СИНТЕЗ І ХАРАКТЕРИСТИКИ БІОДЕГРАДАБЕЛЬНИХ ПЛІВОК НА ОСНОВІ АГАР-АГАРУ

A wide range of properties, along with economic availability, have made products made of polymer materials an integral part of all areas of our life. The rapid growth rate of the production of artificial and synthetic polymers and the short "useful life" time for a significant part of them have put humanity in front of a serious problem of the accumulation of plastic waste and its negative impact on the environment, especially on living nature. Banning the use of thin and ultra-thin films slows down the rate of plastic pollution, but does not solve the problem as a whole. In addition, in some cases there is no acceptable alternative to replace their use. Therefore, one of the ways to solve this problem is to replace harmful plastics in mass-use products (bags, packaging films, etc.) with those that have similar properties, but are harmless to the environment, namely, capable of decomposing in a much shorter time and not to form harmful substances. Today, several types of biodegradable plastics are widely used, but not all of them are completely safe for the environment, so the search for safe plastic has not lost its relevance. The article analyzes normative and scientific materials on the topic of synthesis, properties and use of biodegradable films, gives the results of the study of film formation processes in the system: agar-agar - glycerol - sap of plants of the Euphorbia family, and proposed methods of synthesis of three types of films of different composition. A set of properties was established for all obtained films: tensile strength, relative elongation, permeability to moisture, solubility in neutral, acidic and alkaline solutions, and their comparative characteristics were given. The perspective of further studies of films of this composition for their practical use is shown.Широкий діапазон властивостей поряд з економічною доступністю зробили вироби з полімерних матеріалів невід’ємною частиною усіх сфер нашого життя. Стрімкі темпи зростання виробництва штучних і синтетичних полімерів і нетривалий час «корисного життя» для суттєвої їх частини, поставили людство перед серйозною проблемою накопичення пластикових відходів і їх негативного впливу на навколишнє середовище, особливо на живу природу. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є заміна шкідливих пластиків у виробах масового вжитку (пакетики, плівки для пакування та ін.), на такі, що володіють схожими властивостями, однак є нешкідливими для навколишнього середовища, а саме, здатні розкладатися за значно менший час та не утворювати при цьому шкідливих речовин. В статті проведений аналіз нормативних та наукових матеріалів з теми синтезу, властивостей і використання біодеградабельних плівок, наведені результати дослідження процесів плівкоутворення в системі: агар-агар - гліцерол - сік рослин родини Euphorbia, запропоновані методики синтезу трьох видів плівок різного складу. Для усіх отриманих плівок був встановлений набір властивостей: міцність на розрив, відносне подовження, проникність для вологи, розчинність в нейтральних, кислих і лужних розчинах та наведена їх порівняльна характеристика. Показана перспективність подальших досліджень плівок такого складу для їх практичного використання

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Distance education is becoming increasingly important in the lives of students, which affects the change of methods, means and approaches to learning. Online education has been actively developing for quite a long time. In general education institutions, this is a new form of knowledge acquisition, and therefore there are almost no scientific works that would be devoted to the consideration of methodological aspects of teaching biology and chemistry in distance education. The competency-based learning approach outlined in the State Standard has special cross-cutting skills, namely: reading comprehension, ability to express one's own opinion orally and in writing, critical and systematic thinking, ability to logically justify a position, creativity, initiative, ability to constructively manage emotions, assess risks, make decisions, solve problems, and the ability to cooperate with others. That is why there are changes in the methodological approaches to teaching natural sciences in the context of distance education. The article substantiates the methodological aspects, techniques and features of teaching natural sciences, in particular in biology, chemistry and an integrated course in secondary school. An effective means of improving the quality of the educational process is the widespread introduction of innovations in the study of these disciplines in the context of distance education. This will help to prepare students with high-quality.Дистанційна форма здобуття освіти набуває все більшого значення у житті учнів, що вливає на зміну методів, засобів та підходів під час навчання. Саме онлайн освіта активно розвивається вже досить значний період часу. В загальноосвітніх закладах це нова форма отримання знань, а тому майже відсутні наукові праці, які були б присвячені розгляду методичних аспектів навчання біології та хімії  в умовах дистанційної освіти. Компетентнісний підхід навчання, який окреслений в Державному стандарті, має особливі наскрізні вміння, а саме: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Саме тому відбуваються і зміни в методичних підходах навчання природничих дисциплін в умовах дистанційної освіти. В статті обґрунтовано методичні аспекти, прийоми та особливості навчання природничих дисциплін зокрема на уроках біології, хімії та інтегрованого курсу в середній школі. Ефективними засобом підвищення якості освітнього процесу є широке впровадження інновацій у вивчення означених дисциплін в умовах дистанційної освіти. Це сприятиме підготовці учнів  із якісним рівнем компетенцій

