Application economic and mathematical methods of forecats sales of companies

This thesis studies the characteristics of the network structure extracted from the public KTH web. The network structure was extracted with a crawler and consisted of 671,013 nodes and 23,515,683 links. The system is studied by applying statistical concepts from network science such as degree distribution and average path to reveal the characteristics of the network. The aim of the statistical analysis is to explore the robustness of the network and to answer if the network is scale-free. The thesis will examine the results from the study and compare the results to previous similar research. The results indicate that there might have been a change in regards to the network structure of websites since the last major research was done on the subject, likely caused by changes in web design. However, the results still indicate characteristics typical for a scale-free network. Due to irregularities in the crawler results may be slightly unreliable.Detta kandidatexamensarbete undersöker de egenskaper i nätverksstrukturen för det allmänna KTH nätet. Denna struktur extraherades med en spindel och bestod av 671,013 noder och 23,515,583 länkar. Systemet studerades genom att applicera statistiska koncept från nätverksteori såsom gradfördelning och genomsnittlig väg för att visa nätverkets egenskaper. Målet med den statistiska undersökningen är utforska nätverkets robusthet och besvara frågan om nätverket är så kallad scale-free. Studien jämför även resultaten med resultat från tidigare studier med liknande undersökningar.   Resultaten indikerar att det kan ha blivit en förändring i avseende på nätverkets struktur sedan den tidigare omfattande studien genomfördes, förmodligen orsakat av ändringar i webdesign. Trots det så indikerar resultaten att nätverket fortfarande har egenskaper typiska för ett scale-free nätverk. På grund av oregelbundenhet i spindeln så kan resultaten vara smått opålitliga

EFFECTIVENESS OF HUMAN RESOURCES MANAGEMENT IN THE ENTERPRISES OF UKRAINE’S BAKERY INDUSTRY

Competition in the national labor market, which is strengthening as globalization and structural employment disproportions intensify, encourages domestic companies to seek reserves for more efficient human resource management as the only competitive advantage that cannot be copied. The aim of the research is to develop a comprehensive methodology for assessing the effectiveness of HR management at bakery companies as employers of a Ukraine’s priority industry, which is based on the provisions of the new (first) international human capital accounting standard ISO 30414:2018 and is implemented using system-structural, abstract-logical methods, as well as those of multidimensional statistical analysis and visualization of empirical data. The developed methodology will allow to determine an integrated indicator for the effectiveness of HR-management, which simultaneously performs the functions of controller and navigator of strategic management decisions in this area

«СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА» ПАУЛЯ НАТОРПА: НОВЕ ПРОЧИТАННЯ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

The article examines some specific provisions of labor of "Social pedagogy" by Paul Natorp including of virtues of the individual (truth, morality, capacity, a measure) and community virtues (honesty, participation of all in society’s life based on equality, justice). Also it is outlined the role of family, school, community, religion in the formation of these virtues. It has been presented the essence of social education as the formation of virtues of man in various social organizations, upbringing and his current understanding, based on philosophical and pedagogical principles of scientist.Author makes accent on the ideas of Paul Natorp in modern social and cultural conditions of European countries and Ukraine.В статье рассмотрены отдельные положения работы Пауля Наторпа «Социальная педагогика», в частности представлена характеристика индивидуальных добродетелей (истина, нравственная дееспособность, мера) и добродетелей общности (правдивость, участие всех в общественной жизни на основе равенства, справедливость). Определена роль семьи, школы, сообщества, религии в формирование этих добродетелей. Определена сущность социального воспитания автором как формирование добродетелей в разных социальных организациях воспитания и его современное трактование, которое базируется на философских и педагогических идеях ученого. Сделаны акценты относительно реализации идей Пауля Наторпа в современных социокультурных условиях европейских стран и Украины.У статті розглянути окремі положення праці Пауля Наторпа «Соціальна педагогіка», зокрема представлена характеристика індивідуальних чеснот індивідуума (істина, моральна дієздатність, міра) та чеснот спільноти (правдивість, участь всіх в суспільному житті на основі рівності, справедливість). Окреслена рольсім’ї, школи, громади, релігіїу формуванні цих чеснот. Визначено сутність соціального виховання автором як формування чеснот людини в різних соціальних організаціях виховання та його сучасне розуміння,яке ґрунтується на філософських та педагогічних засадах вченого. Зроблені акценти щодо реалізації ідей Пауля Наторпа в сучасних соціокультурних умовах європейських країн та України

