У статті визначається роль мистецького витвору як прояву внутрішньої свободи митця та як історичного свідчення про злочини тоталітаризму, розглядаються особливості творчості композиторів в умовах утисків та репресій з боку влади. Наведені факти з життя композиторів – яскравих представників російського авангарду початку ХХ ст. В. Задерацького і О. Мосолова, відомих діячів національної школи єврейської музики в Росії М. Вайнберга і О. Веприка, талановитих європейських музикантів Ґ. Кляйна, Г. Краси, В. Ульманна, П. Хааса – на тлі культурної політики сталінського та нацистського режимів
