Рекреационное использование лесов побережья озера Свитязь

Исследовано состояние прибрежных лесных фитоценозов озера Свитязь, а также степень рекреационного благоустройства прибрежной территории. Установлено, что отдыхающие чаще используют юго-западный и северо-восточный берега. Наибольшая степень рекреационного благоустройства отмечена на травяном пляже юго-западного берега и в прилегающем к нему насаждении. Более половины прибрежных насаждений (54,1%), используемых для отдыха, относятся к сильно нарушенным и деградированным, что объясняется 2–4-кратным превышением нагрузки. Даны рекомендации по восстановлению устойчивости нарушенных лесных экосистем

Характеристика оледенения Берега Грейама (Антарктический полуостров) и островов Аргентинского архипелага

В статье приведены особенности современного оледенения района Берега Грейама, расположенного в северо-западной части Антарктического полуострова, как отдельных его материковых ледников, так и островов прилегающей акватории моря Беллинсгаузена в Тихоокеанском секторе Южного океана.У статті наведено особливості сучасного зледеніння району Берега Грейама, розташованого у північно-західній частині Антарктичного півострова, як окремих його материкових льодовиків, так і островів прилеглої акваторії моря Беллінсгаузена Тихоокеанского сектору Південного океану

Роль системы тренингов в процессе интеграции контроллига в управленческую деятельность предприятия

В статье рассматриваются вопросы организации системы тренингов-семинаров по применению методов контроллинга для повышения эффективности принятия управленческих решений на предприятиях Южного берега Крыма.У статті розглядаються питання організації системи тренінгів-семінарів по застосуванню методів контролінга для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на підприємствах Південного берега Криму.The questions of trainings' system organization with the application of methods of controlling for increasing of decision-making process efficiency at the local enterprises of a Southern Coast of Crimea are considered in the article

Анализ особенностей распространения цунами в шельфовой зоне бассейна

Пространственная модель нелинейных длинных волн применена для численного анализа распространения волн цунами из прямоугольной зоны генерации в бассейне, имеющем материковый склон и шельф. Генератор волн – однонаправленные смещения в течение конечного времени ограниченного участка дна бассейна. Показано, что эффективность возбуждения волн зависит от положения, горизонтальных размеров и длительности деформаций дна. Заплеск волн на вертикальную береговую границу наибольший при кратковременных подвижках дна, для протяженных зон генерации и при расположении сейсмического источника на материковом склоне. При отражении волны от берега образуются две захваченные шельфом волны, распространяющиеся вдоль берега в противоположных направлениях от зоны первоначального наката волны. Наблюдается частичный захват волн шельфом. Он проявляется в многократном отражении волны от берега и верхней кромки материкового склона. Этот эффект отсутствует при генерации волн в глубоководной части бассейна.Просторова модель нелінійних довгих хвиль застосована для чисельного аналізу розповсюдження хвиль цунамі з прямокутної зони генерації в басейні з материковим схилом і шельфом. Генератор хвиль – однонаправлені зсуви протягом кінцевого часу обмеженої ділянки дна басейну. Показано, що ефективність збудження хвиль залежить від положення, горизонтальних розмірів і тривалості деформації дна. Заплеск хвиль на вертикальну берегову межу найбільший при короткочасних переміщеннях дна, для протяжних зон генерації і при розташуванні сейсмічного джерела на материковому схилі. При віддзеркаленні хвилі від берега утворюються дві захоплені шельфом хвилі, які розповсюджуються вздовж берега в протилежних напрямах від зони первинного накату хвилі. Спостерігається часткове захоплення хвиль шельфом. Воно проявляється в багатократному віддзеркаленні хвилі від берега та верхньої кромки материкового схилу. Цей ефект відсутній при генерації хвиль у глибоковод- ній частині басейну.Spatial model of nonlinear long waves is used for a numerical analysis of tsunami waves propagation out of a rectangular generation area in a basin with continental slope and shelf. A wave generator consists in unidirectional displacements of a bounded area of the basin bottom during a finite time period. It is shown that efficiency of wave generation depends on position, horizontal dimensions and duration of bottom deformations. Run-up of waves on a vertical coastal boundary is the highest at short-term boundary shifts, extended generation zones and seismic sources placed on the continental slope. Wave reflection from the coast results in formation of two shelf-trapped waves propagating along the coastline in opposite directions from the zone of the initial wave impact. Partial shelf-trapping of waves is observed. It is manifested in a multiple wave reflection from the coast and the shallow edge of the continental slope. This effect is absent at generation of waves in a deep-water part of the basin

Оцінка сучасного еколого-санітарного стану зони санітарної охорони джерела водопостачання Дніпровської водопровідної станції

