Особливості реалізації комунікативних стратегій у політичному дискурсі

У статті представлено головну функцію політичного дискурсу, проаналізовано основні комунікативні стратегії та тактики їх реалізації у політичному дискурсі з позиції теорії мовної комунікації. (The article deals with the main function of political discourse. The main communicative strategies and tactics of their realization in political discourse were analyzed from the point of Communication Theory as a Field.

DEVELOPMENT OF CHILD SCIENCES IN UKRAINE IN THE EARLY 20th CENTURY

FEDOROVYCH Anna – PhD (Education), Associate Professor of General Pedagogy and Preschool Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 24 Ivan Franko Str., Drohobych, 82100, UkraineE-mail address: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6289-5039 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967804/anna-fedorovych/ CHEPIL Mariya – PhD hab. (Education), Professor of General Pedagogy and Preschool Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 24 Ivan Franko Str., Drohobych, 82100, UkraineE-mail address: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2215-3994 ResearcherID: https://publons.com/researcher/2354679/marija-czepil/To cite this article: Fedorovych, A., & Chepil, M. (2020). Development of child sciences in Ukraine in the early 20th century. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 47‒61. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.192167   Article historyReceived: December 3, 2019Received in revised form: January 15, 2020 Accepted:March 11, 2020Available online: April 28, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). The article focuses on the history of child sciences in Ukraine; the emergence of the paedological movement, which was spread worldwide in the early 20th century world, is demonstrated; the scientific origins of the knowledge about the child are examined and on this basis the approaches that determined the areas of research in this field are characterized. It has been found that the paedology being singled out was caused by two scientific factors: on the one hand, the scientists accumulated psychological and pedagogical experimental knowledge, looking for ways to improve the pedagogical process, methods and techniques of teaching; on the other, the achievements of the natural sciences intensified the study of man in general, which also caused the attention to the childhood period. The early twentieth century was marked by pluralism of opinions, approaches, and areas of study of the child. Specialists in various scientific fields tried to explain the features of the child’s physical, mental, spiritual, and social development, paying special attention to the detection of pathologies. The paedology synthesized all the major scientific studies and achievements related to the development of the child’s personality. The influence of this science on the further development of pedagogy, psychology, and defectology was decisive. It has been proved that the greatest rise of paedology was in the 1920s. Its content was characterized by psychological, anatomical, physiological, biological and sociological approaches to the development of the child. In Ukraine, the essence of child sciences has been expanded thanks to a cultural and historical approach. It is emphasized that the source of modern child sciences (child psychology, pedagogical psychology, social pedagogy, special pedagogy and psychology, paedeutology, school hygiene, ethnography of childhood, genetic psychology, child psychiatry, psychology of labor and human behavioral biology) was paedology.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.ФЕДОРОВИЧ Анна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, УкраїнаE-mail address: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6289-5039 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967804/anna-fedorovych/ ЧЕПІЛЬ Марія – доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, УкраїнаE-mail address: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2215-3994 ResearcherID: https://publons.com/researcher/2354679/marija-czepil/To cite this article: Fedorovych, A., & Chepil, M. (2020). Development of child sciences in Ukraine in the early 20th century. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 47‒61. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.192167   Article historyReceived: December 3, 2019Received in revised form: January 15, 2020 Accepted:March 11, 2020Available online: April 28, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). У статті зосереджено увагу на історії становлення наук про дитину в Україні; висвітлюється послідовність виникнення педологічного руху, який був поширений на початку ХХ ст. у всьому світі; розглядаються наукові витоки знань про дитину і на цій основі характеризуються підходи, що визначали напрями досліджень у цій сфері. З’ясовано, що виокремлення педологічного напряму спричинили два наукові фактори: з одного боку, вчені поглиблювали психолого-педагогічні експериментальні знання, шукаючи шляхи удосконалення педагогічного процесу, методик та технологій навчання; з іншого – досягнення природознавчих наук активізували дослідження людини, що також зумовило увагу до періоду дитинства. Початок ХХ ст. означений плюралізмом думок, підходів, напрямів вивчення дитини. Фахівці різних наукових галузей намагалися пояснити особливості її фізичного, психічного, духовного, соціального розвитку, особливу увагу надаючи виявленню патологій. Педологія синтезувала усі найважливіші наукові студії та здобутки, що стосувалися вивчення розвитку особистості дитини. Визначальним був вплив цієї науки на подальший розвиток педагогіки, психології, дефектології. Доведено, що найбільшого злету педологія досягла в 20-ті рр. ХХ ст. Її зміст характеризувався психологічними, анатомо-фізіологічними, біологічними і соціологічними підходами до розвитку дитини. В Україні сутність наук про дитину розширювалася завдяки культурно-історичному підходу. Акцентовано на тому, що джерелом сучасних наук про дитину (дитячої психології, педагогічної психології, соціальної педагогіки, спеціальної педагогіки і психології, педевтології, шкільної гігієни, етнографії дитинства, генетичної психології, дитячої психіатрії, психології праці, біології поведінки людини та ін.) є педологія

