Bitten wounds of the maxillofacial area in children

The aim of the work is to determine the frequency, structure, features of clinical manifestations and treatment of bitten wounds of the face and neck in children of Poltava region. Materials and methods: It has been analyzed 91 histories of disease of thematic patients undergone treatment at the Surgical Department of Pediatric town clinical hospital of Poltava. Results: In the structure of traumatic injuries of maxillofacial area in children 5.3% were patients with bitten wounds of the face and neck. Among the injured were children of the age 7-12 years old (30.2%). In 74.7% of cases, the bites were complicated by acute inflammatory processes. Urban residents accounted for 71.8% of the total number of cases, while rural residents accounted for 28.2%. Boys were injured by 53.6% and girls by 46.4%. Sharps (74.5%), punctures (19.3%) and lacerations (6.2%) differed in form. The comprehensive treatment of patients with bitten maxillofacial area wounds was carried out according to the protocol of care. Conclusions: The clinical picture and severity of bitten wounds of maxillofacial area in children have individual features, which are largely due to topographic and anatomical localization of injuries. The choice of the optimal variant of primary surgical treatment of wounds and the amount of surgery should be determined individually depending on the severity of the injury, the time of injury. Special attention should be paid to normalization of psycho-emotional state of patients and prevention of scar formation

Clinical-morphological characteristics and peculiarities of treatment of paraururicular fistulas in children

The aim: Determining the frequency of occurrence of paraauricular fistula in children and comparing the results of their own experience regarding their clinical manifestations, treatment principles and morphological features with existing scientific data. Materials and methods: The results of a comprehensive examination and surgical treatment of 25 children with paraauricular fistulas. Results: Most often, para-auricular fistula was observed in infants 22 – (88%). In 18 persons (72%), they were unilateral, in 10 – (40%) hereditary. In 8 – (32%), fistula was diagnosed immediately after birth. In 17 – (68%) the pathology was not clinically manifested, but was an accidental finding during the next medical examination. Morphological research has shown that congenital paraauricular fistula is a formed canal intimately associated with the epithelium and cartilage, and the presence of epithelial lining on the fistula wall with constant support of the inflammatory process makes it impossible to heal even against the background of multicomponent treatment. Conclusions: Due to the topographic-anatomical localization, features of the clinic of the born fistula, surgical treatment does not always allow to achieve the desired results, and requires repeated interventions during recurrence. It is possible to prevent recurrence by the extensive use of additional diagnostic manipu

Peculiarities of antenatal and postnatal periods of child development with inflammatory maxillofacilal localization processes

За 7 років обстежено 537 дітей з гострими гнійними одонтогенними і неодонтогенними процессами щелепно-лицевої ділянки. Встановлено , що в їх структурі превалювали гострий гнійний лімфаденіт (29 %) та аденофлегмона і одонтогенний остеомієліт, на долю яких припадало по 18 %. Аналіз перебігу вагітності засвідчив, що в цей період у матерів обстежених дітей досить часто простежувалися випадки гострих інфекційних захворювань, наявність патологічних станів і це певною мірою відображалося на пологовій діяльності. Характерним є також те, що діти , які знаходилися на штучному та змішаному вигодуванні з місячного та шестимісячного віку частіше хворіли. Така ситуація вказує на необхідність включення цих дітей до групи ризику з метою своєчасно оздоровлення, що може звести нанівець вплив несприятливих чинників, дію яких вони відчували як в анте - так і постнатальному періодах їх розвитку.For the period of 7 years, 537 children with acute purulent odontogenic and non-odontogenic processes of maxillofacial area were examined. Acute purulent lymphadenitis (29 %) and adenoflegmon and odontogenic osteomyelitis, which accounted for 18 %, were found to be predominant in their structure. Noteworthy is the fact that a large number of children and their relatives seek specialized care behind time and are often treated for the wrong diagnosis. There are also certain age differences depending on the nosological form of the disease. Analysis of pregnancy showed that in this period, in the examined children’s mothers cases of acute infectious diseases, the presence of pathological conditions were quite frequently observed, and this has reflected in childbirth. It is also noteworthy that infants who were in artificial and mixed feeding from the age of one month and six months were more likely to fall ill. This situation indicates the need to include these children to the risk group in order to timely recover, which can negate the impact of adverse factors that they have experienced in both the ante- and post-natal periods of their development

