Смертность городского населения Беларуси в XVII – XVIII вв. (по материалам погребений в Полоцке и Горах Великих)

У артыкуле прадстаўлены вынікі палеадэмаграфічнага даследавання матэрыялаў пахаванняў ХVII – ХVIII стст. з Полацка і невялікага прыватнаўласніцкага горада Горы Вялікія (зараз в. Горы Горацкага р-на Магілёўскай вобласці). Даныя аб смяротнасці, атрыманыя ў выніку палеадэмаграфічнага аналіза, супастаўляюцца са статыстычнымі данымі аб смяротнасці ў Магілёўскай губерні ў перыяд з 1871 па 1881 г. Высокая смяротнасць насельніцтва Полацка і Гор Вялікіх у ХVII – ХVIII стст. была абумоўлена складанай гістарычнай абстаноўкай: частымі войнамі, голадам, масавымі эпідэміямі. Агульнае павелічэнне сярэдняй працягласці жыцця гараджан да канца ХІХ ст. адбылося пераважна за кошт дарослай часткі насельніцтва, у той час як узровень дзіцячай смяротнасці па-ранейшаму заставаўся высокім. Павышаная смяротнасць маладых жанчын указвала на высокі ўзровень стрэса, звязаны з высокай рэпрадуктыўнай нагрузкай у неспрыяльных умовах жыцця.В статье представлены результаты палеодемографического исследования материалов погребений ХVII – ХVIII вв. из Полоцка и небольшого частновладельческого города Горы Великие (сейчас д. Горы Горецкого р-на Могилевской области). Данные о смертности, полученные в результате палеодемографического анализа, сопоставляются со статистическими данными о смертности в Могилевской губернии в период с 1871 по 1881 г. Высокая смертность населения Полоцка и Гор Великих ХVII – ХVIII вв. была обусловлена сложной исторической обстановкой, а именно: частыми войнами, голодом, массовыми эпидемиями. Общее увеличение средней продолжительности жизни горожан к концу XIX в. произошло преимущественно за счет взрослой части населения, в то время как уровень детской смертности по-прежнему оставался высоким. Повышенная смертность молодых женщин указывала на высокий уровень стресса, связанный с высокой репродуктивной нагрузкой в неблагоприятных условиях жизни

ФРОНТИРНИЙ ВИМІР МЕЖИРІЧЧЯ ДОНУ Й КУБАНІ У ВІЗІЇ ДМИТРА СЕНЯ

Рецензія на монографію: Сень Д. В. Казачество Дона и Северо- Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина ХVII – начало ХVIII в.). – Ростов- на-Дону: Изд.-во Южного федерального университета, 2009. – 280 с

Межславянские лексические заимствования в дипломатической корреспонденции Московского государства

The article examines the origin of the following words found in the diplomatic correspondence of Muscovite Russia of the 17th century: взглядъ ‘point of view; standpoint; opinion; appraisal’ (мѣ ти взглядъ ‘consider, take into consideration’), выполняти ‘implement, fulfil, carry out‘, высвобожати ‘free, liberate’, дал(ь)ший ‘further, subsequent’, доведенье ‘argument; proving, proof, substantiation’, догажати, догодити ‘please; oblige; play up to’, додавати ‘add to, give’, доложити ‘add to; supplement with’, and допомогати ‘help, assist, aid’. The paper retraces their further fate in Russian and other East Slavonic languages as well as in the Polish language. The author aims at proving that these intra-Slavonic derivates are inter-Slavonic lexical loanwords (Polonisms) in the Russian language. It is also stated that the word высвобожати probably is a loanword from the written language of the Grand Duchy of Lithuania in the Russian written language of the 17th century