Multimedia in pre-school education

The authors of the article undertake an academic reflection on using the multimedia in pre-school education. On the bases of the example of the 26th Prima-ry School with Pre-school Units in Dąbrowa Górnicza, the advantages of using the interactive board during classes have been presented. The results of the Authors’ own research carried out among pre-school teachers, have been presented. The inevitabi-lity of using the multimedia in the pedagogic-didactic process has been pointed out.Autorzy artykułu podejmują refleksję naukową nad wykorzysta-niem multimediów w edukacji przedszkolnej. Na podstawie przykładu Szkoły Podstawowej z Jednostkami Przedszkolnymi nr 26 w Dąbrowie Górniczej przed-stawiają zalety korzystania z tablicy interaktywnej podczas zajęć. Relacjonują wyniki badań własnych, przeprowadzonych wśród nauczycieli przedszkolnych. Wskazują także na nieuchronność korzystania z multimediów w procesie peda-gogiczno-dydaktycznym

ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА ФИЛИПЧАКА: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

The article reviews the studies of educational activities of Ivan Pylypovych Fylypchak (1871 – 1945), a teacher, an active public figure, a researcher of the history of school education in Ukraine. The particular focus is on the content and deep patriotism of I. Fylypchak’s educational activity, love for his people on whom he focused his work and teaching practice; extremely high self-exigence while training teachers; the family cult, respect for the mother and father; reliance on the national history and traditions, which he was a connoisseur of; fostering a sense of duty to the people and the state. The article provides an overview of contemporary publications about I. Fylypchak and the content of his textbooks, his role in organization and support of youth clubs and associations, local historical activities.В статье проанализированы исследования, непосредственно касающиеся образовательной деятельности учителя, активного общественного деятеля, исследователя истории украинского образования Ивана Пилиповича Филипчака (1871 – 1945). Акцентировано внимание на ее содержание, глубокий патриотизм, любовь к своему народу, что были в центре его творчества и педагогической деятельности; чрезвычайно высокую требовательность к себе в подготовке будущих учителей; культ семьи, уважение к Матери, к Отцу; опора на историю своего народа, его традиции, которые исследовал и хорошо знал; воспитание чувства долга перед народом и государством. Обобщено публикации современных исследователей о И. Филипчаке, в которых раскрыто содержание украиноязычных учебников, организацию и поддержку молодежных кружков и обществ, историко-краеведческую деятельность.У статті проаналізовано дослідження, що безпосередньо стосуються освітньої діяльності учителя, активного громадського діяча, дослідника історії українського шкільництва Івана Пилиповича Филипчака (1871 – 1945). Акцентовано увагу на її зміст, глибокий патріотизм, любов до свого народу, що були в центрі його творчості і педагогічної діяльності; надзвичайно високу вимогливість до себе у підготовці майбутніх вчителів; культ сім’ї, пошану до Матері, до Батька; опору на історію свого народу, його традиції, які досліджував і добре знав; виховання почуття обов’язку перед народом і державою. Узагальнено публікації сучасних дослідників про І. Филипчака, в яких розкрито зміст україномовних підручників, організацію та підтримку молодіжних гуртків і товариств, історико-краєзнавчу діяльність

ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ ГАЛИЧИНИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

