кваліфікаційна робота

У роботі розроблено віртуальну комбінаторну бібліотеку перспективних модельних сполук ряду 7-R-5-(2-R1-феніл)-3-гідрокси-1,3-дигідро-1,4-бензодіазепін-2-онів. Представлені 10 віртуальних сполук потенційно можуть бути новими лікарськими засобами із класу похідних 1,4-бензодіазепіну та проявляти седативний та гіпнотичний ефект або знижувати м’язовий тонус чи проявляти антиконвульсивну дію. Встановлено, що заміна атома Сl у положенні 7 та 2/ лоразепаму на атом F або електронодонорні групи –ОН, –SН, а також, заміна атома Сl у положенні 2/ на групу –СН3 приводить до покращення показників лікоподібності досліджуваних сполук. Відповідно до розрахованих критеріїв лікоподібності за правилом Ліпінського речовини-кандидати мають фармакологічні властивості, що вказують на перспективність сполук стати ефективними лікарськими засобами. Опрацьовані метаболічні шляхи віртуальних сполук вказують на високі показники лікоподібності метаболітів за аналогією з метаболітами відомимих похідних 1,4-бензодіазепінів

кваліфікаційна робота

Відновлення пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки потребує комплексного підходу, що включає сучасні методи реабілітації. Одним із таких методів є VR-терапія, яка сприяє покращенню рухових стратегій та адаптації пацієнтів до нових фізичних можливостей. У дослідженні виявлено, що пацієнти, які проходили реабілітацію з використанням VR-терапії, демонстрували значно кращі результати в L-тесті, а також тенденцію до зменшення больового синдрому за шкалою ВАШ. Крім того, основна група пацієнтів досягла кращого розподілу ваги між протезом і кінцівкою. Половина пацієнтів, які отримували VR-терапію, повністю відмовилися від знеболюючих засобів для зменшення фантомного болю. Отримані результати підтверджують ефективність VR-терапії в процесі реабілітації пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки

кваліфікаційна робота

У роботі досліджено вплив технологічних факторів на ефективність екстрагування та вилучення продуктів первинного синтезу, зокрема органічних кислот та амінокислот, з розхідника звичайного трави

кваліфікаційна робота

У кваліфікаційній роботі досліджено комплексні питання забезпечення фінансової стійкості та стратегічного розвитку лікувально-профілактичних закладів в умовах реформування галузі. Розкрито теоретико-методологічні засади функціонування закладів охорони здоров’я, еволюцію вітчизняної системи фінансування та світові моделі організації медичної допомоги. Визначено ключові критерії оцінки ефективності використання фінансових ресурсів та інвестиційної привабливості медичних установ. У межах практичного дослідження проведено ґрунтовний стратегічний аналіз середовища функціонування закладів за допомогою PEST- та SWOT-інструментарію, що дало змогу виявити сильні та слабкі сторони чинної моделі фінансування. На основі статистичних даних за 2022–2024 роки проаналізовано структуру доходів і витрат медичних закладів, їхні фінансові результати та реалізовані інвестиційні стратегії в умовах високого соціально-економічного навантаження. За результатами роботи обґрунтовано стратегічні напрями вдосконалення Програми медичних гарантій, запропоновано дієві механізми диверсифікації джерел фінансування та залучення інвестицій, а також розроблено рекомендації щодо посилення управлінських компетенцій керівництва. Підсумком дослідження став прогнозний розрахунок очікуваного ефекту від впровадження запропонованих заходів, що підтверджує їхню економічну та соціальну доцільність для розвитку системи охорони здоров'я Україн

