Аналіз економіко-математичних моделей монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості

Виявлено переваги та недоліки моделей у контексті монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Встановлено, що у всіх розглянутих моделях існують певні недоліки, такі як складність використання та недостатня чіткість у тлумаченні результатів, а також обмеженість урахування чинників, які є важливими при монетарному стимулюванні розвитку смарт-промисловості. Розглянута модель VAR обмежена у врахуванні всіх чинників, що впливають на економічні змінні, та проявляє чутливість до специфікації, що призводить до значних змін кінцевих результатів залежно від включених змінних та їхньої специфікації. Модель CAP ґрунтується на припущеннях про ринкову ефективність, які не завжди відповідають реальності, тоді як RBC характеризується відсутністю нестабільності та нереалістичними припущеннями про ринкову поведінку. Модель Phillips Curve проявляє нестабільність у випадку, коли інфляція та безробіття реагують на економічні шоки неоднаково, що є неприпустимим у контексті монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Виявлено переваги та недоліки всіх моделей, що дозволило об’єктивно оцінити реальні умови функціонування моделей. Обґрунтовано, що з урахуванням вищезазначених недоліків і специфіки сучасного економічного середовища модель Кобба-Дугласа є найбільш ефективною для аналізу та прогнозування розвитку смарт-промисловості в Україні. Інші розглянуті моделі можуть бути також корисними для процесів стимулювання розвитку смарт-промисловості, проте вони не забезпечують такої самої гнучкості та простоти в застосуванні, як модель Кобба-Дугласа. Порівняльний аналіз свідчить, що модель Кобба-Дугласа є найбільш відповідним інструментом для аналізу та прогнозування монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні. Вона дозволяє врахувати широкий спектр чинників виробництва та є простою в аналізі й інтерпретації кінцевих результатів, що робить її найбільш придатною для вирішення складних питань монетарного стимулювання в контексті розвитку смарт-промисловості.The article considers economic and mathematical models in the context of monetary stimulation of financial and economic development of the smart industry. The article analyses AD-AS, DSGE, VAR, CAP, RBC, Phillips Curve and Cobb-Douglas models. The advantages and disadvantages of the models in the context of monetary stimulation of smart industry development are identified. The analysis has revealed that all the considered models have certain disadvantages, such as complexity of use and lack of clarity in interpreting the results, as well as limited consideration of factors that are important in monetary stimulation of the smart industry. The reviewed VAR model is limited in taking into account all factors affecting economic variables and is sensitive to specification, which leads to significant changes in the final results depending on the included variables and their specification. The CAP model is based on assumptions about market efficiency that do not always correspond to reality, while the RBC model is characterised by the absence of instability and unrealistic assumptions about market behaviour. The Phillips Curve model shows instability when inflation and unemployment respond to economic shocks in different ways, which is unacceptable in the context of monetary stimulation for the development of the smart industry. The analysis identified the advantages and disadvantages of all models, which allowed us to objectively assess the actual conditions of the models. The analysis has shown that, given the above shortcomings and the specifics of the current economic environment, the Cobb-Douglas model is the most effective for analysing and forecasting the development of the smart industry in Ukraine. The other models considered may also be useful for stimulating the development of the smart industry, but they do not provide the same flexibility and ease of use as the Cobb-Douglas model. Thus, given the specifics of monetary policy, the Cobb-Douglas model seems to be the most appropriate tool for analysing and forecasting monetary stimulus for the development of the smart industry in Ukraine. It allows for a wide range of production factors and is simple to analyse and interpret the final results, making it the most suitable for addressing complex issues of monetary stimulation in the context of smart industry development

Смарт-спеціалізація промислових регіонів України: організаційно-економічний супровід

