The development of the digital teaching competence from a sociocultural approach

En la actualidad, la competencia digital docente trasciende de la formación individual del profesorado en materia TIC. El marco europeo DigCompEdu incide en que el profesorado tiene que capacitar al alumnado en la aplicación de las tecnologías digitales de forma crítica y responsable en cuanto a información, comunicación, generación de contenido, bienestar y resolución de problemas. Pese a las buenas intenciones para sistematizar un modelo común de desarrollo de la competencia digital, se detecta que las propuestas carecen de un enfoque pedagógico que sirva de base teórica de los mismos. Este trabajo propone un modelo de desarrollo de la competencia digital docente basado en el enfoque sociocultural mediante cuatro constructos: Dominio, Preferencia, Reintegración y Apropiación. Para ello, se elaboró una escala ad hoc para registrar la competencia digital docente a través del desarrollo de esta en sus estudiantes, aportando evidencias empíricas. Se plantea un diseño de tipo cuestionario. La muestra se compone de 1.881 estudiantes de educación obligatoria de Andalucía. Para el análisis de datos se utilizó SPSS. Los resultados promedios generales por cada una de las dimensiones estudiadas revelan un nivel medio de desarrollo de la competencia digital. Se concluye que aún existe mucho por hacer en cuanto a la formación del profesorado en materia TIC, siendo necesario facilitarles estrategias para el desarrollo de esta en sus estudiantes.Abstract Many Nowadays, digital teaching competence transcends the individual training of teachers in ICT. The European framework DigCompEdu, highlights that teachers must train students in the application of digital technologies in a critical and responsible way, in terms of information, communication, content generation, wellbeing and problem solving. Despite the good intentions to systematize a common model of development of digital competence, it is detected that the proposals lack a pedagogical approach that serves as a theoretical © COMUNICAR, 61 (2019-4); e-ISSN: 1988-3293; Preprint DOI: 10.3916/C61-2019-02 framework for them. This paper proposes a development model of the digital teaching competence based on the sociocultural approach through four constructs: Command, Preference, Reintegration and Appropriation. For this study, an ad hoc scale is created to record the digital teaching competence through the development of this in their students and empirical evidences are provided. A survey type design is proposed. The sample consists of 1,881 students of compulsory education in Andalusia (Spain). SPSS is used to analyse data. The average general results for each of the dimensions studied reveal a medium level of development of digital competence. It is concluded that there is still too much to be done in terms of teacher training in ICT, being necessary to provide them strategies for the development of this in their students

