Дослідження рівня ангедонії у мешканців міста київа та київської області, що знаходились на карантині в звязку з covid-19

Abstract

Background: Coronavirus has rapidly spread worldwide for several months. Ukraine, like many other countries, was affected by a pandemic. As in most countries of the world, due to the rapid spread of coronavirus infection, Ukraine has established a quarantine at the state level, which restricts the movement of citizens and appeal for staying at home. COVID-19 has affected many aspects of life in the country. The unpreparedness of Ukrainian medicine, people's fatigue from everyday problems and other aspects - all these factors are also affected the mental health of the Ukrainians during a pandemic. We tried to find out how being quarantined through COVID-19 affected the emotional and hedonic background of Ukrainians living in the capital of Ukraine, the city of Kyiv and adjacent Kyiv region. Materials and methods: The study was conducted during 62 days of officially announced quarantine due to COVID-19: from March 12 to May 11, 2020 inclusive. The study voluntarily involved 68 residents of Kyiv and Kyiv region who did not have mental disorders at the time of the interview. We used the Anhedonia Scale (Snight-Hamilton Pleasure Scale, SHPS) and the scale for assessing psychological health and quality of life (General Well-Being scale, GWBS). Interviews with respondents during quarantine were conducted using modern telecommunications technologies (e.g, Skype, Zoom, contacts via social networks, etc.). But there were also regular interviews with answerers if they needed psychological help. Results and conclusions: The study revealed the presence of anhedonia in one third of respondents, which turned out to be about 10 percent more than among respondents without distress. It was found that anhedonia was observed more often in women than in men. These data are different from those obtained in the survey in a normal situation. The anhedonia of social contacts and interactions was most noticeable. The survey also noted expressed anxiety, tension, and fear for the own health of respondents, their loved ones, and relatives as well.Актуальність: Коронавірусна хвороба швидко поширилась у всьому світі протягом декількох місяців. Україна, як і багато інших країн, зазнала пандемії. Як і в більшості країн світу, у зв'язку з швидким поширенням коронавірусної інфекції, в країні на державному рівні було встановлено карантин, який обмежував пересування громадян та закликав залишатися вдома. COVID-19 торкнувся багатьох сторін життя країни. Неготовність української медицини, втома людей від повсякденних проблем та інші аспекти - всі ці фактори також впливали на психічне здоров'я мешканців країни в умовах пандемії. Ми намагалися з’ясувати, як знаходження на карантині через COVID-19 вплинуло на емоційний та гедонічний рівень українців, які проживають у столиці України, місті Києві та сусідній з ним Київській області. Матерiал та методи: Дослідження проводилося протягом 62 днів офіційно оголошеного карантину в зв'язку з COVID-19: з 12 березня  по 11 травня 2020 року включно. В дослідженні добровільно прийняло участь 68 мешканців міста Києва та Київської області, що не мали психічних розладів на момент інтерв’ю. Ми використовували шкалу ангедонії (Шкала задоволення  Снайта-Гамільтона, SHPS), та шкалу для оцінки психологічного здоров’я та якості життя (Загальна шкала добробуту, GWBS). Інтерв'ю з респондентами підчас карантину  проводилось із застосуванням сучасних телекомунікаційних технологій (наприклад, Skype, Zoom, контакти через соціальні мережі тощо). Але були й звичайні інтерв’ю з учаниками, якщо їм була потрібна психологічна допомога. Результати та висновки: Дослідження виявило наявність ангедонії у однієї третини опитаних, що, як зясувалось, приблизно на 10% більше, ніж серед респондентів без дистресу. Виявили, що у жінок ангедонія спостерігалась частіше, ніж у чоловіків. Ці данні відмінні від тих, що були  отримані при  опитуванні у звичайній ситуації. Ангедонія соціальних контактів та взаємодій була найбільш помітною.  Опитування також зазначило виражену тривогу, напругу та страх за власне здоров'я респондентів, їхніх близьких людей та родичів

    Similar works