Assessment of the influence of factors on the formation of the management structure of a competent organization

An important task of Ukrainian organizations in the context of the intensification of European integration processes is to ensure competence on the European market and the ability to compete with organizations of the European Union countries, which directs the efforts of managers to find ways to optimize management structures as part of a set of measures to increase the level of organizational competence. The purpose of the article was to justify the factors of external and internal influence that should be taken into account when building the management structure of the organization in the context of acquiring competence on the European market. To achieve the goal, the methods of content analysis, logical analysis and generalization, analysis of hierarchies, pairwise comparisons, dialectical and expert methods have been used. It is substantiated that in the conditions of Ukraine’s accession to the European economic space, it is important to shift the perspective of attention from external circumstances to internal organizational properties, to their competence, which is evidence of knowledge, experience, and skills to perform effective activities, a prerequisite for successful competition of organizations with European producers. The determination of the management structure of organizations as the basis of activity, the guarantee of adaptive properties, have allowed to consider it as a factor of organizational competence and effective functioning in the European environment. The dynamism of the requirements of the European market has been given the status of a priority task of analyzing the factors influencing the formation of the management structure of the organization as a prerequisite for ensuring its competence. An online survey of heads of Ukrainian organizations has made it possible to choose the most significant factors of influence based on the criteria of the strength of influence, cost and duration of prevention of a negative influence. The necessity of priority consideration of the selected factors during the construction of the management structure of the organization for its timely adjustment and improvement of adaptive properties has been proven. Formulated conclusions and recommendations will be useful to managers who strive to form a rational management structure in accordance with the goals and objectives of the organization, which will ensure the coordination of the efforts of employees, a quick reaction to the influence of internal and external factors, increasing the level of organizational competenc

Trends in the development of the national economy as a medium for the functioning of Ukrainian organizations

The relevance of the research problem is determined by the need to identify perspectives of the functioning of Ukrainian organizations in the conditions of global changes in the world economy and the activation of European integration processes. The purpose of the article was to analyze the trends in the development of the national economy based on the study of the structure of the main indicators, the determination of the degree of their interaction and the assessment of mutual influence on the functioning of Ukrainian organizations. To achieve the goal, the following methods were used: morphological analysis; scientific induction and deduction; dialectical method; system analysis; grouping and comparative analysis; analysis and synthesis, structural-functional approach; content analysis; methods of logical analysis and generalization, descriptive statistics, formalization; graphical and tabular method. The main results of the study are as follows: the need to analyze the causes of the country’s economic development, in particular, the dynamics of the nominal and real GDP, its structure and the number and qualification characteristics of the population, which is a stimulating factor of economic development, is substantiated; the expediency of analyzing employment and unemployment indicators, the number of vacancies, the level of entrepreneurial initiative development to assess the economy’s ability to provide workers with jobs has been proven; the need to analyze the economic growth of the country in connection with the analysis of the standard of living of the population is indicated, because what reflects positive material changes is an indicator of the development of society; reduction of the population in Ukraine, due to the outflow of its most active part abroad, which negatively affects the quality of the labor and is an obstacle to the growth of production rates; the causes of the outlined trends were identified, such as: the 2014 crisis associated with military operations in the East of Ukraine, political instability, rapid inflation, devaluation of the national currency, and the consequences of the COVID-19 pandemic, which affected the activities of economic entities and individuals due to the growth of unemployment and social restrictions. The practical significance of the obtained results lies in the formation of recommendations for taking into account the development trends of the national economy in the process of identifying prospects and possible problems of the functioning of Ukrainian organizations in the conditions of the country’s integration into the European community. Formulated conclusions and recommendations will be useful for managers and business owners seeking to build a competent organization on the way to joining the European economic spac

Hyperostosis Frontalis Interna on the Skeletal Remains of the Sarmatians of the Lower Volga and the Lower Don (to the Question of Causes of the Endocrine Disorders in the Early Iron Age)

