Indication of the condition of woody plants of parks in Dnipropetrovsk on morpho-physiological indexes

Досліджено стан деревної рослинності парків м. Дніпропетровськ за морфофізіологічними показниками модельних дерев. За В.А. Алєксєєвим, найкращий індекс життєвості мають рослини парку ім. Ю. Гагаріна та Севастопольського, найгірший – ім. М. Калініна та Молодіжного. Найсуттєвіше порівняно з контролем (парк смт. Петриківка) знижується довжина та товщина річних пагонів у парках ім. М. Калініна, Л. Глоби та Молодіжному в усіх досліджуваних видів дерев, найменші відмінності від рослин контрольного варіанта виявлено у робінії звичайної. Менша кількість листків спостерігається на річному пагоні у рослин парків ім. Л. Глоби, М. Калініна та Молодіжного. В інших парках різниця між дослідом і контролем статистично недостовірна. У міських парках площа листкової пластинки дерев менша, порівняно з рослинами заміського парку, окрім парку ім. Ю. Гагаріна. Найсуттєвіше, порівняно з вищевказаними показниками, відрізняється асиміляційна площа однорічного пагона, за винятком парку ім. Ю. Гагаріна. Сума хлорофілів а + b у листках деревних рослин різних парків міста зменшується порівняно з контролем. Най­більші відмінності від контрольних значень виявлені в листках клена гостролистого та липи широколистої парку ім. М. Калініна. У листках робінії звичайної не встановлено суттєвої відмінності між вмістом суми хлорофілів а + b у рослин, які зростали у міських парках ім. Ю. Гагаріна, Б. Хмельницького та Севастопольському та фоновими значеннями цього показника. Кількість хлорофілів а + b у листках липи широколистої та робінії звичайної у перерахунку на масу листків річного пагона знижується у міських парках порівняно з рослинами заміської зони, за винятком парку ім. Ю. Гагаріна. У клена гостролистого ця різниця істотна на всіх дослідних ділянках. Із метою фітоіндикації стану навколишнього середовища доцільно використовувати такі показники як довжина річного пагона, площа листка, вміст суми хлорофілів а + b у перерахунку на масу листків річного пагона та його асиміляційна поверхня. Як тест-об’єкти слід використовувати чутливі до антропогенного забруднення види: липу широколисту та клен гостролистий. У найкращому життєвому стані за комплексом показників перебувають дерева у парках ім. Ю. Гагаріна, Т.Г. Шевченка та Севастопольському, у найгіршому – у парках ім. М.І. Калініна, Л. Глоби та Молодіжному. Досліджено стан деревної рослинності парків м. Дніпропетровськ за морфофізіологічними показниками модельних дерев. За В.А. Алєксєєвим, найкращий індекс життєвості мають рослини парку ім. Ю. Гагаріна та Севастопольського, найгірший – ім. М. Калініна та Молодіжного. Найсуттєвіше порівняно з контролем (парк смт. Петриківка) знижується довжина та товщина річних пагонів у парках ім. М. Калініна, Л. Глоби та Молодіжному в усіх досліджуваних видів дерев, найменші відмінності від рослин контрольного варіанта виявлено у робінії звичайної. Менша кількість листків спостерігається на річному пагоні у рослин парків ім. Л. Глоби, М. Калініна та Молодіжного. В інших парках різниця між дослідом і контролем статистично недостовірна. У міських парках площа листкової пластинки дерев менша, порівняно з рослинами заміського парку, окрім парку ім. Ю. Гагаріна. Найсуттєвіше, порівняно з вищевказаними показниками, відрізняється асиміляційна площа однорічного пагона, за винятком парку ім. Ю. Гагаріна. Сума хлорофілів а + b у листках деревних рослин різних парків міста зменшується порівняно з контролем. Най­більші відмінності від контрольних значень виявлені в листках клена гостролистого та липи широколистої парку ім. М. Калініна. У листках робінії звичайної не встановлено суттєвої відмінності між вмістом суми хлорофілів а + b у рослин, які зростали у міських парках ім. Ю. Гагаріна, Б. Хмельницького та Севастопольському та фоновими значеннями цього показника. Кількість хлорофілів а + b у листках липи широколистої та робінії звичайної у перерахунку на масу листків річного пагона знижується у міських парках порівняно з рослинами заміської зони, за винятком парку ім. Ю. Гагаріна. У клена гостролистого ця різниця істотна на всіх дослідних ділянках. Із метою фітоіндикації стану навколишнього середовища доцільно використовувати такі показники як довжина річного пагона, площа листка, вміст суми хлорофілів а + b у перерахунку на масу листків річного пагона та його асиміляційна поверхня. Як тест-об’єкти слід використовувати чутливі до антропогенного забруднення види: липу широколисту та клен гостролистий. У найкращому життєвому стані за комплексом показників перебувають дерева у парках ім. Ю. Гагаріна, Т.Г. Шевченка та Севастопольському, у найгіршому – у парках ім. М.І. Калініна, Л. Глоби та Молодіжному. The condition of woody plants of parks in the city of Dnipropetrovsk on morpho-physiological index of model trees was investigated. The highest values on the V.A. Alekseev vitality index were recorded for plants in Gagarin Park and Sevastopolskiy Park, the lowest values for Kalinin Park and Мolodezhnyj Park. The lowest values for length and thickness of annual sprouting relative to the control (Petrikovka Park) were found in Kalinin, Globa and Molodezhnyj parks for all studied species of trees, the smallest difference from the control group of plants being found for Robinia pseudoacacia L. There was a lower quantity of leaves on the annual sprouting in plants in Globa, Kalinin and Мolodezhnyj parks. In other parks, the difference between the experiment and the control was not statistically significant. The area of leaves in the trees was lower in the city parks compared with those of the park in the village, with the exception of Gagarin Park. More important, relative to the above-mentioned parameters, were differences in the assimilation area of the annual sprouting, with the exception of Gagarin Park. The amount of chlorophyll a + b in leaves of woody plants of different parks of the city less than in control. The greatest differences of pigment concentration in the leaves of Acer platanoides L. and Tilia plathyphyllos Scop. were found in Kalinin Park. For the leaves of the R. pseudoacacia no significant differences were found between the content of the amount of chlorophyll a + b in the trees which grow in Gagarin, Khmelnitsky and Sevastopolskiy parks and the background values for this parameter. It was found that the amount of chlorophyll a + b in the leaves of T. plathyphyllos and R. pseudoacacia by weight of the leaves on the annual sprouting was lower in the city parks compared with the trees in the village park, with the exception of Gagarin Park. For A. platanoides this difference was found to be significant in all experimental sites. It is appropriate to use such parameters as the length of the annual sprouting as a bioindicator of the environment annual sprouting, the leaf area, the content of chlorophyll a + b based on the weight of the leaves annual sprouting and assimilation area. As test-objects species sensitive to anthropogenic pollution, such as T. plathyphyllos and A. platanoides should be used. The trees in the best condition of vitality (according to the whole complex of indicators) are those in Gagarin, Shevchenko and Sevastopolskiy parks, the worst are in Kalinin, Globa and Мolodezhnyj parks

