Славістичні наукові конференції

У статті подано відомості про визначні події в славістичній науці – наукові конференції, що відбулися в Україні (Міжнародний науковий симпозіум «Харківський університет і серби», присвячений 205-й річниці заснування Харківського університету ім. В. Н. Каразіна; м. Харків), а також у Сербії (ХХХІХ Славістична конференція «У дні Вука Караджича»; м. Бєлград). Під час роботи пленарних і секційних засідань порушувалися актуальні питання сучасної славістичної науки, зокрема проблеми сучасної сербістики.Submitted are the important facts of the modern Slavonic scientific life – the scientific conferences held in Ukraine («The Kharkiv University and the Serbs» International Scientific Symposium devoted to the 205th anniversary of (the Vasyl Karazyn) Kharkiv University, Kharkiv) and in Serbia (the 39th International Scientific Conference «On the Memorable Days of Vuk Karadzic» at the Beograd University, Beograd). During the plenary meetings the actual issues of the Slavonic science raised, particularly the modern Serbistics issues

Асаблівасці пабудовы складаных сказаў: Урок-залік (ХІ клас)

Прапанаваны канспект урока па тэме "Асаблівасці пабудовы складаных сказаў" (ХІ клас)

Асветніцкая дзейнасць польскай грамадскасці ў заходніх губернях у дугой палове ХІХ ст. - 20 гг. ХХ ст.

В статье раскрывается проблема просветительской и образовательной деятельности польской общественности, повествуется о запрете на печать польских произведений на территориях белорусских и литовских губерний. Изучены исторические аспекты данной проблемы

Центр болгаристики та балканських досліджень ім. М. Дринова

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна протягом своєї понад 200-річної історії був і залишається одним із провідних центрів болгаристики за межами Болгарії. Ця наукова традиція, біля витоків якої стояли професори І. І. Срезневський (1812–1880), П. О. Лавровський (1827–1886) і М. С. Дринов (1838–1906), у ХХ ст. була продовжена й розвинута іншими поколіннями вчених, хоча, із зрозумілих причин, прямої спадкоємності між науковцями імперської та радянської доби бути не могло

Шевченківські свята міжвоєнної української еміграції в Югославії (за матеріалами паризького тижневика "Тризуб")

У роботі йдеться про діяльність громадських організацій міжвоєнної української еміграції в Югославії з організації Шевченківських свят (днів) - відзначення дня народження та роковин смерті українського поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Заходи еміграції у цій справі показані крізь призму найбільш поширеного серед української еміграції в країнах Європи громадсько-політичного та літературно-мистецького тижневика «Тризуб», що виходив у 1925-1940 рр. у Парижі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30137Данная работа посвящена так называемым Шевченковским дням (праздникам), которые украинская эмиграция в Югославии в период между двумя мировыми войнами отмечала ежегодно в феврале-марте. Празднования были приурочены к дням рождения и смерти украинского поэта, художника, мыслителя Тараса Григорьевича Шевченко. Указанная проблема не была предметом специальных исследований как в Украине, так и балканских странах. Шевченковские праздники в Югославии показаны через призму наиболее распространенного среди украинской эмиграции в странах Европы общественно- политического и литературно-художественного еженедельника «Тризуб», который выходил в 1925-1940 гг. в Париже. Акцентируется внимание на мероприятиях украинских обществ (громад) в Белграде, Большом Бечкереке, Субботице, «Украинской матицы» в Баня Луке, товарищества «Просвита» в Белграде и его филиала в Новом Саде, а также белградского Украинского художественно-драматического общества по организации празднеств. Описань формы и сценарии Шевченковских дней, названы их организаторы и участники, показаны совместные действия украинских эмигрантов и кубанских казаков в данных мероприятиях. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30137The article deals with the activity of Ukrainian political emigration in Yugoslavia during the period between the wars on organizing Shevchenko Days in commemoration of birthdays and days of death of T.G.Shevchenko. The arrangements done by emigration are covered on the basis of the issues of “Tryzub” (“Trident”) which was the most popular weekly with the representatives of Ukrainian emigration in 1925-1940. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3013