ЗМІСТ, МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЕКСКУРСІЙ

The greening of thinking and the hedonization of life are processes that have greatly influenced the motives for spending leisure time in recent decades. Ecotourism has become a way of exploring unique and exotic natural landscapes and a tool for their preservation. Such an interpretation of ecotourism deprives residents of large industrial cities, far from such environmental sites, of the opportunity to join the process of ecological cognition. The available sources analyzed by the authors show that the concept of ecological excursions is not developed, which overlaps with ecological tourism, but is aimed at revealing only one aspect of ecology - the problem of protecting natural landscapes within specially protected natural areas/water bodies. The author's interpretation of ecological excursions as a type of industrial and sustainable tourism is broader. Only through understanding the essence of an environmental problem can we find ways to solve it, and during ecological excursions, visitors can directly understand the nature and causes of the environmental crisis, its consequences, offer local solutions to environmental problems, and gain experience in environmental behavior through observation, study, understanding, and research under the guidance of a qualified guide. The authors of the study set out to reveal the essence of the content and methodological features of preparing and conducting excursions. Based on their own many years of experience in excursion activities, the authors substantiated and characterized their own vision of the excursion process related to environmental education and upbringing. The problematic aspects of the existing approach are highlighted and the authors' own vision of the process of developing, organizing and conducting environmental excursions is substantiated. The specific features of each stage of the development of an ecological excursion are identified, and examples of methods from the author's own experience are given.Екологізація мислення, гедонізація життя, - процеси які протягом останніх десятиріч сильно вплинули на мотиви щодо способу проведення вільного часу. Екологічний туризм став способом пізнання унікальних та екзотичних природних ландшафтів та інструментом їх збереження. Таке тлумачення екологічного туризму позбавляє жителів великих промислових міст, віддалених від подібних екологічних об’єктів, можливості долучитися до процесу екологічного пізнання. Проаналізовані авторами наявні джерела показують не розробленість поняття екологічних екскурсій, яке перекликається із екологічним туризмом, але спрямоване на розкриття лише одного із аспектів екології – проблеми охорони природних ландшафтів в межах особливо-охоронюваних природних територій/акваторій. Авторське тлумачення екологічної екскурсії як виду індустріального та сталого туризму, є ширшим. Лише через розуміння сутності екологічної проблеми можна знайти шляхи її вирішення, так і під час екологічних екскурсій відвідувачі безпосередньо через спостереження, вивчення, розуміння, дослід під керівництвом кваліфікованого гіда зможуть зрозуміти сутність і причини екологічної кризи, її наслідки, запропонувати локальні шляхи вирішення екологічних проблем та напрацювати досвід екологічної поведінки. Автори, за мету дослідження поставили розкрити сутність змісту, методичних особливостей підготовки і проведення екскурсій. Виходячи із власного багаторічного досвіду екскурсійної діяльності, автори обґрунтували та схарактеризували власне бачення екскурсійного процесу, пов’язаного із екологічною освітою та вихованням. Виділено проблемні аспекти існуючого підходу та обґрунтовано власне бачення процесу розробки, організації і проведення екологічних екскурсій. Виявлено специфічні риси кожного із етапів розробки екологічної екскурсії, наведено приклади методики із власного досвіду

СТВОРЕННЯ ЧАГАРНИКОВИХ УГРУПОВАНЬ ЯК ОСЕРЕДКІВ ВІДНОВЛЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЖОВТОКАМЯНСЬКОГО КАР’ЄРУ