Дополнения к списку полонизмов в русском приказном языке ХVII века

The article examines the history of the four words found in the Muscovite diplomatic correspondence: mevati ‘to have’, menovati ‘to call, to name’, metsja ‘to feel yourself; to live’, meškaniec ‘inhabitant’. The author aims at proving that these words are lexical borrowings from Polish language. The study is based on a careful comparison of data of various types of dictionaries of the Russian, Belarusian, Ukrainian and Polish languages, which made it possible to prove the insincerity of these tokens in the Russian language and to establish the source of borrowing, as well as to identify the intermediary role written language of the Grand Duchy of Lithuania in Polish-Russian language contacts. The materials in this publication can be used to supplement and clarify the information of the etymological and historical dictionaries of the Slavic languages.В статье на материале дипломатической корреспонденции Московского государства первой половины ХVII в. рассматривается история четырех лексем: мевати ‘иметь’, меновати ‘называть, именовать’, мѣтися ‘чувствовать себя; поживать’, мешканецъ ‘житель, обитатель’. Цель автора — доказать, что эти слова являются лексическими заимствованиями из польского языка. Исследование основано на тщательном сопоставлении данных разного типа словарей русского, белорусского, украинского и польского языков, что позволило доказать неисконность данных лексем в русском языке и установить источник заимствования, а также выявить посредническую роль письменности Великого княжества Литовского в польско-русских языковых контактах. Материалы данной публикации могут быть использованы для дополнения и уточнения информации этимологических и исторических словарей славянских языков. XVII amžiaus kanceliarinės (prikazų) rusų kalbos polonizmų sąrašo papildymaiSantrauka. Straipsnyje, remiantis Maskvos Rusijos diplomatine korespondencija (ХVII a. pradžios), nagrinėjama keturių žodžių: mevati ‘turėti’, menovati ‘vadinti, pavadinti’, metsja ‘jaustis’, meškaniec ‘gyventojas’ istorija. Autorė siekia įrodyti, kad šie žodžiai yra leksiniai skoliniai iš lenkų kalbos. Tyrimas pagrįstas kruopščiu įvairių tipų rusų, baltarusių, ukrainiečių ir lenkų kalbų žodynų duomenų palyginimu. Atliktas etimologinis-istorinis tyrimas leido įrodyti leksemų atsiradimą rusų kalboje skolinimo būdu (iš lenkų kalbos) ir nustatyti skolinimosi šaltinį. Straipsnyje taip pat pavaizduotas LDK raštijos – tarpininkės vaidmuo lenkų ir rusų kalbų kontaktuose. Straipsnio medžiaga gali būti panaudota slavų kalbų etimologinių ir istorinių žodynų informacijai papildyti ir patikslinti.Reikšminiai žodžiai: leksinis skolinys, polonizmas, kanceliarinė (prikazų) kalba, diplomatinė korespondencija (dokumentai), LDK raštij

ВІЙСЬКОВА СИСТЕМА НОГАЙСЬКОЇ ОРДИ ТА ЇЇ РЕСТИТУТИ У ПРИЧОРНОМОРСЬКИХ НОГАЙЦІВ

Подається розгляд традиційного стану військово-політичної організації Ногайської Орди та її фрагментарне збереження у причорноморських ногайців упродовж ХVII – ХVIII стThe article reviewed the traditional state of military-political organization of Noghayan Horde and its fragmentary safety by North Black Sea region Noghayans in XVII – XVIII cent

Поклон и этимонимы этого слова в речеэтикетной системе восточных славян

В статье рассматривается специфика поклона как этикетного жеста, семантическое своеобразие лексемы поклон и особенности речеэтикетной формулы дать поклон.У статті розглядається специфіка поклону як этикетного жесту, семантична своєрідність лексеми поклін і особливості речеэтикетной формули дати поклін.In the article the specificity of etiquette gesture, semantic originality of the lexeme "bow" (поклон) and the features of speech etiquette formula "дать поклон" are consideres

Книгознавство

Мета програми – всебічне дослідження книги як соціального феномена, як невід’ємної складової національної культури дозволяє простежити особливості національно-культурного становлення України, розвитку сучасного українського суспільства з урахуванням ідеологічних, соціально-політичних, культурних і технологічних змін, що відбуваються в країні. Практико-орієнтована підготовка майбутніх фахівців закладена в основу дисципліни «Книгознавство». Практичні заняття проходитимуть на базі університетської бібліотеки

Лінгвономен українська мова як етнонаціональна ідентифікація українців (на матеріалі текстів ХIV–ХХ ст.)

