Екстер’єрні особливості корів та їх потомків різних генерацій у високопродуктивних стадах

The results of studies of the exterior characteristics of first-calf cows and their descendants of different generations are presented. The studies were conducted at high-producing herds (average yields per a cow about 10000 kg) LLC “Veleten” of the Glukhiv district of Sumy region and PJSC “Plemzavod “Stepnoy” of the Kamyansko-Dniprovskyy district of Zaporizhzhya region created out of the absorption crossing of the Ukrainian Black-and-White dairy breed females with Holstein breeders, first-calf cows and their descendants of the first, second, and at PJSC “Plemzavod “Stepnoy” – also of third generations. The sample of animals includes 62.5–100% share of Holstein inheritance. There was some differentiation between the cows of the controlled herds according to the investigated body measurements: the first-calf cows of PJSC “Plemzavod “Stepnoy” were highly dominated the herdmates of LLC “Veleten” by height at the withers by 3.2, chest depth by 1.4, chest girth by the shoulder by 1.2 and oblique body length – by 1.7 cm, but were inferior to them in chest width by 0.8 (P < 0.05), width of oysters – by 0.4 and girth of wrist – by 0.3 cm (P < 0.001). The cows of both farms, by all studied exterior characteristics, outweighed their descendants of different generations, which is explained by the lower age of first calving for daughters, grandchildren and great-grandchildren than the cows from which they came. However, such a slight, although in most cases, probable differentiation between the exterior features of the cows and their descendants of the above generations appears to be the result of a better level of animal production of each successive generation, as indicated by their milk yields for the first lactation. However, according to all the investigated measurements (exception – width of oysters of cows of all generations and girth of wrist in the descendants of the second and third generations) animals of both controlled herds outperformed the target parameters of exterior characteristics for the first-calf cows of the desired type of Ukrainian Black-and-White dairy breed. The analysis of body structure indices shows that the first-calf cows under control and their descendants of different generations were characterized by the type of body structure characteristic of dairy cattle. Between the body measurements of animals and their descendants of different generations, different strengths and directions of communication are established. The correlation coefficients between the exterior characteristics of cows and their daughters in LLC “Veleten”, depending on the size, were in the range -0.05 – +0.15, in cows and their granddaughters, within -0.15 – +0.06, and the regression coefficients are within -0.05 – +0.19 and -0.15 – +0.05, respectively. In PJSC “Plemzavod “Stepnoy” the relative variability of body measurements in cows and their descendants of the first, second and third generations was -0.07 – +0.23, respectively; -0.19 – +0.14 and -0.33 – +0.26, and regression coefficients ranged from -0.04 to +0.14; from -0.17 to +0.07 and from -0.47 to +0.16. It should be noted that in both farms the correlation coefficients between the exterior features of animals of different generations were by no means probable, and the regression coefficients were only reliable between the chest depth behind the shoulders of cows and their daughters in LLC “Velyten” and between heights in the cows' hedge and their great-grandchildren at PJSC “Plemzavod “Stepnoy”.