Промислові регіони України, особливо прифронтові (Донецька, Луганська, Харківська і Запорізька області), зазнали найбільших збитків і втрат внаслідок повномасштабної війни. Потреби на їх відновлення, за спільною оцінкою міжнародних інституцій та уряду України, складають половину (50,46% або 207,2 млрд доларів США) потреб на відбудову України. Зважаючи на структурну відсталість економіки промислових регіонів, у якій переважають галузі зі слабкою інноваційною активністю та низькою технологомісткістю, продовження довоєнних траєкторій їх розвитку є абсолютно неприйнятним і неконкурентним на тлі розгортання у світі Індустрії 4.0-5.0. В умовах істотної зміни профілів промислових регіонів через війну з’являється шанс відродити їх економіку, але вже на принципово нових, інноваційних, засадах. Для цього може бути використаний підхід смарт-спеціалізації, націлений на структурну трансформацію економіки та розвиток на цій основі нових конкурентних переваг регіонів і країн. Наголошено на необхідності проведення критичного аналізу та переосмислення напрямів імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України, що зумовлено різним ступенем врахування його основних засад в стратегіях регіонального розвитку на 2021-2027 рр. та потребою у структурній перебудові їх економік, подоланні наслідків війни для місцевого населення. Метою статті є ідентифікація ключових проблем у сфері організаційно-економічного забезпечення реалізації підходу смарт-спеціалізації у промислових регіонах України та визначення шляхів їх вирішення з урахуванням суто українських викликів і досвіду ЄС. Обґрунтовано роль організаційно-економічного супроводу імплементації підходу смарт-спеціалізації в національних умовах. Поглиблено наукові уявлення про основні організаційно-економічні проблеми та недоліки імплементації підходу смарт-спеціалізації в промислових регіонах України. Звернуто увагу, що замороження цих проблем та відсутність відповідних дій щодо їх усунення унеможливить структурно-інноваційні перетворення в економіці регіонів на засадах сталого розвитку і, як наслідок, виключить можливість подолання їх структурної відсталості. Обґрунтовано пропозиції щодо шляхів вирішення існуючих організаційно-економічних проблем з урахуванням суто українських викликів, а також знань, одержаних в країнах-членах ЄС при реалізації цього підходу протягом останніх десяти років. Практична реалізація цих пропозицій дасть змогу скоригувати смарт-орієнтовані цілі та секторальні фокуси стратегій регіонального розвитку, спрямувати стратегії на трансформацію економіки промислових регіонів через підтримку секторів і галузей, які мають потенціал розвитку нових конкурентних переваг.Industrial regions of Ukraine, especially near-front territories (Donetsk, Luhansk, Kharkiv and Zaporizhzhia regions), suffered the greatest damage and losses as a result of the full-scale war. The needs for their recovery, according to the joint assessment of international institutions and the Ukrainian government, constitute half (50.46% or $207.2 billion USD) of the reconstruction needs for Ukraine. Considering the structural lag of the economy in industrial regions, dominated by sectors with weak innovation activity and low technological intensity, the continuation of pre-war development trajectories is absolutely unacceptable and non-competitive in the context of the Industry 4.0-5.0 which gains traction globally. In the conditions of a significant change in the profiles of industrial regions due to the war, there is an opportunity to revive their economy but on fundamentally new, innovative principles. Smart specialization can be utilized for this purpose, aiming at the structural transformation of the economy and the development of new competitive advantages for regions and countries. Emphasis is placed on the necessity of conducting a critical analysis and rethinking the implementation directions of smart specialization in the industrial regions of Ukraine. This is due to the varying degrees of consideration of its fundamental principles in the regional development strategies for 2021-2027 and the need for the structural transformation of their economies to overcome the consequences of the war for the local population. The purpose of the article is to identify key problems in the field of organizational and economic support for the implementation of the smart specialization approach in the industrial regions of Ukraine and to determine ways to solve them, taking into account purely Ukrainian challenges and EU experience. The role of organizational and economic support for the implementation of the smart specialization approach in national conditions has been substantiated. The scientific understanding of the main organizational and economic problems and shortcomings of the implementation of the smart specialization approach in the industrial regions of Ukraine has been deepened. It is highlighted that freezing these problems and the absence of appropriate actions to address them will prevent structural and innovation transformations in the economies of regions based on the principles of sustainable development, thereby excluding the possibility of overcoming their structural backwardness. Proposals on ways to solve existing organizational and economic problems are substantiated, taking into account purely Ukrainian challenges, and the knowledge obtained in the EU member states during the implementation of this approach over the last ten years. The practical implementation of these proposals will make it possible to adjust the smart-oriented goals and sectoral focuses of regional development strategies, to direct them to the transformation of the economy of industrial regions through the support of sectors and industries that have the potential to develop new competitive advantages

Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни

У статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій вітчизняних авторів щодо проблем промисловості. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих ланцюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалежності обумовили деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу України, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згортання бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обсягів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. свідчить про повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому перешкоджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є брак кваліфікованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, «відплив мізків», міграційна політика країн ЄС із створення резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка участь бізнесу у взаємодії із системою професійної підготовки та підвищенні кваліфікації кадрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисловості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організаційно-правових засад зайнятості згідно з принципами гідної праці; розроблення дієвих механізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення до сфери економічної діяльності пасивної частини працездатного населення, у тому числі інвалідів; використання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти.The article examines the problems of industrial development of Ukraine during the period of independence and in the conditions of a full-scale war. A review of publications on the problems of industry by domestic researchers is carried out. It is stated that as part of the Soviet Union, Ukraine had a developed industry, which was fully integrated into the Union economy. The rupture of production chains, the loss of markets and the lack of an effective industrial policy during the period of independence led to deindustrialization and technological decline of Ukraine's industrial potential, which became a significant factor in unleashing armed aggression. The negative impact of the war on the state of domestic industry is studied: the destruction, closure and relocation of many enterprises, the curtailment of business and the primitivization of production led to a reduction in the volume of products sold by almost a third. Analysis of the dynamics of production in 2023 showed a slow and unstable recovery of industrial production, which is hindered by a number of factors. It is noted that a growing constraint is the lack of qualified personnel. The main threats to the staffing of the industrial sector of Ukraine in the wartime and post-war period are systematized: physical and migration losses of the population, brain drain, migration policy of the EU countries to create a reserve of skilled labor for their economies, low level of wages at domestic enterprises, destruction of the education system and inconsistency of vocational training with the needs of the labor market, weak participation of business in interaction with the system of vocational training and in improving personnel qualifications. At the present stage, the main tasks in the field of staffing of industry are: increasing the level of safety of living and working conditions in Ukraine; improvement of the organizational and legal principles of employment based on the principles of decent work; development of effective mechanisms and incentives for the return of forced external migrants; involvement in the sphere of economic activity of the passive part of the able-bodied population, including disabled people; use of diverse and flexible forms of work organization; modernization and development of the system of vocational and engineering education

