ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЛЕТКИХ СПОЛУК КАТРАНУ СЕРЦЕЛИСТОГО І КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО ЛИСТКІВ

Introduction. Inappropriate use of natural resources leads to an annual decrease in reserves of wild plants and encourages the use of cultivated flora plants. These plants include the colewort heart-leaved (Crambe cordifolia Steven) and the colewort Koktebelica (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), which, according to literature sources, have antimicrobial properties and are the source of natural antioxidants. Volatile compounds are one of the classes of biologically active compounds that manifest antimicrobial and antioxidant activity. The analysis of scientific literature sources showed the lack of information about volatile compounds of the colewort heart-leaved and the colewort Koktebelica, therefore the aim of our study was to learn and compare the volatile compounds of the leaves of these plant species. Research Methods. Determination of the component composition of volatile compounds was carried out by the method of gas chromatographic mass spectrometry on the chromatograph Agilent Technology 6890N. To identify the components of the works, the library of mass spectra of NIST 02 was used. Results and Discussion. As a result of the conducted studies, 33 components of volatile compounds were detected in the colewort heart-leaved, of which 25 were identified; in the colewort Koktebelica there are 28 components, 15 identified. A comparative analysis of the volatile compounds of the investigated plant species showed that they have 11 identical components, which can be marker compounds of volatile fractions of plants of the genus Colewort (Crambe L.). Conclusions. For the first time, the method of gas chromatographic mass spectrometry was used to study the composition of the volatile compounds of the colewort heart-leaved (Crambe cordifolia Steven) and the colewort Koktebelica (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), leaves, in which 33 components of the volatile compounds, of which 25 were identified, and among 28 components – 15 identified, respectively. There are eleven components common to both species: β-farnesene, β-ionone, bisabolol oxide A, dibutyl phthalate, phyton, 3-methyl-2- (3,7,11- trimethyl dodecyl) furan, n-hexadecanoic acid, phytol, 2- ethylhexylhydrogenophthalate, heneicosane, nonacosane.Вступление. Нерациональное использование природных ресурсов приводит к ежегодному уменьшению запасов дикорастущих растений и побуждает к применению растений культивируемой флоры. К таким растениям относят катран сердцелистный (Crambe cordifolia Steven) и катран коктебельский (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch) семейства капустные (Brassicaceae), которые, согласно данным литературы, проявляют антимикробные свойства и являются источником природных антиоксидантов. Одним из классов биологически активных соединений, которые имеют антимикробную и антиоксидантную активность, являются летучие соединения. Анализ научных источников литературы показал отсутствие информации о летучих соединениях катрана сердцелистного и катрана коктебельского, поэтому целью исследования былo изучить и сравнить летучие соединения листьев этих видов растений. Методы