Some features of the anatomical structure of the large intestine of white rats

Резюме. У науково-дослідному процесі медичних навчальних закладів для моделювання ряду процесів широко використовують лабораторних білих щурів. Однак в літературі відсутні в необхідній повноті дані щодо специфічної будові товстої кишки даного виду тварин. Без цих достатніх морфологічних даних не можна розраховувати на правомірність екстраполяції результатів експериментального моделювання на людину. Метою дослідження стало детальне та розбірливе вивчення анатомічних особливостей товстої кишки білих щурів. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження здійснено на 80 білих щурах-самцях. Матеріалом для дослідження слугували відокремлені ділянки товстої кишки. Після їх видалення проводили фіксацію в 10% розчині нейтрального формаліну, фотографування зовнішньої і внутрішньої (слизової) поверхонь. В інших випадках проводили наповнення шлунково-кишкового тракту тварин через стравохід повітрям, фізіологічним розчином і самотвердіючою пластмасою (Latacryl-S), після чого піддавали кислотній корозії, отримуючи зліпки внутрішніх порожнин досліджуваних об’єктів. Результати роботи. Провівши вивчення анатомічних особливостей товстої кишки білих щурів було виділено істотні відмінності сліпої кишки і початкового відділу ободової кишки від відповідного відділу шлунково-кишкового тракту людини. Сліпа кишка щурів, на відміну від сліпої кишки людини, великий, вузловий резервуар, максимальна ємність якого майже в два рази перевищує місткість шлунка. Початковий відділ ободової кишки – унікальне утворення, в якому слизова оболонка утворює рифлену складчастість, що слугує для гранульованого формування калових мас. Висновки. Морфологічні особливості істотно відрізняють заключні етапи травного процесу у щурів у порівнянні з людиною. Беручи це до уваги ми вважаємо, що товста кишка білих щурів не може слугувати в якості адекватної моделі при експериментальному відтворенні відповідних захворювань людини; Резюме. В научно-исследовательском процессе медицинских учебных заведений для моделирования ряда процессов широко используют лабораторных белых крыс. Однако в литературе отсутствуют в необходимой полноте данные о специфическом строении толстой кишки данного вида животных. Без этих достаточных морфологических данных нельзя рассчитывать на правомерность экстраполяции результатов экспериментального моделирования на человека. Целью исследования стало детальное и разборчивое изучение анатомических особенностей толстой кишки белых крыс. Объект и методы исследования. Исследование осуществлено на 80 белых крысах-самцах. Материалом для исследования послужили удаленные участки толстой кишки. После их удаления проводили фиксацию в 10% растворе нейтрального формалина, фотографирование внешней и внутренней (слизистой) поверхностей. В других случаях проводили наполнение желудочно-кишечного тракта животных через пищевод воздухом, физиологическим раствором и самотвердеющей пластмассой (Latacryl-S), после чего подвергали кислотной коррозии, получая слепки внутренних полостей исследуемых объектов. Результаты работы. Проведя изучение анатомических особенностей толстой кишки белых крыс выделены существенные отличия слепой кишки и начального отдела ободочной кишки от соответствующего отдела желудочно-кишечного тракта человека. Слепая кишка, в отличие от таковой человека, обширный, узловой резервуар, максимальная емкость которого почти в два раза превышает вместимость желудка. Начальный отдел ободочной кишки – уникальное образование, в котором слизистая оболочка образует рифленую складчатость, служащую для гранулированного формирования каловых масс. Выводы. Морфологические особенности существенно отличают заключительные этапы пищеварительного процесса у крыс по сравнению с таковыми человека. Принимая это во внимание мы считаем, что толстая кишка белых крыс не может служить в качестве адекватной модели при экспериментальном воспроизведении соответствующих заболеваний человека; Abstract. In the research process of medical schools to simulate a number of processes are widely used laboratory white rats. However, in the literature in the necessary information about the completeness of the specific structure of the large intestine of the animal species. Without these sufficient morphological data, one cannot count on the legality of extrapolating the results of experimental modeling to humans. The purpose of the study was a detailed and legible studying the anatomical features of the large intestine of white rats. Object and methods of research. The study was carried out on 80 white male rats. The material for the study was the remote areas of the large intestine. After their removal, fixation was performed in a 10% solution of neutral formalin, photographing the external and internal (mucous) surfaces. In other cases, the gastrointestinal tract of animals was filled through the esophagus with air, physiological saline and self-hardening plastic (Latacryl-S), and then subjected to acid corrosion, obtaining casts of the internal cavities of the objects under study. Results of work. The study of the anatomical features of the large intestine of white rats highlighted significant differences cecum and colon primary card from the relevant department of the human gastrointestinal tract. Cecum, in contrast to that of human, is an extensive, nodular reservoir, the maximum capacity of which is almost twice the capacity of the stomach. The initial division of the colon is a unique formation in which the mucous membrane forms a corrugated folding that serves for the granular formation of feces. Conclusions. The large intestine of white rats is different from the relevant department of the human gastrointestinal tract some very important anatomical features that are inherent primarily to its two departments – the cecum and the initial part of the colon. The most distal small intestine of white rats is the immediate entrance to the cecum, which is located near the exit of the initial part of the colon, which gives reason to consider it (the cecum), unlike that of the human, to be a special, extremely extensive, nodular reservoir, the maximum capacity of which is almost twice the capacity of the stomach. A completely unique formation in the gastrointestinal tract of white rats is the initial part of the colon, in which the mucous membrane forms a peculiar grooved folding consisting of two strictly ordered on both sides of the intestinal tube, rows of oblique semicircular folds-riffles. These morphological features should significantly distinguish the final stages of the digestive process in rats compared with those of the human. Taking this into account, we believe that the colon of white rats cannot serve as an adequate model in the experimental reproduction of the corresponding human diseases