Statistical information about the inflammatory processes of the jaw-facial part in children

Вступ: В структурі хірургічних стоматологічних захворювань у дітей превалюють гострі та хронічні запальні процеси. Слід зауважити, що в хірургічних спеціалізованих відділеннях переважають різні форми лімфаденітів, аденофлегмони та одонтогенный остеомієліт, але без чіткого розуміння статистичної ситуації не можливо вирішити ряд організаційних проблем; Introduction: The acute and chronic inflammatory processes prevail in the structure of the dental surgical diseases in children. Notably, various forms of lymphadenitis, adenophlegmon and odontogenous osteomyelitis dominate in the specialized surgical units; however, it is not possible to resolve a number of organizational problems without clear understanding of the statistical situation. The aim: The paper is aimed at the analysis of the incidence rate of major nosological forms of the acute suppurative inflammations of the maxillofacial area in children for the prospective planning of arrangements to provide them with high-quality specialized care. Materials and methods: The paper involves findings of comprehensive examination and treatment of 537children with acute purulent lymphadenitis, adenophlegmon and odontogenous osteomyelitis that was carried out within 6 years. Results: The resulting clinical data have shown that three abovementioned nosological forms of the disease accounted for 42% of the overall number of the inpatient dental patients and 11% of the total number of children with acute surgical pathology. Out of 537 patients, 240 patients (44.8%) with acute purulent lymphadenitis, 150 (27,9%) patients with adenophlegmon and 147 (27.3%) patients with acute odontogenous osteomyelitis have been observed (318 (59,2%) boys and 219 (40,8%) girls aged from 2 months to 15 years). The study of the past history of the disease has established that in the majority of patients burdened premorbid history and occurrence of concomitant chronic general somatic diseases was presented prior to the onset of acute inflammation. Conclusions: The factors, mentioned above, greatly contributed to increase in protective-adaptive properties of child body and create the prerequisites for the formation of pathological symptomocomplex in children, which can be implemented even in the minimal effect of antigen load on the tissues of maxillofacial area. Such situation requires a balanced multidisciplinary approach to the planning of preventive measures in this category of patients at all stages of the observation; Мета: Вивчити частоту зустрічаємості ведучих нозологічних форм гострих гнійних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей для планування організаційних заходів по наданню їм якісної спеціалізованої допомоги на перспективу. Матеріали та методи: Матеріалом для написання даної наукової роботи слугували результати комплексного обстеження і лікування протягом 6 років 537 дітей з гострим гнійним лімфаденітом, аденофлегмоною та гострим одонтогенним остеомієлітом. Результати: За даними нашої клініки, ці три нозологічні форми захворювання складають 42% від усієї кількості стаціонарних стоматологічних хворих і 11% від загальної кількості дітей з гострою хірургічною патологією. Із 537 пацієнтів з гострим гнійним лімфаденітом спостерігали 240 хворих (44,8%), з аденофлегмоною 150 - (27,9%), з гострим одонтогенним остеомієлітом 147 - (27,3%). Хлопчиків було 318 - (59,2%), дівчаток – 219 (40,8%). Вік хворих від 2 місяців до 15 років. Вивчення анамнезу захворювання дозволило встановити, що виникненню гострого запалення передував обтяжливий преморбідний фон та наявність супутніх хронічних загальносоматичних захворювань у превалюючої більшості хворих. Висновки: Вище згадані фактори в значній мірі призводять до зниження захисно-адапційних можливостей дитячого організму та створюють передумови для формування у дітей патологічного симптомокомплексу, який може реалізуватися навіть при мінімальній дії на тканини щелепно - лицевої ділянки антигенного навантаження. Така ситуація потребує виваженого мультидисциплінарного підходу до планування лікувально-профілактичних заходів у даної категорії хворих на всіх етапах спостереження