The completion of mining in open-pit mines raises the issue of their  further use. It is important to ecologically restore such areas, create habitats for plant and animal communities, and restore biodiversity. The non-operational part of the Zhovtokamianska quarry  has a depleted species composition of shrubs. New species of shrubs and shrub communities will create additional habitats for plant and animal species and help restore the quarry's biodiversity. Within the non-operational part of the Zhovtokamianka open pit, we have identified five areas with environmental habitats that meet the biological properties of shrub species. Based on the criteria of drought resistance, frost resistance, viability, flowering and fruit ripening periods, trophicity, and the possibility of use by fauna, 8 shrub species were selected for planting within these areas. According to the criteria, the following species were selected for planting: White snowberry (Symphoricarpos albus (L.) Blake). Japanese kerria (Kerria japonica (L.) Dc.), Common privet (Ligustrum vulgare L.), European euonymus (Euonymus europaeus L.), Japanese spiraea (Spiraea japonica L.f.), Tatar honeysuckle (Lonicera tatarica L.), Zvehinzov lilac (Syringa sweginzowii Koehne & Lindl.), Cossack juniper (Juniperus sabina L.). In 2018, 33 plants of these species were planted. All species successfully completed the growing season of 2018, but 90.9% of plants (30 out of 33 specimens) took root in the new location. 2 plants of Syringa sweginzowii Koehne & Lindl. and 1 plant of Euonymus europaeus L. died. Surveys in 2019-2021 revealed that all shrubs are in good condition, passing through the stages of flowering and fruiting (with the exception of Juniperus sabina L., which is vegetating). The planted shrub species are beautifully flowering early spring and ornamental plants, have improved the aesthetic perception of the territory of the idle part of the Zhovtokamianskyi open pit and, together with shrub species of natural flora, have become a habitat for habitat, feeding and reproduction of various groups of wildlife - arachnids, insects, reptiles, birds and mammals. The fruits and seeds of the shrubs will continue to spread to new areas, both within the open pit and adjacent to it, increasing their biodiversity.  The created shrub communities will help increase the gene pool of wild flora, accelerate the processes of self-renewal of tree, shrub and herbaceous vegetation to the zonal type.Завершення видобутку корисних копалин в карʼєрах ставить завдання подальшого їх використання. Важливим є екологічне відновлення таких територій, створення осередків для рослинних і тваринних угруповань, відновлення біорізноманіття. Неробоча частина Жовтокамʼянського карʼєру  має збіднений видовий склад чагарників. Нові види чагарників та чагарникових угруповань формуватимуть додаткові ресурси життя для видів рослин і тварин, слугуватимуть відновленню біорізноманіття карʼєру. В межах непрацюючої частини Жовтокамʼянського карʼєру, визначено 5 ділянок з екологічними умовами місцезростання, що відповідають біологічним властивостями чагарникових видів. За критеріями посухостійкості, морозостійкості, життєздатності, періодів цвітіння та дозрівання плодів, трофності, можливості використання представниками фауни відібрано 8 видів чагарників для висадження в межах цих ділянок. Відповідно до критеріїв для висадження відібрані такі види -  Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus (L.) Blake). Керрія японська (Kerria japonica (L.) Dc.), Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), Бруслина європейська (Euonymus europaeus L.), Спірея японська (Spiraea japonica L.f.), Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), Бузок Звегінцова (Syringa sweginzowii Koehne & Lindl.), Ялівець козацький  (Juniperus sabina L.). У 2018 році висаджено 33 рослини цих видів. Вегетаційний сезон 2018 року успішно завершили всі види, але прижились на новому місці 90,9% рослин (30 з 33 екземплярів). Загинули 2 рослини Syringa sweginzowii Koehne & Lindl. і 1 рослина Euonymus europaeus L. Дослідження впродовж 2019 – 2021 рр. виявили, що всі чагарникові рослини знаходяться у гарному стані, проходять стадії квітнення і плодоношення (за виключенням Juniperus sabina L., який вегетує). Висаджені види чагарників є гарно квітучими ранньовесняними та декоративними рослинами, покращили естетичне сприйняття території непрацюючої частини Жовтокамʼянського карʼєру і разом з чагарниковими видами природної флори стали середовищем проживання, харчування і розмноження різноманітних груп тваринного світу – паукоподібних, комах, плазунів, птахів і ссавців. Плоди та насіння чагарників в подальшому поширюватимуться на нові території, як кар’єру так і прилеглі до нього, збільшуючи їхнє біорізноманіття.  Створені чагарникові угруповання сприятимуть збільшенню генофонду дикої флори, пришвидшуватимуть процеси самовідновлення деревно-чагарникової і трав’янистої рослинності до зонального типу