Загальна гістологічна характеристика лімфоїдних вузликів пеєрових бляшок тонкої кишки білих щурів після курсового прийому антибіотика широкого спектру дії

Administration of an antibiotic by any route can cause dysbacteriosis, but its risk is the highest when taken orally, since the drug gets directly into the intestine, affecting microflora. After administration of a broad-spectrum antibiotic, Peyer’s patches of the small intestine of albino rats remained unchanged both topographically and in their total amount. But at the same time, their total area is more than doubled, which, according to our data, becomes possible due to the appearance of a new generation of lymphoid nodules in them. The aim of the research was to study the histological characteristics of lymphoid nodules of Peyer’s patches of the small intestine in albino rats after administration of clarithromycin. 30 mature albino male rats weighing 200.0±20.0 g were involved in the experiment. The antibiotic was administered to the rodents as a supplement to food during their two-meals-a-day feeding. Areas of the small intestine with Peyer’s patches have been studied. Serial paraffin sections have been analyzed using the “Konus” light microscope. Morphometric characteristics of the tissue structures were obtained using the Sigeta X 1 mm / 100 Div.x0.01mm stage micrometer. It has been established that after the course of administration of a broad-spectrum antibiotic (clarithromycin) in the small intestine of albino rats, the topography and total number of Peyer’s patches remain unchanged, while their total area increased by more than twice. This hyperplasia of structured lymphoid tissue in the mucous membrane of the small intestine of animals under the influence of the antibacterial drug occurs due to the appearance of new generations of lymphoid nodules in the Peyer’s patches, among which small, medium and large forms are distinguished, similar to the stages of their development. Each of them is distinguished by its morphological features, primarily, the conversion of the lymphoid-associated epithelium. Therefore, the genetically programmed total number of Peyer’s patches in the small intestine of mature albino rats is constant, whereas the number of lymphoid nodules in them is a variable that depends on the state of the intestinal microbiocenosis.Дисбактеріоз може бути викликаний введенням антибіотика в організм будь-яким способом, але найбільш високий його ризик при пероральному прийомі, так як препарат потрапляє прямо в кишечник, безпосередньо впливаючи на мікрофлору. Після курсового прийому антибіотика широкого спектру дії пейєрові бляшки тонкої кишки білих щурів залишаються незмінними як по топографії, так і за загальним кількісним складом. Але при цьому більш ніж в два рази відбувається збільшення їх загальної площі за рахунок появи в них нової генерації лімфоїдних вузликів. Мета: вивчення гістологічної характеристики лімфоїдних вузликів пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів після курсового прийому кларитроміцину. В експерименті задіяно 30 білих щурів-самців репродуктивного віку, масою 200,0±20,0 грам. Прийом антибіотика тваринами з їжею проводився в режимі дворазового їх годування на