Наведено результати досліджень ознак екстер’єру корів-первісток та їх потомків різних генерацій. Дослідження проведені у високопродуктивних стадах (середній надій на корову близько 10000 кг) ТОВ “Велетень” Глухівського району Сумської області та ПАТ “Племзавод “Стєпной” Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, створених за поглинального схрещування маток української чорно-рябої молочної породи з голштинськими плідниками, на коровах-первістках та їх нащадках першого, другого, а в ПАТ “Племзавод “Стєпной” – ще й третього поколінь У вибірку ввійшли тварини з часткою спадковості голштинів 62,5–100%. Між коровами підконтрольних стад за досліджуваними промірами тіла спостерігалася певна диференціація: первістки ПАТ “Племзавод “Стєпной” високовірогідно переважали ровесниць ТОВ “Велетень” за висотою в холці на 3,2, глибиною грудей – на 1,4, обхватом грудей за лопатками – на 1,2 та косою довжиною тулуба – на 1,7 см, однак поступалися їм за шириною грудей на 0,8 (Р < 0,05), шириною в маклаках – на 0,4 та обхватом п’ястка – на 0,3 см (Р < 0,001). Корови обох господарств за всіма досліджуваними ознаками екстер’єру переважали своїх потомків різних генерацій, що пояснюється меншим віком першого отелення у дочок, онучок та правнучок, ніж у корів, від яких вони походили. Проте така незначна, хоча у більшості випадків і вірогідна диференціація між ознаками екстер’єру у корів та їх потомків вищезазначених генерацій, мабуть, є результатом кращого рівня вирощування тварин кожного наступного покоління, на що вказують їхні надої за першу лактацію. Втім, за всіма досліджуваними промірами (виняток – ширина в маклаках у корів усіх генерацій та обхват п’ястка у потомків другого й третього поколінь) тварини обох підконтрольних стад переважали цільові параметри ознак екстер’єру для корів-первісток бажаного типу української чорно-рябої молочної породи. Аналіз індексів будови тіла свідчить, що корови-первістки підконтрольних стад та їх потомки різних генерацій відзначалися характерним для молочної худоби типом будови тіла. Між промірами тіла тварин та їх потомків різних поколінь встановлені різної сили та напряму зв’язки. Коефіцієнти кореляції між ознаками екстер’єру корів та їх дочок у ТОВ “Велетень”, залежно від проміру, перебували в межах -0,05 – +0,15, у корів та їх онучок – в межах -0,15 – +0,06, а коефіцієнти регресії – відповідно в межах -0,05 – +0,19 та -0,15 – +0,05. У ПАТ “Племзавод “Стєпной”” співвідносна мінливість промірів тіла у корів та їх потомків першого, другого й третього поколінь становила відповідно -0,07 – +0,23; -0,19 – +0,14 та -0,33 – +0,26, а коефіцієнти регресії коливалися від -0,04 до +0,14; від -0,17 до +0,07 та від -0,47 до +0,16. Варто зазначити, що у тварин обох господарств коефіцієнти кореляції між ознаками екстер’єру тварин різних генерацій у жодному випадку не були вірогідними, а коефіцієнти регресії достовірними були лише між проміром обхвату грудей за лопатками у корів та їх дочок у ТОВ “Велетень” та між проміром висоти в холці корів та їх правнучок у ПАТ “Племзавод “Стєпной”

Відтворювальна здатність корів та їх нащадків різних поколінь

The research was carried out on cows of Ukrainian Black-and-White Dairy breed and their descendants of the first and second generations on the conditions of LLC “Veletenj” in the Glukhiv district of the Sumy region. In cows, based on a retrospective analysis of data and the results of their own searches, was studied the age dynamics of reproductive capacity of cows for the first-seventh and higher lactation, and their daughters and granddaughters for the first and higher lactation. It has been established that reproductive ability of cows to some extent is due to their age. Depending on the lactation, the duration of the parturition of the cows of LLC “Veletenj” varied from 278.2 to 280.0, the duration of the indifference period – from 64.4 to 69.0 days, service period – from 123.5 to 136.4, inter-calving period – from 402.2 to 414.8 and in the dry stable period – from 61.3 to 75.8 days, the reproduction rate was 0.91–0.93, the calves output for 100 cows was 90.9–93.0 the index of insemination is 2.41–2.56 and the fertility index is 42.2–44.8. The results of our research indicate that each subsequent generation of cows was characterized by a better reproductive ability, which, in our opinion, is due to the timely abandonment of fetuses and stimulation of infertile cows, as well as an improved level of feeding. The difference in the duration of the service period for the first lactation between the mothers and their daughters was 24.5, for the best lactation – 24.8, for the duration of the interotional period – 24.8 and 23.7 days, respectively, at P < 0.001 in all cases. A more significant