3D mapping of digital competency in Ukrainian education system

В статті представлено розроблене 3Д картування цифрової компетентності. Обґрунтовано необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, зміни ролі науково-педагогічного працівника в Україні відповідно до світових вимог. Проаналізовано державну політику та нормативно-правову базу у сфері цифрових навичок та компетентностей в Україні, дослідження інформаційно-комунікаційної компетентності у європейському освітньому просторі, зокрема рекомендації ЮНЕСКО, рамка цифрової компетентності громадян DigComp 2.0 та рамка цифрової компетентності освітян DigCompEdu, вимоги до цифрової грамотності в США, зокрема стандарти Міжнародного товариства технологій в освіті (ISTE), а також розвиток цифрової компетентності в Україні. За результатами аналізу цих документів було розроблено анкети для трьох груп респондентів – викладачів та студентів закладів вищої освіти й вчителів закладів загальної середньої освіти – та проведено анкетування в рамках шести університетів, які є учасниками міжнародного проекту Erasmus+ MoPED. Розроблене 3Д картування відображає тенденції розуміння викладачами й студентами закладів вищої освіти та вчителями закладів середньої освіти основних сучасних освітніх трендів, використання інноваційних педагогічних технологій та цифрових інструментів в освітньому процесі. Висвітлено ставлення трьох груп респондентів до актуальних освітніх трендів, інноваційних педагогічних технологій та рівень зацікавленості у оволодінні цифровими інструментами та вмінні їх ефективно використовувати в освітньому процесі відповідно до результатів анкетування, що дозволило порівняти ставлення викладачів, вчителів та студентів до вказаних категорій на сучасному етапі.The article introduces the developed 3D mapping of digital competence. The necessity of radical changes aimed at improving the quality and competitiveness of education, changing the role of scientific and pedagogical staff in Ukraine in accordance with world requirements is substantiated. The analysis of the state policy and regulatory framework in the field of digital skills and competences in Ukraine, research on information and communication competence in the European educational space, in particular UNESCO recommendations, the digital competence framework for citizens DigComp 2.0 and the digital competence framework for educators DigCompEdu, requirements for digital literacy in the United States, in particular the standards of the International Society of Technology in Education (ISTE), as well as development of digital competence in Ukraine. As a result of the analysis of these documents, questionnaires were developed for three groups of respondents – pedagogical staff and students of institutions of higher education and teachers of general secondary education institutions - and questionnaires were conducted in six Ukrainian universities within the framework of the international project Erasmus + MoPED. The developed 3D mapping reflects the trends of understanding by pedagogical staff and students of institutions of higher education and teachers of secondary education institutions of the main modern educational trends, the use of innovative pedagogical technologies and digital instruments in the educational process. The attitude of the three groups of respondents to the actual educational trends, innovative pedagogical technologies and the level of interest in mastering digital tools and their ability to use them effectively in the educational process according to the results of the questionnaire has been highlighted, which made it possible to compare the attitude of pedagogical staff of institutions of higher education, teachers and students to the above categories at the present stage.В статье представлено разработанное 3D картирование цифровой компетентности. Обоснована необходимость кардинальных изменений, направленных на повышение качества и конкурентоспособности образования, изменения роли научно-педагогического работника в Украине в соответствии с мировыми требованиями. Проанализировано государственную политику и нормативно-правовую базу в сферецифровых навыков и компетентностей в Украине, исследования информационно-коммуникационной компетентности в европейском образовательном пространстве, в частности рекомендации ЮНЕСКО, рамка цифровой компетентности граждан DigComp 2.0 и рамка цифровой компетентности педагогов DigCompEdu, требования к цифровой грамотности в США , в частности стандарты Международного общества технологий в образовании (ISTE), а также развитие цифровой компетентности в Украине. По результатам анализа этих документов были разработаны анкеты для трех групп респондентов - преподавателей и студентов высших учебных заведений и учителей учреждений общего среднего образования - и проведено анкетирование в рамках шести университетов, которые являются участниками международного проекта Erasmus + MoPED. Разработанное 3D картирование отражает тенденции понимания преподавателями и студентами высших учебных заведений и учителями учреждений среднего образования основных современных образовательных трендов, использование инновационных педагогических технологий и цифровых инструментов в образовательном процессе. Освещены отношение трех групп респондентов к актуальным образовательным трендам, инновационным педагогическим технологиям и уровень заинтересованности в овладении цифровыми инструментами и умении их эффективно использовать в образовательном процессе в соответствии с результатами анкетирования, что позволило сравнить отношение преподавателей, учителей и студентов к указанным категориям на современном этапе

Innovative teaching strategies: enhancing the soft-skilloriented approach through integrated onsite-online learning environments

ABSTRACT The integration of ICT in Higher Education requires reflective design by teachers. In particular, from recent international research on the subject, it emerges that the perspective of the TPCK framework (Technological, Pedagogical, Content Knowledge) can favour an effective design reasoning of teachers. Teaching practice requires the implementation of innovative organizational models for the creation of learning environments that offer continuity between classroom and distance learning (Hybrid Instruction Solution). The empirical mix-method research involved a group of volunteer teachers of different teachings. The objective was to design and implement innovative teaching solutions using ICT in onsite/online environments to enhance specific soft skills in students. The results of a questionnaire (CAWI) given to incoming and outgoing teachers from the experience of designing and conducting the didactic action will be presented. the TPCK perspective design of integrated learning environments and the reasoned choice of coherent methodologies seem to make a soft-skilloriented didactics feasible

Design of Approaches to the Development of Teacher’s Digital Competencies in the Process of Their Lifelong Learning

At present, various strategies and initiatives focused on innovation of educational technologies in higher pedagogical education are offered in Ukraine. The study of the state of the formation of teachers’ digital competences in the process of their professional development has been carried out on the basis of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The article analyzes foreign and national approaches and strategies to the development of teachers’ digital competences. The results of the study, aimed to determine the features of mastering digital competencies in the process of teachers’ professional development and their lifelong learning, are presented. In total, 258 teachers from Ternopil and Ternopil region (Ukraine) took part in this research. The study combines a variety of statistical tools and techniques in the real contexts of higher education. The research has been carried out to determine the characteristics of elements that measure the digital competency of the professional development. The results were processed based on the Item Response Theory (IRT). This article demonstrates the utility of the standardized LD χ 2 statistic and the M2 statistic as provided in the software IRTPRO, but not available readily in most IRT programs and not discussed commonly in pedagogical papers for IRT. On the basis of the research carried out at the Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, the strategy for the professional development of digital competencies of teachers in the process of their lifelong learning has been developed, which takes into account the results of the analysis of the criteria and indicators inherent for the qualitative improvement of qualifications, that have been determined by international standards and studies of professional institutions

Digital Competence Framework for Educators «DigCompEdu»: Translation and adaptation of «DigCompEdu Check-In» questionnaire