исследования. Кoмпoнентный состав летучих соединений определяли метoдом газовой хромато-масс-спектрометрии на хроматографе Agilent Technology 6890N. Для идентификации кoмпoнентов прoб использовали библиoтеку масс-спектров NIST 02. Результаты и обсуждение. В результате прoведенных исследований в катрана сердцелистного листьях обнаружено 33 компонента летучих соединений, из которых 25 идентифицировано, в катрана коктебельского листьях – 28 компонентов, из них 15 идентифицировано. Сравнительный анализ компонентов летучих соединений исследуемых видов растений показал, что они имеют 11 одинаковых компонентов, которые могут быть маркерными соединениями летучих фракций растений рода Катран (Crambe L.). Выводы. Впервые методом газовой хромато-масс-спектрометрии исследовано кoмпoнентный состав летучих соединений катрана сердцелистного (Crambe cordifolia Steven) и катрана коктебельского (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch) листьев, в которых виявленo, соответственно, 33 и 28 компонентов летучих соединений, из них идентифицированo 25 и 15. Общими для обоих видов являются 11 компонентов – β-фарнезен, β-ионон, бисаболол оксид A, дибутилфталат, фитон, 3-метил-2- (3,7,11-триметилдодецил) фуран, n-гексадекановая кислота, фитол, 2-этилгексилгидрогенфталат, генейкозан, нонакозан.Вступ. Нераціональне використання природних ресурсів призводить до щорічного зменшення запасів дикорослих рослин і спонукає до застосування рослин культивованої флори. До таких рослин належать катран серцелистий (Crambe cordifolia Steven) і катран коктебельський (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch) родини капустяні (Brassicaceae), які, за даними літератури, проявляють антимікробні властивості та є джерелом природних антиоксидантів. Одним із класів біологічно активних сполук, що мають антимікробну та антиоксидантну активність, є леткі сполуки. Аналіз наукових джерел літератури показав відсутність інформації про леткі сполуки катрану серцелистого та катрану коктебельського, тому метoю дослідження булo вивчити і порівняти леткі сполуки листків цих видів рослин. Метoди дoслідження. Кoмпoнентний склад летких спoлук визначали метoдом газової хромато-мас-спектрометрії на хрoматoграфі Agilent Technology 6890N. Для ідентифікації кoмпoнентів прoб викoристовували бібліoтеку мас-спектрів NIST 02. Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведених дoсліджень у катрану серцелистого листках виявленo 33 компоненти летких спoлук, з яких 25 ідентифікoванo, в катрану коктебельського листках – 28 компонентів, з них 15 ідентифікoванo. Порівняльний аналіз кoмпoнентів летких спoлук досліджуваних видів рослин показав, що вони мають 11 однакових компонентів, які можуть бути маркерними сполуками летких фракцій рослин роду Катран (Crambe L.). Висновки. Уперше методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено кoмпoнентний склад летких спoлук катрану серцелистого (Crambe cordifolia Steven) і катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch) листків, у яких виявленo, відповідно, 33 та 28 компонентів летких спoлук, з них ідентифікoванo 25 і 15. Спільними для обох видів є 11 компонентів – β-фарнезен, β-іонон, бісаболол оксид A, дибутилфталат, фітон, 3-метил-2-(3,7,11-триметилдодецил) фуран, n-гексадеканова кислота, фітол, 2-етилгексилгідрогенфталат, генейкозан, нонакозан

ОДЕРЖАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЗГУЩЕНОГО СОКУ З ЖУРАВЛИНИ БОЛОТНОЇ ПЛОДІВ

Introduction. Cranberries marsh fruits is a valuable raw material for the development of phyto preparations, which are used in the treatment of urinary tract infections (UTI), colds and dental diseases. Biologically active substances (BAS) contained in this raw material and can exhibit antimicrobial properties to the major uropathogenic strains of microorganisms. Obtaining condensed juice from Cranberries marsh fruits is promising, when developing solid dosage forms for use in urology. The aim of the study – to develop a technology obtaining and standardize condensed juice from Cranberries marsh fruits. Research Methods. Freshly prepared and concentrated juice from Cranberries marsh fruits was analyzed by the following parameters: description, pH, dry residue (fresh juice), identification and quantitative determination of the main groups of biologically active substances. Results and Discussion. The optimum technology of reception of condensed juice from Cranberries marsh fruits was developed during conducted researches. The basic quality indicators are determined for the fresh condensed juice. Conclusions. The optimum method for obtaining fresh juice from Cranberries marsh fruits is substantiated. Its quality criteria are defined: appearance, pH from 2.46 to 2.5, identification by Liquid chromatography-mass spectometry, color reactions and quantitative determination by titrimetry and ultraviolet spectrophotometry: organic acids – not less than 0.78 %, polyphenols – not less than 1.8 %, tannins – not less than 0.39 %, proanthocyanidine – not less than 0.33 %. In obtaining concentrated juice from Cranberries marsh fruits, it is found that the optimal method of thickening is infra-red drying at 35–40 ° С up to 30 % of the initial mass. The main indicators of quality of condensed juice from Cranberries marsh fruits are determined as description, pH 2.46 to 2.5 and quantitative content of organic acids – not less than 2.37 %, polyphenols – not less than 5.37 %, tannins – not less than 1.06 %, proanthocyanidines – not less than 0.95 %. The technological scheme of obtaining condensed juice from Cranberries marsh fruits was developed.Вступление. Ценным сырьем для разработки фитопрепаратов являются клюквы болотной плоды, которые применяют при лечении инфекций мочевыводящей системы, простудных и стоматологических заболеваний. Биологически активные вещества, которые содержатся в этом сырье, способны проявлять антимикробные свойства по отношению к главным уропатогенным штаммам микроорганизмов. При разработке твердых лекарственных форм для применения в урологии перспективным является получение сгущенного сока из клюквы болотной плодов. Цель исследования – разработать технологию получения и осуществить стандартизацию сгущенного сока из клюквы болотной плодов. Методы исследования. Свежеполученный и сгущенный сок из клюквы болотной плодов подвергали анализу по таким показателям, как: описание, рН, сухой остаток (свежий сок), идентификация и количественное определение основных групп биологически активных веществ. Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований разработано оптимальную технологию получения сгущенного сока из клюквы болотной плодов. Для свежеполученного и сгущенного сока определено основные показатели качества. Выводы. Обосновано оптимальный метод получения свежего сока из клюквы болотной плодов и определено такие его критерии качества, как: внешний вид, рН от 2,46 до 2,5, идентификация методами тонкослойной хроматографии, цветными реакциями, количественное определение методами тит­риметрии и УФ-спектрофотометрии (органические кислоты – не менее 0,78 %, полифенолы – не менее 1,8 %, танины – не менее 0,39 %, проантоцианидины – не менее 0,33 %). При получении сгущенного сока из клюквы болотной плодов установлено, что оптимальным методом загущения является инфракрасная сушка при 35–40 °С до 30 % от начальной массы. Определено основные показатели качества сгущенного сока из клюквы болотной плодов, а именно: описание, рН от 2,46 до 2,5, количественное содержание (органические кислоты – не менее 2,37 %, полифенолы – не менее 5,37 %, танины – не менее 1,06 %, проантоцианидины – не менее 0,95 %). Разработано технологическую схему получения сгущенного сока из клюквы болотной плодов.Вступ. Цінною сировиною для розробки фітопрепаратів є журавлини болотної плоди, які застосовують при лікуванні інфекцій сечовидільної системи, застудних та стоматологічних захворювань. Біологічно активні речовини, що містяться в цій сировині, здатні проявляти антимікробні властивості щодо головних уропатогенних штамів мікроорганізмів. При розробці твердих лікарських форм для застосування в урології перспективним є одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Мета дослідження – розробити технологію одержання та здійснити стандартизацію згущеного соку з журавлини болотної плодів. Методи дослідження. Свіжоодержаний та згущений сік з журавлини болотної плодів піддавали аналізу за такими показниками, як: опис, рН, сухий залишок (свіжий сік), ідентифікація і кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень розроблено оптимальну технологію одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів. Для свіжоодержаного та згущеного соку визначено основні показники якості. Висновки. Обґрунтовано оптимальний метод одержання свіжого соку з журавлини болотної плодів та визначено такі його критерії якості, як: зовнішній вигляд, рН від 2,46 до 2,5, ідентифікація методами тонкошарової хроматографії, кольоровими реакціями, кількісне визначення методами титриметрії та УФ-спектрофотометрії (органічні кислоти – не менше 0,78 %, поліфеноли – не менше 1,8 %, таніни – не менше 0,39 %, проантоціанідини – не менше 0,33 %). При одержанні згущеного соку з журавлини болотної плодів встановлено, що оптимальним методом загущування є інфрачервоне сушіння при 35–40 °С до 30 % від початкової маси. Визначено основні показники якості згущеного соку з журавлини болотної плодів, а саме: опис, рН від 2,46 до 2,5, кількісний вміст (органічні кислоти – не менше 2,37 %, поліфеноли – не менше 5,37 %, таніни – не менше 1,06 %, проантоціанідини – не менше 0,95 %). Розроблено технологічну схему одержання згущеного соку з журавлини болотної плодів