Introduction. The field of paleopathology, which studies the diseases of ancient people, makes important contribution to the reconstruction of the lifestyle and history of the Sarmatian nomads. When examining human bone remains, such a pathological condition as the hyperostosis frontalis interna (HFI) is sometimes revealed on the frontal bone from the endocranium. Today, most physisians and paleopathologists believe that this condition is the result of the Morgagni-Stewart-Morel syndrome, which stimulates the development of endocrine disorders in the human body. Methods and materials. The research material is represented with the skulls of Sarmatian nomads from the burial grounds of the Lower Volga and the Lower Don. A total of 465 craniums have been examined. The degree of frontal hyperostosis development has been assessed by the method of I. Hershkovitz, et al. Analysis. As a result of the analysis of bone material, 35 cases of the HFI have been recorded on the Sarmatian skulls. Genetic predisposition, specific lifestyle (nomadism), unhealthy and unsystematic diet (high content of proteins and fats, periods of hunger alternated with overeating periods), psycho-emotional disorders typical of the nomads of the early Iron Age were, most likely, the determining factors stimulating the development of endocrine disorders markers. Results. We’ve come to the conclusion that, as opposed to the modern character of the disease spreading, which is more typical for women aged 45-60, this deviation in Sarmatians is more common in men. The analysis of written, ethnographical and archaeological sources, the study of medical and paleopathological literature allows assuming that the HFI in the Sarmatians of the Lower Volga and the Lower Don could develop as a result of the abovementioned factors. E. V. Pererva has carried out the the paleopathological study of materials and the comparison of the obtained results with domestic and foreign works in the field of medicine and anthropology. V. I. Moiseev has interpreted the obtained results in the context of written and archaeological sources

A clinical case of choroidal effusion associated with the use of carbonic anhydrase inhibitors

Relevance. Choroidal effusion is a complication accompanying both surgical interventions and ophthalmopathies of predominantly inflammatory etiology. The release of proteins from choriocapillaries lumen and decrease of intraocular pressure relative to the pressure in the episcleral veins lead to the chor oid detachment.Purpose. To analyze the causal link between choroidal effusion and topical application of carbonic anhydrase inhibitors using a clinical example.Material and methods. The paper describes a clinical case of the development of unilateral recurrent choroidal effusion 13 years after sinus trabeculectomy associated with the use of carbonic anhydrase inhibitors. The first episode of choroidal effusion was induced by a fixed combination of brinzolamide with timolol, while the use of dorzolamide caused the repeated episode. The clinical picture was accompanied by significant decrease in visual acuity related to acute hypotension and severe folds of the descemet’s membrane. Ultrasonic B-scanning revealed the choroid detachment. The dechallenge of carbonic anhydrase inhibitors, the use of anti-inflammatory and cycloplegic drugs contributed to achieve the choroid adherence.Results. This clinical case clearly demonstrates a causal link between choroidal effusion and topical application of carbonic anhydrase inhibitors. The timely drug therapy made it possible to avoid surgical intervention. Intraocular pressure increased later. Brimonidine was prescribed to reduce it, the intraocular pressure was normalized, and the clinical picture stabilized.Conclusion. Ciliochoroidal effusion may occur in the eyes with primary angle-closure glaucoma even several years after surgical treatment in the setting of the use of this group of hypotensive drugs. It is necessary to take a balanced approach to the use of carbonic anhydrase inhibitors in each particular case, i ncluding in primary angle-closure glaucoma

Slowing of motor-evacuation function of the stomach after pancreatoduodenal resection: a modern approach to the problem

Slowing of motor-evacuation function of the stomach after pancreatoduodenal resection: a modern approach to the proble

Retroperitoneal paraganglioma

Retroperitoneal paragangliom

Саркопенія як фактор прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень у хворих з аденокарциномою підшлункової залози

Мета. Визначення впливу саркопенії на виникнення ускладнень після резекційних оперативних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) з приводу її злоякісних пухлин. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 87 пацієнтів, яким були виконані радикальні оперативні втручання. За допомогою передопераційної комп’ютерної томографії (КТ) розраховували в одиницях Хаунсфільда (од. Х.) середнє значення щільності (Hounsfield Unit Average Calculation - HUAC) та сумарний індекс (Total Psoas Index - TPI) великого поперекового м’яза на рівні ІІІ поперекового хребця. Результати. У 35 (40,2%) пацієнтів виявили саркопенію, застосовуючи показник HUAC. Післяопераційні ускладнення виникли у 21 (60%) хворого з саркопенією, померли 2 (5,7%) хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 16 (30,8%) хворих без саркопенії, помер 1 (1,9%) хворий. Застосовуючи показник TPI, саркопенію діагностували у 38 (43,7%) хворих, із них ускладнення виникли у 21 (55,3%), померли 2 (5,3%). Ускладнення виникли у 16 (32,6%) хворих без саркопенії, помер 1 (2,0%) хворий. Висновки. Саркопенія достовірно впливає на частоту післяопераційних ускладнень, її виявлення може бути використано для покращення відбору пацієнтів перед виконанням резекції ПЗ з приводу її злоякісних новоутворень

