Features of structural and functional organization of the mucous membrane of the maxillary sinuses

На думку дослідників подальше вивчення структурної організації слизової оболонки носової порожнини та приносових пазух, а також механізмів місцевого захисту є актуальним та перспективним напрямком в науці та практиці

Формування іміджу сучасного викладача вищої школи

Стаття присвячена дослідженню іміджу викладача сучасного вищого навчального закладу, вивченню етапів та умов формування іміджу викладача, функцій та складових частин цієї категорії. Проаналізовано наукові праці, присвячені проблематиці формування іміджу. Проведено узагальнення існуючих уявлень про імідж у цілому та про імідж викладача ВНЗ зокрема.The article presents to the study of the image of an educator of a modern higher educational institution, the study of the stages and conditions for the formation of the teacher's image, functions and components of this category. Scientific works on the problems of image formation has been analysed. The generalization of the existing concepts of the image in general and the image of the university teacher in particular has been made.Статья посвящена исследованию имиджа преподавателя современного высшего учебного заведения, изучению этапов и условий формирования имиджа преподавателя, функций и составляющих этой категории. Проанализированы научные труды, посвященные проблематике формирования имиджа. Проведено обобщение существующих понятий о имидже в целом и о имидже преподавателя ВУЗа в частности

Просторова організація губних залоз людини

Дослідження проведено на 16 препаратах біопсії слизової оболонки порожнини рота. Відпрепаровану слизову оболонку розсікали на шматочки розміром 1x1x1 мм і фіксували в 4% розчині глутарового альдегіда на фосфатному буфері, а потім в 1% розчині чотирьохокису осмію. Псля промивки і дегідраївї шматочки тканини заключали в єпон-812. З отриманих блоків тканини готували серії напівтонких зрізів, які красили 0,1% толуїдиновим синім. Отримані результати показали, що часточка губної залози дорослої людини складається з простих частин, інтегруючою ланкою яких являється розгалуження внутрідолькового протока. Розгалуження протоків закінчуються розширенням округлої форми. Між ними розміщуються простори, які відповідають стромі. Мж двома суміжними кінцевими відділами розміщується один капіляр, який має дугоподібну форму і відповідає кривизні ацинуса. При такому просторовому розташуванні утворюється густа капілярна сітка В межах однієї дольки налічується до 60-80 кінцевих відділів, різної величини і форми. При цьому їх компановка в межах дольки відповідає розгалуженню внутрідолькового протоку, діаметр якого поступово зменшується по направленню до периферії дольки

Method of morphological study of small salivary (labial and palatine) glands of human

Спосіб морфологічного дослідження малих слинних (губних та піднебінних) залоз людини, який передбачає вивчення просторової організації залозистого епітелію малих слинних (губних та піднебінних) залоз у єдності з кровоносним мікроциркуляторним руслом шляхом фіксації отриманих препаратів малих слинних залоз в 4 % розчині глутаральдегіду та в чотириокису осмію, подальшого поміщення їх в Епон-812, фарбування серійних напівтонких зрізів 0,1 % розчином толуїдинового синього на фосфатному буфері, макрофотографування виділених контурів досліджуваних структур, отримання фотореконструкцій. Маркером помічають додаткові координати на одержаних фотореконструкціях з подальшою вірною послідовною укладкою заготівок на воскових пластинах для створення максимально точного тривимірного каркаса первинної моделі кінцевих відділів та проток малих слинних (губних і піднебінних) залоз

Предметність концепції про структурно-функціональні одиниці органів

В теперішній час сутність обговорюваної проблеми не зводиться тільки до опису територіальних обмежених в просторі цілісних мікрокомплексів ефекторних (робочих) елементів. Принципово важливою умовою є необхідність обліку сукупності обслуговуючих структур (кровоносних і лімфатичних мікросудин, сполучнотканинні і нервові елементи), які забезпечують нормальне функціонування всього мікрокомплексу