На підставі розгляду сучасного еколого-санітарного стану зони санітарної охорони існуючого джерела водопостачання Дніпровської водопровідної станції зроблено висновок щодо доцільності переносу водозабірних споруд цієї станції з правого берега р. Дніпро на о. Великий.На основе рассмотрения современного эколого-санитарного состояния зоны санитарной охраны существующего источника водоснабжения Днепровской водопроводной станции сделан вывод о целесообразности перенесения водозаборных сооружений этой станции с правого берега р. Днепр на о. Великий.On the basis of consideration of a modern eko-sanitary condition of sanitary zone protection the Dneprovsky waterworks existing source of water supply the conclusion is drawn on expediency this station water intaking constructions transferring from the right coast Dnipro river on an island Velykiy

Влияние геологического строения ЮБК на ,биологические процессы (на примере междуречий р. Алачук и р. Ускут)

Показана актуальность необходимости геологического, гидрогеологического, геоморфологического изучения участков земной поверхности с целью обеспечения безопасности проживания человека и сохранения уникальной экологической ситуации на территории южного берега Крыма

Влияние положения и асимметрии зоны генерации на интенсивность цунами у берега

В рамках нелинейной модели длинных волн выполнен численный анализ распространения волн цунами из прямоугольного очага в бассейне, включающем глубоководную область постоянной глубины, материковый склон и шельф. Рассмотрены знакопостоянные и знакопеременные кратковременные смещения участка дна на шельфе, материковом склоне и в глубоководной части бассейна. Заплеск волн на вертикальную береговую границу наибольший для знакопеременных подвижек дна, расположенных на материковом склоне. При отражении образуются захваченные шельфом волны, распространяющиеся вдоль берега в противоположных направлениях. Происходит частичный захват цунами шельфом. Он проявляется в многократном последовательном отражении волны от берега и мелководного края материкового склона. Это свойство волн не реализуется для очагов цунами в глубоководной зоне бассейна. При знакопеременном смещении участка дна эффект образования дополнительных экстремумов в распределении максимально возможных заплесков волн вдоль берега проявляется слабее, чем при однознаковой подвижке дна. Увеличение асимметрии очага цунами вызывает рост первичных и уменьшение вторичных экстремальных заплесков волн.У рамках нелінійної моделі довгих хвиль виконаний чисельний аналіз розповсюдження хвиль цунамі з прямокутного осередка в басейні, який містить глибоководну область постійної глибини, материковий схил та шельф. Розглянуті знакосталі та знакозмінні короткочасні зміщення ділянки дна на шельфі, материковому схилі та глибоководній частині басейну. Запліск хвиль на вертикальну берегову межу найбільший для знакозмінних посувань дна, розташованих на материковому схилі. При відбитті утворюються захоплені шельфом хвилі, які поширюються уздовж берега в протилежних напрямках. Відбувається часткове захоплення цунамі шельфом. Він проявляється в багаторазовому послідовному відбитті хвилі від берега та мілководного краю материкового схилу. Ця властивість хвиль не реалізується для осередків цунамі у глибоководній зоні басейну. У разі знакозмінного зміщення ділянки дна ефект утворення додаткових екстремумів у розподілі максимально можливих заплісків хвиль уздовж берега виявляється слабше, ніж при знакосталому посуванні дна. Збільшення асиметрії осередку цунамі викликає зростання первинних і зменшення вторинних екстремальних заплісків хвиль.Propagation of tsunami waves from a rectangular source in a basin including deepwater region of constant depth, continental slope and shelf is numerically analyzed within the framework of the nonlinear model of long waves. Sign-constant and alternating short-term displacements of bottom area on the shelf, continental slope and in the deep-water part of the basin are considered. Wave’s run-up on a vertical coastal boundary is the largest for the alternating bottom shifts located on the continental slope. Shelf-trapped waves propagating along the coastline in opposite directions are generated during reflection. Partial shelf-trapping of tsunami waves takes place. This process is manifested in a multiple successive wave reflection from the coast and the shallow edge of the continental slope. This feature of waves is not realized in the cases when tsunami sources are in the deep-water zone of the basin. At the alternating bottom displacement the effect of formation of additional extremums in distribution of maximum waves’ run-ups along the coast is weaker than at the sign-constant bottom shift. Increase of tsunami source asymmetry induces growth of primary extreme wave’s runups and reduction of secondary ones

Природный и антропогенный факторы формирования и развития культурного ландшафта Форосского парка

Цель данной статьи: на примере небольшой территории Южного берега Крыма – парка в пгт. Форос и прилегающей к нему местности – показать роль и место культурного ландшафта в формировании человеком исторического геокультурного пространства