The article analyzes the role of teachers in educating nationally conscious citizens, patriots of their native land, and outlines priority directions of educational work of Ukrainian Galician interwar teachers; discloses their comprehensive activity in restoring the spiritual life of the nation, revival of the cultural heritage, strengthening the status of the mother tongue as a valuable means of communication. The formation of patriotism in children is found to have been Ukrainian teachers’ utmost priority.В статье проанализирована роль учителя в воспитании национально сознательных граждан, патриотов родной земли, приоритетные направления воспитательной работы украинских педагогов Галичины межвоенного периода; раскрыто их деятельность в работе читален, общественных организаций, в восстановлении духовной жизни нации, возрождении культурного наследия своего народа, в укреплении статуса родного языка как полноценного средства общения. Доказано, что формирование патриотизма у детей было приоритетной задачей воспитательной деятельности украинских педагогов.У статті проаналізовано роль вчителя у вихованні національно свідомих громадян, патріотів рідної землі, пріоритетні напрями виховної роботі українських педагогів Галичини міжвоєнного періоду; розкрито їхню всебічну діяльність у відновленні духовного життя нації, відродженні культурної спадщини свого народу, у зміцненні статусу рідної мови як повноцінного засобу спілкування. Доведено, що формування патріотизму у дітей було пріоритетним завданням виховної діяльності українських педагогів

I. FYLYPCHAK’S CREATIVE OUTPUT IN THE MODERN EDUCATIONAL SYSTEM

ЧЕПІЛЬ Марія – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії виховання та порівняльної педагогіки, Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, вул. Наротовіча, 12, Люблін, 20040, Польща ([email protected]) ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2215-3994 ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/M-4262-2015 DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.120916 Бібліографічний опис статті: Chepil, M. (2018). I. Fylypchakʼs creative output in the modern educational system. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 352–361. doi: 10.24919/ 2313-2094.6/38.120916. Історія статті Одержано: 16 жовтня 2017 Прорецензовано:11 грудня 2017 Подано до редакції: 15 лютого 2018 Доступ он-лайн: 5 квітня 2018   Анотація. Актуальність педагогічної спадщини культурно-освітнього і громадського діяча, дослідника історії українського шкільництва – Івана Пилиповича Филипчака (1871 – 1945) зумовлена поверненням в історико-педагогічний контекст його виховних і дидактичних ідей. Багатогранність його наукової спадщини, її значення для сучасної теорії й практики національної освіти потребує більш детального аналізу. Висвітлено цінність творчого доробку І. Филипчака, акцентовано потребу актуалізувати його використання у навчально-виховному процесі сучасної школи. Актуальними залишилися погляди І. Филипчака щодо змісту освіти. Більшість концептуальних положень, обґрунтованих І. Филипчаком, є джерелом ідей щодо виховання дітей і молоді, становлять теоретичний та практичний інтерес для сучасних дослідників. Визначальними напрямами її впровадження в сучасну освітню практику можна вважати такі: розвиток й актуалізація педагогічних ідей у сучасних наукових пошуках вчених та досвіді педагогів-практиків; формування національної свідомості у дітей і молоді, упровадження загальнолюдських і національних цінностей до змісту навчально-виховного процесу; вивчення творчого доробку у загальноосвітніх і закладах вищої освіти; взаємозв’язок громадсько-патріотичної роботи на уроках і в позаурочний час з вивченням програмового матеріалу загальноосвітніх предметів; систематизація та узагальнення знань; поєднання теорії з практикою. Акцентовано увагу на ролі і значенні особистості  учителя, головну функцію якого він вбачав у вихованні молоді, формуванні особистості, підготовленої до повноцінного життя у суспільстві на основі принципів і норм гуманізму, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей. Школа має створити сприятливі умови для розумового, морального, емоційного і фізичного розвитку особистості учня; виховання в учнів вміння вчитися; процес навчання і виховання школярів повинен відповідати віковим особливостям; дотримання принципів послідовності і наступності у вивченні нового матеріалу; виявлення і розвиток творчих здібностей дітей. Особистість І. Филипчака, його ґрунтовні теоретичні знання, професійні уміння (аналітичні, організаторські, прогностичні), духовно-моральні риси (гуманність, доброта, скромність, справедливість, емпатійність, тактовність, відповідальність та ін.), були і залишаються взірцевими якостями педагога, просвітителя, наставника молоді. Розглянуті можливості творчого використання педагогічного доробку визначають напрями подальшого вивчення спадщини І. Филипчака сучасними науковцями і педагогами-практиками

МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ ІНТЕГРАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ФРАНКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

