7 research outputs found
Minimally-invasive technologies in the treatment of choledocholithiasis complicated by biliary pancreatitis
Minimal invasive endoscopic technologies are used in the treatment of patients with biliary pancreatitis with complicated cholangitis and biliary sepsis. 56 patients were treated for the period 2014 - 2018, aged 65.5 ± 15.18 years. ERCP was performed in 31 (55,3%) patients, in 13 (23,2%) - surgical intervention was performed without contrast of extrahepatic bile ducts. Papillotomy in 52 cases (96,4%) was performed by string papilloma and in 4 (7,1%) - by needle. In all cases, subtotal papilloprotectomy was performed [1], supplemented by balloon sphincteroplasty. In the I group, the patients included patients with biliary pancreatitis clinic, in group II patients with clinic of biliary sepsis, in the III group patients with purulent cholangitis clinic, biliary sepsis and septic shock. In the 1st and 2nd groups of patients, mortality was not observed. In the 3rd group, 3 patients died (37,5%). The rest of the patients are discharged from the hospital in a satisfactory condition. A decrease in the level of markers of hepatitis cytolysis (AlAT, AsAT, GGTP, L-FABP) was observed during surgical procedures without ERCP, indicating the toxic effect of contrast on the liver parenchyma. L-FABP is a highly informative marker for hepatocyte cytolysis and can be used as a criterion for hepatic insufficiency and prognosis of biliary sepsis. The high efficiency of transpacillary endoscopic surgical techniques in the treatment of biliary pancreatitis and biliary sepsis was noted
Minimally-invasive technologies in the treatment of choledocholithiasis complicated by purulent cholangitis
Minimal invasive endoscopic technologies are used in the treatment of patients with choledocholithiasis with complicated cholangitis and biliary sepsis. 56 patients were treated for the period 2014 - 2018, aged 65.5 ± 15.18 years. ERCP was performed in 31 (55,3%) patients, in 13 (23,2%) - surgical intervention was performed without contrast of extrahepatic bile ducts. Papillotomy in 52 cases (96,4%) was performed by string papilloma and in 4 (7,1%) - by needle. In all cases, subtotal papilloprotectomy was performed [1], supplemented by balloon sphincteroplasty. In the I group, the patients included patients with acute cholangitis clinic, in group II patients with clinic of biliary sepsis, in the III group patients with purulent cholangitis clinic, biliary sepsis and septic shock. In the 1st and 2nd groups of patients, mortality was not observed. In the 3rd group, 3 patients died (37,5%). The rest of the patients are discharged from the hospital in a satisfactory condition. A decrease in the level of markers of hepatitis cytolysis (AlAT, AsAT, GGTP, L-FABP) was observed during surgical procedures without ERCP, indicating the toxic effect of contrast on the liver parenchyma. L-FABP is a highly informative marker for hepatocyte cytolysis and can be used as a criterion for hepatic insufficiency and prognosis of biliary sepsis. The high efficiency of transpacillary endoscopic surgical techniques in the treatment of cholangitis and biliary sepsis was noted
Порівняння результатів операційного лікування спайкової тонкокишкової непрохідності з використанням відкритих та лапароскопічних технологій
The comparative evaluation of the results of surgical treatment of 76 patients with acute adhesive intestinal obstruction usingtraditional methods of surgery through laparotomy access and minimal invasive technologies, including the use of laparoscopicadhesiolysis was conducted. For comparison, we estimated the clinical course, duration of preoperative preparation, surgeryand recovery of bowel, patient's stay in hospital, the presence of comorbidity and extent of adhesiolysis. High effi cacy and safetyof laparoscopic treatment was established. Among the advantages of laparoscopic adheliosis will reduce the duration of surgery,faster recovery of intestinal function and reduce duration of stay of patients in hospital.Проведено порівняльну оцінку результатів операційного лікування 76 хворих із гострою спайковою кишковоюнепрохідністю при використанні традиційних методів операційного лікування через лапаротомний доступ тамалоінвазивних технологій, зокрема використання лапароскопічного адгезіолізису. Для порівняння ми оцінювалиособливості клінічного перебігу, наявність супутньої патології, тривалість передопераційної підготовки, операційноговтручання, поширеність спайкового процесу, відновлення роботи кишечника та час перебування пацієнта в стаціонарі.Встановлено високу ефективність та безпечність лапароскопічних методів лікування. Серед переваг лапароскопічногоадгезіолізису ми встановили зниження тривалості операційного втручання, більш швидке відновлення моторноїфункції кишечника та зниження терміну перебування хворих у стаціонарі
Гнійно-септична патологія заочеревинного простору: досвід діагностики та лікування
The aim of the work: to analyze the results of treatment of patients with abscesses of the retroperitoneal area, optimization of diagnosing algorithm and adequate surgical treatment.
Materials and Methods. It was analyzed the results of treatment of 67 patients (40 males and 27 females, aged from 26 to 77 years old) with retroperitoneal abscesses, who were hospitalized in the clinic of General Surgery of Ternopil State Medical University in a period of 1985–2017 years.