La tecnología, como ingrediente fundamental para el avance de la Sociedad del Conocimiento, ha asumido un papel fundamental en el entorno educativo. En esta línea, diferentes instituciones y estudios científicos respaldan la importancia de la competencia digital docente dentro de los nuevos contextos de alfabetización. Este artículo persigue brindar un análisis objetivo y riguroso del concepto, estudiando el principal marco europeo de competencia digital docente «DigCompEdu». Además, también se presenta la traducción y adaptación al español del cuestionario «DigCompEdu Check-In». Todo ello puede resultar de interés para vertebrar y evaluar planes formativos personalizados y para la mejora del nivel de competencia digital del profesorado. Así mismo, se propone abrir diferentes líneas de investigación relacionadas con las necesidades formativas en TIC, avaladas por herramientas fiables y válidas de evaluación competencialTechnology, as a fundamental ingredient for the advancement of the Knowledge Society, has assumed a fundamental role in the educational environment. At the same time, different institutions and scientific studies support the importance of digital teaching competence in new literacy contexts. This article, provide an objective and rigorous analysis of the concept, studying the Digital Competence Framework for Educators «DigCompEdu». In addition, it is presented the Spanish translation and adaptation of the «DigCompEdu Check-In» questionnaire. All of this may be of interest to support and evaluate personalized training plans and to improve the level of digital competence of educators. Likewise, it is proposed to open different lines of research related to training needs in ICT, backed by reliable and valid tools for competence assessment

Digital Competency Frames for university teachers: evaluation through the expert competence coefficient

Las tecnologías se encuentran en el centro de una de las transformaciones más radicales que se han producido en la enseñanza universitaria, reclamando la atención del profesorado y de planes de formación del profesorado. Diferentes instituciones han propuesto una serie de marcos competenciales sobre las competencias prioritarias en las cuales deben formarse los docentes. El objetivo del trabajo es mediante juicio de expertos, elegir un marco de competencias que se convierta en el eje de una investigación más amplia: Diseño, producción y evaluación de t.MOOC para la adquisición por los docentes de “Competencias Digitales Docentes” (DIMOOC)”. Se enviaron 369 correos a expertos, se recibieron 179 contestaciones aplicando el Coeficiente de Competencia Experta que hizo que nos el total fuese 148 expertos. Tras los resultados obtenidos, se puede constatar que ha sobresalido un marco de Competencia Digital Docente (CDD), el Marco de la Unión Europea de Competencia Digital Docente (DigCompEdu)

The Digital Scholar Revisited

The book The Digital Scholar was published in 2011, and used Boyer’s framework of scholarship to examine the possible impact of digital, networked technology on scholarly practice. In 2011 the general attitude towards digital scholarship was cautious, although areas of innovative practice were emerging. Using this book as a basis, the author considers changes in digital scholarship since its publication. Five key themes are identified: mainstreaming of digital scholarship, so that it is a widely accepted and encouraged practice; the shift to open, with the emphasis on the benefits that open practice brings rather than the digital or networked aspects; policy implementation, particularly in areas of educational technology platforms, open access policies and open educational resources; network identity, emphasising the development of academic identity through social media and other tools; criticality of digital scholarship, which examines the negative issues associated with online abuse, privacy and data usage. Each of these themes is explored, and their impact in terms of Boyer’s original framing of scholarly activity considered. Boyer’s four scholarly activities of discovery, integration, application and teaching can be viewed from the perspective of these five themes. In conclusion what has been realised does not constitute a revolution in academic practice, but rather a gradual acceptance and utilisation of digital scholarship techniques, practices and values. It is simultaneously true that both radical change has taken place, and nothing has fundamentally altered. Much of the increased adoption in academia mirrors the wider penetration of social media tools amongst society in general, so academics are more likely to have an identity in such places that mixes professional and personal

Description of educator’s digital competence

Опис цифрової компетентності педагогічного працівника містить вимоги до структури та рівнів цифрової компетентності, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності педагогічними працівниками в умовах розвитку цифрового суспільства, та словник термінів, що використовуються. Опис цифрової компетентності педагогічного працівника розроблено відповідно до Концепції розвитку педагогічної освіти, Європейських рамкових документів про цифрову компетентність - DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu); Звіту, розробленого учасниками проекту Erasmus+ Modernization of Pedagogical Higher Education by Innovative Teaching Instruments (MoPED).Description of educator’s digital competence contains standards of structure and digital competence levels required for successful professional engagement of educators under the conditions of digital society development as well as dictionary of used terms. Description of educator’s digital competence is developed according to Concept of pedagogical education development, European framework documents on digital competence - DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu); Report made by participants of the project Erasmus+ Modernization of Pedagogical Higher Education by Innovative Teaching Instruments (MoPED)