Аналіз відновлення крони у рослин Tilia platyphyllos та T. cordata після глибокого омолоджувального обрізування

Influence of deep rejuvenated pruning on renewal of trees’ crowns of the genus Tilia L. in conditions of pollution has been studied. The more intensive and prolonged growth of sprouts in rejuvenated trees was accompanied by more number of leaves in comparison with uncut trees. The almost full regeneration of the crown of rejuvenated trees is observed in several years.Рассмотрено влияние глубокой омолаживающей обрезки на восстановление кроны деревьев роду Tilia L. в условиях антропогенного загрязнения. У омоложенных деревьев наблюдается более интенсивный и длительный рост побегов, на них формируется большее количество листьев по сравнению с необрезанными растениями. Наблюдали почти полное восстановление кроны у омоложенных деревьев через несколько лет.Розглянуто вплив глибокого омолоджувального обрізування на відновлення крони дерев роду Tilia L. в умовах антропогенного забруднення. В омолоджених дерев спостерігається інтенсивніший і триваліший ріст пагонів, на них формується більша кількість листків порівняно з рослинами, що не зазнали процедури. Спостерігали майже повне відновлення крони у омолоджених дерев через декілька років

Change of glutamate dehydrogenase activity in the organs of ornamental flowering plants under the influence of fe2+ and cr3+ excess