кваліфікаційна робота

Опрацювавши асортимент українського ринку стосовно наявності косметичних засобів для корекції розацеа, визнано про потребу в косметичному засобі. Встановлено, що КЗ у формі лосьйону-тоніку немає на ринку, але водночас ця форма має ряд переваг, а саме: незначна кількість спирту, легка гелеподібна текстура за рахунок альгінату натрію, гарно розприділяється і наноситься по шкірі, не липне, приємно пахне. В процесі дослідження підбирали компоненти, що підходитимуть для чутливої шкіри, тому в якості діючої речовини використано фітоконцентрат Гіалосін, що містить у собі низку екстрактів, які чинитимуть зволожуючу і відновлюючу дію на шкіру, а тим самим будуть діяти на відновлення мікробіому шкіри: листя гінкго білоба, квіток каштану, родіоли, плодів пшениці, кореня окопнику. Для додатково живлення та ефективності вирішили додати ще екстракт гранату та вітаміни AEF, що будуть мати регенеративні і захисні властивості. Досліджено колоїдну та термостабільність, органолептичні властивості, виміряно рН КЗ, визначено швидкість вивільнення АФІ за допомогою методу агарових пластинок. Підібрано склад та одержано лосьйон-тонік з натуральними компонентами на основі фітоконцентрату Гіалосін

Троакарні грижі передньо-бокової черевної стінки після лапароскопічних оперативних втручань при захворюваннях органів черевної порожнини

Дисертаційна робота містить результати визначення основних анатомічних локальних та загальних предикторів ризику розвитку троакарної грижі після лапароскопічної операції, оцінки впливу мезенхімальних стовбурових клітин на процес ренегенарації в ділянці пластики м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті, а також оцінки прогнозування ризику виникнення троакарної грижі за допомогою багатофакторної моделі регресійного аналізу. Експериментально розроблено модифікований спосіб лікування м’язово-апоневротичних дефектів передньої черевної стінки. Пластику дефекту виконано 4-ма способами: закриття власними тканинами, закриття власними тканинами у поєднанні з ін’єкціями стовбурових клітин, закриття сітчастим трансплантантом, закриття сітчастим трансплантантом у поєднанні з ін’єкціями мезенхімальних стовбурових клітин. Розпрацьована математична модель прогнозування ризику розвитку троакарних гриж після лапароскопічних оперативних втручань. Науково підтверджено за допомогою багатофакторної регресійної моделі набір найбільш значущих локальних та загальних детермінантів, які впливають на ризик розвитку троакарних гриж після лапароскопічних оперативних втручань, до них увійшли: післяопераційні ускладнення після виконання лапароскопічної операції, індекс маси тіла, дисплазія сполучної тканини, планова/ургентна лапароскопічна операція, повторні оперативні втручання в анамнезі, доступ, який використовували для накладання пневмоперитонеуму. Доповнено наукові дані щодо впливу мезенхімальних стовбурових клітин на процеси регенерації у ділянці пошкодження цілісності тканин. За допомогою морфологічного та морфометричного дослідження підтверджено, що відбувається істотно більше посилення регенерації тканин в ділянці пластики м’язово-апоневротичного дефекту

кваліфікаційна робота

У роботі було розроблено ефективні способи боротьби з іксодовими кліщами шляхом застосування біологічних і синтетичних фармацевтичних препаратів

Віддалені результати реконструктивних втручань на мітральному клапані при інфекційному ендокардиті

