15 research outputs found

    СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ РАЗЛИЧНЫХ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ФОРМ ЭХИНОКОККОЗА ПЕЧЕНИ

    Get PDF
    Summary . The Objective of the work was to find ways to optimize the diagnostic and therapeutic measures inpatients with hepatic echinococcosis in view of the morphological forms of parasitic cysts. The study is based on a studyof the results of the application of different options for surgical interventions in the treatment of 305 patients with liverechinococcosis. All patients in the last 10 years (2005–2015) have been treated in the II Clinic of Samarkand State MedicalInstitute.Postoperative complications were observed in 35 (11.5 %) patients, postoperative mortality was noted in 1 (0.3 %)cases. Echinococcosis Relapse occurred in 17 of 236 patients observed in the long term (77.4 %).The results of surgical treatment of hydatid cysts of the liver are largely dependent on a differentiated approach tothe choice of an adequate method of surgical treatment, taking into account morphological form cyst and the principlesaparazitarnosti and anti-parasitic.In the late period of echinococcosis recurrence was observed in 2.9 % of patients operated on for complicatedechinococcosis, and in 4.2 % of patients who refused chemotherapy postoperatively.Key words : еchinococcosis of the liver, morphological forms, diagnosis, treatment.РЕЗЮМЕ. Цель работы: поиск путей оптимизации диагностических и лечебных мероприятий у больных сэхинококкозом печени с учётом морфологических форм паразитарных кист.Материалы исследования. Исследование основано на изучении результатов применения различных вари-антов оперативных вмешательств при лечении 305 больных с эхинококкозом печени. Все пациенты за последние10 лет (2005–2015) прошли лечение во II клинике Самаркандского государственного медицинского института.Результаты исследования. Послеоперационные осложнения были отмечены у 35 (11,5 %) больных,послеоперационная летальность отмечена в 1 (0,3 %) случае. Рецидив эхинококкоза имел место у 17 из 236наблюдавшихся больных в отдаленном периоде (77,4 %).Выводы: Результаты хирургического лечения эхинококковых кист печени во многом зависят отдифференцированного подхода к выбору адекватного способа оперативного лечения, учета морфологическойформы эхинококковой кисты и соблюдения принципов апаразитарности и антипаразитарности. В отдаленномпериоде рецидив эхинококкоза наблюдали у 2,9 % больных, оперированных по поводу осложненногоэхинококкоза, а также у 4,2 % больных, отказавшихся от химиотерапии в послеоперационном периоде.Ключевые слова : эхинококкоз печени, морфологические формы, диагностика, лечение

    Variability in precipitation, temperature and river runoff in W Central Asia during the past ~2000yrs

    Get PDF
    The tributary rivers Amu Darya and Syr Darya contribute major amounts of water to the hydrological budget of the endorheic Aral Sea. Processes controlling the flow of water into rivers in the headwater systems in Tien Shan (Kyrgyzstan) and Pamir (Tajikistan) are therefore most relevant. Lake water mineralization is strongly dependent on river discharge and has been inferred from spectrometrically determined gypsum and other salt contents. Comparison of high-resolution mineralization data with tree ring data, other proxies for tracing temperature and snow cover in NW China, and accumulation rates in the Guliya Ice Core indicate that mineralization over the past ~2000. yrs in the Aral Sea reflects snow cover variability and glacier extent in Tien Shan and Pamir (at the NW and W edges of the Tibetan Plateau). Snow cover in W Central Asia is preferentially a winter expression controlled by temperature patterns that impact the moisture-loading capacity over N Europe and NW Asia (Clark et al., 1999). We observed that the runoff, resulting from warmer winter temperatures in W Central Asia and resulting in a reduction of snow cover, decreased between AD 100-300, AD 1150-1250, AD 1380-1450, AD 1580-1680 and during several low frequency events after AD 1800. Furthermore, we observed a negative relationship between the amount of mineralization in the Aral Sea and SW summer monsoon intensity starting with the Little Ice Age. Based on these observations, we conclude that the lake level changes during the past ~. 2000. yrs were mostly climatically controlled. Around AD 200, AD 1400 and during the late 20th century AD, human activities (namely irrigation) may also have synergistically influenced discharge dynamics in the lower river courses. © 2011 Elsevier B.V

