Малороссия versus Наполеон в 1812 г.

Referring to epistolary works, memoirs, and political essays of 1812 taken mostly from archives of France and Germany, the author considers the attitude of the population of the five so-called “Little Russian provinces”, i.e. Kyiv, Chernigiv, Novgorod-Siverskyi, Poltava, and Sloboda Ukraine to Napoleon’s invasion. Relying on the method of documentary deconstruction, the author proves the inconsistence of the mythological assertion (which finds some support in Ukrainian historiography) about the presence of pro-French sentiments among the representatives of the clergy, nobility, and peasantry of Little Russia, who allegedly hoped for autonomy or independence. The author pays close attention to the critical reconsideration of textbook examples of the liber­tinism of local elites, such as oaths to Napoleon by the archbishop of Mogilev Varlaam Shishatsky and a toast to the health of the French Emperor by landowner Vasyl Lukashevytch from the government of Poltava which are considered in the broader context of similar sociocultural practices. In addition, the author separately considers the artistic images created in the poetic works of Little Russian nobles, who delibe­rately imitated the language of ordinary people to emphasise the specific character of the interaction (loyal, but at the same time privileged) of the descendants of Cossack officers with the throne. In reality, the attitude of the lower classes towards the war with Napoleon was much more complex. It was based on the social memory of Cossack liberties, the desire to get rid of the landlord’s oppression and administrative regulation. However, the attitude was not realised through sympathy for Napoleon, but, on the contrary, through demonstrative participation in the struggle against the French invasion in the hopes of drawing the attention of a grateful tsar. The absence of social groups, organisations, or even individuals focused on cooperation with France in this ethnically specific region of the Russian Empire was a consequence of the widespread fears of a possible return to the Polish-Lithuanian Commonwealth, the negative perception of the Western model of social order, and the influence of the religious-conservative factor. The role of the religious factor is shown in the attempt to introduce a new visual source, i.e. an icon from the church of the village of Belozerka depicting the crucifixion of Christ by the French in 1812.На основе эпистоляриев, мемуаров, а также публицистики эпохи 1812 г., почерпнутых в том числе из архивов Франции и Германии, рассматривается отношение населения так называемых «малороссийских губерний» — Киевской, Черниговской, Новгород-Северской, Полтавской и Слободско-Украинской — к вторжению Наполеона. Методом документальной деконструкции доказана необоснованность характерного для отдельных представителей украинской историографии мифологического утверждения о наличии профранцузских настроений среди представителей духовенства, дворянства и крестьянства Малороссии, якобы питавших надежду на автономию либо независимость. Особое внимание уделено критическому переосмыслению хрестоматийных примеров вольнодумия местных элит — принесению верноподданной присяги Наполеону уроженцем Малороссии архиепископом Могилевским Варлаамом Шишацким и провозглашению тоста за здоровье французского императора полтавским помещиком Василием Лукашевичем, которые рассмотрены в более широком контексте подобных социокультурных практик. Отдельно проанализированы художественные образы, созданные в поэтических сочинениях малороссийских дворян, нарочито имитировавших язык простого народа с целью акцентировать специфический характер (верноподданный, но в то же время привилегированный) взаимодействия этих потомков казацкой старшины с царским престолом. В реальности отношение низов общества к войне с Наполеоном было гораздо более сложным, в его основе лежало основанное на социальной памяти о казацких вольностях желание избавиться от помещичьего гнета и административной регламентации, но реализовывалось оно не через симпатию к Наполеону, а наоборот — показательное участие в борьбе с французским нашествием в надежде принять волю из рук благодарного царя. Отсутствие в этом этнически специфическом регионе Российской империи общественных групп, организаций и даже отдельных лиц, ориентированных на сотрудничество с Францией, было следствием всеобщих страхов перед возможным возобновлением Речи Посполитой, негативного восприятия западной модели общественного устройства, а также влияния религиозно-консервативного фактора. На роль последнего указывает впервые вводимый в научный оборот визуальный источник — икона из храма села Белозерка с сюжетом распятия Христа французами 1812 г

Імперські ідентичності в українській історії XVIII - першої половини ХІХ ст.: колективна монографія