The effect of electronic cigarettes on the human health. Their impact on USMU students

The aim of the study – to analyse the effect of electronic cigarette evaporation on the respiratory system and the human body and methods for diagnosing diseases, to study and identify the effect of electronic cigarettes on USMU students aged 18 to 25 years.Цель исследования – изучить влияние испарения электронных сигарет на дыхательную систему и организм человека, методы диагностики болезней, изучить и выявить влияние электронных сигарет на студентов УГМУ в возрасте от 18 до 25 лет

Therapy and prevention for acute and chronic lymphadenitals of maxillofacil area in children

Розробка новітніх технологій та впровадження ефективних методів лікувально-профілактичних заходів в повсякденну клінічну практику стосовно фармакологічного супроводу хворих з запальними процесами щелепно-лицевої ділянки займають чільне місце в наукових дослідженнях вітчизняних і закордонних авторів. Не дивлячись на наявність значної кількості методів і способів, які застосовуються для їх лікування на загальному та місцевому рівнях, інколи не вдається досягати бажаних позитивних результатів, тому останнім часом досить часто реєструються випадки переходу гострого запалення в лімфатичному вузлі в його хронічні форми. Вони потребують довготривалого систематичного нагляду і проведення значного обсягу запобіжних заходів для унеможливлення загострення. На жаль, до теперішнього часу не існує універсального способу профілактики і всі вони носять симптоматичний характер та в більшості випадків проводяться без врахування впливу на цей процес чисельних механізмів їх патогенезу. Загалом, всебічний аналіз літературних джерел з цієї тематики дозволяє зробити висновки, що сучасні здобутки не задовольняють в повній мірі запитів практичної медицини і це потребує подальших наукових розробок, бажано з визначенням їх ефективності.В работе представлен обзор литературы, касающийся анализа результативности лечебнопрофилактических мероприятий у детей с острыми и хроническими формами лимфаденитов неодонтогенного и одонтогенного происхождения челюстно-лицевой локализации. Несмотря на наличие большого количества технических нововведений и современных фармакологических препаратов, не всегда удается достичь желаемых успехов. Кроме того, не всегда учитываются особенности развития ребенка в анте- и постнатальном периодах, роль сопутствующих общесоматических патологий, преморбидный фон, разносторонность этиологических факторов и патогенетических изменений, которые обусловлены их действием. Особого внимания заслуживает дальнейшее совершенствование способов улучшения антибактериальной терапии гнойных очагов, которая должна базироваться на разработке методик введения уменьшенных доз препаратов, что достигается при пара- и эндолимфатическом применении антибиотиков. Однако внедрение этого метода в клиническую стоматологическую практику требует объективизации, ведь результаты изучения фармакокинетики показали, что такие пути введения суточной дозы антибиотика обеспечивают ингибиторные концентрации препарата в отношении многих возбудителей инфекции в течение 24-48 часов. Иммунотерапия при лечении гнойных хирургических заболеваний является важной составляющей комплексного лечения, а коррекция должна базироваться на основе учета дефицита отдельных составляющих компонентов иммунной защиты. Исследования фармакологического действия антиоксидантных препаратов выявили их выраженный антиоксидантный и антифосфолипазный эффекты, однако остаются неосвещенными отдельные вопросы относительно их влияния на организм в целом и на состояние полости рта в частности. Многолетний опыт использования физиотерапевтических