Вивчено вплив надлишку Fe2+ та Cr3+ на активність глутаматдегідрогенази в органах декоративних квіткових рослин. Встановлено підвищення активності ферменту в листках і коренях Tagetes patula L. протягом усього експерименту, а у Lathyrus odoratus L. цей показник збільшувався до 30-ї доби, після чого знижувався щодо контролю.Изучено влияние избытка Fe2 + и Cr3 + на активность глутаматдегидрогеназы в органах декоративных цветочных растений. Установлено повышение активности фермента в листьях и корнях Tagetes patula L. течение всего эксперимента, а в Lathyrus odoratus L. этот показатель увеличивался до 30-х суток, после чего снижался по контролю.The influence of Fe2+ and Cr3+ excess on glutamate dehydrogenase activity in the organs of ornamental flowering plants has been studied. The increase of enzymatic activity in leaves and roots of Tagetes patula L. was ascertained during all experiment. This index in Lathyrus odoratus L. had enlarged to the 30th day, whereupon went down in relation to a control

Indication of the condition of woody plants of parks in Dnipropetrovsk on morpho-physiological indexes

The condition of woody plants of parks in the city of Dnipropetrovsk on morpho-physiological index of model trees was investigated. The highest values on the V.A. Alekseev vitality index were recorded for plants in Gagarin Park and Sevastopolskiy Park, the lowest values for Kalinin Park and Мolodezhnyj Park. The lowest values for length and thickness of annual sprouting relative to the control (Petrikovka Park) were found in Kalinin, Globa and Molodezhnyj parks for all studied species of trees, the smallest difference from the control group of plants being found for Robinia pseudoacacia L. There was a lower quantity of leaves on the annual sprouting in plants in Globa, Kalinin and Мolodezhnyj parks. In other parks, the difference between the experiment and the control was not statistically significant. The area of leaves in the trees was lower in the city parks compared with those of the park in the village, with the exception of Gagarin Park. More important, relative to the above-mentioned parameters, were differences in the assimilation area of the annual sprouting, with the exception of Gagarin Park. The amount of chlorophyll a + b in leaves of woody plants of different parks of the city less than in control. The greatest differences of pigment concentration in the leaves of Acer platanoides L. and Tilia plathyphyllos Scop. were found in Kalinin Park. For the leaves of the R. pseudoacacia no significant differences were found between the content of the amount of chlorophyll a + b in the trees which grow in Gagarin, Khmelnitsky and Sevastopolskiy parks and the background values for this parameter. It was found that the amount of chlorophyll a + b in the leaves of T. plathyphyllos and R. pseudoacacia by weight of the leaves on the annual sprouting was lower in the city parks compared with the trees in the village park, with the exception of Gagarin Park. For A. platanoides this difference was found to be significant in all experimental sites. It is appropriate to use such parameters as the length of the annual sprouting as a bioindicator of the environment annual sprouting, the leaf area, the content of chlorophyll a + b based on the weight of the leaves annual sprouting and assimilation area. As test-objects species sensitive to anthropogenic pollution, such as T. plathyphyllos and A. platanoides should be used. The trees in the best condition of vitality (according to the whole complex of indicators) are those in Gagarin, Shevchenko and Sevastopolskiy parks, the worst are in Kalinin, Globa and Мolodezhnyj parks

Одночасний вплив важких металів (Pb2+ і Cd2+) та засолення на стан асиміляційного апарату і вміст пігментів фотосинтезу пажитниці багаторічної