difference in reproductive performance was observed between cows and their granddaughters. In terms of the duration of the service period for the first and best lactation, it was 15.5 (P < 0.05) and 33.3 (P < 0,001) and interotional period – 17.3 (P < 0.05) and 33,2 days (P < 0.001) respectively. Between the majority of the studied reproductive abilities of mothers and daughters for the first and higher lactation, the relative variability was positive and reliable, and mothers and granddaughters – low uncertainty and mostly negative (exception – the duration of calving). The highest positive correlation coefficients were observed between the duration of cervix and their daughters (r = 0.113 ± 0.039 at P < 0.001) and granddaughters (r = 0.211 ± 0.088 at P < 0.05) for the first lactation, as well as mothers and daughters for higher lactation (r = 0.114 ± 0.039 at P < 0.01). Between indicators of the indifference period (r = -0.036–0.051) and the index of fertility of cows (r = -0.080–0.014) and their descendants for the lactation under investigation have low, multidirectional, unreliable connections. The influence of mothers on indicators of reproductive function of descendants is established. They made the most significant impact on the duration of service and inter calving periods, reproduction rate, calving out of 100 cows and the index of daughter insemination (ηx2 = 27.57–52.22%). For higher lactation, this effect was significantly lower (exception – the index of insemination) – ηx2 = 15,39–28,10%.Дослідження проведені на коровах української чорно-рябої молочної породи та їх нащадках першого і другого поколінь в умовах ТОВ “Велетень” Глухівського району Сумської області. У корів, на основі ретроспективного аналізу даних та результатів власних досліджень, вивчали вікову динаміку відтворювальної здатності корів за першу–сьому та вищу лактації, а у їх дочок і внучок – за першу та вищу лактації. Встановлено, що відтворювальна здатність корів певною мірою зумовлена їх віком. Залежно від лактації, тривалість тільності у корів ТОВ “Велетень” коливалася від 278,2 до 280,0, тривалість індиференс-періоду – від 64,4 до 69,0 дня, сервіс-періоду – від 123,5 до 136,4, міжотельного періоду – від 402,2 до 414,8 та сухостійного періоду – від 61,3 до 75,8 дня, коефіцієнт відтворювальної здатності становив 0,91–0,93, вихід телят на 100 корів – 90,9–93,0 гол., індекс осіменіння – 2,41–2,56 та індекс плодючості – 42,2–44,8. Результати наших досліджень свідчать, що кожне наступне покоління корів відзначалося кращою відтворювальною здатністю, що, на нашу думку, пояснюється своєчасним вибракуванням ялових та стимуляцією неплідних корів, а також покращеним рівнем годівлі. Різниця за тривалістю сервіс-періоду за першу лактацію між матерями та їх дочками становила 24,5, за кращу – 24,8, за тривалістю міжотельного періоду – 24,8 та 23,7 дня відповідно при Р < 0,001 в усіх випадках. Більш суттєва різниця за показниками відтворювальної здатності спостерігалася між коровами та їх внучками. За тривалістю сервіс-періоду за першу та кращу лактації вона становила 15,5 (Р < 0,05) та 33,3 (Р < 0,001) і міжотельного періоду – 17,3 (Р < 0,05) та 33,2 дня (Р < 0,001) відповідно. Між більшістю досліджуваних показників відтворювальної здатності матерів і дочок за першу та вищу лактації співвідносна мінливість була додатною і достовірною, а матерів і внучок – низькою невірогідною і здебільшого від’ємною (виняток – тривалість тільності). Найвищі додатні коефіцієнти кореляції спостерігався між тривалістю тільністю корів та їх дочок (r = 0,131 ± 0,039 при Р< 0,001) і внучок (r = 0,211 ± 0,088 при Р < 0,05) за першу лактацію, а також матерів і дочок за вищу лактацію (r = 0,114 ± 0,039 при Р < 0,01). Між показниками індиференс-періоду (r = -0,036–0,051) і індексу плодючості корів (r = -0,080–0,014) та їх нащадків за досліджувані лактації встановлено низькі різнонаправлені недостовірні зв’язки. Встановлено вплив матерів на показники репродуктивної функції нащадків. Найсуттєвіший вплив вони справляли на тривалість сервіс- і міжотельного періодів, коефіцієнт відтворювальної здатності, вихід телят на 100 корів та індекс осіменіння дочок (ηx2 = 27,57–52,22%). За вищу лактацію цей вплив був значно нижчим (виняток – індекс осіменіння) – ηx2 = 15,39–28,10%