средств на гнойную рану свидетельствует об их высокой эффективности и перспективности. Следует также учитывать, что препараты, которые используются местно в первой фазе раневого процесса, имели не только антибактериальное действие, но и значительную осмотическую активность и некролитические свойства. В фазе реорганизации рубца и его эпителизации следует использовать мазевые препараты, стимулирующие репаративные процессы и ускоряющие эпителизацию. К сожалению, научные исследования по изучению влияния лечебно-профилактических мероприятий на течение острых и хронических воспалительных процессов челюстно-лицевой области непосредственно у детей немногочисленны. На данный момент времени этот вопрос продолжает изучаться, что и реализуется внедрением новых рациональных разработок, которые позволяют учитывать преобладающую роль основных механизмов патогенеза и определиться с дифференцированным подходом в выборе препаратов, доз, схем.The article presents the reviews of the relevant literature on the effectiveness of therapeutic and preventive measures in children with acute and chronic lymphadenitis of non-odontogenic and odontogenic origin of the maxillofacial localization. Despite the large number of technical innovations and modern pharmacological preparations, it is not always possible to achieve the desired success. Moreover, a number of factors as the peculiarities of the perinatal and posntatal development of the child, the role of the concomitant somatic pathologies, the premorbid background, the versatility of the etiological factors and the pathogenetic changes sometimes are far from being taken into account. Special attention should be paid to the further improvement of ways towards advancing antibacterial therapy of purulent foci that should be based on the techniques elaborated for administering reduced doses of the drug and can be achieved by para- and endolymphatic application of antibacterial drugs. However, the introduction of this method in clinical dentist practice requires the objectivity of the assessment of its therapeutic efficacy, as the results of the study of pharmacokinetics have shown that such mode of administering a daily dose of antibiotics provides the inhibitory concentrations of the drug for many infectious agents within 24-48 hours. Immunotherapy in the treatment of purulent surgical diseases is an essential component of the integrated treatment, and the correction should be based on the clear evidence of the deficiency of individual components in the immune defence. The investigation of the pharmacological action of antioxidants has demonstrated their marked anti-peroxide and antiphospholipase effects, however, some issues regarding their influence on the state of the oral cavity with these types of the disease are remaining unclear. Many years of the experience in applying physiotherapeutic agents for purulent wounds have been proven as effective and promising. It is necessary to emphasize that the drugs used in the first phase of the wound process possessed not only antibacterial effects, but also a significant osmotic activity and necrolytic properties. In the phase of scar remodelling and epithelisation, ointments stimulating reparative processes and promoting epithelisation are recommended to apply. Unfortunately, there are few scientific studies on the effect of therapy and prevention on acute and chronic inflammatory processes of the maxillofacial area in children. At present, this issue is in the focus of researchers’ close attention that is implemented through the elaboration of new approaches taking into account the predominant role of the main mechanisms of pathogenesis

