ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ХРОНІЧНОЇ ТОКСИЧНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСОБУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЦИСТИЦЕРКОЗУ У КРОЛІВ

The article presents the data of a preclinical test of a means for the treatment of cysticercosis in rabbits by intra-gastric administration to white mice. Cysticercus pisiformis is a disease caused by ingestion of eggs of Taenia pisiformis in food or water, a tapeworm that parasitizes the small intestine of dogs and other carnivores. As a result of the invasion, the body loses its ability to fully function, the resistance of the immune system to infectious diseases decreases. In order to avoid the spread of the disease, it is necessary to make a timely diagnosis. The obtained data can be used to take the necessary measures against infestations and are important to prevent the selective use of anti-parasitic agents, which can lead to anthelmintic resistance. The purpose of the work was to determine the parameters of chronic toxicity of the developed complex anti-parasitic agent for the treatment of rabbits for cysticercosis on white mice under experimental conditions. The animals of the experimental groups were given an aqueous mixture of 0.0002 dm3 of the drug containing the following doses of the drug daily for 12 days: 1/100 DL50 ‒ 16.80 mg/kg (I group); 1/50 DL50 ‒ 33.58 mg/kg (II group); 1/25 DL50 ‒ 67.18 mg/kg (III group). On the next day after the last administration of the drug, on mice, under the condition of light ether narcosis, blood samples were taken for morphological and biochemical studies. The agent for the treatment of cysticercosis in rabbits, at doses of 1/50 DL50 and 1/25 DL50, resulted in a slight decrease in hemoglobin content and erythrocyte count compared to the control, but it did not suppress bone marrow erythropoiesis in laboratory animals. A decrease in the number of lymphocytes and a slight increase in the level of neutrophils were recorded, which indicates the irritating effect of increased doses of the active substance of the drug. According to the classification of chemical substances by degree of danger (DST 12.1.007–76), it belongs to the class of "moderately toxic substances".У статті наведено дані доклінічного випробування засобу для лікування цистицеркозу кролів за вутрішньошлункового введення білим мишам. Cysticercus pisiformis ‒ це цестодозне захворювання, що виникає внаслідок заковтування з кормом або водою яєць Taenia pisiformis ‒ ціп’яка, який паразитує в тонкому відділі кишечнику собак та інших м’ясоїдних. Внаслідок інвазії організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюванням. Щоб уникнути поширення хвороби, потрібно вчасно встановити діагноз. Отримані дані можуть бути використані для застосування необхідних заходів щодо інвазій і бути важливими для запобігання вибіркового використання протипаразитарних засобів, що може призвести до стійкості щодо антигельмінтиків.  Метою роботи було в умовах експерименту визначити параметри хронічної токсичності розробленого комплексного протипаразитарного засобу для лікування кролів за цистицеркозу на білих мишах. Тваринам дослідних груп щоденно упродовж 12 діб задавали водну суміш 0,0002 дм3 препарату з вмістом таких доз препарату: 1/100 DL50 ‒ 16,80 мг/кг (І група); 1/50 DL50 ‒ 33,58 мг/кг (ІІ група); 1/25 DL50 ‒ 67,18 мг/кг (ІІІ група). На наступну добу після останнього введення лікувального засобу у мишей, за умови легкого ефірного наркозу, відбирали зразки крові для проведення морфологічних та біохімічних досліджень. Засіб для лікування цистицеркозу кролів у дозах 1/50 DL50 та 1/25 DL50 призвів до незначного зниження вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів, у порівнянні до контролю, але він не пригнічував еритропоез кісткового мозку у лабораторних тварин. Реєстрували зменшення кількості лімфоцитів і незначне зростання рівня нейтрофілів, що вказує на подразнюючий вплив збільшених доз діючої речовини препарату. Згідно із класифікацією хімічних речовин за ступенем небезпечності (ДСТ 12.1.007–76), він належить до класу «помірно токсичні речовини»

Endoparasites of rabbits (Oryctolagus cuniculus domesticus) in Southern Ukraine

One of the main tasks of ecological parasitology at the present stage is to establish patterns of spread of invasive diseases of animals in the environment through a thorough epidemiological examination, as well as to determine the main directions and factors of spread of parasites in Ukraine. Among the many pathogens, endoparasites play a major role in a number of diseases in rabbits with increased morbidity and mortality. In the body of both wild and domestic rabbits several species of parasites that form a parasitocenosis can be localized. The latter have a pathogenic effect on organs and tissues, leading to reduced weight gain, premature slaughter and even mortality. The prevalence of endoparasitoses was studied in weaned rabbits 60 days of age, 120 days of age at fattening, 180 days of age – mating age and adults of 320 days of age to determine the extensiveness and intensity of the dominant invasion. A total of 720 head was studied, 180 animals from each age group. Three species of nematodes were recorded in the rabbits: Trichostrongylus retortaeformis (Zeder, 1800), Nematodirus leporis (Ransom, 1907) and Passalurus ambiguus (Rudolphi, 1819); the cestode Taenia pisiformis (Bloch, 1780); three species of Emeria: Eimeria stiedae (Lindermann, 1865), which parasitizes in the bile ducts of the liver and gallbladder, E. magna (Perard, 1925) and E. media (Kessel, 1929) – in the epithelial cells of the intestine. The prevalence of the infestation depends on the age of the animals. According to the data obtained, eimeriosis was one of the main parasitic diseases of the rabbits. Dominant invasions of Eimeria in the intestines of 60-day-old rabbits were found in the studied animals, their extensiveness reached 19.4%, while the spread of hepatic Eimeria was registered in 13.3% of the examined rabbits. The total infestation of weaned rabbits with helminths was 22.2%, in rabbits for fattening – 26.7%, and in rabbits of mating age and adults – 20.0% and 20.6%, respectively. Global climate change will change the distribution and dynamics of soil-borne helminthiases, but host immunity may also affect host-parasite interactions. Subsequent studies will be aimed at elucidating the effect of mono and mixed invasions on the body of rabbits. Updated data on helminthiasis will expand the screening strategy to maintain rabbit health and reduce economic losses