Contentious Politics and Repertoire of Contention in Ukraine: the Case of Euromaidan

The article introduces the paradigm of contentious politics to study the Euromaidan events in Ukraine, describing the mechanisms of contention politics in the events of November 2013 – February 2014. Special attention is paid to the repertoire of contention, which remained rigid during 1991–2013, but has evolved after January 19, 2014 due to structural reasons

Каталітична мобілізація радикальних українських націоналістів у добу Другої Польської республіки: вплив структури політичних можливостей

Стаття складається з двох частин: у першій розглянуто основні теоретичні положення структури політичних можливостей, а у другій – запропоновано пояснення, як структура політичних можливостей Другої Республіки вплинула на каталітичну мобілізацію радикальних націоналістичних сил на Галичині та Волині у міжвоєнну добу

Історіографія французького фашизму: академічний захист національного міфу

На матеріалі академічної дискусії 80–90-х років ХХ століття автор досліджує сприйняття французького фашизму та його значення для усвідомлення міфологізації найновішої історії Франції

Культ особи у Франції доби другої світової війни: маршал Петен як «спаситель нації»

У статті на пропагандистських матеріалах доби режиму Віші досліджено становлення культу маршала Ф. Петена та пояснено його особливості, а саме функціонування культу як практики відродження французької величі

Pandemic Politics in Eurasia:Roadmap for a New Research Subfield

© 2020 Taylor & Francis Group, LLC. The sudden onset of COVID-19 has challenged many social scientists to proceed without a robust theoretical and empirical foundation upon which to build. Addressing this challenge, particularly as it pertains to Eurasia, our multinational group of scholars draws on past and ongoing research to suggest a roadmap for a new pandemic politics research subfield. Key research questions include not only how states are responding to the new coronavirus, but also reciprocal interactions between the pandemic and society, political economy, regime type, center-periphery relations, and international security. The Foucauldian concept of “biopolitics” holds out particular promise as a theoretical framework

Pandemic Politics in Eurasia:Roadmap for a New Research Subfield

The sudden onset of the coronavirus pandemic has challenged many scholars of the social sciences to proceed in the absence of a robust theoretical research foundation upon which to build. This article seeks to help scholars meet this challenge, particularly as it pertains to Eurasia, through bringing together a multinational group of scholars in order to develop the roadmap for a new pandemic politics research subfield. It begins with a discussion of how states are responding to COVID-19 before moving into an exploration of reciprocal interactions between the pandemic and society, political economy, regime type, center-periphery relations, and international security. Finally, it discusses the potential novel contributions of a theoretical foundation rooted in the Foucauldian concept of “biopolitics.” Ultimately, we hope to spark an ongoing conversation regarding how political science and the social sciences more broadly can be used to understand the impacts of the pandemic and inform policymaking amidst the current and potential future pandemics

Decentralization, infrastructural power and separatism: complex relations within authoritarian regimes

Contrary to conventional wisdom, authoritarian regimes are not centralized political entities. Some of them are both federative and consultative. The author uses intensity of contention politics under authoritarian rule as an indicator to show that decentralization and infrastructural power are independent variables, thus separatism is not a bigger threat under decentralized political systems.У статті показано, що авторитарні режими не конче є централізованими, тобто нефедеративними та неконсультативними політичними системами. На прикладі авторитарних режимів доведено, що інфраструктурна влада є важливим чинником мінімізації політики незгоди, який є функціонально незалежним від рівня децентралізації

Das Asow-Regiment und die russische Invasion

Wegen seiner teilweise rechten Wurzeln wird das Asow-Regiment häufig, vor allem von russischer Propaganda, als brutale Neonazi-Bande dargestellt. Tatsächlich ist Asow jedoch ein sehr komplexes und widersprüchliches Phänomen, das dieser Artikel näher zu beleuchtet versucht. Die meisten rechtsextremen Kämpfer verließen das Regiment bereits 2014 mit dessen Einbindung in die Nationalgarde. Später führten die Aufteilung von Asow in eine soziale bzw. politische Bewegung und eine Militäreinheit sowie das Verbot politischer Agitation in der Armee zu seiner weiteren Entradikalisierung und Entideologisierung. Vor dem Hintergrund der momentanen russischen Invasion gilt das Asow-Regiment als eine der professionellsten Einheiten des ukrainischen Militärs und war lange Zeit die letzte ukrainische Bastion im inzwischen von Russland eroberten Mariupol, was dem Asow-Regiment in der Ukraine einen Heldenstatus einbrachte