Fast motif recognition via application of statistical thresholds

Background: Improving the accuracy and efficiency of motif recognition is an important computational challenge that has application to detecting transcription factor binding sites in genomic data. Closely related to motif recognition is the Consensus String decision problem that asks, given a parameter d and a set of ℓ-length strings S = {s1,...,sn}, whether there exists a consensus string that has Hamming distance at most d from any string in S. A set of strings S is pairwise bounded if the Hamming distance between any pair of strings in S is at most 2d. It is trivial to determine whether a set is pairwise bounded, and a set cannot have a consensus string unless it is pairwise bounded. We use Consensus String to determine whether or not a pairwise bounded set has a consensus. Unfortunately, Consensus String is NP-complete. The lack of an efficient method to solve the Consensus String problem has caused it to become a computational bottleneck in MCL-WMR, a motif recognition program capable of solving difficult motif recognition problem instances. Results: We focus on the development of a method for solving Consensus String quickly with a small probability of error. We apply this heuristic to develop a new motif recognition program, sMCL-WMR, which has impressive accuracy and efficiency. We demonstrate the performance of sMCL-WMR in detecting weak motifs in large data sets and in real genomic data sets, and compare the performance to other leading motif recognitio

Співвідносна мінливість фенотипових ознак та показників молочної продуктивності корів

The research was conducted on cattle of Black-and-White breed (Holstein and Ukrainian Black-and-White dairy breed) at LLC “Veleten” Glukhiv district of Sumy region (n = 1956) and PJSC “Breeding Plant “Stepnoy” of Kamyansko-Dniprovsk district of Zaporizhzhia region (n = 1981). Based on retrospective data analysis (“Uniform-Agri” – program of dairy herd management) for the period from 2004 to 2017 it was studied the live weight of cows in growing period (newborns, 6, 12; 18 months, at first insemination and after the first calving), body measurements of heifers (height at shoulders, chest depth, chest width, chest girth behind the shoulder blades, oblique body length, width of hips, wrist girth) and traits of reproducibility (age at first insemination, age at first calving, duration of service period, insemination index, fertility index) and milk productivity of cows (milk yields for 305 days, fat and protein content in milk for the first, second and third lactation). Based on our previously obtained data by correlation analysis method it was studied the relative variability of phenotypic traits and indicators of dairy productivity of cows. It is established that the connections of live weight of cows during their rearing with traits of milk productivity were multidirectional and ranged from slightly improbable to moderately significant values. At the same time, in both farms, the most significant highly probable connection was noted between the live weight of animals at the age of 12 months and the milk yield of first-borns that indicates the possibility of selecting heifers at the specified age to provide them future high milk productivity. There was significant variability of the relationship between body measurements and the amount of milk yield of cows for the first, second and third lactation. However, cows of both farms, had direct connection, but a bit weaker in animals at PJSC “Breeding Plant “Stepnoy”. Positive correlation coefficients between indicators of exterior and milk yields of cows give reasons to claim the efficiency of indirect selection of heifers by body measurements. Rational management of dairy farming and high profits depend a lot on knowledge of regularities of correlative variability of productive traits of cows and indicators of reproductive capacity. It is established that the connections between the traits of milk productivity and reproductive