Про особливості статистичного зв'язку між вмістами германію та ванадію у вугільному пласті с42 шахти «Сташкова»

Загальна актуальність дослідження вмісту Ge у вугільних пластах обумовлена можливістю його промислового вилучення та використання в якості цінного попутного компонента. Раніше у вугільних пластах різних геолого-промислових районів Донбасу переважно досліджувалися токсичні та потенційно токсичні елементи. У той же час, дослідження зв’язку між Ge та V у вугільному пласті с42 поля шахти «Сташкова» раніше не виконувалися. Мета роботи: полягає у досліджені особливостей зв’язку концентрацій Ge та V у вугільному пласті с42 поля шахти «Сташкова»

Зв'язок між вмістами германію та потужністю вугільного пласту с6н шахти «Тернівська» (Україна)

Загальна актуальність дослідження вмісту Ge у вугільних пластах обумовлена можливістю його промислового вилучення та використання в якості цінного попутного компонента. Останні досягнення. Раніше у вугільних пластах різних геолого-промислових районів Донбасу переважно досліджувалися токсичні та потенційно токсичні елементи. У той же час, дослідження зв’язку між Ge та потужністю вугільного (m) пласту с6н поля шахти «Тернівська» раніше не виконувалися. Мета роботи: полягає у досліджені особливостей зв’язку концентрацій Ge та m вугільного пласту с42 поля шахти «Сташкова»

Результати петрографічних досліджень деяких габро Середнього Побужжя (Україна)

Під мікроскопом у шліфах чітко відмічено однорідне, порівняно рівномірнозерниста будова породи, загальний меланократовий характер, розвиток вторинних, епігенетичних мінералів і наявність акцесорних мінералів. Вторинні мінерали представлені серицитом, епідотом, тальком і карбонатом. Серицит розвивається по плагіоклазу. Решта мінерали розвиваються по всій породі повсюдно

Зв’язок між германієм та берилієм у вугільному пласті с42 шахти «Сташкова» (Україна)

Актуальність дослідження вмісту Ge у вугільному пласті с42 шахти «Сташкова» обумовлена можливістю його промислового вилучення та використання в якості цінного попутного компонента. Раніше у вугільних пластах різних геолого-промислових районів Донбасу переважно досліджувалися токсичні та потенційно токсичні елементи. У той же час, статистичне дослідження зв’язку між Ge та Ве вугільному пласті с42 поля шахти «Сташкова» раніше не виконувалися. Мета роботи: полягає у встановленні кореляційного зв’язку та розрахунку рівняння регресії між вмістами Ge та Ве у вугільному пласті с42 поля шахти «Сташкова»

Оптимальне інвестування

В посібнику розглядаються практичні питання стосовно використання оптимальних розрахунків при розробці та оцінюванні інвестиційних проектів. Описано порядок розрахунків програмоюExcel. Призначено для студентів спеціальності 051 «Економіка», 071 «Облік і оподаткування», 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», 073 «Менеджмент», 292 «Міжнародні економічні відносини

Мова програмування Pyton

Методичні рекомендації до виконання практичних робіт для студентів спеціальності 051 «Економіка

Західно-Харківцівське нафтогазоконденсатне родовище (Україна)

Родовище розташоване в Галицькому районі Полтавської області за 20 км від м. Гадяч. У геолого-промисловому плані родовище відноситься до Глинсько-Солохівського газонафтоносного району Східного нафтогазоносного регіону України. У тектонічному відношенні воно знаходиться в центральній частині приосьової зони Дніпровсько-Донецької западини і входить до складу Глинсько-Розбишівського структурного валу

Управління сталою поведінкою споживачів у туристичній діяльності

Навчальний посібник спрямований на формування необхідних теоретичних знань і набуття практичних навичок у галузі управління сталістю споживчої поведінки на туристичних ринках, враховуючи міждисциплінарний підхід. Розглядаються ключові концепції, моделі, методи та передовий досвід, що мають відношення до сталого розвитку туризму. Призначено для студентів, аспірантів, викладачів, науковців і професійних менеджерів, а також усіх, хто цікавиться сталим розвитком і поведінкою споживачів у туризмі

Геолого-технологічні особливості Малосорочинського нафтогазового родовища (Україна)

Родовище розташоване в Миргородському районі Полтавської області на відстані 12 км від м. Миргород. У тектонічному відношенні воно знаходиться в межах Малосорочинсько-Радченківського структурного валу в центральній частині приосьової зони. Підняття виявлене в 1951 р. у мергелях київської світи палеогену структурно-картувальним бурінням на північний захід від Радченківської структури, а згодом підтверджене і геофізичними роботами по сейсмічних горизонтах палеозою та мезозою

Результати петрографічних досліджень метабазальтів Середнього Побужжя (Україна)

При вивченні шліфів було виявлено виразну порфірнову будову породи - є присутніми порфірові кристали - вкрапленникі, які розташовуються в полускляній основній масі. При цьому, у шліфах спостерігаються директивні елементи - закономірно субпаралельно орієнтовані мікротріщини. Вони виконані карбонатною речовиною і утворені до початку гіпергенної карбонатизації. Структура породи - порфірова, структура основної маси - мікролітова і аморфна