Analysis of the Place and Role of Theatre in Cultural Diplomacy: Relations Between Poland and Ukraine (2014-2023)

This article presents the results of an interdisciplinary pilot study on the role of theatre in the context of cultural diplomacy between Poland and Ukraine over the past decade. The research period was shaped by Russia’s invasion of Ukraine and Poland’s ongoing support for Ukraine in its fight against the aggressor. The study explores the role of theatre in shaping international cultural relations, with a particular focus on its use as a tool of cultural diplomacy in Polish-Ukrainian relations. The analysis centres on the interactions between representatives, governments, and cultural institutions of both countries. The article examines the place of theatre in cultural diplomacy between Poland and Ukraine from 2014 to 2023. The research methodology included induction (comparing empirical data); deduction (hypothesis verification); analysis; synthesis; and analogy. A historical-comparative analysis was also conducted, tracking the evolution of cultural relations between Poland and Ukraine. This analysis compares the development of international theatre practices, including festivals, artistic residencies, and cultural exchanges involving artists from both countries. An institutional analysis further identifies the role of specific organizations, their position in cultural diplomacy, and their efforts to strengthen Polish-Ukrainian relations. The article identifies key challenges and obstacles that hinder the execution of Polish-Ukrainian theatre projects within cultural diplomacy. This analysis will assist in developing strategies to overcome these challenges and improve the process of enhancing bilateral relations between Poland and Ukraine in cultural diplomacy

Систематизація форм театральних практик сучасного українсько-польського культурного діалогу

У статті представлено трансформаційні особливості культурного діалогу з галузі театрального мистецтва між Україною та Польщею за останнє десятиліття, що становить наукову проблему дослідження і є актуальною для вивчення, оскільки у наукових колах інтерес до культурної дипломатії постійно зростає. Мета публікації – оприлюднити результати аналізу цієї проблеми. Відповідно постало завдання – систематизувати виявлені театральні практики поміж українцями та поляками. Методологічна основа базується на якісному методі дослідження з використанням культурологічного, системного та історико-порівняльного аналізів. Звернено увагу на коректне вживання дефініцій і поняттєвого апарату. До уваги бралися насамперед інтернет-джерела, зміст яких наповнений корисною інформацією про українсько-польські театральні зв’язки. Зроблено спробу систематизувати різновиди цих двосторонніх сценічних практик. У цьому полягає новизна представленого дослідження. У результаті було виявлено, що в основному вони функціонують, окрім безпосередньої театральної діяльності у вигляді гастролей, участі у фестивалях, постановок спектаклів, читок сценаріїв та перформансів, а також у видавничій діяльності (рецензії, огляди, статті тощо), діяльності профільних інституцій (науково-дослідна робота, стипендії, резиденції, конференції), навчально-освітньої діяльності. Широта заангажованості українських акторів та інших працівників театрального мистецтва на польських сценічних майданчиках пов’язана насамперед із повномасштабною воєнною ескалацією росіян на територію України з 24 лютого 2022 р., яка стала жахливою фазою російсько-української війни, розпочатої владою путіна у лютому 2014 р. Очевидно, що основною тематикою репрезентації української культури у польському культурному середовищі є війна, злочини росіян та загроза миру в усьому світі, меншою мірою – викриття соціально-побутових, особистісних проблем. Важливим аспектом у цих двосторонніх дружніх контактах стала усестороння підтримка польських театральних інституцій, у тому числі й фінансово. Практичне значення дослідження полягає у з’ясуванні місця і ролі театру у культурній дипломатії та ефективному його використанні в міжнародних зв’язках. Зроблено висновок, що у контексті історії розвитку українсько-польських взаємин відчутні позитивні зрушення, які набули доволі тісних культурних комунікацій. Систематизовані різновекторні прояви театральних практик на прикладі українсько-польського культурного діалогу знадобляться для аналізу діяльності культурного діалогу між українськими театральними митцями та представниками цієї ж галузі в інших європейських країнах, що, відповідно, дасть цільну картину сучасної міжнародної театральної комунікації

International Communicative Activities of the Cultural and Creative Project Art Axis: Features of Implementation and Dynamics of Cultural Dialogue

This article explores the origins and development of the International Project Art Axis, led by the Nonprofit Organization “Center for Cultural & Arts Initiatives.” It highlights the distinctive aspects of Art Axis, especially its role in international communicative activities and its broad inclusiveness. The study aims to reveal the results of the analysis of Art Axis as a unique cultural event that serves as a platform for showcasing the creativity of contemporary artists worldwide. The research methodology incorporates collecting field materials, employing observational methods, comparative analysis, the phenomenological method, the cultural studies approach, and the principle of historicism. The scientific innovation lies in systematizing the exhibition practices of the Art Axis project as a platform for the inclusive representation of creative potential across all social strata. Analyzing various types of inclusion in the project confirms their effectiveness, thus demonstrating the practical value of this work. This study can help develop methodological recommendations and lecture courses for students and postgraduates in creative industries and related disciplines. Additionally, organizers can implement some of these practices in other creative projects. The conclusions summarize the results of empirical research and support the hypothesis that the personal activities of its initiators—the cultural elites—play a crucial role in the international cultural dialogue, a form of cultural diplomacy. The project organizers have transformed the involvement of professional and amateur artists and creators from all social categories and age groups into an exclusive practice in exhibition activities. The project notably unites all participants around a creative theme from various countries, ages, experiences, and execution styles. The study also focuses on Art Axis’s “Art Treasure of the Project” fund, enriched annually with works from participants. This collection primarily promotes the culture of memory. The International Art Project Art Axis navigates creative development and reflects contemporary artistic culture globally

Українсько-польські театральні комунікації: деякі аспекти ретроспективи культурного діалогу

У статті представлено стислий екскурс українсько-польського культурного діалогу у контексті театральних практик. Аналіз окремих аспектів розвитку міжкультурної українсько-польської театральної комунікації є метою наукової розвідки. Історико-компаративний, системний і культурологічний аналізи, ретроспекція й аналітико-синтетичне вивчення фактологічного матеріалу становлять методологічну основу дослідження. Застосування цих методів уможливлює краще виявити сутність й особливості трансформацій, які відбулися в міжкультурній театральній комунікації на прикладі України та Польщі. Звернено увагу на найраніше відомі міжетнічні культурні контакти у сценічній діяльності. Цінним джерелом, яке підтверджує ці міжкультурні зв’язки, є українські інтермедії початку XVII ст. польського діяча вірменського походження Якуба Ґаватовича (Ґавата), котрий народився у багатонаціональному Львові. Зроблено спробу показати сприятливе підґрунтя розвитку польських театрів на етнічній території України. Натомість відповідного релевантного явища на території етнічної Польщі не виявлено. Запропоновано авторський погляд на окремі історико-культурні події українсько-польських театральних комунікацій, опрацьованих під час культурологічного дослідження, що становить новизну наукової роботи. Зроблено висновок, що в українсько-польському культурному діалозі помітний спектр театральних практик, які обумовлені географічним розташуванням, історичним буттям, у деяких аспектах подібним менталітетом цих етносів. Польський театр випереджає український театр у своєму розвиткові через різні об’єктивні соціально-політичні обставини, а дистанцію у комунікації спричиняє періодична суб’єктивна взаємна упередженість, пов’язана з історико-політичними подіями. У майбутньому буде зосереджено увагу на аналізі сучасного культурного українсько-польського культурного діалогу у галузі театрального мистецтва. Це допоможе простежити тяглість цих взаємин і динаміку їхніх комунікацій