Хірургічне лікуваннях хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози

The aim of the work: to evaluate the outcome of extended pancreatectomy in treatment of patients with locally advanced pancreatic cancer. Materials and Methods. In the period 2010–2018 we performed 618 resections in patients with pancreatic adenocarcinoma: distal pancreatectomy – in 139 (22.5 %), pancreaticoduodenectomy – in 462 (74.8 %) and total pancreatectomy – in 17 (2.7%) patients. Among patients there were 262 (42.4 %) women and 356 (57.6 %) men. Average age was (55.9±9.4) (from 27 to 87). Extended pancreatectomy was performed in 142 (23.0 %) patients: extended pancreaticoduodenectomy – in 79 (55.6 %), extended distal resections – in 52 (36.6 %), extended pancreatectomy – in 11 (7.8 %). Extended resections with resections of vein were performed in 91 (14.7 %) patients, with arterial resections – in 14 (2.3 %) patients. Results and Discussion. Postoperative complications occurred in 182 patients (38.2 %) in the standard resection group and in 63 (44.3 %) in the group with extended resections (χ2 = 1.26 p=0.26), without significant difference. Mortality was 2.4 %, 15 patients died: 6 (4.2 %) – after extended resections and 9 (1.9 %) – after standard pancreatectomy (χ2 = 1.3, p=0.25). Median survival and 5-year overall survival rate were reduced in patients having extended pancreatectomy compared with those undergoing a standard resection (15 months, 18 % and 25 months, 33 %; χ2= 2.83, p= 0.09, p>0,05, χ2 = 0.16, p=0,69). The present results suggest that morbidity, mortality, long term results after EP are comparable with standard pancreatectomy. Extended resections are possible and can increase the number of radically operated patients.Цель работы: оценить результаты выполнения расширенных резекций поджелудочной железы в лечении больных с местнораспространенной аденокарциномой поджелудочной железы. Материалы и методы. За период 2010–2018 гг. мы выполнили 618 радикальных резекций поджелудочной железы у пациентов с аденокарциномой поджелудочной железы. Среди больных мужчин было 356 (57,6 %), женщин – 262 (42,4 %), средний возраст составил 55.9±9.4 (от 27 до 87 лет). Дистальная резекция поджелудочной железы выполнена у 139 (22,5 %) больных, панкреатодуоденальная резекция – у 462 (74,8 %), тотальная панкреатэктомия – у 17 (2,7 %) больных. Расширенные резекции поджелудочной железы выполнены у 142 (23,0 %) больных: расширенные панкреатодуоденальные резекции – у 79 (55,6 %), расширенные дистальные резекции – у 52 (36,6 %), расширенные панкреатэктомии – у 11 (7,8 %). Расширенные резекции поджелудочной железы с резекцией венозних сосудов выполнены у 91 (14,7 %) больного, с резекцией артерий – у 14 (2,3 %) больных. Результаты исследований и их обсуждение. Осложнения наблюдались у 182 (38,2 %) больных при стандартных резекциях и у 63 (44,3 %) больных в группе с расширенными резекциями (χ2=1,26 p=0,26), достоверной разницы не было. Летальность составила 2,4 %, умерло 15 больных: 6 (4,2 %) – после расширенных резекций и 9 (1,9 %) – после стандартных резекций поджелудочной железы (χ2 = 1,3, p=0,25). Медиана выживаемости и 5-летняя общая выживаемость были недостоверно ниже у пациентов после расширенных панкреатодуоденальных резекций, чем после стандартных (15 месяцев и 18 % и 25 месяцев и 33 %, соответственно, χ2= 2,83, p= 0,09, p>0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Летальность, уровень послеоперационных ослонений, отдаленные результаты лечения после расширенных резекций поджелудочной железы сопоставимы со стандартными резекциями. Расширенные резекции являются возможными и их выполнение может увеличить количество радикально прооперированных больных.Мета роботи: оцінити результати виконання розширених резекцій підшлункової залози у лікуванні хворих з місцеворозповсюдженою аденокарциномою підшлункової залози. Матеріали і методи. За період 2010–2018 рр. виконано 618 радикальних резекцій підшлункової залози у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози. Серед хворих чоловіків було 356 (57,6 %), жінок – 262 (42,4 %), середній вік склав 55,9±9,4 (від 27 до 87 років). Дистальну резекцію підшлункової залози виконано у 139 (22,5 %) хворих, панкреатодуоденальну резекцію – у 462 (74,8 %), тотальну панкреатектомія – у 17 (2,7 %) хворих. Розширені резекції підшлункової залози виконано у 142 (23,0 %) хворих: розширені панкреатодуоденальні резекції – у 79 (55,6 %), розширені дистальні резекції – у 52 (36,6 %), розширені панкреатектомії – у 11 (7,8 %). Розширені резекції підшлункової залози з резекцією венозних судин виконано у 91 (14,7 %) хворого, з резекцією артерій – у 14 (2,3 %) хворих. Результати досліджень та їх обговорення. Ускладнення спостерігались у 182 пацієнтів (38,2 %) при стандартних резекціях та у 63 (44,3 %) хворих у групі з розширеними резекціями (χ2=1,26 p=0,26), достовірної різниці не було. Летальність склала 2,4 %, померло 15 пацієнтів: 6 (4,2 %) – після розширених резекцій та 9 (1,9 %) – після стандартних резекцій підшлункової залози достовірної різниці в рівні летальності не було (χ2 = 1,3, p=0,25). Медіана виживаності та 5-річна загальна виживаність були недостовірно нижче у пацієнтів після розширених панкреатодуоденальних резекцій, ніж після стандартних (15 місяців і 18 % та 25 місяців і 27 % відповідно (χ2= 2,83, p= 0,09, p>0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Медіана виживаності була також недостовірно нижче у пацієнтів після розширених дистальних резекцій ПЗ, ніж після стандартних (30 місяців та 32 місяці, відповідно, χ2= 0,008, p= 0,9, p>0,05). Летальність, рівень післяопераційних ускладнень, віддалені результати лікування після розширених резекцій ПЗ зіставні із стандартними резекціями. Розширені резекції є можливими, і їх виконання може збільшити кількість радикально прооперованих хворих