Contamination of soil and atmosphere by heavy metals negatively affects physiological and biochemical processes in plants. The objective of this study is to analyze the combined impact of heavy metals Pb2+ and Cd2+ on the background of salinity on the surface of assimilation and the state of stomata device and the content of plastid pigments in leaves of Lolium perenne L. Decrease in the area of plant leaves on the background of the impact of pollutants has been determined. By the degree of increase of negative impact on this index, variants of the experience can be arranged as follows: Pb2+ + Cd2+ < NaCl < Pb2+ + Cd2+ + NaCl. The investigated factors have the strongest impact on the area of assimilation surface. The reason for its significant decrease in plants of studied variants compared to the control is that both suppression of growth and reduction of leaves area occurs, along with the inhibition of their formation. The damaging effect of sodium chloride is also traced in drying of leaf tips, the latter become lighter in color and some of them get yellow. Under the action of heavy metals and salinity decrease in the leaf index for L. perenne is observed, especially in case of combined actions of toxins, and this rate varies more significantly than the other ones. Salinization of growing substrate significantly reduces the number of stomata on the underside of the leaf epidermis. On the contrary, under the influence of heavy metals their number increases, and under the action of Pb2+ + Cd2+ on the background of chloride salinity it becomes even higher compared with the variant where heavy metals only affect the plants. The length of guard cells of the stomata in the variants with metals in NaCl remains practically unchanged compared with the control, but at joint action it is reduced. The width of stomatal pore in the variants differs insignificantly. The same is applied to the length, except for variants where the plants were exposed simultaneously to action of all pollutants under study. The number of epidermal cells per unit of the leaf area in the variant with heavy metals (Pb2+ + Cd2+) increases, while at salinization of soil it is reduced. In case of binary effect of these factors onto plants the cell quantity per the unit of leaf area increases with regard to the control more significantly than in the variant with heavy metals. It is observed that the amount of chlorophyll in leaves of L. perenne is decreasing especially upon combined action. More sensitive indicator of phytotoxic action is chlorophyll a. On the contrary, the content of carotenoids is significantly increasing.Вивчено вплив спільної дії важких металів Pb2+ та Cd2+, а також хлоридного засолення на стан асиміляційної поверхні, продихового апарату та вміст фотосинтетичних пігментів у листках пажитниці багаторічної. Встановлено гальмування росту асиміляційної поверхні рослинних об’єктів у всіх варіантах досліду, особливо за умов одночасної дії фітотоксикантів. Разом зі зменшенням площі листків знижуються також розміри листкового індексу у рослин усіх дослідних варіантів порівняно з контролем. За ступенем посилення гальмівної дії забруднювачів варіанти досліду можна ранжувати таким чином: Pb2+ + Cd2+ < NaCl < Pb2+ + Cd2+ + NaCl. Засолення субстрату суттєво знижує кількість продихів на нижньому боці епідермісу. За дії важких металів і комбінованої дії Pb2+ + Cd2+ + NaCl число продихів, навпаки, збільшується щодо норми. Забруднення ґрунту або важкими металами або хлоридом натрію практично не змінює довжини замикальних клітин продихів пажитниці багаторічної порівняно з контролем, проте за їх одночасної дії цей показник знижується. Ширина замикальних клітин зменшується лише у варіанті з додаванням NaCl у субстрат вирощування. Ширина та довжина продихової щілини рослинних об’єктів у дослідних варіантах розрізняються несуттєво, проте вони значно менші, ніж у контролі. Спостерігається зменшення кількості хлорофілу в листках пажитниці багаторічної, особливо за їх спільної дії. Чутливішим до фітотоксичної дії забруднювачів виявився хлорофіл а, порівняно з хлорофілом b. Вміст каротиноїдів, навпаки, достовірно зростає, а за тривалої дії фітотоксикантів – знижується. Вивчено вплив спільної дії важких металів Pb2+ та Cd2+, а також хлоридного засолення на стан асиміляційної поверхні, продихового апарату та вміст фотосинтетичних пігментів у листках пажитниці багаторічної. Встановлено гальмування росту асиміляційної поверхні рослинних об’єктів у всіх варіантах досліду, особливо за умов одночасної дії фітотоксикантів. Разом зі зменшенням площі листків знижуються також розміри листкового індексу у рослин усіх дослідних варіантів порівняно з контролем. За ступенем посилення гальмівної дії забруднювачів варіанти досліду можна ранжувати таким чином: Pb2+ + Cd2+ < NaCl < Pb2+ + Cd2+ + NaCl. Засолення субстрату суттєво знижує кількість продихів на нижньому боці епідермісу. За дії важких металів і комбінованої дії Pb2+ + Cd2+ + NaCl число продихів, навпаки, збільшується щодо норми. Забруднення ґрунту або важкими металами або хлоридом натрію практично не змінює довжини замикальних клітин продихів пажитниці багаторічної порівняно з контролем, проте за їх одночасної дії цей показник знижується. Ширина замикальних клітин зменшується лише у варіанті з додаванням NaCl у субстрат вирощування. Ширина та довжина продихової щілини рослинних об’єктів у дослідних варіантах розрізняються несуттєво, проте вони значно менші, ніж у контролі. Спостерігається зменшення кількості хлорофілу в листках пажитниці багаторічної, особливо за їх спільної дії. Чутливішим до фітотоксичної дії забруднювачів виявився хлорофіл а, порівняно з хлорофілом b. Вміст каротиноїдів, навпаки, достовірно зростає, а за тривалої дії фітотоксикантів – знижується.