добу. Матеріалом для вивчення служили ділянки тонкої кишки з пейєровими бляшками. Вивчали серійні парафінові зрізи під світловим мікроскопом «Коnus». Морфометричні характеристики тканинних структур отримували за допомогою об'єкт-мікрометра Sigeta X 1 мм/100 Div.x0.01мм. Встановлено, що після курсового прийому антибіотика широкого спектру дії (кларитроміцину) в тонкій кишці білих щурів топографія і загальна кількість пейєрових бляшок залишаються незмінними, тоді як їх загальна площа зростає більш ніж в два рази. Дана гіперплазія структурованої лімфоїдної тканини в слизовій оболонці тонкої кишки тварин при впливі антибактеріального препарату відбувається за рахунок появи в пейєрових бляшках нових генерацій лімфоїдних вузликів, серед яких виділяються малі, середні та великі форми. Кожна з них відрізняється своїми морфологічними особливостями, які полягають в основному в перетворенні лімфоїдно-асоційованого епітелію. Отже, генетично запрограмована загальна кількість пейєрових бляшок в тонкій кишці статевозрілих білих щурів є константою, тоді як кількість в них лімфоїдних вузликів – величиною змінною, яка залежить від стану мікробіоценозу кишечника.Дисбактериоз может быть вызван введением антибиотика в организм любым способом, но наиболее высок его риск при пероральном приеме, так как препарат попадает прямо в кишечник, оказывая непосредственное действие на микрофлору. После курсового приема антибиотика широкого спектра действия пейеровы бляшки тонкой кишки белых крыс остаются неизменными как по топографии, так и по общему количественному составу. Но при этом более чем в два раза происходит увеличение их общей площади за счет появления в них новой генерации лимфоидных узелков. Изучение гистологической характеристики лимфоидных узелков пейеровых бляшек тонкой кишки белых крыс после курсового приема кларитромицина. В эксперименте задействовано 30 белых крыс-самцов репродуктивного возраста, массой 200,0±20,0 грамм. Прием антибиотика животными с пищей производился в режиме двухразового их кормления в сутки. Материалом для изучения служили участки тонкой кишки с пейеровыми бляшками. Изучали серийные парафиновые срезы под световым микроскопом «Коnus». Морфометрические характеристики тканевых структур получали с помощью объект-микрометра Sigeta X 1 мм/100 Div.x0.01мм. Установлено, что после курсового приема антибиотика широкого спектра действия (кларитромицина) в тонкой кишке белых крыс топография и общее количество пейеровых бляшек остаются неизменными, тогда как их общая площадь возрастает более чем в два раза. Данная гиперплазия структурированной лимфоидной ткани в слизистой оболочке тонкой кишки животных при воздействии антибактериального препарата происходит за счет появления в пейеровых бляшках новых генераций лимфоидных узелков, среди которых выделяются малые, средние и большие формы. Каждая из них отличается своим морфологическими особенностями, которые заключаются в основном в преобразовании лимфоидно-ассоциированного эпителия. Следовательно, генетически запрограммированное общее количество пейеровых бляшек в тонкой кишке половозрелых белых крыс является константой, тогда как количество в них лимфоидных узелков – величиной переменной, зависящей от состояния микробиоценоза кишечника