Автори колективної монографії прагнуть переглянути усталені історіо- графічні стереотипи, пов'язані з впливом уніфікації XVIII - першої половини ХІХ ст. на соціальні ідентичності українців в імперіях Романових і Габсбурґів. У розділах праці розглянуто співвідношення між загальноімперськими, (про- то)національними, регіональними та соціальними рівнями самоідентифікації різних історичних акторів. Спеціальну увагу приділено висвітленню україно- фільства й імперського ультрапатріотизму українських еліт, а також впливу Просвітництва на трансформацію соціальних ідентичностей у перехідний період кінця XVIII - початку ХІХ ст.The collective volume aims to revise the established historiographic stereo- types related to the impact of the imperial unification on collective identities of Ukrainians in the Habsburg and Russian Empires during the 18th and the first half of the 19th leave century. It examines interrelationships among imperial, (proto)national, regional and social levels of identification of various historical actors. Special attention is paid to the Ukrainian sentiments and imperial ultra-pa- triotism of the Ukrainian elites as well as to the impact of the Enlightenment on the transformation of collective identities in the transition period of late 18th and early 19th leave century

Import of western theories and methods into ukrainian historiography: causes, pathways, environments, impact, prospects

Досліджуються - із застосуванням концепції технологічних циклів (хвиль Кондратьєва) - процеси теоретичного і методологічного осучаснення укра- їнської історіографії протягом останніх 25 років. Розглядається вплив ідей- них трансферів із західних історичних середовииі^ їх головні шляхи, типи та роль у формуванні міждисциплінарних досліджень як на базі окремих інсти- туцій, так і через мережевий обмін між науковцями. Аналізуються причини успішності / неуспішності поширення певних дослідницьких напрямків, тем і питань, а також подається загальна оцінка перспектив вестернізації історіографічного поля.This study is designed to investigate the processes of theoretical and methodological modernization of Ukrainian historiography over the past 25 years applying the con- cept of technological cycles (i.e., Kondratiev waves). The author analyzes the influ- ence of ideological transfers from Western historical environments, their main ways, types, and role in the formation of interdisciplinary research based on individual institutions and through network exchanges between scholars. The article provides an analysis of reasons for the success and failure of the dissemination of certain areas of study, topics, and issues. It is also an attempt to provide an overview of the pros- pects for Westernization of the historiographic field

Поділ Київської та піднесення Галицької унійних митрополій: Документи та матеріали ватиканських архівів (1802-1808 роки)

Поділ Київської та піднесення Галицької у нійних митрополій: Документи та матеріали ватиканських архівів (1802-1808роки) / Упорядкування, вступ і коментарі Вадима Ададурова. - Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2019. - 256 с. - (Серія «Київське християнство», т. 19).Збірник документів продовжує публікацію джерел про поділ Київської та фун- дацію Галицькоїунійних митрополій на початку XIX ст., перша частина яких (доку- менти австрійської Державної канцелярії) побачила світ у 2011 р. В основу видан- ня покладено матеріали, виявлені автором у Римі (Апостольський архів Ватикану; Історичний архів Конгрегації євангелізації народів). їх доповнено документами з Відня (Домашній, Придворний та Державний архів), Парижа (Дипломатичний архів) та Берліна (Таємний державний архів Прусської культурної спадщини). Сукупно ці джерела репрезентують дискурси єдності й поділу Руської Греко-Унійної Церкви, гцо формувалися Римською Апостольською столицею, Василіянським чи- ном, унійною єрархією та російськими, австрійськими і прусськими державними інституціями. Із 50 документів італійською, латинською, польською і французькою мовами, опублікованих у цьому збірнику, 42 вперше вводяться до наукового вжит- ку. Всі 50 документів вперше перекладені на українську мову.This collection of documents continues the ongoing publication of sources about the partition of the Uniate Metropolitanate of Kyiv and the Foundation of the Uniate Metropolitanate of Galich in the early nineteenth century, the first part of it (documents of the Austrian State Chancellary) being published in 2011. The current publication pivots around the files identified by the author in Rome (Archivio Apostolico Vaticano; Archivio Storico della Congregazione per I'Evangelizzazione dei Popoli). The latter have been sup- ported by documents from Vienna (Haus-, Hof- und Staats-Archiv), Paris (Archives Diplomatiques) and Berlin (Geheimes Staatsarchiv Preußischer Kulturbesitz). When taken together, these sources represent discourses of unity and partition of the Ruthenian Greek-Uniate Church that were formed by the Roman Apostolic See, order of Saint Basil the Great, Uniate hierarchy, as well as the Russian, Austrian and Prussian govern- mental institutions. Out of 50 documents in Italian, Latin, Polish, French languages pub- lished in this collection, 42 are introduced into the scholarly realm for the first time. All the 50 documents have been published into Ukrainian for the first time

The projects of the french command concerning the South-Western lands of the Russian Empire during the preparatory and attack stages of the 1812 military campaign.

