Медіаканали комунікації для популяризації інженерно-технічної науки

У статті розглянуто медіаканали комунікації для популяризації інженерно-технічної науки. Новизна дослідження полягає у створенні сучасної класифікації медіаканалів, а практичне значення роботи — у прикладах їх використання залежно від конкретних наук та цільової аудиторії. Результатом дослідження є визначення критеріїв вибору найбільш вигідного та ефективного медіа, в якому кількість витрачених на створення наукового меседжу коштів буде відповідати рівню інтересу аудиторії до контенту. Таким чином, приходимо до висновку, що якість дитячих науково-популярних журналів нині вища за якість та популярність науково-популярних журналів для дорослої аудиторії України. Також виявлено, що всім відомого на теренах України науково-популярного журналу в нас досі немає, і така само ситуація з — «науково-популярними» газетами, які є типовими таблоїдами за ознакою низької якості контенту. Телебачення є надто дорогим електронним каналом комунікації для його використання у популяризації науки. Радіомедіа, навпаки, — дешевшим аналогом, який потребує креативних ідей з написання сценаріїв рекламного повідомлення для кращого аудіосприйняття громадськістю. Використання кіномистецтва та серіальних проектів можливе для зацікавлення аудиторії, проте також потребує значних фінансових вкладень. Найбільш реальними, дешевими та дієвими каналами комунікації ми визначили соціальні мережі та онлайн-ресурси, які не потребують великого фінансування. Крім того, слід особливо підкреслити специфіку нинішнього використання виставково-ярмаркової діяльності для залучення українських студентів іноземними університетами, а також відзначити організацію днів відкритих дверей українськими університетами для ефективного привернення уваги абітурієнтів. Проведений нами аналіз є базовим у розробці пропозицій щодо удосконалення популяризації інженерно-технічної науки закладами освіти.The article is devoted to the wide consideration of media channels of communication for popularizing engineering and technical science. The novelty of the study is to create a modern classification of media channels. The practical significance of work is concluded to the examples of their use, depending on specific sciences and target audience. The result of the study is the orientation in the selection of the most profitable and effective media, in which the сost amount spent of fundings will correspond to the curiosity of the audience and to the direct content. Thus, we can make a conclusion that the quality of children's popular science magazines is now higher than the quality and popularity of popular science magazines for adult audience in Ukraine. It has been also detected that there is no wellknown scientific journal on the territory of Ukraine, and the same situation we observe with "popular science" newspapers, which are typical tabloids on the basis of poor quality of content. Television is considered to be too expensive as an electronic communication channel for science promotion. Radio, on the contrary, is a cheaper analogue that needs creative ideas for writing ad scripts for better perception of the public. Using cinema and the series is possible for the audience interest increasing, but it also requires significant financial investments. Social media and websites were determined as the most realistic, cheap and effective communication channels, which do not require a lot of sponsorship.In addition, the specifics of current exhibition and fair activities using to attract Ukrainian students to foreign universities should be emphasized, as well as the organization of Open Days by Ukrainian universities for effective entrants attraction. Our analysis appears to be basic in the proposals development to improve the promotion of engineering science education institutions

Географическое пространство и кинообразы белой Арктики на белом экране (часть II)

The second part of the article is devoted to the consideration of two genres of Arctic fi lms — animal (faunal) and adventure. The basis for their implementation on the screen was Russian America, Alaska — the cinematic state of Hollywood, Chukotka and the Far North of Russia. The Arctic with its boundless snow-ice expanses and mythological obscurity forced its conquerors to seek and rely on a faithful friend — a dog — Siberian husky, husky, Alaskan malamute. As the polar explorer Robert Peary wrote, «life here is dog’s, but the work is worthy of a real person». Almost all the scripts of animal science fi lms are, borrowed from the literary works of the classics of the North — Jack London and James Curwood. Dogs and animals of the North have become full-fl edged actors of these fi lms. One of the pillars of the Arctic fi lms is adventures, including man’s struggle with the harsh nature of the Arctic, the formation of a new life for the indigenous peoples of the North, the search for missing expeditions and individuals — hunters, pilots, extreme athletes.Вторая часть статьи посвящена рассмотрению двух жанров арктических фильмов зверологических (фаунистических) и приключенческих. Базой для их воплощения на экране стала Русская Америка, Аляска — кинематографический штат Голливуда, Чукотка и Крайний Север России. Арктика с ее бескрайними снежно-ледовыми просторами и мифологической неизвестностью заставила ее покорителей искать и опираться на верного друга — собаку — сибирскую лайку, хаски, аляскинского маламута. Как писал полярник Роберт Пири «жизнь здесь собачья, но работа достойна настоящего человека». Практически все сценарии зверологических фильмов заимствованы из литературных произведений классиков Севера — Джека Лондона и Джеймса Кервуда. Собаки и звери Севера стали полноценными актерами этих фильмов. Один из стержней арктических фильмов приключения, включающие борьбу человека с суровой природой Арктики, становления новой жизни для коренных народов Севера, поиски пропавших экспедиций и отдельных личностей — охотников, пилотов, экстремалов

Mavka’s image in the musical interpretation of the drama-fiery „Song of the woods” by Lesia Ukrainka: looking through the prism of the primary natural religiosity

У статті розглядається образ Мавки як взірець художнього втілення ідей всепроникаючої свідомості, енергоінформаційного обміну, притаман-них для первинної природної релігійності та сучасних поглядів на вібрацій-ну інформаційну природу Всесвіту. Еніофеномен Мавки окреслюється у контексті світової та української культури. На цій основі аналізується музична інтерпретація драми-феєрії у балеті М. Скорульського, опері В. Кирейка, музиці І. Шамо та Є. Станковича до кінофільмів. Mavka’s image as an artistic expression model of ideas pervading consciousness, the energy-exchange inherent are considered in this article. It is primary to the nature religion and modern views on the nature of the universe vibrating information. Mavka’s eniofenomen is determined in the context of world and Ukrainian culture. The musical interpretation of the drama-fiery extravaganza in ballet by M. Skorulsky, opera by V. Kyreyko, films music by I. Shamo and Y. Stankovych are analysed in this basis

Экогерменевтика как междисциплинарный феномен

В статье проводится мысль о междисциплинарном характере экогерменевтики и ее роли в формировании современного экологического сознани

„…читая в ногу души прекрасные порывы”: смех аутсайдера и русский ХХ век в Неизвестных письмах Олега Юрьева

The paper deals with the specifics of outsiders’ laughter in the book Unknown letters (Неизвестные письма/Unbekannte Briefe, Russian 2014, German 2017) by a Russian-German writer Oleg Yuryev. In particular, it analyzes how Russian cultural and historical traumas of the 20th century were reinterpreted in the book from the perspective of an ironical outsider. In doing so, it focuses on a fictional letter by the writer Leonid Dobychin, which is contextualized with fictional letters of Jakob Michael Reinhold Lenz and Ivan Pryzhov, representing previous historical and cultural periods. Yuryev’s ironic reflections on the Russian historical reality and literary scene of the 20th century manifest themselves at different levels, from the positioning of outsiders’ laughter in relation to the official and marginal hierarchies of the literary canon to the postmodernist play with the traditions of literary classics. In addition, the paper addresses the inter- and/or transcultural aspect of outsiders’ laughter in Yuryev’s book.The paper deals with the specifics of outsiders’ laughter in the book Unknown letters (Неизвестные письма/Unbekannte Briefe, Russian 2014, German 2017) by a Russian-German writer Oleg Yuryev. In particular, it analyzes how Russian cultural and historical traumas of the 20th century were reinterpreted in the book from the perspective of an ironical outsider. In doing so, it focuses on a fictional letter by the writer Leonid Dobychin, which is contextualized with fictional letters of Jakob Michael Reinhold Lenz and Ivan Pryzhov, representing previous historical and cultural periods. Yuryev’s ironic reflections on the Russian historical reality and literary scene of the 20th century manifest themselves at different levels, from the positioning of outsiders’ laughter in relation to the official and marginal hierarchies of the literary canon to the postmodernist play with the traditions of literary classics. In addition, the paper addresses the inter- and/or transcultural aspect of outsiders’ laughter in Yuryev’s book

Documentary comics у сучасному науковому дискурсі та українському комікс-просторі

