Спосіб азимутально-інваріантного визначення давності настання смерті за поляризаційним картографуванням лазерно-індукованої флуоресценції полікристалічних плівок ліквору

Спосіб азимутально-інваріантного визначення давності настання смерті за поляризаційним картографуванням лазерно-індукованої флуоресценції полікристалічних плівок ліквору трупа людини включає оцінку дегенеративних змін. Для оцінки таких змін проводять опромінювання полікристалічної плівки ліквору правоциркулярно поляризованим випромінюванням з довжиною хвилі 0,441 мкм. За допомогою мікрооб'єктива проектують флуоресцентне зображення крізь смуговий інтерференційний світлофільтр та аналізатор, вісь пропускання якого для кожного зображення обертають на кути 0°, 90°, +45° i -45° відносно площини падіння, вимірюють відповідні рівні інтенсивності, за якими визначають розподіли величини азимута поляризації флуоресцентного зображення полікристалічної плівки ліквору, обчислюють статистичні моменти 3-го і 4-го порядків, які характеризують такі розподіли, виявляють часову динаміку зміни статистичних параметрів, згідно з якою судять про давність настання смерті

Влияние состава шихты на физико-химические свойства диффузионного слоя

Разработаны составы для хромоалитирования, титаноалитирования, хромосилицирования стали 45 по технологии диффузионного карбидного поверхностного легирования (ДКПЛ). Исследованы физико-химические свойства диффузионных слоев на стали 45. Проведены долгосрочные промышленные испытания (2400-2800 г.) болтов в защищенном исполнении в промышленности кальцинированной соды. Все болты после испытаний не имели питинга, скорость коррозии составляла 0,001 мм/го

Спосіб визначення давності настання смерті за допомогою фур'є аналізу поляризаційних мап азимута оптично активних сполук полікристалічних плівок ліквору трупа людини

Спосіб визначення давності настання смерті за допомогою Фур'є аналізу поляризаційних мап азимута оптично активних сполук полікристалічних плівок ліквору трупа людини шляхом оцінки дегенеративних змін біологічних рідин трупа людини. Для оцінки таких змін проводять опромінювання полікристалічної плівки ліквору право-циркулярно поляризованим випромінювання з довжиною хвилі 0,6328 мкм, за допомогою прямого і зворотного Фур'є перетворення виділяють дрібно- та великомасштабні мікроскопічні зображення полікристалічної плівки ліквору, які проектують за допомогою мікрооб'єктива крізь аналізатор, вісь пропускання якого для кожного зображення обертають на кути 0°, 90°, +45° і -45° відносно площини падіння, вимірюють відповідні рівні інтенсивності, за якими визначають розподіли величини азимута поляризації дрібно- та великомасштабного зображень полікристалічної плівки ліквору, обчислюють статистичні моменти 3-го і 4-го порядків, які характеризують такі розподіли, виявляють часову динаміку зміни статистичних параметрів, згідно з якою судять про давність настання смерті

Аллели по локусам запасных белков у образцов Triticum spelta L. и их встречаемость у родственных пшениц