The relationship predictors of effectiveness of combined antiviral therapy of the syndrome of endogenous intoxication in the patients with chronic viral hepatitis С

Predictors of the effectiveness of combined antiviral therapy of chronic hepatitis С vims believe: the genotype of the virus, the initial level of viremia, age, sex, race, body weight, the initial level of alanine aminotransferase activity, the severity of fibrosis of the liver, route of transmission, genetic polporphism of IL-28, syndrome of iron overload, duration of infection, adherence to treatment, scheme of therapy. The prevalence of chronic viral hepatitis С infection among young people on the one hand and the increase in frequency stable virologic response to therapy in adolescence on the other, dictate the need for an adequate approach to the treatment of these patients. Assessment of the level of endogenous intoxication in the period of treatment and further observation with chronic viral hepatitis С shows the failure of compensatory mechanisms detoxifying function of the liver, check-in and after the antiviral therapy.Предикторами эффективности комбинированной противовирусной терапии хронического вирусного гепатита С считают: генотип вируса, исходный уровень вирусемии, возраст, пол, расу, массу тела, исходный уровень активности аланинаминотрансферазы, выраженность фиброза печени, путь передачи, генетический полиморфизм гена IL-28B, синдром перегрузки железом, длительность инфицирования, приверженность пациента к лечению, схема терапии. Распространение хронического вирусного гепатита С среди молодёжи с одной стороны и увеличение частоты стойкого вирусологического ответа на терапию в юношеском возрасте с другой, диктуют необходимость адекватного подхода к лечению данной группы пациентов. Оценка уровня эндогенной интоксикации в период лечения и дальнейшего наблюдения при хроническом вирусном гепатите С показывает срыв компенсаторных механизмов дезинтоксикационной функции печени, регистрируемом и после проведённой противовирусной терапии

Safety and efficacy of telaprevir in treatment of a chronic hepatitis C in patients of the Russian population included in early access program study

Aim of investigation. HEP3002 is the international early access program of efficacy and safety estimation of telaprevir in combination to peginterferon alpha and ribavirin for patients with severe fibrosis or liver cirrhosis caused by hepatitis C virus (HCV) genotype 1. Efficacy and safety of this therapeutic mode were evaluated in intermediate analysis on 16-th week of treatment in 153 patients from Russia who have already reached the 16-th week of treatment or potentially can do so.Material and methods. The study has prospectively included 153 HCV infected patients (genotype 1), with bridging fibrosis or compensated liver cirrhosis who received treatment by telaprevir in combination to peginterferon-alpha and ribavirin for 12 wks with subsequent 12-or 36-week rate of antiviral therapy (AVT) by peginterferon alpha and ribavirin in relation to virologic response and fibrosis severity. Analysis has been carried out for intention to treat (ITT) populations with application of 16-th week AVT data.Results. Total of 153 patients have completed 12-week course of triple therapy and 4-week course of peginterferon-alpha and ribavirin treatment (48% cirrhotic patients, 97% – HCV-1b). The level of HCV RNA was undetectable both at the 4-th week, and at the 12-th week (extended rapid virologic response) in 42 (75%) of 56 previously untreated patients, in 34 (89%) of 38 with relapses after previous treatment, in 4 (57%) of 7 with previous incomplete response, in 22 (52%) of 42 with the previous zero response and in 7 (70%) of 10 with previous virologic breakthrough. Sustained virologic response was achieved in 73 (80%) of patients available for analysis (n=91). Most frequent adverse events of the 2-4 degrees, related to telaprevir, were anemia (63 patients, 41%), thrombocytopenia (15 patients, 10%) and skin rash (7 patients, 5%). For anemia treatment in 50 (33%) patients the doze of ribavirin has been reduced, erythropoietin was prescribed to 12 (8%) to patients and no blood transfusion was required; 10 (7%) patients have ahead of schedule stopped course of treatment by telaprevir in connection with development of anemia (6), thrombocytopenia (2) and occurrence of skin rash (2).Conclusion. In 153 patients with severe liver fibrosis caused by hepatitis C virus (genotype 1), on background of triple AVT with telaprevir high level of immediate virologic response and low level of the preterm treatment discontinuation was marked