ВПЛИВ ПРОМИСЛОВИХ УМОВ НА РІВЕНЬ ФЛУКТУЮЧОЇ АСИМЕТРІЇ ЛИСТКОВОЇ ПЛАСТИНКИ BETULA PENDULA НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ

The article presents the results of assessing the variability of morphometric parameters of silver birch (Betula pendula) leaf blades on the devastated lands of the Petrovsky iron ore dump. The study utilized the results of our own research conducted from 2022 to 2023 on the territory of the Petrovsky dump in the Kryvyi Rih iron ore region. Investigations were carried out on technogenically disturbed areas that had not been reclaimed. It was found that the morphometric parameters of birch leaf blades exhibit clear ecological determinism. On all investigated plots characterized by a high level of pollution, the fluctuating asymmetry for Betula pendula, naturally occurring on the devastated lands of the Petrovsky dump, was determined to be 0.0556, indicating an approximation of the ecological condition to a pre-critical level. After calculating the average values of the integrated FA indicators across all sites, it was established that the most sensitive feature to adverse conditions in devastated lands is the distance between the bases of the first and second-order veins (0.132), while the most stable feature is the second characteristic (length of the second-order vein from the base of the leaf), which is 0.024. Maximum Spearman's correlation coefficients were recorded between the parameters: gross content of heavy metals in the soil of devastated lands and the level of fluctuating asymmetry in birch leaves (r = 0.800). The study demonstrates that woody plant species on the Petrovsky dump are generally subject to the influence of adverse environmental factors.У статті представлено результати оцінки мінливості морфометричних параметрів листкової пластинки берези повислої (Betula pendula) на девастованих землях Петровського залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували упродовж 2022–2023 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Дослідження проводили на техногенно потрушених територіях, які не були рекультивовані. Встановлено, що морфометричні параметри листкової пластинки берези мають чітку екологічну детермінованість. Виявлено, що на всіх дослідних ділянках, які характеризуються високим рівнем забруднення, величина флуктуючої асиметрії для Betula pendula, що природно поширена на девастованих землях Петровського відвалу становить 0,0556, що свідчить про наближення екологічного стану до передкритичного рівня. Після підрахунку середніх значень інтегральних показників ФА за усіма майданчиками, встановили, що найбільш чутливою ознакою до несприятливих умов девастованих земель є відстань між основами першої та другої жилки другого порядку (0,132), а найбільш стабільною – друга ознака (довжина другої жилки другого порядку від основи листка), що складає – 0,024. Максимальні значення коефіцієнтів кореляції Спірмена було зафіксовано між параметрами: валовий вміст важких металів в ґрунті девастованих земель та рівень флуктуючої асиметрії берези ( r = 0,800). Показано, що на Петровському відвалі деревні породи рослин, як правило, піддаються впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ФЛОРИ МІСТА КРИВИЙ РІГ