Features of white rats stomach anatomical structure

Травний тракт людини і білих щурів має більше схожих рис, ніж відмінностей. Дослідження видових особливостей будови шлунку білих щурів необхідне для поповнення сучасних морфологічних відомостей стосовно можливості вивчення перебігу та моделювання деяких патологічних станів. Метою роботи було детальне вивчення анатомічних особливостей шлунка білих щурів. Після вивчення анатомічних особливостей шлунка білих щурів можна виділити дно, тіло і пілоричний відділ. Наявність двох різних за характером травних процесів (бактеріального – в передшлунку і ферментативного – в залозистому відділі), згідно з нашими даними, не є достатньо обґрунтованим, з огляду на те, що в його порожнині відсутнє виражене розмежування між беззалозистим (передшлунок) і залозистим (власне шлунок) відділами. Нами запропоновано замінити назву передшлунок на «фундальний відділ», а залозисту зону називати «гастральним відділом»; Пищеварительный тракт человека и белых крыс имеет больше сходных черт, чем различий. Исследование видовых особенностей строения желудка белых крыс необходимо для пополнения современных морфологических сведений о возможности изучения течения и моделирования некоторых патологических состояний. Целью работы было детальное изучение анатомических особенностей желудка белых крыс. После изучения анатомических особенностей желудка белых крыс можно выделить дно, тело и пилорический отдел. Наличие двух разных по характеру пищеварительных процессов (бактериального - в преджелудках и ферментативного - в железистом отделе), согласно нашим данным, не является достаточно обоснованным, учитывая то, что в его полости отсутствует выраженное различие между безжелезистым (передшлунок) и железистым ( собственно желудок) отделами. Нами предложено заменить название передшлунок на «фундальный отдел», а железистую зону называть «гастральном отделом»; The digestive tract of man and white rats has more similar features than differences. The study of the specific features of the stomach structure in white rats is necessary for replenishing modern morphological data regarding the possibility of studying the course and modeling of some pathological conditions. The purpose of the work was to study the anatomical features of the white rats’ stomach. After studying the anatomical features of the white rats’ stomach, one can identify the bottom, the body and the pyloric sections. The presence of two different types of digestive processes (bacterial - in the forestomach and enzymatic - in the glandular portion), according to our data, is not sufficiently substantiated, given that in its cavity there is no pronounced distinction between glandless (forestomach) and glandular (actually the stomach) portions. We suggested to replace the name of the forestomach with the "fundus section", and the glandular zone - with "gastric section"

Milky spots in the greater omentum

В статті представлений огляд даних зарубіжної та вітчизняної літератури про різні аспекти морфофункціональної організації молочних плям великого чепця в нормі і патологічному процесі в черевній порожнині. Проаналізовані дані морфології клітинного складу молочної плями великого чепця в нормі і патологічних процесах в черевній порожнині. Молочні плями великого чепця не мають капсули, клітинний склад в нормі представлений в більшості макрофагами і лімфоцитами. При патологічних процесах в черевній порожнині в молочній плямі виявляються додаткові клітини: фібробласти, плазмоцити, дендритні (антигенпрезентуючі) і тучні клітини. В нормі в структурі молочної плями наявні жирові клітини (адипоцити), недиференційовані мезенхімальні клітини, еластичні, ретикулярні та нервові волокна. Аналіз даних літератури дозволив виявити подвійну роль молочних плям - як захисну, так і імунну. Перша характеризується екстреним виходом резидентних макрофагів з молочної плями в черевну порожнину при наявності в ній патогена. На початку запальної відповіді, мезотеліальні клітини після активації патогеном утворюють хемокіни, що посилюють запалення та генерують сигнали через створення градієнта хемотаксичних цитокінів для проникнення лейкоцитів із фенестрованих посткапілярних венул через стігмати в черевну порожнину. Друга роль характеризується секрецією цитокінів зрілими дендритними (антигенпрезентуючими) клітинами і їх взаємодією з Т-клітинами молочної плями для досягнення імунної відповіді. Макрофаги молочної плями секретують хемокінові ліганди, які сприяють міграції і колонізації великого чепця клітинами рака яєчників.The article presents a review of data from foreign and domestic literature focusing on various aspects of the morphology and functions of the milky spots of the greater omentum in the health and in the pathological process in the abdominal cavity. The milk spots of the greater omentum do not have a capsule; the cellular composition is normally represented in the majority by macrophages and lymphocytes. However, in pathological conditions within the abdominal cavity, additional cells such as fibroblasts, plasmocytes, dendritic (antigen-presenting) cells, and mast cells are detected in the milky spot. Normally, in the structure of the milky spot there are fat cells (adipocytes), undifferentiated mesenchymal cells, elastic, reticular and nerve fibres. A thorough analysis of existing literature has revealed the dual role of milky spots, encompassing both protective and immune functions. The protective role involves the mobilization of resident macrophages from the milky spot into the abdominal cavity in response to the presence of pathogens. During the initial stages of the inflammatory response, mesothelial cells, when activated by pathogens, release chemokines that intensify inflammation. This process creates a gradient of chemotactic cytokines, enabling the migration of leukocytes from fenestrated postcapillary venules through the stigmata and into the abdominal cavity. The immune role is characterized by the secretion of cytokines by mature dendritic (antigen-presenting) cells and their interaction with milky spot T cells to achieve an immune response. Milky spot macrophages secrete chemokine ligands that promote the migration and colonization of ovarian cancer cells within the greater omentum