Проанализировано разнообразие по восьми локусам запасных белков коллекции образцов T. spelta Национального центра генетических ресурсов растений Ук-раины, большинство из которых являются европейскими спельтами. Идентифицированы семь аллелей по локусу Gli-B1, по пять аллелей по локусам Gli-A1 и Glu-B1, три аллеля по локусу Gli-A3, по два аллеля по локусам Gli-D1, Gli-B5, Glu-A1, Glu-D1. Большинство аллелей встречаются у сортов мягкой пшеницы; выявлены лишь пять аллелей, характерных для спельт. Высокая частота встречаемости аллелей Gli-B1hs* и h, кодирующих γ-глиадин 45-го типа, среди европей-ских спельт и твердых пшениц, а также встречае-мость этих аллелей у T. dicoccum, в частности у полб Швейцарии и Германии, свидетельствуют в пользу гипотезы von Büren о том, что европейская спельта возникла от гибридизации тетраплоидной пшеницы с γ-глиадином именно 45-го типа и гексаплоидной пше-ницы. Анализ генетических расстояний на основе генотипов по восьми локусам запасных белков позволил дифференцировать образец азиатской спельты от европейских спельт.Проаналізовано різноманітність за вісьмома локусами запасних білків колекції зразків T. spelta Національного центру генетичних ресурсів рослин України, більшість з яких є європейськими спельтами. Ідентифіковано сім алелів за локусом Gli-B1, по п’ять алелів за локусами Gli-A1 та Glu-B1, три алелі за локусом Gli-A3, по два алелі за локусами Gli-D1, Gli-B5, Glu-A1, Glu-D1. Більшість алелів зустрічаються у сортів м’якої пшениці; виявлено лише п’ять алелів, характерних для спельт. Висока частота зустрічання алелів Gli-B1hs* i h, що кодують γ-гліадин 45-го типу, серед європейських спельт і твердих пшениць, а також зустрічання цих алелів у T. dicoccum, зокрема у полб Швейцарії і Німеччини, свідчить на користь гіпотези von Büren про те, що європейська спельта виникла від гібридизації тетраплоїдної пшениці з γ-гліадином саме 45-го типу та гексаплоїдної пшениці. Аналіз генетичних відстаней на основі генотипів за вісьмома локусами запасних білків дозволив диференціювати зразок азіатської спельти від євро-пейських спельт.The diversity at eight storage protein loci was analyzed in the collection of Triticum spelta accesssions from the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine (most of accessions were European spelts). Seven alleles at the Gli-B1 locus; five alleles at the Gli-A1 and Glu-B1 loci; three alleles at the Glu-B1 locus; and two alleles at the Gli-D1, Gli-B5, Glu-A1, and Glu-D1 loci were identified. Most alleles are found among common wheat cultivars; only five spelt-specific alleles were detected. The high frequency of the GliB1hs* and h alleles encoding the 45-type γ-gliadin among European spelt and durum wheat, as well as the occurrence of these alleles in T. dicoccum (particularly, in emmer accessions from Switzerland and Germany), are evidence in favor of von Büren’s hypothesis that the European spelt arose from the hybridization between tetraploid wheat with the 45-type γ-gliadin and hexaploid wheat. The analysis of genetic distances based on the genotypes at eight storage protein loci allowed differentiating the Asian spelt accession from European spelts

Методичні засади викладання української мови як другої іноземної

Уведення в навчальні плани підготовки студентів 4-го курсу медичного інституту предмета «Українська мова як мова професійного навчання» спричинило необхідність підготовки навчальних матеріалів для методичного забезпечення цього курсу. Ця робота розпочалася з визначення мети викладання української мови як другої іноземної, формулювання принципів побудови курсу, його зв’язків з іншими предметами лінгвістичного циклу, критеріїв відбору фонетичного, 45 лексичного, граматичного матеріалу, який би мотивував студентів до вивчення української мови

Формирование морфологической структуры талломов грацилярии при низкой температуре среды