Хориоидальные каверны при глаукоме (клинический случай)

The article describes a clinical case of the formation of a choroidal cavern (CC) in a patient with glaucoma. CC are associated with degenerative diseases of the retina, which is likely associated with dysfunction of the choriocapillaries and impaired retinal supply. Most often, СС are the outcome of pachychoroidal conditions and age-related macular degeneration. Patient D., 63 years old, with previously diagnosed primary open-angled glaucoma in the right eye, complained of a gradual decrease in visual acuity in that eye for several years. According to the examination, the cause of vision acuity decrease was determined as partial atrophy of the retinal layers associated with CC in the superior nasal part of the perifovea and fovea. Presumably, based on signs of a pachychoroidal state in both eyes of the patient, the formed CC is the outcome of chronic central serous chorioretinopathy: focal thickening of the choroid, vasodilatation of the Haller's layer, thinning of the choriocapillaris layer, the presence of pachychoroidal pigment epitheliopathy in the left eye. CC is the marker of choriocapillary blood flow deficiency, which is an unfavorable prognostic factor for the development of glaucoma — proved by glaucoma optic neuropathy being more advanced in the eye with CC compared to the contralateral eye.Публикация описывает клинический случай формирования хориоидальной каверны (ХК) у пациента с глаукомой. ХК ассоциированы с дистрофическими заболеваниями сетчатки, что, по всей вероятности, связано с дисфункцией хориокапилляров и нарушением трофики сетчатки. Чаще всего ХК являются исходом пахихориоидальных состояний и возрастной макулярной дегенерации. Пациент Д., 63 года, обратился с жалобами на постепенное снижение остроты зрения правого глаза в течение нескольких лет, из анамнеза было известно о наличии глаукомы правого глаза. По данным обследования было установлено, что причиной снижения зрения явилась частичная атрофия наружных слоев сетчатки, ассоциированная с ХК, локализованной в верхне-назальном секторе перифовеа и в фовеа. Предположительно, сформированная ХК явилась исходом хронической центральной серозной хориоретинопатии, так как имелись признаки пахихориодального состояния в обоих глазах пациента: неравномерное утолщение хориоидеи, расширение сосудов слоя Галлера, истончение слоя хориокапилляров, наличие пахихориоидальной пигментной эпителиопатии в левом глазу. В нем также была выявлена глаукома. Дефицит хорикапиллярного кровотока, маркером которого явилась ХК, был расценен как неблагоприятный прогностический фактор развития глаукомы у данного пациента, что подтверждалось более выраженным глаукомным процессом именно в глазу с ХК по сравнению с парным глазом