Методы оценки послеоперационной боли у детей разного возраста

Боль – это симптом острых и хронических заболеваний, который включает механизмы формирования эмоций, моторные, гуморальные и гемодинамические проявления, в целом идентичные комплексу стресс-реакции на неблагоприятные действия. Он впервые возникает при повреждении тканей, носит фазовый характер, который связывают с участием разных афферентных (ноцицептивных: noces – вредный) систем в проведении импульсов. Полноценное возникновение чувства возможно только при сохранении сознания, в противном случае исчезают реакции, свойственные боли. Борьба человека с болью – одна из основных медицинских проблем. По данным ВОЗ, причиной обращения за медицинской помощью у 40 % являются болевые синдромы. Дети не являются исключением, так как до 20-й недели внутриутробного развития сформированы практически все чувствительные рецепторы, а после 30-й недели заканчивается формирование ноцицептивной системы. В связи с чрезвычайной важностью для организма устранение раздражителя, вызывающего боль, рефлекторные реакции, вызванные этим раздражителем, угнетают большинство других рефлексов, которые могут возникать одновременно с ними. Одной из особенностей болевого синдрома у детей является гиперальгезия

Важкі дихальні шляхи. Клінічний випадок: Лімфангіома шиї у дитини до року

The article describes an interesting clinical case of neck lymphangioma in a child under one year, as the cause of difficult airway during surgery. This case deserves the attention of anesthesiologists, surgeons, interns, considering the clinical features, these additional examination methods and features of anesthesia patients. There was emphasized the importance of pre-operative examination of patients, the use of additional tests and examination methods to determine further tactics. Based on this case, it was concluded that each anesthesiologist must have the skills and clearly know the clinical protocols for managing “difficult airway” and predict severe tracheal intubation.В статье рассмотрен интересный клинический случай лимфангиомы шеи у ребенка до года как причины тяжелых дыхательных путей во время операции. Данный случай заслуживает внимания врачей-анестезиологов, хирургов, врачей-интернов, учитывая особенности клиники, данных дополнительных методов обследования и особенности проведения анестезиологического обеспечения у таких пациентов. Подчеркнута важность предоперационного осмотра пациентов, использование дополнительных тестов и методов обследования для решения дальнейшей тактики. На основе этого случая сделаны выводы, что каждый врач-анестезиолог должен обладать навыками и четко знать клинические протоколы для ведения “тяжелых дыхательных путей” и прогнозировать тяжелую интубацию трахеи.У статті розглянуто цікавий клінічний випадок лімфангіоми шиї у дитини до року як причини важких дихальних шляхів під час операції. Даний випадок заслуговує на увагу лікарів-анестезіологів, хірургів, лікарів-інтернів, з огляду на особливості клініки, даних додаткових методів обстеження та особливості проведення анестезіологічного забезпечення у таких пацієнтів. Підкреслено важливість передопераційного огляду пацієнтів, використання додаткових тестів та методів обстеження для вирішення подальшої тактики. На основі цього випадку зроблено висновки, що кожний лікар-анестезіолог повинен володіти навиками і чітко знати клінічні протоколи для ведення “тяжкого дихального шляху” та прогнозувати тяжку інтубацію трахеї

Зміни імунологічної реактивності організму під час хірургічного втручання та в післяопераційному періоді залежно від схеми знеболення

Різні компоненти хірургічного втручання здатні пригнічувати імунітет, безпосередньо впливаючи на імунну або активуючи нейроендокринну систему. Поряд з періопераційним стресом внаслідок власне хірургічної травми, втрати крові, гемотрансфузій, гіпотермії, гіперглікемії та післяопераційного болю, анестетики також володіють здатністю до імуносупресії, пригнічуючи клітинний і гуморальний імунітет шляхом впливу на функції імунокомпетентних клітин та експресію генів запальних медіаторів і їхню секрецію. Це призводить до вторинної імунологічної недостатності і впливає на довгострокові прогнози пацієнтів у післяопераційному періоді. Тому імунологічна обізнаність у хірургії може набувати важливого значення під час будь-якого анестезіологічного забезпечення. У статті зібрано дані щодо різниці імунологічних ефектів залежно від виду анестезії та висвітлено їх можливе практичне застосування в умовах різних клінічних ситуацій

Порівняння ефективності і безпеки ацетамінофену і метамізолу натрію для знеболення в післяопераційному періоді