In recent years international cooperation of the Department of General Pedagogy and Preschool Education at Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University and partner departments at universities of Poland, Austria, Belarus, Germany, Belgium etc. has been expanding. Close contacts have been established between the universities. The main areas of international cooperation comprise joint research work; exchange of academic staff (research, participation in conferences); preparation of joint publications.The attention has been focused on the implementation of joint research projects, scholarships, preparation of joint publications, exchange of teachers (classes, workshops) and senior academic staff (research, participation in conferences). Postgraduate students and teachers of the Department take part in international projects and scholarship programs. Their efforts are aimed at preparing projects and maximizing potential in talented youth. Overall, over the past years thirteen members of the Department of General Pedagogy and Preschool Education have received international scholarships, participated in international projects and academic internship programs. The international Polish-funded Ukrainian-Polish research project «Career Prospects for Pedagogy Graduates in Poland and Ukraine» has successfully been completed.In recent years 12 collections of academic papers, 4 monographs in English, Polish, Russian and Ukrainian have been produced. A number of studies have been conducted within joint projects and presented in joint Ukrainian-Polish research publications. The prevalent topics are history of upbringing and education, formation of national identity, theories and methods of education, training of teachers, issues of comparative pedagogy.It is noted that the academics of the Department take an active part in organizing committees, submit and edit conference materials. The conference topics are varied and wide-ranging, sometimes circular. «Comparative Pedagogy in the Context of International Cooperation and European Integration» conference materials (2010, 2011, 2013, 2015) were published in seven collections of academic papers, a monograph «Modernization of Education in Modern World: Traditions and Innovations».A promising area of cooperation with universities in Austria and Poland is the implementation of a number of educational programs.В статье раскрыты основные направления международного сотрудничества ученых кафедры общей педагогики и дошкольного образования Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко. Акцентировано внимание на реализации совместных исследовательских проектов, международных грантов, подготовке совместных публикаций по проведенных научных исследований, обмене преподавателями с целью проведения занятий и стажировок научными работниками (проведение научных исследований, участие в научных конференциях).У статті розкрито основні напрями міжнародного співробітництва науковців кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобиць-кого державного педагогічного університету імені Івана Франка. Акцентовано увагу на реалізації спільних дослідницьких проектів, міжнародних грантів, підготовці спільних публікацій з проведених наукових досліджень, обміні викладачами з метою проведення занять та стажувань науковими працівниками (проведення наукових досліджень, участь у наукових конференціях)

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА: З ІСТОРІЇ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ

Formation of the teacher’s personality is one of the key theoretical problems researched by the Department of General Pedagogy and Preschool Education under Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. The article provides an overview of key issues and subject areas researched by the Department of General Pedagogy and Preschool Education.The range of topical issues dominating pedagogical conferences of recent years indicates a great interest towards the polyparadigmatic nature of conceptual modeling, formation and functioning of personality, the interdisciplinary character of personological studies. It signals the need for appraisal of ways to modernize and improve teacher training effectiveness that might help overcome the crisis in the field of pedagogy.Analysis of theoretical developments and practical achievements in system of education made possible to identify a number of contradictions between: the need of society to citizens with established system of values and the actual state of the process of targeting children and youth; possibilities of value content of upbringing and insufficient level of use it in the educational process and motivation of young people to the development of this content.The ever increasing requirements for the teacher’s professional and cultural level and, therefore, spiritual, intellectual and overall personal qualities call for a greater focus on teacher training. Another widely addressed problem is that of training integration and coordination. Interconnection between integration and differentiation accounts for interdisciplinary ties which become apparent in the process of the future teacher’s personality formation.Scientific reports and discussions of pedagogical issues enable the participants to share their teaching and cultural experience, improve communicative ability in foreign languages, inspire them to implement further international projects. Combining actual teacher training competence and modern trends of various national education systems may help create the basis of the successful teacher’s personality development and introduction of a new teacher training concept.В статье сделан обзор ключевых проблем и тематики конференций, проводимых кафедрой общей педагогики и дошкольного образования Дрогобычского государственного педагогического университета имени Ивана Франко. Отмечено полипарадигмальнисть, плюрализм, междисциплинарный характер проблемы формирования личности педагога, указано пути модернизации и улучшения качества профессиональной подготовки будущих педагогов.У статті здійснено огляд ключових проблем і тематики конференцій, що проводилися кафедрою загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Відзначено поліпарадигмальність, плюралізм, міждисциплінарний характер проблеми формування особистості педагога, зазначено шляхи модернізації та поліпшення якості професійної підготовки майбутніх педагогів.