Становлення та удосконалення кримінальної відповідальності за шпигунство в законодавстві України XVI – XVIII століття

Розглядається удосконалення кримінальної відповідальності за шпигунство в законодавстві, чинному на території України в XVI — XVIII столітті.Development of criminal responsibility for espionage in XVI – XVIII centuries in Ukraine's territory is concerned

Ружейные кремневые микролиты-вкладыши в археологических комплексах XVI—XVIII вв. в среднем течении Северского Донца

Колесник О. В., Голубєва І. В. Рушничні кременеві мікроліти-вкладиші в археологічних комплексах XVI—XVIII ст. в середній течії Сіверського Дінця Територія середньої течії Сіверського Дінця почала систематично залюднюватися слов’янським населенням з рубежу XVI—XVII ст. Основна частина населення розміщувалась у військових укріпленнях. Розвиток краю в умовах постійної загрози татарських нападів обумовив велику кількість військового населення, яке мало потребу у вогнепальній зброї та спеціальних кременевих запасах. У культурних шарах ряду пам’яток XVI—XVIII ст. (фортець Харків, Чугуїв, Цареборисів, Тор, Верхньосалтівському селищі, селищах Мохнач-П, Видилиха, Козача Пристань, Волкове), знайдено багато рушничних кременевих мікролітів. Частина цих мікролітів постачалась з Москви, частина, очевидно, виготовлена в місцевих майстернях. У статті обговорюються проблеми виробництва, постачання та типології рушничних кременів з донецьких археологічних комплексів XVI—XVIII ст. A. Kolesnik, I. Golubeva. Gunflint Microlithos in the Archeological complexes of the XVI—XVIII centuries in the Middle Valley of severskiy Donets River Slav population started to systematically settle on the territory of Severskiy Donets middle valley from XVI—XVII centuries. The main part of the population lived in military encampments. The development of the region under permanent threat of the Tatar invasion presupposed that population was highly militarized and needed firearms and special flint stocks. Numerous gunflint microlithos were found in the cultural strata of the XVI—XVIII centuries monuments (fortresses Kharkov, Chuguev, Tsareborisov, Tor, Verkhniy Saltov settlement, settlements Mokhnach–Pp, Vydylykha, Kazachya Ppristan, Volkovoe). These microlithos were partially delivered from Moscow and partially were obviously produced in the local workshops. The problems of production, delivery and typology of gunflints from the XVI—XVIII centuries Donets archeological complexes are discussed in this article

Some fonetiko-orthographic features of simple language (on material of manuscripts of religious and business monuments of literature of the XVI – XVIII item).

Висвітлено комбінаторні та позиційні зміни звуків у потоці мовлення, що відбиті у пам’ятках релігійного і ділового письма староукраїнської «простої мови» другої половини XVI – XVIII ст. у процесі формування національної літературної мови.Анализируются комбинаторные и позиционные изменения звуков, представленные деловыми и религиозными документами староукраинского «простого языка» второй половины XVI – XVIII ст. в процессе становления национального литературного языка.The combinatorics and position changes of sounds, presented the business and religious documents of old Ukrainian «simple language» of the second half of the XVI – XVIII item in the making of national literary language are analysed

Особливості функціонування вокалічних альтернацій у системі староукраїнської мови другої половини XVI – XVIIIст.

Cхарактеризувано вокалічні альтернації у староукраїнській мові др. пол. XVI – XVIII ст. Встановлено історичні причини та умови виникнення чергувань, досліджено їх регулярність і функціональне навантаження, виявлено специфіку у процесах словозміни та словотвору.Проанализированы вокалические альтернации в староукраинском языке вт. пол. XVI – XVIII вв. Установлены причины и условия возникновения чередований, особенности функционирования, выявлена специфика в процессах словоизменения и словообразования.The vowel alternation in the Old Ukrainian language in the second half of the XVI – XVIII century is characterized. It is established the historical reasons and conditions of alternation, their functional significance and regularity is investigated, the specificity of processes in word-formation and accidence is detected

Становлення національного музичного простору у козацьку добу

Стаття присвячена проблемам становлення національного музичного простору в українському соціумі кінця XVI – XVIII ст. Ключові слова: гетьмансько-старшинське середовище, Запорізька Січ, козацька барокова музична культура, осередки національної культури, партесний спів.Статья посвящена проблемам становления национального музыкального пространства в украинском социуме конца XVI – XVIII ст. Ключевые слова: военные музыканты, гетманско-старшинская среда, Запорожская Сечь, казацкая барокковая музыкальная культура, партесное песнопение.In this article the problems of becoming of national musical area in the Ukrainian society of the end XVI – by XVIII item are examined. Key words: cosak’s baroque music-cultural life, hetman’s entourage, military musicians, national culture centers, partes singing, Zaporozka Sich