Порівняльна гістологічна структура слизової оболонки шлунково-кишкового тракту у людини та білого щура: бібліографічний аналіз

Introduction: According to numerous domestic and foreign researchers, morphofunctional structure of the digestive system of humans and rats have much in common, therefore, rats are used as the laboratory animals during the experiments. The aim of the paper was the comparative study of the histological structure of the gastrointestinal mucosa in human and white rat through the bibliographic analysis of the publications. Materials and methods: The material for the investigation was current publications on the study of the histological structure of the intestine mucosa in human and white rat by analyzing, synthesizing and generalizing the resulting data. Review and discussion: Histologically, the gastrointestinal mucosa in white rat is similar to the human one. The gastrointestinal mucosa in white rats (with the exception of the generic difference in the structure of the stomach and the caecum), in its histological structure, is quite similar to the human one, to be studied in the experimental simulation of the specific lesions of the digestive system; Введение. Согласно многочисленным отечественным и зарубежным исследователям, морфофункциональная структура пищеварительной системы человека и крыс имеет много общего, поэтому крысы используются в качестве лабораторных животных во время экспериментов. Целью данной работы было сравнительное исследование гистологического строения слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта у человека и белой крысы с помощью библиографического анализа публикаций. Материалы и методы: Материалом для исследования были текущие публикации по изучению гистологического строения слизистой оболочки кишечника у человека и белой крысы путем анализа, синтеза и обобщения полученных данных. Обзор и обсуждение: Гистологически, слизистая оболочка желудочно-кишечного тракта у белой крысы имеет сходство с таковой у человека. Слизистая оболочка желудочно-кишечного тракта белых крыс (за исключением от общего различия в структуре желудка и слепой кишки), по гистологической структуре имеет схожесть с человеком, которая должна быть изучена при экспериментальном моделировании специфических поражений пищеварительной системы; Вступ: За даними багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників, морфофункціональна структура травної системи людини і щурів має багато спільного, отже, пацюки використовуються як лабораторні тварини під час експериментів. Метою статті було порівняльне вивчення гістологічної будови слизової оболонки шлунково-кишкового тракту людини та білого щура за допомогою бібліографічного аналізу публікацій. Матеріали та методи: Матеріал для дослідження - це поточні публікації з вивчення гістологічної будови слизової оболонки кишковика у людини та білого щура аналізуючи, синтезуючи та узагальнюючи отримані дані. Огляд та обговорення: гістологічно слизова оболонка шлунково-кишкового тракту у білого щура має схожість з людською. Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту білих щурів (за винятком загальної різниці в структурі шлунку та сліпої кишки), в її гістологічній структурі, досить схожа на людську, яку слід досліджувати у експериментальному моделюванні специфічних уражень травної системи