    Importance of catalpa groups in cultural city greening in the case of Uzbekistan

    Full text link
    The catalpa tree is a member of the family Bignoniaceae, a species of catalpa. Representatives of this family consist of trees, shrubs, lianas and grasses, and are distinguished from other members of the family by their ornamental flowers and unusual leaves. There are regions with different climatic conditions, and in the soil and climatic conditions of the experimental cities of Tashkent and Nukus in Uzbekistan, it is important to select the composition of tree species resistant to various environmental factors. In the soil and climatic conditions of different regions of Uzbekistan, along with ornamental native plants, the widespread use of tree species introduced to our country will certainly bear fruit. The results of the study show that the use of Catalpa species in landscaping should take into account their bioecological properties. In Tashkent, the Catalpa speciosa Walder ex Engelm can be widely recommended for semi-shaded areas and in the soil-climatic conditions of Nukus for seedling breeding of Catalpa bignonioides Walt

    Удосконалений метод ненатяжної герніоалопластики при пахвинних грижах

    Full text link
    The aim of the study: optimization of pull hernioplastics with inguinal hernia, through the introduction of a new method of alloplasty.Materials and Methods. The study includes the results of surgical treatment of 47 patients. Patients were divided into two groups: the first group of control comparisons carried 33 (70.2%) hernioalloplasty produced in the usual way of Liechtenstein. In 14 (29.8 %) cases, we applied the method developed by us of alloplasty of inguinal hernias and combined these observations into the second main group.Results and Discussion. In the period from 12 months to 3 years we traced the results of surgical treatment in 25 patients in the control group and in all patients of the main group. In the main group the long term recurrence of the disease was observed. In group of control comparison, in 1 patient with benign prostatic hyperplasia relapse was observed. The presented technique of reconstruction of the inguinal canal, aimed at reducing trauma and reducing intervention time, can be used in wide practice.Цель исследования: оптимизация ненатяжной герниопластики при паховых грыжах путем внедрения нового способа аллопластики.Материалы и методы. В основу исследования включены результаты хирургического лечения 47 пациентов. Больные были разделены на две группы: к первой группе контрольного сравнения отнесли 33 (70,2 %) герниоаллопластики, производимые обычным способом Лихтенштейна. В 14 (29,8 %) наблюдениях мы применили разработанный нами прием аллопластики паховых грыж и объединили эти наблюдения во вторую основную группу.Результаты исследований и их обсуждение. В сроки от 12 месяцев до 3 лет прослежены результаты оперативного лечения у 25 больных контрольной группы и у всех больных основной группы. В основной группе в отдаленном периоде рецидива заболевания не наблюдали. В группе контрольного сравнения у 1 пациента с доброкачественной гиперплазией предстательной железы наблюдали рецидив заболевания. Представленная техника реконструкции пахового канала, направленная на снижение травматичности и уменьшение времени вмешательства, может быть использована в широкой практике.Мета роботи: оптимізація ненатяжної герніопластики при пахвинних грижах, шляхом впровадження нового способу алопластики.Матеріали і методи. В досілідження включено результати хірургічного лікування 47 пацієнтів. Хворих було поділено на дві групи: до першої групи контролю віднесено 33 (70,2 %) герніоалопластики, виконані рутинним способом Ліхтенштейна. У 14 (29,8 %) спостереженнях було застосовано розроблений нами оригінальний спосіб алопластики пахвинних гриж, і ці випадки було об’єднано у другу основну групу.Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного операційного лікування відслідковувалися від 12 місяців до 3 років у 25 хворих групи контролю та у всіх пацієнтів основної групи. В основній групі у віддаленому періоді не спостерігали рецидивів захворювання. У групі контрольного порівняння у 1 пацієнта з доброякісною гіперплазією передміхурової залози відзначено рецидив. Представлена техніка реконструкції пахвинного каналу, спрямована на зниження травматичності та зменшення тривалості операційного втручання, може використовуватися для широкої практики. 

    Variability in precipitation, temperature and river runoff in W Central Asia during the past ~2000yrs

    Get PDF
    The tributary rivers Amu Darya and Syr Darya contribute major amounts of water to the hydrological budget of the endorheic Aral Sea. Processes controlling the flow of water into rivers in the headwater systems in Tien Shan (Kyrgyzstan) and Pamir (Tajikistan) are therefore most relevant. Lake water mineralization is strongly dependent on river discharge and has been inferred from spectrometrically determined gypsum and other salt contents. Comparison of high-resolution mineralization data with tree ring data, other proxies for tracing temperature and snow cover in NW China, and accumulation rates in the Guliya Ice Core indicate that mineralization over the past ~2000. yrs in the Aral Sea reflects snow cover variability and glacier extent in Tien Shan and Pamir (at the NW and W edges of the Tibetan Plateau). Snow cover in W Central Asia is preferentially a winter expression controlled by temperature patterns that impact the moisture-loading capacity over N Europe and NW Asia (Clark et al., 1999). We observed that the runoff, resulting from warmer winter temperatures in W Central Asia and resulting in a reduction of snow cover, decreased between AD 100-300, AD 1150-1250, AD 1380-1450, AD 1580-1680 and during several low frequency events after AD 1800. Furthermore, we observed a negative relationship between the amount of mineralization in the Aral Sea and SW summer monsoon intensity starting with the Little Ice Age. Based on these observations, we conclude that the lake level changes during the past ~. 2000. yrs were mostly climatically controlled. Around AD 200, AD 1400 and during the late 20th century AD, human activities (namely irrigation) may also have synergistically influenced discharge dynamics in the lower river courses. © 2011 Elsevier B.V