The study of the taxonomic composition of the native flora of Kryvyi Rih allowed to register 740 species of angiosperms, representing 335 genera of 79 families.  The species of the class Magnoliopsida significantly prevail in terms of numbers, which include 594 species of 273 genera of 60 families. Monocots - Liliopsida include 146 species of 62 genera of 19 families. The study of the taxonomic composition of the native flora of Kryvyi Rih allowed us to identify 234 species of medicinal plants of 146 genera of 55 families. During the analysis of the taxonomic composition of medicinal plants of the native flora, the largest number of species and genera was found, which include the following 30 families Lamiaceae – 26 / 16; Asteraceae – 26 / 14; Caryophyllaceae – 16 / 10; Scrophulariaceae – 15 / 5; Rosaceae – 14 / 11; Ranunculaceae – 14 / 8; Polygonaceae – 14 / 4; Fabaceae – 8 / 7; Chenopodiaceae – 7 / 6; Plantaginaceae – 7 / 1; Brassicaceae – 6 / 6; Apiaceae – 6 / 5; Rubiaceae – 5 / 1; Poaceae – 4 / 3; Dipsacaceae – 4 / 3; Boraginaceae – 3 / 3; Crassulaceae – 3 / 3; Valerianaceae – 3 / 2; Lemnaceae – 3 / 2; Campanulaceae – 3 / 1; Ulmaceae – 3 / 1; Gentianaceae – 3 / 1; Salicaceae – 2 / 1; Limoniaceae – 2 / 1; Primulaceae – 2 / 1; Urticaceae – 2 / 1; Convolvulaceae – 2 / 1; Cuscutaceae – 2 / 1; Clusiaceae – 2 / 1; Convallariaceae –2 / 1. 25 families contain only 1 species of 1 genus.Дослiдження таксономічного складу аборигенної флори м. Кривий Ріг дозволили зареєструвати 740 видів покритонасiнних рослин, що є представниками 335 родів 79 родин. Значно переважають у кількісному відношенні види класу Дводольних – Magnoliopsida, які налічують 594 види 273 родів 60 родин. Однодольні – Liliopsida представлені 146 видами 62 родів 19 родин. Вивчення таксономічного складу аборигенної флори м. Кривий Ріг дозволили визначити 234 видiв лiкарських рослин 146 родів 55 родин. Пiд час аналiзу таксономiчного складу лiкарських рослин аборигенної флори встановили найбiльшу кiлькiсть видiв і родiв, які містять наступні 30 родин: Lamiaceae – 26 / 16; Asteraceae – 26 / 14; Caryophyllaceae – 16 / 10; Scrophulariaceae – 15 / 5; Rosaceae – 14 / 11; Ranunculaceae – 14 / 8; Polygonacea – 4 / 4; Fabaceae  – 8 / 7; Chenopodiaceae – 7 / 6; Plantaginaceae – 7 / 1; Brassicaceae – 6 / 6; Apiaceae – 6 / 5; Rubiaceae – 5 / 1; Poaceae – 4 / 3; Dipsacaceae – 4 / 3; Boraginaceae – 3 / 3; Crassulaceae – 3 / 3; Valerianaceae – 3 / 2; Lemnaceae – 3 / 2; Campanulaceae – 3 / 1; Ulmaceae – 3 / 1; Gentianaceae – 3 / 1; Salicaceae – 2 / 1; Limoniaceae – 2 / 1; Primulaceae – 2 / 1; Urticaceae – 2 / 1; Convolvulaceae – 2 / 1; Cuscutaceae – 2 / 1; Clusiaceae – 2 / 1; Convallariaceae –2 / 1. Варто зауважити, що 25 родин мiстять у складi лише 1 вид 1 роду

ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД ГОЛАРКТИЧНОЇ ГРУПИ АРЕАЛІВ УГРУПОВАНЬ РОСЛИН ТЕХНОГЕННИХ ЕКОТОПІВ ВІДВАЛІВ КРИВБАСУ