Adaptation of Brucella melitensis Antimicrobial Susceptibility Testing to the ISO 20776 Standard and Validation of the Method

This article belongs to the Special Issue Emerging Themes in Brucella and Brucellosis.Brucellosis, mainly caused by Brucella (B.) melitensis, is associated with a risk of chronification and relapses. Antimicrobial susceptibility testing (AST) standards for B. melitensis are not available, and the agent is not yet listed in the EUCAST breakpoint tables. CLSI recommendations for B. melitensis exist, but they do not fulfill the requirements of the ISO 20776 standard regarding the culture medium and the incubation conditions. Under the third EU Health Programme, laboratories specializing in the diagnostics of highly pathogenic bacteria in their respective countries formed a working group within a Joint Action aiming to develop a suitable method for the AST of B. melitensis. Under the supervision of EUCAST representatives, this working group adapted the CLSI M45 document to the ISO 20776 standard after testing and validation. These adaptations included the comparison of various culture media, culture conditions and AST methods. A Standard Operation Procedure was derived and an interlaboratory validation was performed in order to evaluate the method. The results showed pros and cons for both of the two methods but also indicate that it is not necessary to abandon Mueller–Hinton without additives for the AST of B. melitensis.This research was funded by the EU Health Programme 2014–2020, through the Consumers, Health, Agriculture and Food Executive Agency (CHAFEA, European Commission), the Joint Action EMERGE (CHAFEA n° 677 066) and the Joint Action SHARP (848096-SHARP JA).info:eu-repo/semantics/publishedVersio

Mountability parts of machine with rotating surface, fitted with positive clearance

W artykule przedstawiono warunki automatycznego montażu części maszyn o powierzchniach obrotowych pasowanych z luzem dodatnim. Określono ogólny warunek montowalności określający dopuszczalne względne przesunięcie i skręcenie osi części łączonych na pozycji montażowej. Znalezione zależności pozwoliły ocenić technologiczne możliwości wykorzystania stosowanych urządzeń montażowych. Na podstawie przedstawionego modelu matematycznego opracowano program komputerowy pozwalający określić wpływ geometrycznych, siłowych i dynamicznych parametrów procesu montażowego. Przykładowe wyniki obliczeń numerycznych pokazano na wykresach.In this paper demonstrates the conditions of automatic assembly the parts of machines with rotating surfaces, fitted with positive clearance. Determination of the general condition of asseblability allowed for designation of the acceptable relative displacement and torsion axle, combined parts on the mounting position. The designation of depending allowed for assess the technological capacity of the installation equipment. On the basis of this mathematical model was developed a computer program that allows to determine the effect of geometric, strength and dynamic parameters of the assembly process. The examples of results of numerical calculations are shown in the graphs

Impact of forest complexes fragmentation on accuracy of forest area evaluation on an example of Lodz voivodeship

Every year official data on forest area in Poland is published by the Statistics Poland. Some of this data is based on land use information contained in the Land and Property Registry (LPR). The aim of this study was to examine compliance between forest areas obtained from official land use maps and from aerial photos. Another purpose was to investigate the impact of forest complexes fragmentation on the accuracy of forests area evaluation, using land use data. The Łódź voivodeship was selected as the study area and 280 sample plots (1 km2) were established in systematic 8×8 km grid on aerial photos. Forest areas were manually inventoried using GIS software and compared with LPR maps. In the next step inventoried forests were combined into complexes using spatial analysis. The results from this study demonstrate that 3,4% of the Łódź voivodeship is covered by forest vegetation on lands not recorded as a forest in the LPR. Therefore real value of forest area is possibly higher than those based upon data published by Statistics Poland. Additionally, the part of lands with forest vegetation not recorded as a forest in LPR in total forest area has a statistical relationship with forest complex fragmentation. Much of inventoried forest complexes (41%) officially are not considered as such because of different land use record in LPR. However, our research shows that most of them (given area not the number of objects) is located in forest complexes partly recorded in LPR with correct land use record

Project alone jamming oneself sling along cars cranes

W artykule omówiony został projekt samozakleszczającego się zawiesia wykorzystywanego do przeładunku towarów o gabarytach od 275 mm do jednego metra oraz o masie maksymalnej wynoszącej 6800 kg. Zawiesie to umożliwia jednoosobową obsługę przy wyładowywaniu ładunków ze skrzyni ładunkowej samochodu.The article is describing the project alone jamming oneself sling along with analysis of stresses of Messes. they carried out a project with 3D model with the SolidWorks 2010 program

Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.)

