Концептуальна модель візуальних рекурсивних систем в об’єктах дизайну

The paper provides forming of a conceptual model of visual recursive systems (VRS) for the objects of art design. Approach to identifying types of VRS, based on the discrete analysis (planar external, internal planar, outer surface, inner, outer space, space, internal three-dimensional, external combined domestic combined) are defined. Based on the application of combinatorial analysis and depending on the type of VRS, set of design options for VRS in the objects of art design are defined.В статье предпринята попытка создания концептуальной модели визуальных рекурсивных систем (ВРС) на примере объектов дизайна. На основе применения методов дискретного анализа предложен подход к выявлению типов ВРС (внешние плоскостные, внутренние плоскостные, внешние поверхностные, внутренние поверхностные, внешние объемно-пространственные, внутренние объемно-пространственные, внешние комбинированные, внутренние комбинированные). На основе применения методов комбинаторного анализа определены множества проектных вариантов ВРС для дизайн-проектирование в зависимости от типа ВРС.У статті здійснено спробу формування концептуальної моделі візуальних рекурсивних систем (ВРС) на прикладі об’єктів дизайну. На основі застосування методів дискретного аналізу запропоновано підхід до виявлення типів ВРС (зовнішні площинні, внутрішні площинні, зовнішні поверхневі, внутрішні поверхневі, зовнішні об’ємно-просторові, внутрішні об’ємно-просторові, зовнішні комбіновані, внутрішні комбіновані). На основі застосування методів комбінаторного аналізу визначено множини проектних варіантів ВРС для дизайн проектування залежно від типу ВРС

Базис математичної моделі візуальних рекурсивних систем для об’єктів дизайну

The article provides a systematic analysis of VRS in art-design objects. Features of VRS are found. Specifications of VRS (elements, rules, links) are defined and described. The basis of mathematical model of VRS for art-design object are laid.В статье осуществлен системный анализ ВРС в объектах дизайна. На базе анализа выявлено, раскрыто и формализовано общесистемные характеристики ВРС (элементы, правила, связи) определено их соотношение. Предложен математический апарат и базис математической модели концептуального проектирования ВРС для объектов дизайна.У статті здійснено системний аналіз ВРС в об’єктах дизайну. На базі аналізу виявлено, розкрито та формалізовано загальносистемні характеристики ВРС (елементи, правила, зв’язки) окреслено їх співвідношення. Запропоновано математичний апарат та закладено базис математичної моделі концептуального проектування ВРС для об’єктів дизайну

Evolving missions and university entrepreneurship:Academic spin-offs and graduate start-ups in the entrepreneurial society

A recent call has urged to broaden the conceptualization of university entrepreneurship in order to appreciate the heterogeneity of contexts and actors involved in the process of entrepreneurial creation. A gap still persists in the understanding of the variety of ventures generated by different academic stakeholders, and the relationships between these entrepreneurial developments and university missions, namely, teaching and research. This paper addresses this particular gap by looking at how university teaching and research activities influence universities’ entrepreneurial ventures such as academic spin-offs and graduate start-ups. Empirically, we analyse the English higher education sector, drawing on institutional data at the university level. First, we explore the ways in which teaching and research activities are configured, and secondly, we examine how such configurations relate to academic spin-offs and graduate start-ups across different universities over time. Our findings suggest, first, that the evolution of USOs and graduate start-ups exhibit two different pathways over time; and second, that teaching and research both affect entrepreneurial ventures but their effect is different.JRC.B.4-Human Capital and Employmen

Особливості співвідношення елементів композиції, пріоритетних для візуальних рекурсивних систем в об’єктах дизайну