The article highlights aspects of the theory of composition of communities, which is the resulting expression of their development, a consequence of the manifestation of species’ adaptive capabilities as components of many variations in forms of living matter in the biosphere. It is noted that analyzing taxonomic composition and construction of taxon spectra of plant communities is a necessary initial stage in understanding their structure, connection systems, potential opportunities, development trends, optimization and conservation. It is determined that specifying the taxonomic composition of plant communities of technogenic ecotopes of dumps at the level of their chorological components is a logical integral direction for the development of the theory of ecological and taxonomic spectra. Research has established that the taxonomic composition of the Holarctic range group consists of 165 species, 130 genera, and 39 families of angiosperms. The leading families of the general taxonomic spectrum of Holarctic angiosperms in terms of the number of species and genera are Asteraceae, Lamiaceae, Poaceae, Fabaceae, Boraginaceae, Brassicaceae, Rosaceae, Chenopodiaceae, Caryophyllaceae. They include 66,68% of the taxonomic spectrum of species of the Holarctic range group and 70,78% of the taxonomic spectrum of genera. The taxonomic spectrum of species of the Holarctic range group is characterized by the dominance in terms of the number of species and genera of a few families and a fairly high proportion of families represented by one species or one genus. The leading families retain their leading positions in terms of the number of genera, but there is no clear advantage of individual genera in terms of the number of species. The most species-rich genera of angiosperms of the Holarctic range group are Artemisia L., Centaurea L., Euphorbia L., Acer L., Ulmus L. The highest rates of participation of representatives of the Holarctic range group are in the spectra of taxa (species, genera, families) of communities of terrace sites and plateau-like peaks, and the lowest ones are in the taxon spectra of communities occurring the slopes of technogenic stows. The proportion of Eurasian, Holarctic, European, Palearctic plants having extended spectra of taxonomic volume in the taxonomic spectra is significant, etc. The prospects for further studies of the features of the Holarctic component of serial plant communities of dumps with detailing the features of the taxonomic fund for individual stows and their zones, with specification at the level of chorological groups, ecomorphic capacity, florogenetic relations of taxa, the distribution specifics, economic assessment of species and the development of zonally expedient ways to optimize the vegetation of technogenic ecotopes in disturbed lands are determined.У статті висвітлено аспекти теорії складу угруповань організмів, що є результуючим виразом їх розвитку, наслідком прояву адаптивних можливостей видів як складових множини варіацій формовтілення живої речовини біосфери. Зазначено, що аналіз таксономічного складу та побудова спектрів таксонів рослинних угруповань – необхідний, відправний етап пізнання їхньої структури, систем зв’язків, потенційних можливостей, тенденцій розвитку, оптимізації та збереження. Визначено, що конкретизація специфіки таксономічного складу рослинних угруповань техногенних екотопів відвалів на рівні їхніх ареалогічних складових – логічний інтегральний напрямок розвитку теорії еколого-таксономічних спектрів. Дослідженнями встановлено, що таксономічний склад голарктичної групи ареалів формують 165 видів 130 родів 39 родин. Провідними за кількістю видів і родів родинами загального таксономічного спектру покритонасінних рослин голарктичної групи ареалів є: Asteraceae, Lamiaceae, Poaceae, Fabaceae, Boraginaceae, Brassicaceaea, Rosaceae, Chenopodiaceae, Caryophyllaceae, які включають 66,68% таксономічного спектру видів голарктичної групи ареалів і 70,78% таксономічного спектру родів. Таксономічний спектр видів голарктичної групи ареалів характеризується домінуванням за кількістю видів і родів небагатьох родин і достатньо високою долею родин представлених одним видом чи одним родом. Провідні родини зберігають позиції лідерів за кількістю родів, але виразна перевага окремих родів за кількістю видів не спостерігається. Найбільш ємними за кількістю видів родами покритонасінних рослин голарктичної групи ареалів є Artemisia L., Centaurea L., Euphorbia L., Acer L., Ulmus L. Найвищі показники участі представників голарктичної групи ареалів у спектрах таксонів (видів, родів, родин) угруповань ділянок терас і платоподібних вершин, а найнижчі – схилів техногенних урочищ. Вагомою є доля в таксономічних спектрах євразіатських, голарктичних, європейських, палеарктичних рослин, які мають розширені спектри таксономічного об’єму тощо. Визначено перспективність подальших досліджень особливостей голарктичної складової серійних рослинних угруповань відвалів з деталізацією специфіки таксономічного фонду за окремими урочищами та їхніми зонами, з конкретизацією на рівні ареалогічних груп, екоморфічної ємності, флорогенетичних зв’язків таксонів, специфіки поширення та розповсюдження, господарської оцінки видів і розробки зонально доцільних шляхів оптимізації рослинності техногенних екотопів порушених земель

USING OF PLANT TEST SYSTEMS FOR ENVIRONMENTAL CONDITION INDICATIONS OF THE KRYVYI RIH CITY (OVERVIEW)