capacity of animals were different and ranged from weak to medium and from reliable to improbable. The most significant highly reliable, however, with negative correlation coefficients were observed between milk yield of cows for all studied lactations and their age at the first insemination and the first calvingДослідження проведені на чорно-рябій худобі (голштинська та українська чорно-ряба молочна породи) ТОВ “Велетень” Глухівського району Сумської області (n = 1956) та ПАТ “Племзавод “Стєпной” Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області (n = 1981). У піддослідних корів на основі ретроспективного аналізу даних за період з 2004 по 2017 рр. (програма управління молочним стадом “Юніформ-Агрі”) вивчали живу масу корів у період вирощування (новонароджені, 6, 12; 18 місяців, при першому осіменінні та після першого отелення), проміри тіла корів-первісток (висота в холці, глибина грудей, ширина грудей, обхват грудей за лопатками, коса довжина тулуба, ширина в маклаках, обхват п’ястка) і ознаки відтворювальної здатності (вік при першому осіменінні, вік при першому отеленні, тривалість сервіс-періоду, індекс осіменіння, індекс плодючості) та молочної продуктивності корів (надій за 305 днів, вміст жиру і білка в молоці за першу, другу і третю лактації). На основі одержаних нами раніше даних методом кореляційного аналізу вивчали співвідносну мінливість фенотипових ознак та показників молочної продуктивності корів. Встановлено, що зв’язки живої маси корів у період їх вирощування з ознаками молочної продуктивності мали різноспрямований характер і коливалися від незначного невірогідного до середнього достовірного значень. При цьому в обох господарствах найсуттєвіший високовірогідний зв’язок було виявлено між живою масою тварин у віці 12 місяців та надоєм первісток, що свідчить про можливість добору телиць у зазначеному віці для забезпечення їхньої майбутньої високої молочної продуктивності. Спостерігалася істотна варіабельність зв’язку між промірами тіла та величиною надою корів за першу, другу та третю лактації. Втім, у корів обох господарств цей зв’язок був прямим, проте дещо слабший у тварин ПАТ “Племзавод “Стєпной”. Додатні коефіцієнти кореляції між показниками екстер’єру та надоєм корів дають підстави стверджувати про ефективність непрямого добору первісток за промірами тіла. Важливим для раціонального ведення молочного скотарства й одержання високих прибутків є знання закономірностей співвідносної мінливості продуктивних ознак корів та показників відтворювальної здатності. Встановлено, що зв’язки між ознаками молочної продуктивності та репродуктивної здатності тварин були різновекторними і коливалися від слабких до середніх та від достовірних до невірогідних. Найсуттєвіші високодостовірні, проте від’ємні коефіцієнти кореляції спостерігалися між надоєм корів за всі досліджувані лактації та їх віком при першому осіменінні й першому отеленні

Молочна продуктивність корів-дочок різних бугаїв-плідників

The results of researches of signs of milk productivity of the cows from different bulls for the first, second, third and higher lactations are presented. Studies were conducted on Black-and-White cattle (n = 1981) at Private Joint Stock Company “Plemzavod Styepnoy” Zaporizhia Oblast. There was studied the duration of lactation, milk yields of full and 305 days of lactation, fat and protein content in milk, quantity of milk fat and milk protein of descendants of different parents on the basis of a retrospective analysis of data for the period from 2004 to 2017 (the management program of the dairy herd “Uniform-Agri”). It was established that bulls have a significant impact on the formation of milk productivity of cows. Daughters of E. Naitinhel 683403608 had the longest duration of the first, second and higher lactation and descendants of N. Ardent 137922325 of the third one. Daughters of the bull G. Dzhungl 7816598 were the best by the milk yield of the full first and higher lactation, daughters E. Naitinhel 683403608 for the full second, and daughters of N. Ardent 137922325 – for the third. For 305 days of lactating there was observed a significant level of intergroup differentiation