A set of composition elements, priority for visual recursive systems (VRS) in facilities of design contains seven elements: line, spot, three-dimensional shape, time, motion, color and lighting. Overview can assume that the line, spot and three-dimensional shape are geometric object, and time, movement, light and shade, color - are phenomenon. Consequently, not all of these elements are characterized by uniformity of nature and properties. This causes difficulty determining the combination of these elements of VRS in the objects of art design. Application of analysis adjacency for the elements of composition allowed to define a set of potentially possible connections. Based on the binomial coefficients calculation and interpretation of the results found that the set of potential elements combinations, priority for VRS includes one hundred and twelve compound. This results reveal approximately understanding of compositional variability of VRS for the art design practiсe.Множество элементов композиции, приоритетных для визуальных рекурсивных систем (ВРС) в объектах дизайна содержит семь элементов: линия, пятно, объемно-пространственная форма, время, движение, цвет и светотень. Обобщенно можно считать, что линия, пятно, объемно-пространственная форма является геометрическими объектами, а время, движение, светотень, цвет – это явления. Следовательно, не все из перечисленных элементов характеризуются однородностью природы и свойств. Это предопределяет сложность определения особенностей их сочетание при проектировании ВРС. Применение методов анализа смежности элементов композиции позволило определить множество их возможных соединений. На основе вычисления биномиального коэффициента и интерпретации полученных результатов выявлено, что множества возможных соединений элементов композиции, приоритетных для ВРС содержит сто двенадцать комбинаций. Полученные данные приближенно раскрывают понимание композиционно-образной вариативности ВРС для дизайн-проектирования.Множина елементів композиції, пріоритетних для візуальних рекурсивних систем (ВРС) в об’єктах дизайну містить сім елементів: лінія, пляма, об’ємно-просторова форма, час, рух, колір та світлотінь. Узагальнено можна вважати, що лінія, пляма, об’ємно-просторова форма є геометричними об’єктами, а час, рух, світлотінь, колір – це явища. Отже, не всі з перерахованих елементів характеризуються однорідністю природи та властивостей. Це зумовлює складність визначення особливостей їх поєднання при проектуванні ВРС. Застосування методів аналізу суміжності елементів композиції дозволило окреслити множину їх потенційно можливих сполук. На основі обчислення біноміального коефіцієнту та інтерпретації отриманих результатів виявлено, що множини потенційно можливих сполук елементів композиції, пріоритетних для ВРС містить сто дванадцять комбінацій. Отримані дані наближено розкривають розуміння композиційно-образної варіативності ВРС для дизайн-проектування

Візуальна рекурсія у дизайн-проектуванні: формування концепцій рекурсивності

In this article, there are considered the peculiarities of concepts forming in design of objects based on recursive systems usage. The correlatin of cognition modes (method, algorithm, model) and types of design concepts (idea-sense resolution, artistic-figurative resolution, constractional-functional resolution) are defined; features of recursive concepts usage are found.В статье рассмотрены особенности формирования дизайн-концепций объектов на основе использования рекурсивных систем. Определены соотношения приемов познания (метод, алгоритм, модель) и концепции рекурсивности различных видов в дизайн-проектировании (идейно-смысловой, художественно-образной, конструктивно-функциональной). На базе анализа рекурсивных концепций, раскрыты особенности их применения в процессе решения проектных задач.У статті розглянуто особливості формування концепцій у проектуванні дизайн-об’єктів на основі використання рекурсивних систем. Окреслено співвідношення прийомів пізнання (метод, алгоритм, модель) та типів концепцій проектування рекурсивності (на рівні ідейно-смислового рішення, художньо-образного рішення, конструктивно-функціонального рішення). На базі аналізу рекурсивних концепцій, розкрито особливості їх застосування в процесі розв’язання проектних задач

Software for computer control 1988 (SOCOCO '88) /

Selected papers from the fifth IFAC/IFIP symposium, Johannesburg, S. Africa, 26-28 April 198

Особливості напрямків історичного розвитку шрифтових композицій в дизайні інтер’єру