    Variability in precipitation, temperature and river runoff in W Central Asia during the past ~2000yrs

    Full text link
    The tributary rivers Amu Darya and Syr Darya contribute major amounts of water to the hydrological budget of the endorheic Aral Sea. Processes controlling the flow of water into rivers in the headwater systems in Tien Shan (Kyrgyzstan) and Pamir (Tajikistan) are therefore most relevant. Lake water mineralization is strongly dependent on river discharge and has been inferred from spectrometrically determined gypsum and other salt contents. Comparison of high-resolution mineralization data with tree ring data, other proxies for tracing temperature and snow cover in NW China, and accumulation rates in the Guliya Ice Core indicate that mineralization over the past ~2000. yrs in the Aral Sea reflects snow cover variability and glacier extent in Tien Shan and Pamir (at the NW and W edges of the Tibetan Plateau). Snow cover in W Central Asia is preferentially a winter expression controlled by temperature patterns that impact the moisture-loading capacity over N Europe and NW Asia (Clark et al., 1999). We observed that the runoff, resulting from warmer winter temperatures in W Central Asia and resulting in a reduction of snow cover, decreased between AD 100-300, AD 1150-1250, AD 1380-1450, AD 1580-1680 and during several low frequency events after AD 1800. Furthermore, we observed a negative relationship between the amount of mineralization in the Aral Sea and SW summer monsoon intensity starting with the Little Ice Age. Based on these observations, we conclude that the lake level changes during the past ~. 2000. yrs were mostly climatically controlled. Around AD 200, AD 1400 and during the late 20th century AD, human activities (namely irrigation) may also have synergistically influenced discharge dynamics in the lower river courses. © 2011 Elsevier B.V

    Вибір методів хірургічного лікування ехінококозу печінки

    Full text link
    The aim of the work was to improve the results of surgical treatment of patients with hepatic echinococcosis.The study is based on the experience of surgical treatment of 427 patients with liver echinococcosis of various localization, opera­ted in the Clinic of II Samarkand Medical Institute from 2003 to 2015. In 2003–2006 we operated 154 ( 36.1 % ) patients. These patients were in the control group. The comparison group included 134 ( 31.4 % ) patients operated in 2007–2010. The study group included 139 ( 32.5 % ) patients operated in 2011–2015. Compared with the years 2003–2006 the frequency of postoperative complications decreased almost in 5 times – from 18.4 % to 4.0 %. Echinococcosis relapses in late  terms after surgery occurred in 12.9 % of patients and in the group operated in 2003–2006, this figure reached 28.2 %. In subsequent years, against the backdrop of intra- and postoperative prevention of recurrence of the disease in the control group was reduced to 8.8 %, and in the main group reduced to zero. Among the most vivid and germicides skoleсsoсide quick impact provides 80–100 % glycerol, heated to 70°C, which causes destructive changes in the adjacent parenchyma. The surgery of the liver echinococcosis preference should be given the topical minimal access, the possibility of which can be greatly enhanced by conducting intraoperative ultrasound and videoendoscopy assisting.Целью данного исследования было улучшение результатов хирургического лечения больных эхинококкозом печени. В основу работы положен опыт хирургического лечения 427 больных эхинококкозом печени различной локализации, оперированных во II клинике СамМИ с 2003 по 2015 г. В 2003–2006 гг. мы оперировали 154 (36,1 %) больных. Эти пациенты составили контрольную группу. В группу сравнения включены 134 (31,4 %) больных, оперированных в 2007–2010 гг. В основную группу вошли 139 (32,5 %) больных, оперированных в 2011–2015 гг. По сравнению с 2003–2006 гг. частота послеоперационных осложнений снизилась почти в 5 раз – с 18,4 до 4,0 %. Рецидивы эхинококкоза в отдаленные сроки после оперативного вмешательства возникли у 12,9 % пациентов, причем в группе лиц, оперированных в 2003–2006 гг., этот показатель достиг 28,2 %. В последующие годы на фоне интра- и послеоперационной профилактики заболевания количество рецидивов в группе сравнения удалось снизить до 8,8 %, а в основной группе свести к нулю. Среди основных гермицидов наиболее яркое и быстрое сколексоцидное воздействие оказывает 80–100 % глицерин, подогретый до 70 °С, который не вызывает деструктивных изменений прилежащей паренхимы. В хирургии эхинококкоза печени предпочтение следует отдавать топическому мини-доступу, возможности которого можно значительно расширить путем проведения интраоперационного УЗИ и видеоэндоскопического ассистирования.Метою даного дослідження було поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на ехінококоз печінки. В основу роботи покладено досвід хірургічного лікування 427 хворих на ехінококоз печінки різної локалізації, оперованих у II клініці саміті з 2003 по 2015 р 2003-2006 рр. ми оперували 154 (36,1%) хворих. Ці пацієнти склали контрольну групу. До групи порівняння включені 134 (31,4%) хворих, оперованих в 2007-2010 рр. До основної групи увійшли 139 (32,5%) хворих, оперованих в 2011-2015 рр. У порівнянні з 2003-2006 рр. частота післяопераційних ускладнень знизилася майже в 5 разів - з 18,4 до 4,0%. Рецидиви ехінококозу у віддалені терміни після оперативного втручання виникли у 12,9% пацієнтів, причому в групі осіб, оперованих в 2003-2006 рр., Цей показник досяг 28,2%. У наступні роки на тлі інтра- і післяопераційної профілактики захворювання кількість рецидивів в групі порівняння вдалося знизити до 8,8%, а в основній групі звести до нуля. Серед основних Герміцід найбільш яскраве і швидке сколексоцідное вплив надає 80-100% гліцерин, підігрітий до 70 ° С, який не викликає деструктивних змін прилеглої паренхіми. У хірургії ехінококозу печінки перевагу слід віддавати топічної міні-доступу, можливості якого можна значно розширити шляхом проведення інтраопераційного УЗД і відеоендоскопічних асистування.