Про економіку кооптування в енергетиці

Метою роботи є формулювання основних положень економіки кооптування та їх деталізація з використанням методу кейсів у сфері енергетики. Концепцію мьобіусних організаційних форм висунули Е. Воткінс і Д. Старк із Колумбійського університету (США). На відміну від традиційних, мьобіусні форми не створюють, не придбають і не використовують кооперативно потрібні їм активи ‒ вони кооптують активи, які їм не належать. У 2019 р. було запропоновано термін «нахлібництво», який повістю відображає суть теорії, але за назвою більше відповідає онлайн-енциклопедії Global Informality Project (Cherevatskyi, 2019). Економіка кооптування є суспільною наукою про виробництво, розподіл, обмін і споживання благ та послуг із ненасильницьким, але некооперативним привласненням належних іншим активів для задоволення власних потреб. Оригінальна формула економіки кооптування: гроші-товар-гроші зі штрихом і безкоштовно отриманий додатковий товар (благо), який вироблено за допомогою активів, що належать іншим власникам. Теоретичні дослідження виконано із застосуванням методу кейсів. Дію економіки кооптування продемонстровано на прикладі рудника «Суха балка» (м. Кривий Ріг). Рудник має у складі шахти, оснащені підйомними установками. У процесі переміщення вантажів підйомні установки генерують електроенергію – відбувається рекуперація електрики з віддачею її в мережу. Введено умовну категорію «Механіки», яка має активом підйомні установки, і категорію «Енергетики», активом якої є мережі з розподілення електроенергії. Одержаний Механіками додатковий енергетичний ресурс мережею перетікає до Енергетиків і стає їх власністю. У такий спосіб відбувається кооптація активів, що не належать Енергетикам, з отриманням продукту, який вони використовують для задоволення власних потреб. Така віртуальна електростанція не належить будь-якій енергетичній компанії, але сприяє подоланню дефіциту електроенергії в часи максимуму навантаження. Енергетики і тут дотримуються економіки кооптації, тому що генеруючі активи, які вони використовують, не перебувають у їхній власності. Держава шляхом ухвалення законодавчих актів щодо введення категорії активного споживача опосередковано сприяє розвитку економіки кооптування.The purpose of the work is to formulate the main provisions of the co-opting economy and detail them using the case method in the field of energy. Elizabeth Watkins and David Stark from Columbia University (USA) put forward the concept of Möbius organizational forms. Unlike traditional forms in business, Möbius forms do not Make, Buy or Cooperate, they Co-opt assets that do not belong to them. In 2019, the author of this work proposed the term "paraphernalia", which reflects the essence of the theory, but the name is more suitable for the Global Informality Project online encyclopedia, in which it was published. The co-opting economics is a social science about the production, distribution, exchange and consumption of goods and services with non-violent, but non-cooperative appropriation of assets belonging to others to satisfy one's own needs. The original formula of the co-opting economy is: money-commodity-money with a dash and an additional commodity (good) received for free, which is produced with the help of assets belonging to other owners. Theoretical studies were carried out using the case method. The effect of the co-opting economy is demonstrated on the example of the Sukha Balka mine (Kryvyi Rih). The mine has shafts hoists. In the process of moving loads, hoist generate electricity that is recovered and fed back into the network. The author introduces the conditional category "Mechanics", whose asset is mine hoist, and the category "Energeticians", whose asset is power distribution networks. The additional energy resource received by the Mechanics flows through the network to the Energeticians and becomes their property. There is a co-optation of assets that do not belong to Energeticians, with the receipt of a product that they use to meet their own needs. Such a virtual power plant does not belong to any energy company, but helps it to overcome the shortage of electricity during times of maximum load. Here, too, energy companies adhere to the economy of co-optation, because the generating assets they use are not their property. By adopting legislative acts on the introduction of the active consumer category, the state indirectly contributes to the development of the co-optation economy

Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності

Повоєнна відбудова економіки України має базуватися на нових пріоритетах розвитку. Передусім ідеться про структурну трансформацію переробної промисловості як ключового сегмента економіки в напрямі збільшення вагомості виробництв із вищою доданою вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціонування яких забезпечуватиме відновлення міжсекторальних зв’язків, зниження імпортозалежності, підвищення технічної обороноздатності країни та соціальних стандартів життя населення. Метою статті є оптимізація структури випуску і структури валової доданої вартості (ВДВ) переробної промисловості України та структури проміжного споживання (у розрізі вітчизняної та імпортної складових) переробних виробництв. На підставі дослідження взаємозв’язків між показниками економічної ефективності вітчизняної переробної промисловості та технологічної структури її випуску (у розрізі 16 виробництв) встановлено, що впродовж 2013-2021 рр. під впливом неекономічних чинників відбулося суттєве зменшення частки середньо-високотехнологічних виробництв (передусім хімічних і машинобудівних) у випуску промисловості при одночасному зменшенні частки ВДВ у випуску цих виробництв. На базі одержаної аналітичної інформації з використанням авторського методичного інструментарію та досвіду попередніх досліджень виконано оптимізацію структури випуску і ВДВ переробної промисловості України за критерієм підвищення технологічності. Цільовим функціоналом такої оптимізації обрано зростання ефективності переробної промисловості України (вираженої показником частки ВДВ у випуску) до рівня Польщі. За підсумками детального кореляційного аналізу взаємозв’язків між значеннями показників імпортозалеж¬ності та економічної ефективності вітчизняних переробних виробництв виявлено низку негативних особливостей функціонування останніх, зокрема: поглиблення імпортозалежності базових і стратегічних сегментів промисловості, нарощування обсягів виробництва продукції на основі давальницької сировини та ін. Виходячи з критерію зниження імпортозалежності всіх виробництв, але передусім середньо-високотехнологічних, змодельовано таку структуру проміжного споживання (у розрізі імпортної та вітчизняної складових у витратах) виробництв, за якої показник частки ВДВ у випуску переробної промисловості України відповідатиме рівню Польщі. Результати моделювання формують науковий базис для стратегічного планування та прогнозування розвитку промислового сектору національної економіки. Перспективні дослідження спрямовані на розроблення моделей оптимізації структури промисловості України за критеріями підвищення інноваційності промислової продукції та забезпечення соціально-економічного розвитку країни в період повоєнного відновлення.The post-war reconstruction of Ukraine's economy should be based on new development priorities. First of all, we are talking about the structural transformation of the manufacturing industry, as a key segment of the economy, in the direction of increasing the weight of manufacturing operations with higher added value, socio-economic efficiency, the functioning of which will ensure the restoration of intersectoral relations, the reduction of import dependence, the improvement of the technical defence capability of the country and the social standards of life of the population. The purpose of the article is to optimize the structure of output and the structure of gross added value (GVA) of the manufacturing industry of Ukraine and the structure of intermediate consumption (in terms of domestic and imported components) of manufacturing operations. On the basis of the study of the relationships between the indicators of the economic efficiency of the Ukrainian manufacturing industry and the technological structure of its production (across 16 manufacturing operations), it was established that during the years 2013-2021, under the influence of non-economic factors, there was a significant decrease in the share of medium-high-tech industries (primarily chemical and machine-building) in the output of industry with a simultaneous decrease in the share of GVA in the output of these industries. On the basis of the obtained analytical information, using the author's methodical tools and the experience of previous studies, the optimization of the structure of output and GVA of the Ukrainian manufacturing industry was carried out according to the criterion of increasing the technology level. The objective function of such optimization was chosen to increase the efficiency of the manufacturing industry of Ukraine (expressed as an indicator of the share of GVA in output) to the level of Poland. According to the results of a detailed correlation analysis of the relationships between the values of indicators of import dependence and the economic efficiency of Ukrainian manufacturing operations, a number of negative features of the functioning of the latter were revealed, in particular: the deepening of import dependence of basic and strategic segments of industry, the increase in the volume of production of products based on give-and-take raw materials, etc. Based on the criterion of reducing import dependence of all manufacturing operations, but above all medium-high-tech ones, such a structure of intermediate consumption (in terms of imported and domestic components of costs) of manufacturing is modelled, under which the indicator of the share of GVA in the output of the manufacturing industry of Ukraine will correspond to the level of Poland. The modelling results form a scientific basis for strategic planning and forecasting the development of the manufacturing sector of the national economy. Prospective author's research in this direction will be aimed at the development of models for optimizing the structure of Ukrainian industry according to the criteria of increasing the innovativeness of industrial products and ensuring the socio-economic development of the country in the period of post-war recovery

