запас стволов в коре деревьев без признаков ослабления увеличился на 6,7 % с 2015 по 2016 год и на 1,1 % с 2016 по 2017 год. Запас стволов в коре ослабленных и отмирающих деревьев увеличился на 14,3 % в период с 2015 по 2016 год, и на 62,5 % –с 2016 по 2017 год. Отмечается, что запас сухостойных деревьев уменьшился на 4,4 % в период с 2015 по 2016 год и на 18,2 %, соответственно, в период с 2015 по 2017 год, а запас валежа в период с 2016 по 2017 год вырос в 2 раза. В общем текущее изменение запаса в ольховом молодняка в период с 2015 по 2017 год составило 9,0 м3∙га-1, а текущий прирост древостоев по запасу –11,5 м3∙га-1