Веселе, щасливе дитинство? А може, довгі роки смутку і самотності, без татового доброго слова і маминої ніжності? Кажуть, що вже сьогодні ми творимо завтра, вибудовуємо своє майбутнє, і воно буде сповненим радості, як ми вип'ємо життєдайний нектар і отримаємо насолоду від свого існування, стосунків із рідними, здобудемо необхідні знання і навички — у власному дитинстві.Joyful happy childhood? What about long years of sorrow and loneliness without dad's kind word or mum's tenderness? Or memories of annoying but desperately needed friends are hastily written in a personal diary on whose pages it is boldly engraved, 'Sitting alone. Nobody understands me...'? They say that today we are creating tomorrow, building our future and it will be full of joy as we have drunk the life-giving nectar and enjoy our existence, relations with relatives and get relevant knowledge and skills - in our own childhood