 Cyperus esculentus (edible galingale, chufa, earth almond, tiger nutsedge) – Cyperus esculentus L. of the sedge family (Cyperaceae) today belongs to the new plant food resources used by mankind. This species can compete with traditional oilseed. In Ukraine, the Chufa culture has been known since the beginning of the XX century.The aim of the work is to study of the morphological and anatomical structure of the herb of the cyperus esculentus, suggested by the Department of New Cultures of the National Botanical Garden of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine named after M. M. Hryshko, and establishing its main diagnostic features.Materials and methods. The micronutrients were made of the chufa leaves fixed in a mixture of alcohol-glycerol-water (1:1:1) and investigated by conventional methods using Item: PB-2610 microscope; the photo results were taken with a Samsung PL50 camera.Results. During microscopic studies of plant material, attention was paid to the morphological structure of the stem, leaf, epidermal cell structure, type of leaf blade, presence, number and type of stomata.Conclusions. The morphological and anatomical structure of the herb of the cyperus esculentus (chufa) was investigated. The main morphological features are triangular stem, linear structure, sessile, with vagina and parallel veins, without lingula and pubescence, thin, entire leaves. Generative shoots are occasionally formed. The main diagnostic anatomical features of the leaf of cyperus esculentus: bilaterally type leaf blade, hypostatic, fistucid. The upper (ventral) epidermis of a leaf of a plant is large-cell without stomata, the lower (dorsal) – small-celled with stomata; tetracitic type stomata; mesophyll is poorly differentiated, a large area is occupied by large expanses of thin-walled halo; in subepidermal layers numerous idioblasts with brownish-orange content are observed; among the base cells of the upper epidermis are groups of 6 motor transparent, substantially vacuolated or dead, devoid of chloroplasts, cells containing water, sometimes including small cubic crystals of calcium oxalate; conductive fascicule of collateral leaf vein, central larger than lateral, lateral fascicule varying in size, located below the upper epidermis and in the columnar regions of the parenchyma. Чуфа (сыть съедобная, земляной миндаль, тигровые орешки) – Cyperus esculentus L. из семьи осоковые (Cyperaceae) сегодня принадлежит к новым растительным ресурсам питания, используемых человечеством. Данный вид со временем может составить конкуренцию традиционным масличным культурам. В Украине культура чуфы известна с начала ХХ века.Цель работы ‒ изучение морфолого-анатомического строения травы чуфы, предложенной отделом новых культур НБС НАН Украины имени Н. Н. Гришко, и определение ее основных диагностических признаков.Материалы и методы. Микропрепараты изготавливали из листьев чуфы, фиксированных в смеси спирт-глицерин-вода (1:1:1), и исследовали общепринятыми методами с использованием микроскопа Item: PB-2610. Фотофиксацию результатов осуществляли фотокамерой Samsung PL50.Результаты. В ходе микроскопических исследований растительного сырья обращали внимание на морфологическое строение стебля, листа, структуру клеток эпидермиса, тип листовой пластинки, наличие, количество и тип устьиц.Выводы. Исследовали морфолого-анатомическое строение травы чуфы (сыть съедобная). Главные морфологические признаки: стебель трехгранный, линейного строения, сидячие, с влагалищем и параллельными жилками, без язычка и опушки, тонкие, цельнокрайние листья. Генеративные побеги образуются редко. Главные диагностические анатомические признаки листа чуфы: листовая пластинка билатерального типа, гипостоматическая, фистукоидная. Верхняя (вентральная) эпидерма листа растения крупноклеточная без устьиц, нижняя (дорсальная) – мелкоклеточная с устьицами; устьица тетрацитного типа; мезофилл слабо дифференцированный, значительную площадь занимают большие пространства тонкостенной аэренхимы; в субэпидермальных слоях отмечены многочисленные идиобласты с коричневато-оранжевым содержимым; среди базисных клеток верхней эпидермы размещены группы по 6 моторных прозрачных, значительно вакуолизированных или мертвых, лишенных хлоропластов клеток, которые содержат воду, иногда включают мелкие кубические кристаллы кальций оксалата; проводящие пучки жилки листа коллатерального типа, центральный больше боковых, боковые пучки различаются по размерам, размещенные под верхней эпидермой и в столбчатых участках паренхимы. Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак.Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50.Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів.Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.