    ЕХІНОКОКОЗ ПЕЧІНКИ: ЧАСТОТА ЗУСТРІВАНОСТІ, ПАТОГЕНЕЗ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

    Full text link
    Abstract. The article highlights modern views on the epidemiology, pathogenesis, classification, diagnosis and treatment of liver echinococcosis. It has been indicated that the minimally invasive technologies, appeared in the last decades, are not inferior to traditional methods of treatment in efficiency. It is emphasized that postoperative anthelminthic therapy is mandatory irrespective of the surgical technique used.Аннотация. В статье освещены современные взгляды на эпидемиологию, патогенезу, классификацию, диагностику и лечение эхинококкоза печени. Указано, что минимально инвазивные технологии, появившиеся в последние десятилетия, по эффективности не уступают традиционным методам лечения. Подчеркивается, что послеоперационная противогельминтная терапия обязательна независимо от примененной хирургической технологии.Анотація. У статті висвітлено сучасні погляди на епідеміологію, патогенез, класифікацію, діагностику та лікування ехінококозу печінки. Зазначено, що мінімально інвазивні технології, що з'явилися за останні десятиліття, за ефективністю не поступаються традиційним методам лікування. Підкреслюється, що післяопераційна протигельмітний терапія обов'язкова незалежно від застосованої хірургічної технології