The features of surgical treatment and morphological aspects of epulis and papilloma in children

Представлено результати дослідження щодо особливостей хірургічного лікування й морфологічної структури епулідів і папілом ЩЛД у дітей. Клінічний розділ роботи стосується 123 дітей з епулідами і 185 з папіломами, які протягом 10 років перебували на лікуванні в клініці кафедри дитячої хірургічної стоматології УМСА. Гістологічну структуру новоутворів для визначення остаточного діагнозу верифікували співробітники кафедри патологічної анатомії з секційним курсом УМСА. Згідно з отриманими результатами зроблено такі висновки: 1. Епуліди й папіломи трапляються частіше в дівчат, ніж у хлопців, у 2,3 і 2,5 рази відповідно, з піком захворюваності в молодшій і старшій шкільних вікових групах: 60,3% і 36,6% – при епулідах і 47,0% і 31,4% – при папіломах. 2. Епуліди й розташовані в порожнині рота папіломи мають певну схожість за клінічною симптоматикою, що потребує ретельної диференційованої діагностики, а враховуючи їхню своєрідну морфологічну структуру, остаточний діагноз необхідно встановлювати з обов’язковим урахуванням результатів патогістологічного дослідження, адже невідповідність клінічного й патогістологічного діагнозів при епулідах сягає 18,7%. 3. Лікування пацієнтів має бути досить виваженим: у кожному конкретному випадку слід ретельно планувати вид і обсяг оперативного втручання, умови його проведення й визначатися з різновидом знеболювання.The clinical aspect of the paper concerns 123 children with epulis and 185 with papillomas, who were treated at the clinic of the Department of Pediatric Oral Surgery for the period of 10 years. Verification of the histological structure of neoplasms to determine the final diagnosis was performed by the faculty staff of the Department of Pathological Anatomy with Autopsy Course. Statistical processing of the digital data and analysis of the findings of the study showed that epulis and papillomas are more common in girls than in boys (in 2.5 and 2.3 times higher, respectively). A clear pattern of their diagnosis by age was established. Thus, the peak incidence of epulis was recorded in young adolescents of lower and higher secondary school ages (60.3% and 36.6%, respectively). Papilloma was also found quite often in the same age groups (47.0% and 31.4%, respectively). After comprehensive examination, the clinical diagnosis of the giant cell epulis was established in 21.1% of cases, and the share of its fibrous and angiomatous forms accounted for 35.0% and 43.9%, respectively. Neither patients with epulis of all its types nor their relatives could clearly determine the time periods of the appearance of the first clinical signs of the disease. All patients with papillomas and their relatives complained of the presence of newly formed masses on the oral mucosa or skin, which caused some discomfort, growing slowly, rarely reaching large sizes. The exact time periods of their occurrence could not be specified. Treatment of epulis, provided outpatiently for all patients under local anesthesia, was aimed at elimination of the etiological factor (if detected) and surgery. No recurrences were noted after removal of fibrous epulis and in cases of treatment of angiomatous epulis recurrence occurred in 1 girl. Among patients with giant cell epulis, recurrence after surgical removal was observed in 4 patients, 3 of whom underwent repeated surgery with preservation of teeth. In 1 child recurrence occurred for the third time and tooth extraction and partial resection of the alveolar ridge was made as part of the inpatient treatment. Treatment of papillomas involved surgical removal of neoplasms at the border of healthy tissue up to the submucosal layer using an electrocoagulator or radio knife. Depending on the clinical situation and localization of the tumor, manipulations were performed under local (161 cases - 87.0%) anesthesia at the polyclinic, and in 24 children (13.0%) with labile mental health and localization of papilloma on the soft palate, uvula, palatal arches, anesthesia was performed at inpatient. No complications during surgery and in the postoperative period were observed. The surgical material was always sent for histological examination, the results of which allowed determining one of the mentioned nosological forms. Morphological study has established, that the clinical diagnosis did not coincide with the morphological one in 5 cases (4.1%) in fibrous epulis, in 8 - 6.5% in angiomatous and in 10 - 8.1% in giant cell forms, which together made their discrepancy in 23 observations (18.7%). Thus, epulis and papillomas located in the oral cavity have a certain similarity in clinical symptoms and require careful differential diagnosis, and given their unique morphological structure, the final diagnosis must be established taking into account the findings of histopathological examination, as inconsistency of clinical and histopathological examinations, for example, in epulis, reaches 18.7%. When planning the treatment, in an every single case the type, extent and site of surgery, as well as type of anesthesia should be carefully considered. The presented material can serve as the basis for further in-depth scientific and practical research on comparison of clinical manifestations and immunohistochemical features of epulis and papillomas depending the age of patients

Processes of lipid peroxidation and antioxidant protection in acute odonogic osteomyelitis in children