Напередодні та під час кампанії 1812 року увазі імператора Наполеона і французького уряду було запропоновано ряд проектів щодо проведення військових операцій у південно-західній частині Російської імперії та подальшої політичної реорганізації цих земель. Авторами цих проектів були переважно діячі польського патріотичного руху, котрі намагалися зацікавити французький уряд ідеєю відбудови Речі Посполитої в її “історичних кордонах”. Найбільш розробленим виявився проект генерала М. Сокольницького, який пропонував здійснити військову експедицію на Київ та організувати повстання на Правобережжі. У подальшому М. Сокольницький передбачав політичну реструктуризацію Східної Європи; створення між відновленою Польською державою і Росією низки федеративних князівств. Ці та інші пропозиції мали певний вплив на стратегічні плани й тактичні розрахунки Наполеона, проте в підсумку французький імператор відмовився від розширення театру військових дій на південно-західні регіони Росії.Before and during the 1812 campaign the emperor Napoleon and French government considered a series of projects on the possible ways for carrying out a military operation in the South-Western part of Russian Empire and further political reorganizing of these lands. Mainly, the members of Polish patriotic movement were the initiators of these projects; they tried to engage the French government with the idea of re-establishing the Polish-Lithuanian Commonwealth within its “historical borders”. The most elaborate project came from General M. Sokolnicki, who suggested a military expedition to Kyiv and organizing a rebellion in the Right-bank Ukraine. Further, M. Sokolnicki advocated for a political restructuring of the Eastern Europe, namely for the formation of several federative principalities on the territory between the restored Polish state and Russia. To some extent these and other suggestions influenced the strategic plans and tactic expectations of Napoleon. However, the French Emperor rejected the expansion of military action over the South-Western regions of Russia

The Polish question in the French-Austrian relations during the Napoleon’s wars.

Дисертацію присвячено французько-австрійському воєнно-політичному суперництву епохи наполеонівських війн в контексті польського питання. В дисертації представлено документально обгрунтовану концепцію, яка пояснює причини непослідовної й суперечливої політики Наполеона Бонапарта щодо польського питання. Ця політика розглядається в складній ієрархічній системі зовнішньополітичних інтересів Франції. Показано, що підтримка польського визвольного руху практично ніколи не була самометою для Франції, а підпорядковувалася її пріорітетним стосункам з державами, що поділили Польщу, зокрема — з імперією Габсбургів.The dissertation is devoted to French-Austrian military-political rivalry during the Napoleon’s wars in the context of the Polish question. The auther outlines a new conception which was documentary confirmed. It accounts for the reasons for inconsistent and contradictory Napoleon Bonapart’s politics regarding the Polish question. This politics considered in the view of the difficult hierarchy of the international interest of France. It was shown that the support of the Polish liberation movement was never the aim in itself for France and was subordinated to its priority relations with the nations, that divided Poland, the Habsburg’s Empire being among them

Napoleon’s Advent (A Conflict of Religious Worldviews in Central and Eastern Europe During the Early 19th Century)

Предметом дослідження є конфліктна ситуація, що виникла внаслідок зіткнення модерного і традиційного релігійних світоглядів, які існували на За ході та Сході Европи в добу Наполеона. Згаданий конфлікт став однією з важливих причин не вдачі зусиль Наполеона, спрямованих на об’ єднання Европи. В основу дослідження покладено методи культурно-антропологічної історії, зокрема суміщення історичного й етнологічного аналізів.The author examines the conflict, which emerged as a consequence of a clash of modern and traditional religious ideologies in the West and East of Europe during the Napoleonic era, concluding that this religious/ideological conflict was an important factor in Napoleon’s failure to fashion a united Europe. In this study, extensive use is made of cultural and anthropological methods – in particular, a combination of historical and ethnological analysis