Дослідження дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus esculentus L.) методом ВЕРХ

 The aim of the work ‒ determination of the qualitative composition and quantitative content of the individual components of tannins in the herb and tubers of the yellow nutgrass (chufa) (Cyperus esculentus L.) by the method of HPLC.Materials and Methods. Herb and tubers of the yellow nutgrass were objects for the research. The raw material was harvested at the experimental sites of the New Cultures Department of M.M. Hryshko National Botanic Garden of the NAS of Ukraine in Kyiv in 2018. The qualitative composition and quantitative content of the components of tannins were determined by high performance liquid chromatography (HPLC).Results. 7 components of tannins were found out in the herb and tubers of the yellow nutgrass by the HPLC method. Among the individual components of tannins in the herb and tubers of the yellow nutgrass, gallocatechin and epigallocatechin predominate. In the herb of the yellow nutgrass, the lowest content of ellagic acid was set, which was 0.05 %. In the tubers of the yellow nutgrass, among the individual components of tannins, a small amount of gallic, ellagic, acids and catechin was established, their content was 0.1 %.Conclusions. HPLC at first was investigated the qualitative composition and quantitative content of the individual components of tannins in the herb and tubers of the yellow nutgrass. It was established that the studied raw materials contain free gallic and ellagic acids, components of condensed tannins: catechin, gallocatechin, epicatechin, epigallocatechin, epicatechin gallate. Among the individual components of tannins, gallocatechin and epigallocatechin prevailed, the content of which in the herb was 2.19 % and 1.06 %, in tubers – 0.38 % and 0.10 %, respectively. Gallocatechin and epigallocatechin can be recommended to standardize the raw materials of the yellow nutgrass. The results obtained indicate the prospect of further studies of biologically active substances of herb and tubers of the yellow nutgrass Цель работы – установление качественного состава и определения количественного содержания индивидуальных компонентов дубильных веществ в траве и клубнях сыти съедобной(чуфы) (CyperusesculentusL.) методом ВЭЖХ.Материалы и методы. Объекты исследований – сыти съедобнойклубни и трава. Сырье заготавливали на опытных участках отдела новых культур Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (г. Киев) в 2018 г. Качественный состав и количественное содержание компонентов дубильных веществ определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).Результаты.В траве и клубнях сыти съедобнойметодом ВЭЖХ установлено наличие 7 компонентов дубильных веществ. Среди индивидуальных компонентов дубильных веществ в траве и клубнях сыти съедобной преобладают галокатехин и эпигаллокатехин. В траве сыти съедобнойустановлено наименьшее содержание кислоты эллаговой – 0,05 %. В клубнях сыти съедобной среди индивидуальных компонентов дубильных веществ установлено незначительное количество кислоты галловой, эллаговой и катехина – по 0,1 %.Выводы. Впервые методом ВЭЖХ исследован качественный состав и установлено количественное содержание индивидуальных компонентов дубильных веществ в траве и клубнях сыти съедобной. Установлено, что исследуемые виды сырья содержат свободные кислоты (галловую и эллаговую), компоненты конденсированных дубильных веществ (катехин, галлокатехин, эпикатехин, эпигаллокатехин, эпикатехин галат). Среди индивидуальных компонентов дубильных веществ преобладали галлокатехин и эпигаллокатехин, содержание которых в траве составило 2,19 % и 1,06 %, в клубнях – 0,38 % и 0,10 % соответственно. Галлокатехин и эпигаллокатехин можно рекомендовать для стандартизации сырья сыти съедобной. Результаты свидетельствуют о перспективности дальнейших исследований биологически активных веществ травы и клубней сыти съедобной Мета роботи ‒ встановлення якісного складу та визначення кількісного вмісту індивідуальних компонентів дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus esculentus L.) методом ВЕРХ.Матеріали та методи. Об’єкти досліджень – бульби і трава смикавця їстівного. Сировину заготовляли на дослідних ділянках відділу нових культур Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ) у 2018 р. Якісний склад і кількісний вміст компонентів дубильних речовин визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати. У траві та бульбах смикавця їстівного методом ВЕРХ встановили наявність 7 компонентів дубильних речовин. Серед індивідуальних компонентів дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного переважають галокатехін і епігалокатехін. У траві смикавця їстівного визначили найменший вміст кислоти елагової – 0,05 %. У бульбах смикавця їстівного серед індивідуальних компонентів дубильних речовин встановили незначну кількість кислоти галової, елагової та катехіну – по 0,1 %.Висновки. Вперше методом ВЕРХ дослідили якісний склад і встановили кількісний вміст індивідуальних компонентів дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного. Види сировини, яку досліджували, містять вільні кислоти (галову та елагову) і компоненти конденсованих дубильних речовин (катехін, галокатехін, епікатехін, епігалокатехін, епікатехінгалат). Серед індивідуальних компонентів дубильних речовин переважали галокатехін і епігалокатехін, вміст яких у траві становив 2,19 % і 1,06 %, у бульбах – 0,38 % і 0,10 % відповідно. Галокатехін та епігалокатехін можна рекомендувати для стандартизації сировини смикавця їстівного. Результати свідчать про перспективність наступних досліджень біологічно активних речовин трави і бульб смикавця їстівного

Determination of Arnica Foliosa Nutt. Fatty Acids Content by GC/MS Method

Medicinal plants have been considered as an important source for the prevention and treatment of various diseases. The genus Arnica L. is a genus of Asteraceae family, many species of which are used in traditional medicine. Arnica chamissonis Less. and Arnica foliosa Nutt., which belong to plants of the genus Arnica L., are successfully grown in the culture. There is insufficient information in the literature on the biologically active substances of Arnica foliosa Nutt. The presence of sesquiterpene lactones in the leaves and inflorescences is indicated. The flowers contain polysaccharides, monosaccharides, which mainly contain D-glucose and D-xylose, as well as phenolic compounds (quercetin, luteolin, kaempferol) and essential oils.The aim. The aim of our study was to identify and determine the quantitative content of fatty acids by gas chromatography/mass spectrometry method (GC/MS) in Arnica foliosa Nutt. herb.Materials and methods. The determination of fatty acids composition of Arnica foliosa Nutt. was carried out by gas chromatograph Agilent 6890N with a mass detector 5973 inert (Agilent Technologies, USA).Results. The analysis of Arnica foliosa Nutt. herb showed a mixture of saturated (1.61 mg/g; 48.79 %) and unsaturated (1.69 mg/g; 51.21 % from total content acids) fatty acids. The main components of Arnica foliosa Nutt. herb were palmitic (1.02 mg/g; 30.91 % from total content acids), linolenic (0.96 mg/g; 29.09 % from total content acids) and linoleic (0.67 mg/g; 20.30 % from total content acids) acids. This raw material is a source of essential fatty acids, such as omega-3 (linolenic acid) and omega-6 (linoleic acid).Conclusions. As a result of Arnica foliosa Nutt. research, the presence of fatty acids is established in its raw material. The dominant fatty acids in the studied raw material were palmitic, linolenic and linoleic acids, the content of which was 30.91 % (1.02 mg/g), 29.09 % (0.96 mg/g) and 20.30 % (0.67 mg/g) from total content acids, respectively. The result shows that Arnica foliosa Nutt. is the source of fatty acids, so the use of this plant raw material for new remedies is possible in the futur