Досліджено добу постправди як таку комунікативну ситуацію, яка сприяє поширенню пропаганди та контрпропаганди, оскільки породжує плюралізм інтерпретацій дійсності, а отже й широкі можливості для створення фреймів, та визначається переважно емоційним сприйняттям інформації на противагу аналітичному розумінню та усвідомленій рефлексії. Виходячи з того, що основу контрпропаганди (так само, як і пропаганди) складає процес комунікації, визначено її структурні елементи
