Серцево-судинні порушення в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19 в амбулаторних умовах

Мета - дослідити стан серцево-судинної системи (ССС) у дітей після перенесеної інфекції SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які мали безсимптомний, легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 з лабораторним підтвердженням перенесеного захворювання. Групу порівняння становили 30 дітей аналогічного віку, які не хворіли. Стан ССС оцінено шляхом проведення електрокардіографії (ЕКГ) у стані спокою та після фізичного навантаження. Структурні аномалії та порушення функції ССС досліджено шляхом проведення ехокардіографії (ЕхоКГ). Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм “Statistica 10.0 for Windows” методом варіаційної статистики. Результати. У 38,6% (27 дітей) виявлено порушення серцевого ритму, функції провідності та збудливості, у 11,4% (8 дітей) - погіршення процесів реполяризації у вигляді метаболічних порушень. Більш ніж у половини дітей відзначено поєднання визначених розладів. За результатами оцінювання реакції ССС на навантаження у 42,8% (30 дітей) зафіксовано гіпоергічну реакцію у вигляді збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) у межах 0-19%, що свідчить про недостатність реакції ССС на фізичне навантаження; у 24,3% (17 дітей) - гіперергічну реакцію у вигляді збільшення ЧСС на 40-80%, а лише у 32,9% (23 дитини) - нормальну реакцію ССС на фізичне навантаження зі збільшенням ЧСС на 20-30%. У групі порівняння нормальну реакцію виявлено у 70,0% (21 дитина), гіпоергічний тип реагування ССС - у 20,0% (6 дітей), гіперергічний - у 10,0% (3 дитини). Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до погіршення реакції ССС. У більшості пацієнтів дитячого віку ураження ССС після SARS-CoV-2 проявляються у вигляді субклінічних змін, виявлених під час інструментальних досліджень. Застосування таких неінвазивних методів, як ЕКГ і ЕхоКГ, дає змогу діагностувати ураження ССС, а також виявити ті зміни з боку ССС, які можуть мати важливе прогностичне значення щодо несприятливого перебігу захворювання в дітей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2. У зв’язку з цим у практику педіатра та лікаря загальної практики - сімейної медицини слід ввести обов’язкове проведення ЕКГ у дітей до та після проби навантаження для раннього виявлення порушень ССС. За потреби, доцільно призначати ЕхоКГ і холтерівське моніторування артеріального тиску й ЕКГ. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Вегетативні розлади та адаптаційні поведінкові реакції при синдромі вегетативної дисфункції в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19

Мета - вивчити особливості вегетативного гомеостазу як одного з маркерів порушення адаптаційних механізмів організму та розвитку патології в дітей після перенесеної інфекції, викликаної SARS-CoV-2. Матеріали та методи. До дослідження залучено 95 дітей віком 7-14 років. Основну групу становили 75 дітей без хронічної патології, які мали легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 та лабораторно підтверджене перенесене захворювання, групу порівняння - 20 дітей, які не хворіли на COVID-19. Стан вегетативної нервової системи оцінено за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця «Кардіо-спектр» за загальноприйнятою методикою з обчислюванням індексу напруження (індексу Баєвського), що відображає баланс симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм “Statistica 10.0 for Windows” методом варіаційної статистики. Результати. Усі діти обох груп мали симптоми, характерні для клініки соматоформної вегетативної дисфункції. З аналізу показників вегетативного гомеостазу встановлено, що в 54,7% дітей, які перехворіли на COVID-19, спостерігалася ваготонія, у 24% - симпатикотонія, у 21,3% - ейтонія. Це значно відрізнялося від розподілу в групі порівняння. При цьому спрямованість показників вегетативної реактивності мала однакову тенденцію. За результатами аналізу хвильової структури варіабельності ритму серця в дітей, які перехворіли на COVID-19, відзначалося значне підвищення всіх складових спектра, що характеризує підвищення абсолютного рівня активності регуляторних систем. Враховуючи різноспрямованість вегетативних зсувів у дітей, які перехворіли на COVID-19, запропоновано комплексний метод корекції, який передбачає, крім медикаментозних препаратів, раціональне харчування, нормалізацію фізичного та розумового навантаження, психотерапію, нівелювання факторів, що підтримують хронічний стрес. Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до напруженості адаптаційних механізмів вегетативної регуляції зі зміщенням у бік значного напруження компенсаторних механізмів. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Протизапальні властивості омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот

Мета - вивчити забезпеченість дітей молодшого шкільного віку з дезадаптацією до початку шкільного навчання, одним із проявів якої є збільшення частоти гострої респіраторної інфекції, довголанцюговими поліненасиченими жирними кислотами як одним із механізмів підвищення захисних можливостей дитячого організму. Матеріали та методи. До обсерваційного дослідження залучено 101 дитину віком 6-8 років: 74 дитини з проявами шкільної дезадаптації, на момент дослідження не мали гострих і хронічних захворювань і регулярно спостерігались в амбулаторних умовах; 27 дітей без проявів дезадаптації. У дітей визначено ліпідний спектр крові, забезпеченість організму вітаміном D, поліненасиченими і насиченими жирними кислотами. Для корекції виявлених порушень ліпідного спектру крові використовувався препарат «Смарт омега для дітей» по 2 капсули на добу впродовж 2 місяців. Лабораторне дослідження проведено за стандартною методикою натщесерце в сертифікованій лабораторії. Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм «Statistica 10.0 for Windows» методом варіаційної статистики. Результати. Під спостереженням перебували діти, у яких одним із проявів шкільної дезадаптації було зниження резистентності (підвищення гострої захворюваності) у гострому періоді адаптації. При цьому діти протягом перших 4 місяців переносили від 2 до 6 епізодів захворювання. У дітей незалежно від наявності проявів шкільної дезадаптації відзначався виражений дисбаланс жирних кислот із переважанням насичених жирних кислот при вираженому дефіциті ненасичених. При цьому спостерігався дисбаланс омега-3 і омега-6 (1:15 і 1:13, відповідно). Аналіз середніх значень показників довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у крові дітей, окрім вираженого дисбалансу, виявив достовірне зниження в групі дітей зі шкільною дезадаптацією докозагексаєнової та лінолевої і підвищення арахідонової кислоти. Висновки. Отримані в дослідженні результати свідчать про наявність вираженого дефіциту омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у дітей молодшого шкільного віку з проявами шкільної дезадаптації, одна із форм якої виявляється у повторних респіраторних захворюваннях. Комплексна корекція з саплементацією раціону харчування препаратами омега-3 сприяла нормалізації виявлених порушень, зниженню частоти респіраторних захворювань, як результат - поліпшення процесів імунного захисту і захисних можливостей дитячого організму в період адаптації до шкільного навчання. Аналіз результатів багатьох наукових дослідженнях про вплив омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот на імунітет та їх протизапальні властивості підтвердив ефективність цих засобів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів