2 research outputs found
Mineral content and some optical properties of aloe vera juice
Introduction: Aloe (Aloe barbadensis Miller) is the most used medicinal plant in the world. Many of its beneficial properties are due to the presence of proteins, carbohydrates, amino acids, trace elements, etc. in the gel found in its leaves. It is part of various nutritional supplements, juices, cosmetic products, etc.Aim: The aim of the present study is to compare the elemental composition and fluorescence spectra of a natural aloe vera gel and one with different additives.Materials and Methods: The present study investigated and compared two types of commercial products, pure aloe vera gel and aloe vera supplemented with other plant species (aloe vera &). The content of some minerals in the two products was analyzed by flame atomic absorption spectrometry (FAAS). A fiber optic spectrometer was used to measure the fluorescence spectrum of the studied samples. Results: The emission peaks of the fluorescence spectrum of the samples are due to the content of phenolic compounds and antioxidants. Addition of honey, agave syrup, and acai puree to aloe vera gel resulted in a significant change in Mg and Fe contents, while Mn, Zn, and Cu were less affected. Conclusion: Both tested aloe vera gel products (with and without additives) showed the presence of phenolic compounds, antioxidants, and high concentrations of magnesium
Trace Element Status (Iron, Zinc, Copper, Chromium, Cobalt, and Nickel) in Iron-Deficiency Anaemia of Children under 3 Years
Мета. Визначити вміст мікроелементів і етіологічні фактори розвитку мікроелементного дефіциту у дітей із залізодефіцитною анемією (ЗДА) у віці від 0 до 3 років. Матеріали і методи. Були обстежені 30 пацієнтів університетської лікарні, м.Плевен, Болгарія - I група; 48 пацієнтів Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, Суми, Україна - II група; 25 здорових дітей.
Сироваткові концентрації заліза, цинку, міді, хрому, кобальту, нікелю визначали спектрофотометрично і методом атомно-
абсорбційної спектрофотометрії. Результати. Оскільки отримані сироваткові рівні цинку, міді та хрому були поблизу нижньої
межі норми, перша група була розділена на дві підгрупи IA і IB. У групі IA сироваткові концентрації були нижче нормативних значень у 47%, 57% і 73% хворих відповідно. У групі IB вони були в межах контрольних значень. У групі II рівні цинку, кобальту і нікелю були значно нижче (р<0,05), а міді - значно вище порівняно з контрольною групою. Висновок. Низькі концентрації в сироватці крові цинку, міді, кобальту і нікелю відзначаються, в основному, через їх недостатнє харчове надходження, порушення всмоктування і мікроелементної взаємодії в обох досліджених групах. Збільшення сироваткового рівня міді в II групі, ймовірно, пояснюється метаболічними змінами в результаті адаптації до ЗДА. Дані можуть бути використані для розробки діагностичного алгоритму ЗДА.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34537Цель. Определить содержание микроэлементов и этиологические факторы развития микроэлементного дефицита у детей с железодефицитной анемией (ЖДА) в возрасте от 0 до 3 лет . Материалы и методы. Были обследованы 30 пациентов университетской больницы, г.Плевен, Болгария - I группа; 48 пациентов Сумской областной детской клинической больницы, Сумы, Украина - II группа; 25 здоровых детей.
Сывороточные концентрации железа, цинка, меди, хрома, кобальта, никеля определяли спектрофотометрически и методом атомно-
абсорбционной спектрофотометрии. Результаты. Поскольку полученные сывороточные уровни цинка, меди и хрома были вблизи нижней
границы нормы, первая группа была разделена на две подгруппы IA и IB. В группе IA сывороточные концентрации были ниже нормативных значений у 47%, 57% и 73% больных соответственно. В группе IB они были в пределах контрольных значений. В группе II уровни цинка, кобальта и никеля были значительно ниже (р <0,05), а меди - значительно выше по сравнению с контрольной группой. Заключение. Низкие концентрации в сыворотке крови цинка, меди, кобальта и никеля отмечаются, в основном, из-за их недостаточного пищевого поступления, нарушения всасывания и микроэлементных взаимодействий в обеих исследованных группах. Увеличение сывороточного уровня меди во II группе, вероятно, объясняется метаболическими изменениями в результате адаптации к ЖДА. Данные могут быть использованы для разработки диагностического алгоритма ЖДА.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34537Aim. To determine trace element status and aetiologic factors for development of trace elements deficiencies in children with iron deficiency anaemia (IDA) aged 0 to 3 years. Contingent and Methods.30 patients of the University Hospital,Pleven,Bulgaria— I
group; 48 patients of the Sumy Regional Child’s Clinical Hospital, Sumy, Ukraine —II group; 25 healthy controls were investigated.
Serum concentrations of iron, zinc, copper, chromium, cobalt, and nickel were determined spectrophotometrically and by atomic
absorption spectrophotometry. Results. Because the obtained serum levels of zinc, copper, and chromium were near the lower
reference limits, I group was divided into IA and IB. In IA group, serum concentrations were lower than the reference values for 47%, 57%, and 73% of patients, respectively. In IB group, these were within the reference values. In II group, results for zinc, cobalt,and nickel were significantly lower (p < 0.05), and results for copper were significantly higher in comparison to controls higher in comparison to controls. Conclusion. Low serum concentrations of zinc, copper, cobalt, and nickel were mainly due to inadequate dietary intake, malabsorption, and micronutrient interactions in both studied groups. Increased serum copper in II group was probably due to metabolic changes resulting from adaptations in IDA. Data can be used for developing a diagnostic algorithm for IDA.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34537This study was performed with financial support from the
Medical University, Pleven, Bulgaria, and Sumy State University, Ukraine