Музична спадщина Переяславського колеґіуму

This article is an interdisciplinary study that aims to form a comprehensive view of music and church singing both in the educational process of collegium students and outside it. Thanks to the historical sources involved, we were able to clarify the mechanism of functioning of church singing both in the collegium and at the stage of primary (preparatory) education of future students, as well as its role in the life of collegium graduates who made careers in the major vocal chapel of the Russian Empire. The preparatory stage for the future students was studying in parish schools, where an obligatory discipline was irmoloinyi singing. It is probable that in the 18th century, the teaching of singing in the collegium was carried out in the primary classes, where Church Slavonic literacy was studied at the same time, and in the first years of the 19th century musical singing was officially reflected in the name of a separate class. All students of the collegium underwent compulsory liturgical singing practice. The most gifted of the students were members of the Episcopal Cathedral Vocal Chapel. The students of the collegium were not limited to singing only in the cathedral; they also sang during the festive processions, during the begging, as well as in the parish churches during the holidays, where they also taught church singing. Among the music books, we know for sure about several Irmologions that were used in the collegium. From the memoirs of an eyewitness of the first third of the 19th century, we learn about the singing of hymns during public exams, as well as the singing of vocal concerts during the traditional holiday greetings to the Bishop, Rector, and Prefect of the seminary. It was noted that this tradition existed in the last quarter of the 18th century. Such a practice did exist at the same time in Kyiv-Mohyla Academy, so this evidence seems plausible. The only evidence of the use of musical instruments among the students of the Pereyaslav Collegium comes from the descriptions of the May recreational festivities, when both vocal and instrumental ensembles from among the pupils were heard.Ця стаття має на меті представити комплексне уявлення про музику та церковний спів як в освітньому процесі колеґіуму, так і поза ним. Завдяки залученим джерелам вдалося з’ясувати функціонування церковного співу в самому колеґіумі й на рівні початкової (підготовчої) освіти майбутніх спудеїв, а також його роль у житті вихованців, які, в окремих випадках, робили кар’єри у головних співочих колективах Російської імперії. Підготовчим щаблем слугувало навчання у парафіяльних школах, де обов’язковою дисципліною був ірмолойний спів. Упродовж XVIII ст., вірогідно, нотний спів у колеґіумі викладали в початкових класах, а на початку XIX ст. це вже відображалося у назві окремого класу. Всі вихованці проходили обов’язкову богослужбову співочу практику, а найобдарованіші були членами єпископської катедральної вокальної капели. Спудеї також співали на святкових процесіях, під час збирання милостині і в парафіяльних храмах під час канікул, де ще й викладали церковний спів. Серед нотних книг нам достеменно відомо лише кілька Ірмолоїв, що їх використовували в колеґіумі. Зі спогадів очевидця першої третини XIX ст. дізнаємося про співання гімнів на публічних іспитах та про вокальні концерти під час виголошення святкових привітань архиєреєві, ректору і префектові семінарії — із зазначенням, що така традиція побутувала і в останній чверті XVIII ст. Це свідчення видається правдоподібним, бо таке практикувалося тоді ж у Києво-Могилянській академії. Єдина згадка про використання музичних інструментів у Переяславському колеґіумі міститься в описі травневих рекреаційних гулянь, де звучали і вокальний, і інструментальний ансамблі вихованців