Исследована динамика удельной скорости роста и морфометрических (диаметр, длина и количество ветвей всех порядков) параметров талломов Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. f. procerrima (Esp.) Ag. при их длительном культивировании в проточных условиях в зимне-весенний период с постепенно повышающейся температурой воды от 6 до 17 °С и интенсивности падающего света 90 и 160 мкЕ•м-2•с-1. Установлено, что основным фактором, определяющим рост и формирование слоевищ грацилярии, является температура среды. При ее изменении в исследуемом диапазоне и освещенности 90 мкЕ•м-2•с-1 удельная скорость роста талломов составляет 0,001-0,021 сут-1. В этих условиях на слоевищах отмечено увеличение толщины ветвей 1-2-го порядков в 1,5 раза, а их количества – в 2 и 7 раз соответственно. Показано, что наиболее интенсивно формируются ветви 3-го порядка, их количество увеличивается в 45 раз. При более высоком уровне освещенности диаметр ствола увеличивается более чем в 2 раза, а диаметр ветвей 1-3-го порядков – в 2-4 раза. Количество ветвей 1-го порядка не изменяется, а ветвей 2-3-го порядков увеличивается в 3 и 6 раз соответственно. При таком режиме культивирования возрастает эпифитирование грацилярии, что приводит к снижению её удельной скорости роста от 0,007 до 0,002 сут-1.The dynamics of specific rates of increase of Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. f. procerrima (Esp.) Ag. were studied in terms of morphometric parameters (diameter, length, and number of branches of all orders) of the thalli. The thalli of Gracilaria were exposed to long-term cultivation in the winter-spring period under flow conditions with scaled-up water temperatures from 6 to 17 °С and light intensity 90 and 160 μЕ•m-2•s-1. It was revealed that water temperature is the main factor affecting growth and formation of the thallus. At water temperature changes from 6 to 17 °С and light intensity 90 μЕ m-2•s-1 the specific rate of increase of the thalli is 0.001- 0.021 day-1. Under such conditions, branches of the 1-2 orders became thicker by 1.5 times; their number increased by two and seven times, accordingly. Branches of the third order demonstrate the most intensive increase of their number: 45 times. At higher levels of illumination the diameter of the stem increased more than twice, the diameter of the branches of the third order – by two-to-four times. Number of branches of the first order did not change; branches of the second and third orders increased in number by three and six times, accordingly. Under such a regime, the cultivating plants become strongly covered by epiphytes, resulting in a decrease with increases in specific rates from 0.007 to 0.002 day-1

Аналіз відношення студентів вищого медичного навчального закладу до самостійної роботи як виду діяльності

Метою дослідження було вивчення організації і відношення до самостійної роботи студентів медичного ВНЗ. Дослідження, в якому взяли участь студенти 6-го курсу (61 особа) і студенти-іноземці 3-го курсу (45 особа), проводилися на кафедрі гігієни і екології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» у лютому-березні 2017 року

ВЛИЯНИЕ ПОДПЕЧЕНОЧНОГО ХОЛЕСТАЗА МАТЕРИ НА РАЗВИТИЕ ПОЧЕК У ПОТОМСТВА ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ

Введение. Установлено, что холестаз матери во время беременности оказывает отрицательное воздействие на структуру почек потомства 1-го поколения. Возникнут ли изменения в органах мочевыделительной системы у потомства 2-го поколения – неизвестно. Цель исследования – установить особенности развития почек потомства 2-го поколения от крыс с холестазом, вызванным во время беременности. Материал и методы. Крысята 2-го поколения 15- 45- и 90-суточного возраста, родившиеся от самцов и самок, развивавшихся в условиях холестаза матери. В эксперименте использовали хирургический, соматометрический, гистологический, морфометрический и статистический методы исследования. Результаты. Холестаз матери, вызванный на 17-е сутки беременности (период активного фетогенеза) приводит к структурным изменениям почек потомства 2-го поколения. Последние заключаются в снижении массы почек опытных животных, уменьшении ширины их коркового вещества, снижении диаметра извитых канальцев проксимальных и дистальных отделов нефронов, появлении структурных нарушений в эпителиоцитах канальцевых отделов. Гипопластические изменения в нефронах почек сохраняются вплоть до 90-х суток постнатального развития опытных животных. Выводы. Холестаз матери индуцирует гипопластические аномалии почек у потомства 2-го поколения крыс

Топографічні відношення нервів рухового апарату ока та очного нерва в ділянці верхньої очноямкової щілини впродовж пренатального періоду онтогенезу людини

На 45 серіях гістологічних зрізів передплодів людини (розмір об'єктів від 14,5 мм до 79,0 мм тім'яно-куприкової довжини - ТКД) та 43 макропрепаратах плодів 4-го-10-го місяців внутрішньоутробного розвитку простежені процеси формування кісткових структур верхньої очноямкової щілини і паралельної концентрації нервових структур на її рівні, а також розподіл нервів на пучки при вході в очну ямку. Описаний випадок анастомозу між блоковим та очним нервами