Метамізол та ацетамінофен – найбільш уживані анальгетики для знеболення в післяопераційному періоді у дітей та дорослих не тільки в Україні, а й в усьому світі. У даній статті висвітлено досвід використання цих препаратів різними країнами світу залежно від терміну використання, дози, статі, а також механізми дії та можливі побічні ефекти. Також у цьому документі розглядаються аспекти безпеки метамізолу та ацетамінофену і порівняння їх між собою та з іншими сполуками, що використовуються для аналогічних показань. Ризик розвитку серйозних побічних ефектів парацетамолу дуже низький і є дозозалежним. На рахунок метамізолу, то найочікуванішою побічною дією є агранулоцитоз, а його виникнення залежить від тривалості застосування препарату

Обґрунтування використання методу преемтив-анальгезії ацетамінофеном для періопераційного знеболення у дітей

У структурі післяопераційного знеболення у дітей, як і в інших вікових групах, основне місце займають наркотичні анальгетики, шлях уведення традиційний – внутрішньом’язовий. Метою нашого дослідження було підвищення ефективності післяопераційного знеболення опіоїдними анальгетиками дітей. Дослідження проведені у 37 дітей середнім віком 3,2 ± 0,8 років, котрі були прооперовані з приводу пухлин заочеревинного простору (27 дітей, 73 %), пухлин нирок (8 дітей, 22 %) та пухлин яєчника (2 дітей, 5%). Комплексне вивчення реакцій больової поведінки, фізіологічних показників і лабораторних стресових тестів показало, що використання схеми преемтив-анальгезії на основі ацетамінофену 30 мг/кг та методу постійної інфузії препаратів (фентаніл у дозі 5 мкг/кг/год) для післяопераційного знеболення приводить до ефективної аналгезії після травматичних операцій в неонатальному періоді. Використання методу постійної внутрішньовенної інфузії опіоїдних аналгетиків приводить до вираженого в різному ступені седативного ефекту і пригнічення дихання, що дає змогу отримати добру адаптацію дітей до апарата ШВЛ після різних оперативних втручань

Необхідність ранньої корекції відхідниково-куприкової зв'язки при травматичному пошкодженні куприка

In order to prevent and correct the defecation disorders after destruction of the anococcygeal ligament, the meth-od of restoring its functional capacity was proposed (Patent of Ukraine for Invention No. 115280 “Method for Coccyx Re-moving”). It is proved that the damaging effect in the area of the traction and contraction mechanism of action on the rectum in 90.0% leads to continence disorders due to changes in the size of the anorectal angle due to the persistent disorders of the anococcygeal ligament function. The developed special mathematical model of the anococcygeal ligament function testifies that, when it is destroyed, the change in the anorectal angle value may reach changes in its value up to ≈63°, which distorts the direction of the anal canal and the distal rectum. Restoration by simulating of the anatomical fixation of anococcygeal ligament connection after its damage creates conditions for resto-ration of its physiological functioning.С целью профилактики и коррекции нарушений дефекации, после разрушения заднепроходно-копчиковой связки, предложен способ восстановления ее функциональной способности (Патент Украины на изобретение No 115280 “Способ удаления копчика”). Доказано, что повреждающее влияние в зоне тракционно-контракционного механизма действия на прямую кишкув90,0% приводит к нарушениям континенции за счет изменения величины аноректального угла из-за возникновения устойчивых нарушений функции заднепроходно-копчиковой связки. Создана пространственная математическая модель функции заднепроходно-копчиковой связки свидетельствует, что при ее разрушении изменение величины аноректального угла может достигать ≈63°, что искажает направление анального канала и дистального отдела прямой кишки. Восстановление путем имитации анатомической фиксации соединения заднепроходно-копчиковой связки после ее повреждения создает условия для восстановления ее физиологического функционирования.З метою профілактики та корекції порушень дефекації після руйнування відхідниково-куприкової зв’язки, запропоновано спосіб відновлення її функціональної здатності (Патент України на винахід № 115280 “Спосіб видалення куприка”). Доведено, що пошкоджуючий вплив у зоні тракційно-контракційного механізму дії на пряму кишку в 90,0 % призводить до порушень континенції за рахунок зміни величини аноректального кута через виникнення стійких порушень функції відхідниково-куприкової зв’язки. Створена просторова математична модель функції відхідниково-куприкової зв’язки свідчить, що при її руйнації зміна величини аноректального кута може сягати ≈ 63°, що спотворює напрямок анального каналу та дистального відділу прямої кишки. Відновлення шляхом імітації анатомічної фіксації з’єднання відхідниково-куприкової зв’язки після її пошкодження створює умови для відновлення її фізіологічного функціонування

Математичне моделювання прогнозування ускладненого перебігу гострого апендициту у дітей

Endogenous intoxication, which accompanies the complicated course of acute appendicitis in children, is one of the serious conditions, which are the main cause of complications in the postoperative period. Diverse clinical observations done by clinicians suggest that despite the use of modern technologies in operating equipment, anesthetic support, the number of complications in the postoperative period has no tendency to decrease, and the main cause of lethal outcomes with appendicular peritonitis is lightning development of severe degree of endotoxicosis, which develops as a result of resorbing toxic substances formed of many components, including pathogenic microflora and destruction metabolism. Purpose. Creation of a mathematical model for prediction of complicated acute appendicitis in children using the functions of regression analysis of EXCEL spreadsheet by approximating experimental data. Materials and methods. In the work, there is information about 59 patients with acute appendicitis treated at the clinic of pediatric surgery at the National Pirogov Memorial Medical University. The data on patients were divided into two groups: patients with not complicated course of pathology – 24 patients, and patients with complicated course of acute appendicitis – 35 children. The control group served the data of 37 healthy children. In each of the three groups, the following parameters were studied: gender, age, bed day, duration of the disease, presence of symptoms of peritoneal irritation, the nature of exudate in the abdominal cavity, the number of red blood cells, hemoglobin, leukocytosis, quantitative characteristics of white blood formula, ESR, cellogenic endogenous intoxication: leukocyte index of intoxication and hematological index of intoxication. All the data were determined directly at the time of hospitalization of a patient to the hospital. Results. Discussion. Based on multiple correlation x = f (x1 , x2 ) a two-factor mathematical model of probability of the complicated course of acute appendicitis in children was created. According to the obtained results of the study of the system of three equations with three unknowns, it was established that if the indicator of the form of the disease is y = 2.67 and above, when, in numerical terms, the result falls into the zone of complicated flow of acute appendicitis and completely coincides with data analysis of the three groups of patients. Conclusions. The components that determine the uncomplicated course of acute appendicitis in children, according to the developed two-factor model, include LII and GPI, which exceed the values intoxication of certain intervals studied at the time of hospitalization. The analyzed indices were determined by the degree of severity of the pathological process, duration of disease, virulence of microflora and age of patients against the background of the formed endogenous intoxication syndrome.Эндогенная интоксикация, сопровождающая осложненное течение острого аппендицита у детей, является одним из тяжелых сотосяний, которые служат основной причиной развития осложнений в послеоперационном периоде. Разносторонние клинические наблюдения клиницистов свидетельствуют, что, несмотря на использование современных технологий в операционной технике, анестезиологическом обеспечении, количество осложнений в послеоперационном периоде не имеет тенденции к снижению, а основной причиной летальных исходов при аппендикулярном перитоните служит молниеносное развитие тяжелой степени эндотоксикоза, который развивается вследствие резорбции токсических веществ, образовавшихся из многих компонентов, в том числе из патогенной микрофлоры и разрушенного метаболизма. Цель. Создание математической модели прогнозирования осложненного течения острого аппендицита у детей с использованием функций регрессионного анализа электронной таблицы EXCEL путем аппроксимации экспериментальных данных. Материалы и методы. В работе использована информация из 59 МКСБ, находившихся на лечении в клинике детской хирургии ВНМУ им. Н. И. Пирогова по поводу острого аппендицита. Данные о больных были сведены в две группы: больные с неосложненным течением патологии – 24 пациента и больные с осложненным течением острого аппендицита – 35 детей. Группой контроля служили данные обследования 37 здоровых детей. В каждой из трех групп изучались следующие показатели: пол, возраст, койко-день, длительность заболевания, наличие симптомов раздражения брюшины, характер экссудата в брюшной полости, количество эритроцитов, гемоглобин, лейкоцитоз, количественная характеристика формулы белой крови, СОЭ, уровни клеточных критериев эндогенной интоксикации: лейкоцитарного индекса интоксикации