for the number of milk yield, milk fat and milk protein and much less by the amount of fat and protein in milk. For the first 305 days of lactation daughters of bull L.H.F. Bay 66821678 (10188.0 ± 377.12 kg) were characterized by the highest milk yield, and daughters of F. Gailuron 103356429 (correspondingly 11028.8 ± 30619; 11643.3 ± 590.20 and 10311.7 ± 382.07 kg) for the second, third and the highest lactation, with both bulls belonging to the line R.O.R.E. Eleveyshn 1491007. For 305 days of the first lactation descendants of the bulls V. Silas 7419933 (7003.5 ± 317.79 kg) from the line H.H. Starbak 352790 had the lowest milk yield, daughters of E. Naitinhel 683403608 (7633.0 ± 182.18; 7605.8 ± 224.58 and 8491.7 ± 185.42 kg respectively) from the line R.O.R.E. Eleveyshn 1491007 by the second, third and highest lactation. Detected by comparison of group average conditionality of phenotypic variability quantitative characteristics of the milk productivity of cows derived from different parents was confirmed by the dispersion analysis conducted by us. The most significant influence of bulls were made on the milk yields of daughters for the first-third lactation (12.9–16.8%), lower – for the amount of milk fat (12.4–15.6%) and milk protein (12.2–15.8%) and even lower – for the content of fat (2.5–4.2%) and protein in milk (3.7–6.6%). It should be noted that the effect of the bulls on signs of milk productivity for the lactation under study in their daughters in almost all cases was reliable (P & lt; 0.05–0.001) except for the fat content in milk for the first lactation and fat and protein – for the second and third lactation.Наведено результати досліджень ознак молочної продуктивності корів, що походили від різних бугаїв-плідників, за першу, другу, третю та вищу лактації. Дослідження проведені на чорно-рябій худобі (n = 1981) в ПАТ “Племзавод “Стєпной”” Запорізької області. У потомків різних батьків на основі ретроспективного аналізу даних за період з 2004 по 2017 рр. (програма управління молочним стадом “Юніформ-Агрі”) вивчали тривалість лактації, надій за повну та 305 днів лактації, вміст у молоці жиру та білка, кількість молочного жиру та молочного білка. Встановлено, що на формування молочної продуктивності корів значний вплив мають бугаї-плідники. Найдовшою тривалістю першої, другої і вищої лактації відзначалися дочки бугая Е. Найтінгела 683403608, третьої – потомки Н. Ардента 137922325. За надоєм за повну першу та вищу лактації кращими виявилися дочки плідника Г. Джунгла 7816598, за повну другу – дочки Е. Найтінгела 683403608 і третю – дочки Н. Ардента 137922325. Суттєвий рівень міжгрупової диференціації спостерігався за надоями, кількістю молочного жиру та молочного білка і значно менший – за вмістом жиру й білка в молоці за 305 днів досліджуваних лактацій. Найвищими надоями за 305 днів першої лактації характеризувалися дочки бугая Л.Х.Ф. Бая 66821678 (10188,0 ± 377,12 кг), а за другу, третю й вищу лактації – дочки Ф. Гайлурона 103356429 (відповідно 11028,8 ± 306,19; 11643,3 ± 590,20 й 10311,7 ± 382,07 кг), причому обидва бугаї належали до лінії Р.О.Р.Е. Елевейшна 1491007. Найнижчі ж надої за 305 днів першої лактації були відмічені у потомків плідника В. Сіласа 7419933 (7003,5 ± 317,79 кг) з лінії Х.Х. Старбака 352790, другої, третьої і вищої лактацій – у дочок бугая Е. Найтінгела 683403608 (7633,0 ± 182,18; 7605,8 ± 224,58 і 8491,7 ± 185,42 кг відповідно) з лінії Р.О.Р.Е. Елевейшна 1491007. Виявлену порівнянням групових середніх зумовленість фенотипової мінливості кількісних ознак молочної продуктивності корів, що походять від різних батьків, підтверджено проведеним нами дисперсійним аналізом Найсуттєвіший вплив бугаї справляли на надій дочок за першу-третю лактації (12,9–16,8%), дещо менший – на кількість молочного жиру (12,4–15,6%) та молочного білка (12,2–15,8%) і ще менший – на вміст жиру (2,5–4,2%) й білка в молоці (3,7–6,6%). Слід відмітити, що вплив бугаїв на ознаки молочної продуктивності за досліджувані лактації у їх дочок майже у всіх випадках був достовірним (Р < 0,05–0,001) за винятком вмісту жиру в молоці за першу лактацію та жиру й білка – за другу та третю лактації