Features of directions of historical development of font compositions (FC) in interior design are considered in article. At the first stage of development of FC the person stayed in search of the most qualitative transmission medium of the information. Such means of a steel of a letter. It has allowed to transfer quickly messages thanks to system of coding and decoding of symbols. The durability was the unique requirement to a material and drawing means. It has caused features of the first direction in development of FC in an interior. Formation of form of FC is based on a straight line. Essential development of material resources of means and ways of drawing of inscriptions is traced in the second direction of historical development of FC. Requirements of the person are not limited by unique requirement of a survival. Therefore the aspiration to beauty in all environment of the person, in particular in an interior, is shown. FC are defined by possibilities of use of a paint and a brush. There are curvilinear compositions. The direction is characterised by occurrence of difficult fonts. Formation of form FC is based on a curve and a straight line. The third direction displays essence of rough technological development of XX century. Occurrence of new means for creation of FC has allowed to appear to figurative decisions which are capable to influence the person, to do  life more convenient. Formation of form of FC  is based on geometrical transformations (without dynamics). The fourth direction was beyond usual representation of the person about use of FC in an interior. FC are capable to develop in space and in time, are allocated by dynamics. They are not limited by a plane, a material resources. Means for creation of FC became computer and LED - technologies. The world which promptly develops towards information, has strengthened requirement of the person for personification of personal space. FC steels one of tools for satisfaction of such requirement. A basis of formation of form of FC is topological transformation.В статье рассматриваются особенности направлений исторического развития шрифтовых композиций (ШК) в дизайне интерьера. На первом этапе развития ШК человек пребывал в поиске наиболее качественного средства передачи информации. Таким средством стало письмо. Единственным требованием к материалу и средству нанесения была долговечность, что и обусловило особенности первого направления в развитии ШК в интерьере. Во втором направлении исторического развития ШК прослеживается существенное развитие именно материальной базы средств и способов нанесения надписей.  Проявляется стремление к красоте во всем, что  окружает человека, в частности в интерьере. ШК определяются возможностями использования краски и кисти. Появляются криволинейные композиции. Появляются сложные шрифты. Третье направление отображает сущность бурного технологического развития. Появление  новых средств для создания ШК позволило создавать образные решения, которые способны делать жизнь человека более удобной. В четвертом направлении  ШК способны развиваться в пространстве и во времени, наделены динамикой. Средством для создания ШК стали компьютерные и LED – технологии.У статті розглядаються особливості напрямків історичного розвитку шрифтових композицій (ШК) в дизайні інтер'єру. На першому етапі розвитку ШК людина перебувала в пошуку найбільш якісного засобу передачі інформації. Таким засобом став лист. Єдиною вимогою до матеріалу і засобу нанесення була довговічність, що і зумовило особливості першого напрямку в розвитку ШК в інтер'єрі. У другому напрямку історичного розвитку ШК простежується істотний розвиток саме матеріальної бази засобів і способів нанесення написів. Проявляється прагнення до краси у всьому, що оточує людину, зокрема в інтер'єрі. ШК визначаються можливостями використання фарби і кисті. З'являються криволінійні композиції. З'являються складні шрифти. Третій напрямок відображає вплив бурхливого технологічного розвитку. Поява нових засобів для створення ШК дозволила створювати образні рішення, які здатні робити життя людини зручнішим. У четвертому напрямку ШК здатні розвиватися в просторі і в часі, наділені динамікою. Засобом для створення ШК стали комп'ютерні і LED - технології

Patient-facing communication for cytopathologists: A framework for disclosing diagnostic error

Medical errors are a major source of harm to patients. Regulatory bodies mandate and patient safety experts advocate the disclosure of medical errors to patients to promote transparency and to create accountability for improving health care processes. Although pathologists regularly report errors-either to pathology or clinical colleagues or via internal safety reporting systems-few pathologists directly disclose those errors to patients. Yet many pathologists are interested in participating in the direct disclosure of medical errors to patients and may even be mandated to do so. When surveyed on why they do not directly disclose errors to patients, pathologists commonly cite a lack of confidence and a lack of training. Another barrier cited is the lack of a preexisting relationship between the pathologist and the patient. With respect to this last barrier, cytopathologists have a distinct advantage over surgical or clinical pathologists, as many cytopathologists regularly interact with and develop a rapport with patients when they are performing fine-needle aspiration (FNA) procedures. To improve the safety culture in pathology, direct error disclosure practices must be developed, supported, and strengthened. It is critical for cytopathologists to be comfortable with disclosing errors to patients. Being comfortable with disclosing an error, however, requires training, practice, and advance reflection. Using a practical, case-based format centered around FNA examples, this article addresses how to disclose a medical error to a patient. It provides a framework, heuristic principles, and structured conversation systems and talking points to guide the inexperienced pathologist to find his or her voice in a challenging disclosure conversation