Eponymic terms in morphology of human head and neck structures

Вступ. У морфологічних науках (анатомія людини, клінічна, топографічна та патологічна анатомія, гістологія, ембріологія, цитологія тощо) епоніми вживають давно й постійно. Фахівці застосовують терміни-епоніми, що сприяє їхньому професійному становленню, підвищує інтелектуальний рівень медика, адже в епонімі – частина історії, культури, яка творилася, починаючи від найдавніших часів великими сподвижниками медичної галузі знань до сьогодення важливим є дослідження епонімів у медичній галузі знань. Мета. В стислій формі пояснити походження епонімом при вивченні м’язово-фасціальних структур голови та шиї людини, дати уявлення про вчених, чиїми іменами названі ті чи інші терміни шляхом бібліографічного аналізу літератури. Матеріали і методи. У роботі використані загальнофілософські та загальнонаукові методи дослідження, а саме: діалектичний, історично-хронологічний, бібліографічно-описовий, аналітичний тощо. Результати та висновки. Дослідження термінів-епонімів дозволяє зберегти для науки імена не тільки тих вчених, які ще залишаються в пам'яті вдячних нащадків, а й тих, які внесли вклад в науку, а потім були незаслужено забуті. Епоніми дають змогу орієнтуватися в історії медичної науки, особливо – періоду відкриттів та детальних досліджень анатомічних структур. З одного боку, епонімом надають певний національний колорит предмету, з іншого – проводять важливий і потрібний екскурс в історію медицини, також – незвичайні і нестандартні епонімом можуть полегшити запам'ятовування предмета.Вступление. В морфологических науках (анатомия человека, клиническая, топографическая и па тологическая анатомия, гистология, эмбриология, цитология и т.д.) эпонимы употребляют давно и по стоянно. Специалисты применяют термины-эпонимы, что способствует их профессиональному ста новлению, повышает интеллектуальный уровень медика, ведь в эпониме – часть истории, культуры, которая создавалась, начиная от древнейших времен большими сподвижниками медицинской отрас ли знаний к настоящему. Важным является исследование эпонимов в медицинской отрасли знаний. Цель. В сжатой форме объяснить происхождение эпонимов при изучении мышечно-фасциальных структур головы и шеи человека, дать представление об ученых, чьими именами названы те или иные термины путем библиографического анализа литературы. Материалы и методы. В работе испо льзованы общефилософские и общенаучные методы исследования, а именно: диалектический, исто рико-хронологический, библиографически-описательный, аналитический и др. Результаты и выводы. Исследование терминов эпонимов позволяет сохранить для науки имена не только тех ученых, кото рые еще остаются в памяти благодарных потомков, но и тех, которые внесли вклад в науку, а потом были незаслуженно забыты. Эпонимы позволяют ориентироваться в истории медицинской науки, осо бенно – периода открытий и детальных исследований анатомических структур. С одной стороны, эпо нимом оказывают определенный национальный колорит предмета, с другой – проводят важный и ну жный экскурс в историю медицины, также – необычные и нестандартные эпонимы могут облегчить запоминание предмета.Introduction. In the morphological sciences (human anatomy, clinical, topographic and pathological anatomy, histology, embryology, cytology, etc.), eponyms have been used for a long time. Experts apply eponymous terms, which contribute to the professional development of healthcare professionals, enrich their intellectual background, because an eponym comprises a piece of history and culture that have been created from the earliest times. Therefore, investigating eponyms in the medicine domain is of great cultural and professional importance. The purpose of this study is to elucidate the origin of eponyms relating to musculo-fascial structures of the human head and neck, and to obtain more information about the scientists whose names were given to certain terms through bibliographic analysis of the literature. Materials and methods. The methodology included general philosophical and general scientific research methods: dialectical, historical-chronological, bibliographic-descriptive, analytical, etc. Results and conclusions. The study of the eponymic terms contribute to the medical science by presenting the names of not only those scientists who are still remaining in the memory of grateful descendants, but also those who contributed to science, and then were undeservedly forgotten. Eponyms allow one to navigate the history of medical science, especially over the period of discoveries and detailed studies of anatomical structures. On the one hand, a certain national flavour of the subject is rendered by the eponym, on the other hand, one can conduct an important and necessary excursion into the history of medicine; also, unusual and non-standard eponyms can facilitate memorization of the subject

Monography "Anatomic and stereomorphological features of lacrimal glands and small salivary glands of human"

В монографии представлении литературные данные и результаты собственных исследований посвященные изучению стереофорфологии и организации малых слюнных и слезных желез человека, а также их сравнительные характеристики. Рекомендовано для преподавателей, аспирантов, врачей-интернов, субординаторов, хирургов-стоматологов и офтальмологов, а также студенов медицинского, стоматологического факультетов высших учебных заведений

Пространственная организация выводных протоков и звеньев гемомикроциркуляторного русла губных слюнных желез людей зрелого возраста

Salivary glands have a significant impact on the state of the homeostasis of the human body, oral cavity in particular, sensitively responding to pathological processes. The reactivity of the salivary glands in response to pathological processes that are organically linked to morphology and functions of the organ’s structures, and particularly the excretory ducts of the glands and their microcirculatory blood flow, is one of the problems which have not been solved to date. The aim of the paper was to elucidate the features of the stereomicroscopic structure of the excretory ducts and sectors of the microcirculatory blood flow in labial glands of older adults. Materials and methods: The object of the study was the labial mucosa of the older adults, which was cut into 3х3 mm pieces and fixed in the buffered 4% glutaraldehyde solution with subsequent 2-hour fixation in osmium. Once the pieces were washed and dehydrated they were embedded into the Epon-812. The series of the semi-thin sections, made from the obtained epoxy blocks, were stained in phosphate buffered 0,1% toluidine blue solution. The serial semi-thin sections were subjected to histological and cytological studies and multilayered plastic reconstruction. Results and conclusions: The series of histological epoxy semi-thin sections, as well as graphic and plastic reconstruction of the sectors of microcirculatory blood flow and excretory ducts of the human labial glands have demonstrated a range of morphological facts that can be used to clarify the intertissue stereological relationships. They also determined the syntopic proximity of the capacitive sectors of microcirculatory blood flow to the excretory ducts of the gland. Such pattern is especially notable in the collecting venules and intralobular ducts. It has been shown that the biggest venule is the collecting venous vessel. Anastomoses between the intralobular arterioles and collecting venules have been found in the microcirculatory blood flow of the labial glands