У статті простежено історію лінгвономена українська мова впродовж ХIV–ХХ ст. у контексті етнонаціональної ідентифікації українців. Основна джерельна база дослідження – картотеки Історичного словника української мови ХIV – першої половини ХVII століття та Історичного словника Є. Тимченка. Предмет дослідження – функціонування основних термінів мова та язик і їхніх етноатрибутивних окреслень – символів етнонаціональної та спільнослов’янської свідомості: словенська, руська, рóсійська, проста руська, малорόсійська, малороська. Основна увага зосереджена на терміні руска мова (язик), що єдиний, усупереч складним колонізаційним історичним обставинам, зберігав свою тяглість, даючи безсумнівну самоідентифікацію українцям, а відтак під впливом суспільних обставин трансформувався в сучасний термін українська мова. Аналіз матеріалу засвідчив: лінгвономен – це історичний фокус усвідомлення етносом своєї внутрішньої мовно-етнічної єдності і зовнішньої мовно-етнічної відмінності

Книгознавство

Робоча програма з «Книгознавства» для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», з галузі знань 02 «Культура і мистецтво

Значимость фактора межславянских языковых контактов в формировании русского литературного языка нового типа

This article presents facts verifying the presence of nearly 1,000 lexical and over 300 semantic Polonisms found in the Russian chancery language (diplomatic correspondence) of the Muscovite state of the end of 16th and the first half of the 17th cen­turies, and draws conclusions about the role of the Polish influence on the Russian written language at that time and thereafter. According to our data, the Polish influence on the Russian written language in the first half of the 17th century extended both in terms of quantity and quality as well, which led to the close interaction of the lexical and semantic systems of the contiguous languages on a deeper level. This, in our opinion, allows us to discuss the fact that the production of the Posolsky Prikaz (ambassadorial office) in the second half of the 16th–17th centuries acted not only as one of the main channels of the Polonisation of Russian lexis, but—due to the rather large amount of semantic borrowings, as well as the increasing number of intraslavonic derivates among lexical borrowings in the 17th century— encouraged the extension of the influence of Polish culture in a broader aspect as well. This was reflected in the strategy of the formation of Muscovite Russian language policy, when the southwestern Russian language, which in its turn represented the borrowing of the Polish language situation, was being transformed onto the Great Russian soil. It should be pointed out that the prostaja mova, which—due to the absence of its equivalent in Great Russian conditions—played a great role and acted as an active mediator in Polish–Russian language contacts, influenced the chancery language of the Muscovite state, espe­cially diplomatic correspondence.В статье приводятся итоговые данные верификации почти 1000 лексических и свыше 300 семантических полонизмов, обнаруженных в дипломатической корреспонденции Московского государства конца ХVI – первой половины ХVII в., и формулируются выводы о роли польского влияния на русский письменный язык в этот и последующий периоды.Согласно полученным результатам, польское воздействие на русский письменный язык в конце ХVI – первой половине ХVII в. возрастает не только в количественном отношении, но становится иным и в качественном плане, что приводит к тесному взаимодействию лексико-семантических систем контактирующих языков на более глубинном уровне. Это, на наш взгляд, позволяет говорить о том, что продукция Посольского приказа во второй половине ХVI–ХVII вв. выступала не только как один из основных каналов полонизации словарного состава русского языка, но в силу довольно большого количества семантических заимствований, а также увеличения числа внутриславянских дериватов среди лексических заимствований в ХVII в. она способствовала распространению польского культурного влияния в более широком аспекте. Это, в частности, нашло отражение в стратегии формирования языковой политики Московской Руси, когда на великорусскую почву переносится югозападнорусская языковая ситуация, которая, в свою очередь, представляла заимствование польской языковой ситуации. В этом процессе весьма значима была роль «простой мовы», которая ввиду отсутствия парного ей эквивалента в великорусских условиях, оказывала непосредственное воздействие на приказный язык Московского государства, в особенности на дипломатическую корреспонденцию, выступая в роли очень активного посредника в польско-русских языковых контактах