    Вибір методів хірургічного лікування ехінококозу печінки

    Full text link
    The aim of the work was to improve the results of surgical treatment of patients with hepatic echinococcosis.The study is based on the experience of surgical treatment of 427 patients with liver echinococcosis of various localization, opera­ted in the Clinic of II Samarkand Medical Institute from 2003 to 2015. In 2003–2006 we operated 154 ( 36.1 % ) patients. These patients were in the control group. The comparison group included 134 ( 31.4 % ) patients operated in 2007–2010. The study group included 139 ( 32.5 % ) patients operated in 2011–2015. Compared with the years 2003–2006 the frequency of postoperative complications decreased almost in 5 times – from 18.4 % to 4.0 %. Echinococcosis relapses in late  terms after surgery occurred in 12.9 % of patients and in the group operated in 2003–2006, this figure reached 28.2 %. In subsequent years, against the backdrop of intra- and postoperative prevention of recurrence of the disease in the control group was reduced to 8.8 %, and in the main group reduced to zero. Among the most vivid and germicides skoleсsoсide quick impact provides 80–100 % glycerol, heated to 70°C, which causes destructive changes in the adjacent parenchyma. The surgery of the liver echinococcosis preference should be given the topical minimal access, the possibility of which can be greatly enhanced by conducting intraoperative ultrasound and videoendoscopy assisting.Целью данного исследования было улучшение результатов хирургического лечения больных эхинококкозом печени. В основу работы положен опыт хирургического лечения 427 больных эхинококкозом печени различной локализации, оперированных во II клинике СамМИ с 2003 по 2015 г. В 2003–2006 гг. мы оперировали 154 (36,1 %) больных. Эти пациенты составили контрольную группу. В группу сравнения включены 134 (31,4 %) больных, оперированных в 2007–2010 гг. В основную группу вошли 139 (32,5 %) больных, оперированных в 2011–2015 гг. По сравнению с 2003–2006 гг. частота послеоперационных осложнений снизилась почти в 5 раз – с 18,4 до 4,0 %. Рецидивы эхинококкоза в отдаленные сроки после оперативного вмешательства возникли у 12,9 % пациентов, причем в группе лиц, оперированных в 2003–2006 гг., этот показатель достиг 28,2 %. В последующие годы на фоне интра- и послеоперационной профилактики заболевания количество рецидивов в группе сравнения удалось снизить до 8,8 %, а в основной группе свести к нулю. Среди основных гермицидов наиболее яркое и быстрое сколексоцидное воздействие оказывает 80–100 % глицерин, подогретый до 70 °С, который не вызывает деструктивных изменений прилежащей паренхимы. В хирургии эхинококкоза печени предпочтение следует отдавать топическому мини-доступу, возможности которого можно значительно расширить путем проведения интраоперационного УЗИ и видеоэндоскопического ассистирования.Метою даного дослідження було поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на ехінококоз печінки. В основу роботи покладено досвід хірургічного лікування 427 хворих на ехінококоз печінки різної локалізації, оперованих у II клініці саміті з 2003 по 2015 р 2003-2006 рр. ми оперували 154 (36,1%) хворих. Ці пацієнти склали контрольну групу. До групи порівняння включені 134 (31,4%) хворих, оперованих в 2007-2010 рр. До основної групи увійшли 139 (32,5%) хворих, оперованих в 2011-2015 рр. У порівнянні з 2003-2006 рр. частота післяопераційних ускладнень знизилася майже в 5 разів - з 18,4 до 4,0%. Рецидиви ехінококозу у віддалені терміни після оперативного втручання виникли у 12,9% пацієнтів, причому в групі осіб, оперованих в 2003-2006 рр., Цей показник досяг 28,2%. У наступні роки на тлі інтра- і післяопераційної профілактики захворювання кількість рецидивів в групі порівняння вдалося знизити до 8,8%, а в основній групі звести до нуля. Серед основних Герміцід найбільш яскраве і швидке сколексоцідное вплив надає 80-100% гліцерин, підігрітий до 70 ° С, який не викликає деструктивних змін прилеглої паренхіми. У хірургії ехінококозу печінки перевагу слід віддавати топічної міні-доступу, можливості якого можна значно розширити шляхом проведення інтраопераційного УЗД і відеоендоскопічних асистування.

    Variability in precipitation, temperature and river runoff in W Central Asia during the past ~2000yrs

    Full text link
    The tributary rivers Amu Darya and Syr Darya contribute major amounts of water to the hydrological budget of the endorheic Aral Sea. Processes controlling the flow of water into rivers in the headwater systems in Tien Shan (Kyrgyzstan) and Pamir (Tajikistan) are therefore most relevant. Lake water mineralization is strongly dependent on river discharge and has been inferred from spectrometrically determined gypsum and other salt contents. Comparison of high-resolution mineralization data with tree ring data, other proxies for tracing temperature and snow cover in NW China, and accumulation rates in the Guliya Ice Core indicate that mineralization over the past ~2000. yrs in the Aral Sea reflects snow cover variability and glacier extent in Tien Shan and Pamir (at the NW and W edges of the Tibetan Plateau). Snow cover in W Central Asia is preferentially a winter expression controlled by temperature patterns that impact the moisture-loading capacity over N Europe and NW Asia (Clark et al., 1999). We observed that the runoff, resulting from warmer winter temperatures in W Central Asia and resulting in a reduction of snow cover, decreased between AD 100-300, AD 1150-1250, AD 1380-1450, AD 1580-1680 and during several low frequency events after AD 1800. Furthermore, we observed a negative relationship between the amount of mineralization in the Aral Sea and SW summer monsoon intensity starting with the Little Ice Age. Based on these observations, we conclude that the lake level changes during the past ~. 2000. yrs were mostly climatically controlled. Around AD 200, AD 1400 and during the late 20th century AD, human activities (namely irrigation) may also have synergistically influenced discharge dynamics in the lower river courses. © 2011 Elsevier B.V
    corecore