Фенотипическая вариабельность TRPV4-ассоциированных нейропатий и нейронопатий: серия клинических наблюдений

TRPV4‑associated neuromuscular diseases represent a clinical spectrum of neuropathies and motor neuron disorders. To date, 3 phenotypic forms are distinguished. There are Charcot–Marie–Tooth disease type 2C, distal hereditary motor neuropathy type 8 (DHMN8), scapulo‑peroneal spinal muscular atrophy (SPSMA). Here we report 3 families with DNMN8 and one family with SPSMA. In all cases, DNA‑analysis revealed single nucleotide variants in the TRPV4 gene previously reported as pathogenic. In 3 probands, a combination of signs of both motor and motor‑sensory neuropathies led to difficulties in the establishment of the clinical diagnosis. Patients had mild sensory disturbances in the feet, but in all of these cases nerve conduction study revealed normal sensory nerve action potentials. Considering the prevailing signs of motor neuropathy, these patients were diagnosed with DNMN8. Clinical signs of sensory disturbances are regarded as not  contradicting  the  diagnosis,  since  they  can  be  observed  in  various  forms  of  distal  motor  neuropathies. The clinical features of SPSMA in one patient corresponded to those previously described in the literature. The involvement of the shoulder girdle muscles and the peroneal muscles and neurogenic changes in needle electromyography allow suspecting SPSMA clinically. A distinctive features of TRPV4‑associated neuromuscular diseases are the vocal cords paresis, sensorineural hearing loss and respiratory failure, however they are not obligatory according to our clinical reports.TRPV4‑ассоциированные нервно‑мышечные болезни представляют собой клинический спектр состояний, в котором выделяют 3 фенотипические формы: болезнь Шарко–Мари–Тута 2С, дистальную наследственную моторную нейропатию 8‑го типа (ДНМН8), скапуло‑перонеальную спинальную мышечную атрофию (СПСМА). В настоящей публикации приводится описание 3 семей с ДНМН8 и 1 семьи с СПСМА, у которых ДНК‑диагностика выявила варианты нуклеотидной последовательности в гене TRPV4, ранее описанные как патогенные. У осмотренных нами 3 пробандов установление клинической формы заболевания вызвало затруднения в связи с сочетанием признаков как моторной, так и моторно‑сенсорной нейропатии. У больных отмечались легкие чувствительные нарушения в стопах, но при этом ни в одном из этих случаев не выявлено признаков вовлечения сенсорных волокон нервов рук и ног при электромиографии. С учетом преобладающих признаков вовлечения моторной порции периферической нервной системы по клиническим и электрофизиологическим данным этим больным установлен диагноз ДНМН8. Клинические признаки нарушения чувствительности расценены как не противоречащие диагнозу, так как известно, что легкие сенсорные нарушения могут отмечаться при разных формах дистальных моторных нейропатий. Клинические признаки СПСМА одной больной соответствовали ранее описанным в литературе. Сочетание поражения мышц плечевого пояса и перонеальной группы при наличии нейрогенного процесса по данным игольчатой электромиографии позволяет заподозрить данную форму болезни на клиническом этапе. Отличительными особенностями TRPV4‑ассоциированных нервно‑мышечных болезней являются парез голосовых связок, нейросенсорная тугоухость и дыхательная недостаточность. Однако, как показали наши наблюдения, эти нарушения не являются облигатными

Аналіз відновлення крони у рослин Tilia platyphyllos та T. cordata після глибокого омолоджувального обрізування

Influence of deep rejuvenated pruning on renewal of trees’ crowns of the genus Tilia L. in conditions of pollution has been studied. The more intensive and prolonged growth of sprouts in rejuvenated trees was accompanied by more number of leaves in comparison with uncut trees. The almost full regeneration of the crown of rejuvenated trees is observed in several years