Results and Discussion. Primary purulent process in 10 patients was in perirenal fat, in 33 patients – in fat tissues around the colon, and in 24 patients – in retroperitoneal fat. It was found that diagnostic mistakes were fixed in 29 patients (43.2 %). That is why it was concluded, that the obligatory procedure for the topical diagnosis of retroperitoneal space’s abscesses should be the early computed tomography with intravenous contrast media. All patients had surgery. During the surgical treatment of retroperitoneal abscesses, it was tested and introduced into a clinical practice differential approach to choose the surgical access and drainage determined by its topography-anatomical location and the spread of purulent-septic process. Because of approved treatment, 58 patients recovered. 9 patients (13.4 %) passed away.Проанализированы результаты лечения 67 пациентов с гнойными поражениями забрюшинного пространства. Первичный гнойный процесс у 10 больных локализовался околопочечной клетчатке, в 33 – в околоободочном клетчатом пространстве, и у 24 пациентов – в собственно забрюшинной клетчатке.
У 29 пациентов (43,2 %) имели место диагностические ошибки. Сделан вывод что, обязательным методом топической диагностики гнойников забрюшинного пространства должна быть ранняя компьютерная томография с внутривенным контрастированием. Все больные прооперированы. При хирургическом лечении гнойников забрюшинного пространства разработан дифференцированный подход к выбору доступа и дренирования в зависимости от их топографо-анатомической локализации и распространения процесса. В результате проведенного лечения выздоровели 58 больных. Умерли 9 (13,4 %) пациентов.У статті проаналізовано результати лікування 67 пацієнтів із гнійними ураженнями заочеревинного простору. Первинний гнійний процес у 10 хворих локалізувався в принирковій клітковині, у 33 – в навколоободовому клітковинному просторі, і у 24 пацієнтів – у власне заочеревинній клітковині.
У 29 пацієнтів (43,2 %) мали місце діагностичні помилки. Зроблено висновок, що обов’язковим методом топічної діагностики гнійників заочеревинного простору має бути рання комп’ютерна томографія із внутрішньовенним контрастуванням. Усім хворим виконано операційні втручання. При хірургічному лікуванні гнійників заочеревинного простору розроблено диференційований підхід до вибору доступу та дренування залежно від їх топографо-анатомічної локалізації та поширення процесу. В результаті проведеного лікування видужали 58 хворих, померли 9 (13,4 %) пацієнтів
Випадок казуїстичного перебігу гострого деструктивного холециститу в поєднанні з холедохолітіазом
The aim of the work: to indicate the casuistic course of acute destructive cholecystitis in combination with choledocholithiasis; to show the high efficiency of modern non-invasive technologies in the treatment of complicated cases of gallstone disease.Цель работы: указать на казуистическое течение острого деструктивного холецистита в сочетании с холедохолитиазом. Отобразить высокую эффективность современных малоинвазивных технологий в лечении осложненных случаев желчнокаменной болезни. Мета роботи: вказати на казуїстичний перебіг гострого деструктивного холециститу в поєднанні з холедохолітіазом. Відобразити високу ефективність сучасних малоінвазивних технологій в лікуванні ускладнених випадків жовчнокам’яної хвороб
ЛАПАРОСКОПІЯ В ЛІКУВАННІ ГОСТРОЇ СПАЙКОВОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ
Acute adhesive in testinal obstruction iseliminated with the help of laparoscopic adhesionin 76 patients. Laparoscopic technologi esarehig hly effective in the diagnosis and treatment of acute adhesive obstruction. Thead vantages of laparoscopic adhesion are minimalir regularities, the absence of typical laparotomy complications and rapid rehabilitation of patients, reducest helikel ihood of a recurrence of the adhesion process. Were commend starting treatment for all cases of acute intestinal obstruction in the first stage of the development of the pathological process from diagnostic laparoscopy with the subsequent resolution of possible laparoscopic adhesion.Острая спаечная кишечная непроходимость ликвидирована с помощью лапароскопического адгезиолизиса в 76 больных. Лапароскопические технологии являються высокоэффективным в диагностике и лечении острой спаечной кишечной непроходимости. Преимуществами лапароскопического адгезиолизиса является миниинвазивнисть, отсутствие типичных для лапаротомии осложнений и быстрая реабилитация больных, снижает вероятность рецидива спечного процесса. Рекомендуем начинать лечение всех случав острой кишечной непроходимости в первой стадии развития патологического процесса с диагностической лапароскопии с последующим решением возможного лапароскопического адгезиолизиса.Гостра спайкова кишкова непрохідність ліквідована за допомогою лапароскопічного адгезіолізису в 76 хворих. Лапароскопічні технології є високоефективним в діагностиці та лікуванні гострої спайкової кишкової непрохідності. Перевагами лапароскопічного адгезіолізису є мініінвазівність, відсутність типових для лапаротомії ускладнень і швидка реабілітація хворих, знижує ймовірність рецидиву спайкового процесу. Рекомендуємо розпочинати лікування всіх випадків гострої кишкової непрохідності в першій стадії розвитку патологічного процесу з діагностичної лапароскопії з подальшим вирішенням можливого лапароскопічного адгезіолізису