Концептуальне бачення смарт-енергосистеми

У сучасних наукових і політичних колах смарт-енергосистема розглядається як складова Індустрії 4.0, оскільки в широкому розумінні вона має на меті підвищення ефективності виробництва шляхом упровадження технологій штучного інтелекту. Однак наразі не існує єдиного усталеного бачення щодо поняття «смарт-енергосистема». Як правило, її розглядають через призму окремих, найчастіше не пов’язаних між собою технологічних процесів, що ускладнює розроблення несуперечливих теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розвитку Індустрії 4.0. Метою статті є систематизація наукових поглядів на окремі аспекти застосування цифрових технологій у сфері енергетики та розроблення цілісного концептуального бачення смарт-енергосистеми. Визначено ключові елементи смарт-енергосистеми: смарт-енергогенерація – комплекс заходів цифровізації системи управління енергогенеруючими установками, спрямований на підвищення питомого виробництва електроенергії (кВт·год. на одиницю палива), а також коригування навантаження в межах вузлів виробництва електроенергії з відновлюваних джерел із метою стабілізації енергетичного потоку; смарт-синхронізація – розподілення навантаження серед секторів енергетики на засадах інтелектуального оцінювання потреб і спроможностей системи; смарт-дистрибуція – оптимізація роботи розподільчих мереж на основі аналізу даних щодо часових і просторових тенденцій у системі передачі електроенергії; смарт-споживання – технологічні заходи, що створюють умови для економного споживання електроенергії. Обґрунтовано цілісне бачення концепції «смарт-енергосистема», яка передбачає комплексну реалізацію заходів у рамках мікроконцепцій смарт-енергогенерації, смарт-синхронізації, смарт-дистрибуції та смарт-споживання. Аргументовано, що імплементація концепції «смарт-енергосистема» забезпечуватиме синергетичний ефект економного споживання енергетичних ресурсів.In modern scientific and political circles, the smart energy system is considered as an integral component of Industry 4.0, since in a broad sense it serves the purpose of increasing production efficiency due to the introduction of artificial intelligence technologies. However, currently there is no single, established vision regarding the meaning of the term "smart energy system". As a rule, it is viewed through the prism of separate, often unrelated technological processes, which complicates the development of consistent theoretical provisions and practical recommendations for the development of Industry 4.0. The purpose of the article is the systematization of scientific views on certain aspects of the application of digital technologies in the field of energy and the development of a holistic conceptual vision of a smart energy system. The key elements of the smart energy system consist of smart energy generation, as a set of digitalization measures for the control system of energy generating facilities, aimed at increasing the specific production of electricity, as well as adjusting the load within the nodes of electricity production from renewable sources with the aim of stabilizing the energy flow; smart synchronization, which is designed to distribute the load among the energy sectors on the basis of an intelligent assessment of system needs and capabilities; smart distribution, which optimizes the operation of distribution networks based on data analysis of temporal and spatial trends in the electricity transmission system; and smart consumption, which involves the implementation of technological measures that create conditions for economical consumption of electricity. The holistic vision of the "smart energy system" concept, which provides for the comprehensive implementation of measures provided for by the micro-concepts of smart energy generation, smart synchronization, smart distribution and smart consumption, is substantiated. It is argued that the implementation of the “smart energy system” concept will ensure a synergistic effect of economical utilization of energy resources

Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості

Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце посідає соціально-трудова сфера. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, нагромадження людського та соціального капіталу. Мета статті – визначити вимоги й обґрунтувати можливості забезпечення трудового розвитку на засадах збалансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації та адаптації інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна політика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців й істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргументовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально-трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера повинна мати потенціал стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення воєнного конфлікту. Обґрунтовано, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей з урахуванням здобутків міждисциплінарних досліджень щодо резильєнтності, у яких приділено особливу увагу соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження.The post-war revival of Ukraine will be determined by a set of parameters, among which an important place belongs to the social and labor sphere. A fair balance of rights and real opportunities of employers and employees should ensure the effectiveness of channels of social mobility, accumulation of human and social capital. The purpose of the article is to determine the requirements and substantiate the possibilities for ensuring labor development on the basis of balance and stability in the conditions of the post-war development of Ukraine. Social and labor development is interpreted as a process of transformation and adaptation of institutions of the social and labor sphere, its subjects, as well as social and labor relations between them and with other interested parties, as a result of which qualities adequate to the challenges of the external and internal environment are acquired. It was established that the current state policy in the field of labor in Ukraine is based on the ideology of neoliberalism, mainly reflects the interests of employers and significantly limits the rights of employees, which increases the risks of destroying established institutions of social and labor relations, and has negative social consequences. The need to orientate state policy on the principles of decent work, the concept of which should be expanded taking into account new processes and phenomena arising in the social and labor sphere under the influence of digitalization, is argued. It was emphasized that the post-war social and labor sphere should have the potential of stability, adaptation and functioning in the conditions of renewed military conflict. It was concluded that the existing models of ensuring national stability can acquire new qualities, taking into account the achievements of interdisciplinary research on the issue of resilience, which pay special attention to socio-behavioral factors of the development of socio-economic systems. Scientific approaches to the interpretation of resilience have been analyzed, and a range of problems requiring further research has been identified

Із зали засідань Президії НАН України (11 січня 2023 р.)

На засіданні Президії НАН України 11 січня 2022 року розглядалися такі питання: про нафтогазоносність Карпатського регіону України (доповідач — доктор геологічних наук Г.В. Муровська); проблема історичної пам’яті: європейський дискурс (1945—2020 рр.) (доповідач — член- кореспондент НАН України А.І. Кудряченко); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання