Находки редких и охраняемых сосудистых растений в бассейне реки Суды (Вологодская область)

Обобщены оригинальные данные о редких и охраняемых видах сосудистых растений, произрастающих в бассейне реки Суды (включая реки Андога, Колпь, Шогда и их притоки). За период 2004-2023 гг. было отмечено 74 вида (из 243 локалитетов), включенных в Красную книгу Вологодской области, и 59 видов (из 284 локалитетов) из перечня научного мониторинг

ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУР ПОВСЯКДЕННОСТІ В КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИКАХ МЕТАМОДЕРНУ

Purpose of the article is to study the theatricalization of the daily life structures that affect the transformation of Meta-Modern cultural practices. Also, it is important to note about the analysis of the scientific approaches of both Ukrainian and foreign researchers concerning the problematic outlined; the revealing of the world outlook basis of the theatricalization in everyday life; the defining of the theatricalization of daily life as one of the essential features of Meta-Modern, which significantly influenced the transformation of the axiosphere of modern European culture. The methodology of the work is based on the dialectical relationship of such research methods as culture-anthropological, which enables to analyze the theatricalization of the structures in everyday life as a condition for the formation of new cultural practices, and communicative, used for a thorough analysis of socio-cultural communication that influences the creation of contemporary Meta-Modern cultural practices. The empirical basis for the study, along with other examples of art, is image jewelry pieces made by one of the authors of this article, Lada Prokopovych. The mentioned idea enables to represent the author's ideas. The scientific novelty of the work is that theatricalization of everyday life is defined as a characteristic of the Meta-Modern, which influences the transformational processes taking place in the values of European culture. Conclusions. The article reveals meta-modern changes in the worldview paradigm, which gradually change the axiosphere of European culture.Целью публикации является исследование театрализации структур повседневности, влияющих на трансформацию культурных практик Метамодерна. Не менее важен и анализ научных подходов как украинских, так и зарубежных исследователей, касающейся очерченной проблематики; выявление мировоззренческого основания театрализации повседневности; определение театрализации повседневности как одной из характерных черт Метамодерна, что существенно повлияло на трансформацию аксиосферы современной европейской культуры. Методология работы базируется на диалектической взаимосвязи таких методов исследования как культур-антропологический, что даёт возможность проанализировать театрализацию структур повседневного бытия как условие формирования новых культурных практик, и коммуникативный, использующийся для обстоятельного анализа социокультурной коммуникации, влияющей на формирование современных метамодерных культурных практик. Эмпирической основой  исследования, наряду с другими образцами  искусства, стали имиджевые украшения, изготовленные одним из авторов данной статьи, Ладой Прокопович, что позволило наглядно представить идеи авторов. Научная новизна работы состоит в том, что театрализация повседневности определена как характерная черта Метамодерна, которая влияет на трансформационные процессы, происходящие в ценностных ориентациях европейской культуры. Выводы. В статье выявлены метамодернистские изменения мировоззренческой парадигмы, которые постепенно изменяют аксиосферу европейской культуры.Мета публікації – дослідити театралізацію структур повсякденності, що впливає на трансформацію культурних практик Метамодерну. Не менш важливим є аналіз наукових підходів як українських, так й зарубіжних дослідників щодо окресленої проблеми; виявлення світоглядного підґрунтя театралізації повсякденності; визначення театралізації повсякденності як однієї з характерних рис Метамодерну, що суттєво вплинула на трансформацію аксіосфери сучасної європейської культури. Методологія роботи ґрунтується на діалектичному взаємозв’язку таких методів дослідження як культур-антропологічний, що дає змогу проаналізувати театралізацію повсякденного буття як умову формування нових культурних практик, та комунікативний, який використовувався задля ґрунтовного аналізу соціокультурної комунікації, що сприяє формуванню сучасних метамодерних  культурних практик. Емпіричною базою цього дослідження поряд з іншими мистецькими зразками стали іміджеві прикраси, виготовлені одним з авторів цієї статті, Ладою Прокопович, що надали можливість наочно репрезентувати ідеї авторів. Наукова новизна роботи полягає у визначенні театралізації повсякденності як  характерної риси Метамодерну, яка впливає на трансформаційні процеси у ціннісних орієнтаціях європейської культури. Висновки. У статті визначено метамодерні зміни світоглядної парадигми, що поступово змінюють аксіосферу  сучасної європейськоі культури

Геоинформационный анализ почвенно-геоморфологических связей в целях рациональной организации агроландшафтов на бассейновых принципах

Используя методы математической статистики, в пределах бассейновых территориальных структур установлены связи между факторами водно-эрозионного процесса и почвенным покрово

Визуализация культурной идентичности посредством костюмных украшений как форма театрализации повседневности

Visualization of cultural identity through costume and costume jewelry is directly connected with the desire of man to the theatricality of everyday life. Jewelry, participating in the creation of the image, allow the person to demonstrate their cultural identity; or, on the contrary, to change the image, depending on the circumstances, playning different riles in the “theater” of lifeВизуализация культурной идентичности через костюм и костюмные украшения напрямую связана с извечным стремлением человека к театрализации повседневности. Украшения, участвуя в создании образа, позволяют человеку продемонстрировать свою самобытность, свою культурную идентичность; или же, наоборот, менять имиджи в зависимости от обстоятельств, играя разные роли в «театре» жизн

Особенности числа имени существительного в русском и литовском языках

Daiktavardžių skaičiaus gramatinė reikšmė rusų ir lietuvių kalbose vienoda. Vienaskaita reiškia vieną daiktą, o daugiskaita – neribotą skaičių, pradedant dviem.Vienaskaitiniai ir daugiskaitiniai daiktavardžiai minėtose kalbose apima tas pačias semantines žodžių grupes: kuopinius, abstrakčius, tikrinius ir daiktavardžius, reiškiančius medžiagą. Nors rusų ir lietuvių kalbų daiktavardžių skaičiui būdingi tie patys dėsningumai, tačiau atskirose semantinėse grupėse vienaskaitinių ir daugiskaitinių daiktavardžių paplitimas ir skaičiaus vartojimas labai skiriasi.Daiktavardžiai, reiškią medžiagą, rusų ir lietuvių kalbose būna vienaskaitiniai arba daugiskaitiniai. Rusų kalboje čia labiau paplitę vienaskaitiniai daiktavardžiai, o lietuvių - daugiskaitiniai, pvz.: газ – dujos, мука – miltai, краска – dažai, избест – kalkės. Vietovardžiuose lietuvių kalboje, palyginti su rusų k., plačiau vartojama daugiskaita.Javų, uogų ir daržovių pavadinimų skaičius šiose kalbose turi skirtingą reikšmę. Rusų kalboje paprastai čia vartojama tik vienaskaita, kuri reiškia javų, uogų ar daržovių rūšį arba masę. Lietuvių kalboje čia vartojama vienaskaita (daikto vienetui reikšti) ir daugiskaita (reikšti daikto rūšies pavadinimui arba masei), pvz., rauginti kopūstai – квашеная копуста; sėti žirnius – сеят горох; žirnis (vienas augalas arba grūdas) - горошина (čia vienetui reikšti pavartota speciali priesaga -ина).Skaičiaus kategorijos ir žodžio reikšmės santykių dėsningumai rusų ir lietuvių kalbose yra tie patys, bet žodžių atžvilgiu sutapimo nėra, pvz.: iš vienos pusės: долг – pareiga, долги – skolos; iš kitos pusės: pareiga – долг, pareigos – обязооностиб, должность