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії і кардіології щодо лікування хворих з інфекційним ендокардитом (ІЕ) після реконструкції мітрального клапана (МК) з метою оптимізації методик хірургічного лікування, поліпшення перебігу післяопераційного періоду та покращення реабілітації. Встановлені соціально-демографічні фактори, які впливають на вибір методики оперативного втручання на МК та його результат, це: чоловіча стать (p = 0,001, χ2 = 10,73), одонтогенні причин розвитку ІЕ (p = 0,01, χ2 = 6,20) та вторинний ІЕ (p = 0,0001, χ2 = 19,29), які частіше представлені в групі з протезуванням МК. Визначено взаємозв’язок між збудником ІЕ та варіантом вибору хірургічної тактики по реконструкції МК на етапі передопераційної підготовки: визначено що групі пацієнтів з пластикою МК превалювала грампозитивна мікрофлора, відсутня грибкова мікрофлора та мікс-форми мікроорганізмів. При ідентифікації збудника за допомогою гістологічного дослідження визначені відмінності бактеріальної мікрофлори між групами дослідження. У пацієнтів дослідної групи превалювали Enterococcus (15,4 %), Staphylococcus (9,5 %), Staphylococcus epidermidis (9,5 %) та Staphylococcus aureus (7,4 %), тоді як в контролі – Enterococcus (23,2 %), Staphylococcus (10,6 %), Staphylococcus epidermidis (6,7 %) та Streptococcus (4,7 %), р ≥ 0,05; Установлені особливості клінічного перебігу та реабілітації в залежності від вибору тактики хірургічної корекції МК та ранньої післяопераційної летальності (плановість чи ургентність операцій). В результаті вивчення структурно-функціональних змін МК визначені фактори, які можуть обумовлювати ранню післяопераційну летальність (мітральна недостатність вираженого ступеня, ураження МК масивними вегетаціями із загрозою відриву та абсцеси). Визначені фактори негативного впливу на хворих з протезуванням та реконструкціями МК: збільшення віку хворих (р<0,001), серцева недостатність (р<0,001), анемія (зменшення рівня гемоглобіну та еритроцитів) (р<0,05), гіпопротеїнемія (р=0,002) та вихідне підвищене значення рівня глюкози крові (р<0,01). У дослідній групі негативний вплив був відмічений для вихідної аномалії внутрішньосерцевих структур (р<0,001). За допомогою вивчення безпосередніх та віддалених результатів лікування ІЕ розроблено алгоритм вибору варіантів хірургічної корекції МК

кваліфікаційна робота

Проведено дослідження ефективності різних методів фізичної терапії в амбулаторних умовах для пацієнтів у підгострому періоді інсульту. Уперше порівняно традиційну фізичну терапію з руховою терапією, викликаною обмеженнями (CIMT), з акцентом на відновлення функціональної активності верхньої кінцівки. У дослідженні взяли участь 24 пацієнти, які були розподілені на дві терапевтичні групи. Результати функціонального тестування (MAL-28, WMFT, MESUPES, FIM) підтвердили, що застосування CIMT дозволяє досягти більшого покращення обсягу та якості використання ураженої руки, водночас забезпечуючи подібний рівень загальної функціональної незалежності, як і традиційна фізична терапія. Робота підкреслює доцільність впровадження CIMT у програми амбулаторної реабілітації для покращення функціонального відновлення та якості життя пацієнтів після інсульту

кваліфікаційна робота

У роботі досліджено роль безперервного професійного розвитку (Continuing Professional Development, CPD) як ключового інструменту формування та вдосконалення професійних компетенцій медичного персоналу в умовах реформування системи охорони здоров’я України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до якості та безпеки медичної допомоги, кадровими обмеженнями галузі та необхідністю адаптації підготовки медичних працівників до міжнародних стандартів. Дослідження проводилося на базі Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради (м. Рівного). В ході роботи, проаналізовано теоретичні підходи до структури професійних компетенцій медичних фахівців, нормативно-правові засади їх формування, а також рекомендації ВООЗ, ICN та інших міжнародних організацій. Вивчено форми та методи безперервного навчання, зарубіжний досвід системи CPD та можливості його адаптації в Україні. Проведено емпіричні дослідження, на основі яких, визначено взаємозв’язок між участю медичних працівників у програмах CPD, рівнем професійних знань, самооцінкою ефективності роботи та показниками задоволеності пацієнтів. Статистичний аналіз підтвердив наявність прямої позитивної кореляції між кількістю годин безперервного навчання та якістю професійної діяльності, що засвідчує синергію між теоретичною підготовкою і впевненістю у власній професійній спроможності медичних фахівців. Запропоновано модель розвитку професійних компетенцій медичного персоналу, що базується на принципах системності, інтегративності, гнучкості та доказовості й поєднує освітні, мотиваційні та практикоорієнтовані компоненти. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження для розроблення освітніх програм, методичних рекомендацій і професійних стандартів, а також удосконалення системи безперервного професійного розвитку медичних працівників