Дискусійні питання історії України нового та новітнього часу

Предметом вивчення навчальної дисципліни є дискусійні моменти української історії XVI–XVIII ст. в контексті модернізації та трансформації суспільно-історичних процесів у Центрально-Східній Європі ранньомодерної доби. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Дискусійні моменти історії України XVI – першої половини XVII ст. 2. Дискусії стосовно української історії другої половини XVIІ – XVIII ст

Становлення фонетичних та орфографічних норм староукраїнської мови другої половини XVI – XVIII ст. (на матеріалі житійно-повістевих творів)

Висвітлено найважливіші явища історичного розвитку фонетичних та орфографічних норм у їх взаємозв’язку в житійно-повістевих пам’ятках староукраїнської доби. Підкреслено, що живомовна система вокалізму в цей період активніше закріплювалась, ніж система консонантизму. Становлення українського правописного узусу відбувалось у писарській практиці XVI – XVIII ст.The major phenomena of historic evolution of the ortographic norms of scared life stories of 16th – 18th cent. Are analysed. Is underline that the vovelism of the alive national speech in this period was more already actively fixed in the literary use that consonantism. The writer’s practice in particular in XVI-th – XVIII-th centuries became the foundation of future Ukrainian orthography.Рассмотрена история развития фонетических и орфографических норм в их взаимосвязи во второй половине XVI – XVIII ст. на материале житийно-повествовательной литературы. Проанализированы явления вокализма и консонантизма живой народной речи. Определены важнейшие черты, по которым установливается степень нормативности системы правописания указанного периода и ее способность отображать живую украинскую речь. Проанализированный материал отчетливо свидетельствует, что система вокализма живой речи активнее проникала в язык староукраинской литературы, чем система консонантизма. Именно в писарской практике XVI – XVIII cт. закладывались основы фонетического принципа будущего украинского правописания

Морфонологічні особливості словотворчих моделей іменника староукраїнської мови другої половини XVI – ХVIII ст.

У статті зазначено важливість урахування морфонологічних характеристик при творенні іменників староукраїнської мови другої половини XVI – XVIII ст. Виявлено ступінь поширеності та особливості функціонування вокалічних та консонантних альтернацій у системі іменникового словотвору.В статье указана необходимость использования морфонологических характеристик в процессах словообразования имен существительных староукраинского языка XVI – XVIII ст. Выявлена степень распространенности и особенности функционирования вокаличних и консонантных альтернаций в системе именного словообразования

Лингвополитические измерения понятия «язык» в староукраинский период

У статті розглядається суспільний статус староукраїнської мови, а саме йдеться про усвідомлення українцями своєї мови як національної, літературної, офіційної, мови всезагального спілкування. Окрему увагу приділено мовній ситуації та мовній політиці другої половини XVI – XVIII століття.The public status of Old Ukrainian language, namely the awareness of the Ukrainian language as national, literary, official, language which is used in all scopes of communication are analysed in the article. The particular attention is given to the linguistic situation and linguistic policy in the second half of XVI – XVIII centuries.В статье идет речь об общественном статусе староукраинского языка, а именно об осознании украинцами своего языка как национального, литературного, официального, языка, который используется во всех сферах общения. Отдельное внимание уделено языковой ситуации и языковой политике второй половины XVI – XVIII века

Лингвополитические измерения понятия «язык» в староукраинский период

У статті розглядається суспільний статус староукраїнської мови, а саме йдеться про усвідомлення українцями своєї мови як національної, літературної, офіційної, мови всезагального спілкування. Окрему увагу приділено мовній ситуації та мовній політиці другої половини XVI – XVIII століття.The public status of Old Ukrainian language, namely the awareness of the Ukrainian language as national, literary, official, language which is used in all scopes of communication are analysed in the article. The particular attention is given to the linguistic situation and linguistic policy in the second half of XVI – XVIII centuries.В статье идет речь об общественном статусе староукраинского языка, а именно об осознании украинцами своего языка как национального, литературного, официального, языка, который используется во всех сферах общения. Отдельное внимание уделено языковой ситуации и языковой политике второй половины XVI – XVIII века