У сучасних умовах стрiмкого процесу урбанiзацiїпершочерговим є питання оптимiзацiї мiського середовища. У системiзаходiв iз полiпшення екологiчного стану мiст важливу роль вiдiграютьрослини, якi чутливi до забруднення навколишнього середовища, а такожтi, що мають швидку реакцiю на наявнiсть у повiтрi навiть малих дозтоксичних речовин, тому їх вважають найкращими iндикаторами стануповiтряного середовища.Зазвичай оцiнку стану екологiчних систем здiйснюють за рiзнимиекологiчними стандартами й нормативами. Серед них найважливiшимиє нормативи якостi довкiлля, якi виражають у показниках граничнодопустимих концентрацiй шкiдливих речовин в окремих об’єктахнавколишнього середовища. Такi пiдходи базуються лише наiнструментальних фiзико-хiмiчних методах аналiзу й орiєнтованi наконтроль вiдповiдностi до нормованих показникiв. Однак такi методине завжди вчасно iлюструють повну картину впливу забруднювачiв набiоту в техногенно навантажених регiонах, де постiйно є ризик зростаннягенетичної напруги середовища, що зумовлено надходженням в екотопиполютантiв iз вираженою мутагенною активнiстю.Тому останнiм часом намiтилася цiлком обґрунтована тенденцiянеобхiдностi оцiнки стану довкiлля техногенних екосистем не тiлькитрадицiйними фiзико-хiмiчними методами, а й шляхом використанняметодiв бiоiндикацiї. Бiоiндикацiйнi методи дозволяють визначитикомплексну дiю всiх забруднювачiв, присутнiх в об’єктах навколишньогосередовища. Вони є високочутливими та достатнiми для адекватнихоцiнок.Багаторiчнi дослiдження з оцiнки екологiчного стану мiста Кривий Рiгґрунтуються, як правило, на використаннi стандартних методiв i маютьобґрунтованi результати. Бiоiндикацiя як альтернативний i перспективнийпiдхiд у таких дослiдженнях є недостатньо поширеним i застосовуєтьсядуже рiдко.У статтi узагальненi вiдомостi про використання рослин у бiоiндикацiйнихдослiдженнях мiста Кривий Рiг. Порiвняно застосування деревнихi трав’янистих рослин у визначеннi екологiчної напруги мiста.Розглянуто значущiсть бiоiндикацiї для здiйснення монiторинговихдослiджень територiї мiста. Проаналiзовано перспективнiсть застосуванняцитогенетичних бiоiндикацiйних дослiджень для iнтегральної оцiнкистану навколишнього середовища Криворiзького залiзорудного регiону.The issue of optimizing the urban environment is of primaryimportance in the modern conditions of the rapid process of urbanization.Plants that are sensitive to environmental pollution and have a quick reactionto the presence of even small doses of toxic substances in the air play animportant role in the system of measures to improve the ecological state ofcities; therefore, they are considered the best indicators of the state of the airenvironment.Usually, the assessment of the state of ecological systems is carried outaccording to various ecological standards and regulations. Among them, themost important are environmental quality standards, which are expressedin indicators of maximum permissible concentrations of harmful substancesin individual environmental objects. Such approaches are based only oninstrumental physico-chemical methods of analysis and are focused onmonitoring compliance with standardized indicators. However, such methodsdo not always timely illustrate the full picture of the impact of pollutantson biota in technogenical-loaded regions, where there is a constant risk ofincreasing the genetic stress of the environment, which is caused to entry intothe ecotopes of pollutants with pronounced mutagenic activity.Therefore, recently a well-founded trend of assessment of the transformedecosystems state traced not only by traditional physicochemical methods, butalso by bioindication methods. Bioindicative methods make it possible todetermine the complex effect of all pollutants present in environmental objects;they are highly sensitive and sufficient for adequate assessments.Long-term studies on the assessment of the Kryvyi Rih city ecological conditionhave reasonable results and its based, as a rule, on the use of standard methods.Bioindication, as an alternative and promising approach in such studies, is notwidespread enough and using very rarely.The article summarizes information about the use of plants in bioindicativestudies of the Kryvyi Rih city. The use of woody and herbaceous plantsin ecological stress determining of the city is compared. The significanceof bioindication for monitoring studies of the city territory is considered.The perspective of using cytogenetic bioindicative studies for the integratedassessment of the environment of the Kryvyi Rih iron ore region is analyzed