Імплементація протоколів ERAS у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози

The aim of the work: implementation of the enhanced recovery after surgery (ERAS) in the surgical treatment of pancreatic cysts. Materials and Methods. The analysis of surgical treatment of 12 patients with pancreatic cyst was performed. All patients underwent laparoscopic cystojejunostomy according to Ru due to pancreatic pseudocyst, which was formed after suffering acute destructive pancreatitis. ERAS was used during perioperative period. Results and Discussion. Due to the usage of ERAS, the duration of surgery averaged (172.23±53.30) minutes, blood volume loss up to 100–150 ml, average bed-day – (3.92±0.92) days, drainage was removed after the control ultrasound study on the first postoperative day in all patients. In 8 patients, the first bowel movement was noted during the 1st postoperative day, in 4 patients – during the 2nd after the use of a single attenuating enema. There were no complications related to anastomotic failure. The intensity of the pain syndrome in the first and second postoperative days with the use of VAS was 5.25 and 3.5 points, respectively. All operated patients had satisfactory diastasis rates. Nausea in the first postoperative day was noted in 3 patients, who immediately purchased effective medication. Vomiting was not observed in any patient. During the 1-st year, all patients were monitored with ultrasound. No distant postoperative complications were detected.Цель работы: имплементация программы быстрого восстановления (ERAS) в хирургическом лечении кист поджелудочной железы. Материалы и методы. Проведен анализ хирургического лечения 12 больных с кистой поджелудочной железы, которым была выполнена лапароскопическая цистоеюностомия по Ру по поводу псевдокист поджелудочной железы, которая сформировалась после перенесенного острого деструктивного панкреатита. У всех пациентов использовали периоперационную программу ERAS. Результаты исследований и их обсуждение. Вследствие использования программы ERAS продолжительность операции в среднем составила (172,23 ± 53,30) минут, объем кровопотери до 100 – 150 мл, средний койко-день – (3,92 ± 0,92) сутки, дренаж удаляли после контрольного УЗИ в первую послеоперационную сутку у всех пациентов. У 8 пациентов первой стул отмечено в течение первых послеоперационной суток, в 4-х – в течение второй сутки после использования однократно слабительной клизмы. Осложнений, связанных с несостоятельностью анастомозов, не было. Интенсивность болевого синдрома в первую и вторую послеоперационную сутки с помощью ВАШ составило 5,25 и 3,5 балла, соответственно. Во всех оперированных пациентов были удовлетворительные показатели диастазы. Тошноту в первую послеоперационную сутки отмечали у 3 пациентов, что сразу эффективно купировали введением медикаментов. Рвоту не наблюдали ни у одного пациента. В течение первого года все пациенты находились под наблюдением УЗИ-контроля. Никаких отдаленных послеоперационных осложнений не выявлено.Мета роботи: імплементація програми швидкого відновлення (ERAS) у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози. Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 12 хворих із кістою підшлункової залози, яким було виконано лапароскопічну цистоєюностомію за Ру з приводу псевдокіст підшлункової залози, що сформувалась після перенесеного гострого деструктивного панкреатиту. У всіх пацієнтів використано періопераційну програму ERAS. Результати досліджень та їх обговорення. Внаслідок використання програми ERAS тривалість операції в середньому склала (172,23 ± 53,30) хв, обʼєм крововтрати до 100 – 150 мл, середній ліжко-день – (3,92±0,92) доби, дренаж видаляли після контрольного УЗД дослідження на першу післяопераційну добу у всіх пацієнтів. У 8 пацієнтів перше випорожнення спостерігали протягом першої післяопераційної доби, у 4-х – протягом 2-ї після використання одноразово послаблюючої клізми. Ускладнень, пов’язаних з неспроможністю анастомозів, не спостерігали. Інтенсивність больового синдрому в першу і другу післяопераційну добу за допомогою ВАШ склало 5,25 і 3,5 бала, відповідно. У всіх оперованих пацієнтів були задовільні показники діастази. Нудоту в першу післяопераційну добу спостерігали в 3 пацієнтів, що одразу ефективно купірувалась введенням медикаментів. Блювання не спостерігали у жодного пацієнта. Протягом 1-го року всі пацієнти знаходились під наглядом з УЗД-контролем. Жодних віддалених післяопераційних ускладнень не виявлено