The characteristics of documentary comics in modern multidisciplinary scientific space is presented, the methods of nonlinear historiography (narrative, oral history, commemoration) and post-documentalism are presented. The scientific discourse focuses on the types of interpretation of reality in comics, the hybridity of genre and style features, the types and forms of empathic involvement of the reader, the compositional specifics of graphic journalism. Scientists’ particular attention is focused on the forms of representation of the “lost history and the history of the lost” (N. Chute), on the means of expanding the space of human memory and historical narrative. The modern direction of scientific research, where documentary comics act as a kind of memory archiver in the form of a visual narrative (N. Mickwitz), as an effective means of understanding and experiencing the historical trauma, brings comics’ studies into the space of global commemorative and historical perspective research. In its own working definition of the genre, narrative, temporal deferment, and veracity of subjective evaluation are actualized. Using the formation example of the Ukrainian comic-space, the principles of accelerated and almost simultaneous deployment of the heroic and documentary narratives are characterized, the features of documentalism in the comic “Will”, the graphic novel “Hole” by S. Zakharov are analyzed. Documentary storytelling in the format of comic journalism is investigated on the basis of the collection “Shadows of forgotten ancestors. Graphic stories”, multiplatform (dos-a-dos format book, comic book, audio performance on YuoTube) hybrid presentation of thematic narrative is illustrated within the “Underground Sky” publication.Представлена характеристика documentary comics в современном мультидисциплинарном научном пространстве, охарактеризованы методики нелинейной историографии (нарративная, устная история, коммеморация) и постдокументализма. Научный дискурс сосредоточен на видах интерпретации реальности в комиксах, гибридности жанровых и стилевых особенностей, видах и формах эмпатической вовлеченности читателя, композиционной специфике графической публицистики. Особое внимание ученых акцентировано на формах представленности «потерянной истории и истории потерянных» (Н. Chute), средствах расширения пространства человеческой памяти и исторического нарратива. Современное направление научных исследований, где documentary comics выступает своеобразным архиватором памяти в форме визуального нарратива (N. Mickwitz), действенным средством осмысления и переживания исторической травмы, выводит comic studies в пространство глобальных коммеморативных и исторических перспективных исследований.В собственном рабочем определении жанра актуализированы нарративность, временная отсроченность, правдивость субъективной оценки. На примере становления украинского комикс-пространства охарактеризованы принципы ускоренного и почти одновременного развертывания героического и документального нарративов, проанализированы особенности документализма в комиксах «Воля», графическом романе С. Захарова «Дыра». Документальный сторителлинг в формате комикс-журналистики исследован на основе сборника «Тени забытых предков. Графические истории», мультиплатформенная (книга в формате dos-a-dos, комикс, аудиоспектакль на YuoTube) гибридная презентация тематического нарратива проиллюстрирована изданием «Подземное поднебесье».Представлено розуміння documentary comics у сучасному мультидисциплінарному науковому просторі, схарактеризовані методики нелінійної історіографії (наративна, усна історія, комеморація) та постдокументалізму. Наукові рефлексії щодо обраного об’єкта дослідження зосереджені на видах інтерпретації реальності у коміксах, гібридності жанрових та стильових ознак, особливостях емпатичної залученості читача, композиційній специфіці графічної публіцистики. Особливу увагу науковців закцентовано на формах представленості «втраченої історії та історії втрачених» (Н. Chute), засобах розімкнення простору людської пам’яті та історичного наративу. Сучасний напрямок наукових розвідок, де documentary comics виступає своєрідним архіватором пам’яті у формі візуального наративу (N. Mickwitz), дієвим засобом осмислення та переживання історичної травми, виводить comic studies у простір глобальних комеморативних та історичних перспективних узагальнень.У власному робочому визначенні жанру актуалізовано наративність, часову відтермінованість, правдивість суб’єктивної оцінки. На прикладі становлення українського комікс-простору схарактеризовано принципи прискореного та майже одночасного розгортання героїчного та документального наративів, проаналізовано особливості документалізму у коміксах «Воля», графічному романі С. Захарова «Діра». Документальний сторітелінг у форматі комікс-журналістики досліджено на основі збірки «Тіні забутих предків. Графічні історії», мультиплатформенну (книгу у форматі dos-a-dos, комікс, аудіоспектакль на YouTube) гібридну презентацію тематичного наративу проілюстровано виданням «Подземное поднебесье»