и гематологического показателя интоксикации. Все данные определялись непосредственно на момент госпитализации больного в стационар. Результаты. Обсуждение. На основе множественной корреляции х = f (х1 , х2 ) создана двухфакторная математическая модель вероятности осложненного течения острого аппендицита у детей. Согласно полученным результатам исследования системы трёх уравнений с тремя неизвестными установлено, что если показатель формы заболевания составляет у = 2,67 и выше, при котором в цифровом исчислении результат попадает в зону осложненного течения острого аппендицита и полностью совпадает с данными анализа трёх групп больных. Выводы. К составляющим, которые определяют неосложненное течение острого аппендицита у детей, согласно разработанной двухфакторной модели, относятся показатели ЛИИ и ГПИ, которые превышают значения определенных изучаемых интервалов на момент госпитализации. Значения анализируемых индексов определялись степенью выраженности патологического процесса, длительностью заболевания, вирулентностью микрофлоры и возрастом пациентов на фоне сформировавшегося синдрома эндогенной интоксикации.Ендогенна інтоксикація, що супроводжує ускладнений перебіг гострого апендициту у дітей, є одним із важких ускладнень, яке слугує основною причиною розвитку ускладнень в післяопераційному періоді. Всебічні клінічні спостереження клініцистів свідчать, що, незважаючи на застосування новітніх технологій в операційній техніці, анестезіологічному забезпеченні, кількість ускладнень у післяопераційному періоді не має тенденції до зниження, а основною причиною летальних наслідків при апендикулярному перитоніті є блискавичний розвиток важкого ступеня ендотоксикозу, який виникає внаслідок резорбції токсичних речовин, що утворилися з численних компонентів, у тому числі з патогенної мікрофлори та зруйнованого метаболізму. Мета. Створення математичної моделі прогнозування ускладненого перебігу гострого апендициту у дітей за допомогою використання функцій регресійного аналізу електронної таблиці EXCEL шляхом апроксимації експериментальних даних. Матеріали та методи. В роботі використана інформація із 59 МКСХ, які перебували на лікуванні в клініці дитячої хірургії ВНМУ ім. М. І. Пирогова з діагнозом “гострий апендицит”. Дані про хворих були зведені у дві групи: хворі з неускладненим перебігом патології – 24 пацієнти і хворі з ускладненим перебігом гострого апендициту – 35 дітей. Нормою служили дані обстеження 37 здорових дітей. У кожній з трьох груп вивчались наступні критерії: стать, вік, ліжко-день, тривалість захворювання, пульс, температура тіла, наявність симптомів подразнення очеревини, характер ексудату в черевній порожнині, кількість еритроцитів, гемоглобін, лейкоцитоз, кількісна характеристика формули білої крові, ШОЕ, рівні клітинних критеріїв ендогенної інтоксикації: лейкоцитарного індексу інтоксикації та гематологічного показника інтоксикації. Усі дані визначалися безпосередньо на момент госпіталізації хворого в стаціонар. Результати. Обговорення. На основі множинної кореляції х = f (х1 , х2 ) створена двофакторна математична модель ймовірності ускладненого перебігу гострого апендициту у дітей. Згідно з отриманими результатами дослідження системи трьох рівнянь з трьома невідомими з’ясовано, що якщо показник форми захворювання складає у = 2,67 і вище, що в цифровому обчисленні результат потрапляє в зону ускладненого перебігу гострого апендициту і повністю збігається з даними аналізу трьох груп хворих. Висновки. До чинників, що визначають ускладнений перебіг гострого апендициту у дітей, згідно з розробленою двофакторною моделлю, відносяться величини ЛІІ і ГПІ, які перевершують значення певних визначуваних інтервалів на момент госпіталізації. Значення аналізованих індексів визначалися ступенем вираженості патологічного процесу, тривалістю захворювання, вірулентністю мікрофлори і віком пацієнтів на тлі сформованого синдрому ендогенної інтоксикації

Застосування блокад під ультразвуковим контролем при менеджменті болю у спині

У статті в стислій формі висвітлено актуальні питання факторів ризику, механізмів розвитку, диференційної діагностики болю в спині. Простежено місце та роль медикаментозних блокад як діагностичного та лікувального методу при болях у спині, їх раціонального застосування. Медикаментозні блокади дозволяють проводити пролонгований менеджмент болю. Застосування ультразвуку робить цей метод більш точним, а дозування кортикостероїдів – оптимальним. Використання пролонгованого комбінованого препарату Депос у цій ситуації має додаткові переваги. Своєчасне втручання при болю у спині, належна діагностика та динамічне спостереження разом з подальшими превентивними заходами є запорукою оптимальної якості життя, скорочення строків непрацездатності, попередження хронізації та рецидивів