В представленій роботі наведено узагальнення результатів за показниками вільно радикального окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у 22 дітей з гострим одонтогенним остеомієлітом нижньої щелепи. Встановлено, що у них на час госпіталізації прослідковується активація процесів перекисного окислення ліпідів і зниження факторів антиоксидантного захисту на рівні периферійної крові та нестимульованої фракції ротової рідини. Дослідження проведені повторно на час клінічного одужання, після проведеного лікування відповідно до протоколу надання медичної допомоги, дозволили встановити, що незважаючи на ліквідацію гострих явищ запалення не всі показники, які вивчалися, досягають рівня контрольних величин. Це обумовлює необхідність вирішення питання про внесення змін стосовно доповнення обсягу комплексних лікувальних заходів у них, в тому числі і реабілітаційних.В представленной работе приведены обобщения результатов по показателям свободнорадикального окисления липидов и факторами антиоксидантной защиты у 24 детей с острым одонтогенным остеомиелитом нижней челюсти в возрасте от 3 до 15 лет. Кроме общепринятого клинического обследования, у всех пациентов проводили забор периферической крови и нестимулированной фракции ротовой жидкости в течение 10 мин на время госпитализации и выписки. В них определялись соАктуальні проблеми сучасної медицини ставляющие перекисного окисления липидов: диеновые конъюгаты; малоновый диальдегид - начальный уровень, после 1,5 часов инкубации и его прирост; факторы антиоксидантной защиты: супероксиддисмутазу; каталазу. Установлено, что у них на время госпитализации при клиническом обследовании прослеживалось значительное ухудшение общего состояния, что сопровождалось распространенными инфильтративными изменениями и коллатеральным отеком в проекции задействованного участка нижней челюсти. У 12 человек (50%) остеомиелит возник от временных моляров. В других случаях причиной были постоянные первые и вторые моляры. У больных имело место активация процессов перекисного окисления липидов и снижение факторов антиоксидантной защиты на уровне периферической крови и нестимулированной фракции ротовой жидкости. Повторные исследования на период клинического выздоровления после лечения проведенного в соответствии с протоколом оказания медицинской помощи, позволили установить отсутствие инфильтративных изменений, но несмотря на ликвидацию острых явлений воспаления не все показатели, которые изучались, достигали уровня контрольных величин. Это обусловливает необходимость решения вопроса о внесении изменений относительно дополнения объема комплексных лечебных мероприятий у них за счет привлечения препаратов антиоксидантной группы. Перспективы дальнейших исследований мы видим в дополнительном привлечении в состав лечебных мероприятий препаратов, обладающих антиоксидантными свойствами.The paper presented summarizes the results on the parameters of free radical lipid oxidation and antioxidant protection factors in 24 children aged from 3 to 15 years with acute odontogenic mandible osteomyelitis. In addition to standard clinical examination, peripheral blood and unstimulated oral fluid fractions were collected from all patients for 10 min at hospital admission and discharge. The samples were used to determine the components of lipid peroxidation: diene conjugates; malondialdehyde, its initial level, in 1.5 hours of incubation and its growth; antioxidant protection factors as superoxide dismutase, and catalase. It has been found out at the time of hospitalization, clinical examination showed a significant deterioration of the general condition, which was accompanied by widespread infiltrative changes and collateral oedema in the projection of the involved region of the mandible. In 12 people (50%) osteomyelitis spread from temporary molars. In other cases, permanent first and second molars were regarded as the causes. The patients demonstrated the activation of lipid peroxidation processes and reduction of antioxidant protection factors found out in peripheral blood and unstimulated oral fluid fraction. Repeated studies over the clinical recovery following the treatment conducted in accordance with the protocol of medical care enables to estimate the absence of infiltrative changes, but despite the elimination of acute inflammation, not all the studied parameters reached the level of control values. This makes it necessary to address the issue on making corrections towards the complex of therapeutic measures by including antioxidants that seems to be quiet promising and requires further in-depth investigation

Укусы насекомых как причина инфекционно-аллергических воспалительных процессов челюстно-лицевой области у детей

To attract attention of the medical community to the problem of the complexity of the diagnosis and treatment of these dermatogenic forms of IP MFA. The work is based on the results of 5 year observations of 42 patients with acute IP MFA arising after insect bites, their comprehensive examination and treatment. 1. IP of MFA, arising as a result of insect bites, is a very urgent problem of pediatric surgical dentistry and require an individual approach in the diagnosis and treatment of patients. 2. A large role in preventing the occurrence of these nosological forms is given to medical workers, a sufficient organization level of sanitary and educational work, and the treatment of such cases becomes a common task of doctors of different profiles. However, much depends on the parents, their level of responsibility and competency, ensuring of timely treatment and provision of qualified medical care to children, preventing the development of severe complications. 3. The issues related to the etiopathogenesis of this pathology require profound scientific research