The theoretical analysis of methodical approaches to research of psychological culture of technical university teachers

Психологічна культура є складовою базової культури особистості як системної характеристики людини, що дозволяє їй ефективно самовизначатися і самореалізовуватися в житті, сприяє успішній соціальній адаптації, саморозвитку й отриманню задоволення від життя. У статті розглянуто методичні підходи до вимірювання таких культурно-психологічних поведінкових проявів викладачів технічного університету як: регулярне здійснення самопізнання, самоаналізу своїх особистісних і поведінкових особливостей; конструктивне спілкування з близькими та іншими людьми; хороша саморегуляція своїх емоцій, дій і думок; гармонійно організована творчість; конструктивне ведення своїх справ; саморозвиток, що гармонізує, – наявність цілей і діяльності із самовиховання особистісних установок і поведінки, представлено розроблений авторкою комплекс методик для вимірювання основних проявів психологічної культури викладача технічного університету, що складається з двох частин. Частина 1 містить методики, які діагностують культурно-психологічні потреби викладача, визначають рівень розвитку цих потреб. У частині 2 вміщено методики, спрямовані на виявлення психологічних чинників, що впливають на розвиток психологічної культури викладачів технічних університетів.A psychological culture is a component of a person’s basic culture as a system characteristic of the personality which resolves his/her effective self-identification and self-realization in a life, assists his/her successful social adaptation, self-development and satisfaction from life. In the article the methodical approaches to measurement of such cultural-psychological behavioural traits of the technical university teachers are considered, i.e. a regular realization of self-knowledge, an introspection of the personal and behavioural features; a constructive dialogue with close people and others; a good self-control of the emotions, actions and thoughts; harmoniously organized creativity; constructive conducting one’s affairs; a harmonious self-development, to crown it all, a presence of the purposes and activity on self-education of personal attitudes and behaviour. The two-part complex of techniques for measurement of the basic traits of a psychological culture of a technical university teacher developed by the author is presented. The part 1 contains techniques which diagnose cultural-psychological needs of a teacher, define level of their development. The part 2 contains the techniques directed in psychological factors revealing, which influence the development of technical university teachers’ psychological culture

Формування наполегливості молодших школярів засобами фізичної культури

Описуються експериментальні дослідження, в яких брали участь діти молодшого шкільного віку (контрольний та експериментальний класи) протягом навчального року: державні тести і нормативи з фізичної підготовленості школярів та рухові тести; вимірювали фізичний розвиток, його зміна в динаміці та функціональний стан організму і динаміка його змін; розраховували за формулами тренувальні функціональні можливості дитячого організму та гармонійність тілобудови

Problem of emotional readiness for professional socionomic activity

The article is devoted to the problem of emotional readiness for professional socionomic activities. Formation of emotional readiness for professional activity is seen as a leading condition of optimization of professional development of specialists of socionomic professions. It is proved that the emotional knowledge contribute to formation of emotional readiness’ components. The emotional knowledge is the result of emotional intelligence’ functioning. The assessment criteria of emotional readiness are highlighted. There are constructive, regulative, stabilizing. The analysis of the research results of emotional readiness for professional activity of the future specialist of socionomic professions is presented.Статтю присвячено вивченню проблеми емоційної готовності до професійної соціономічної діяльності. Формування емоційної готовності до професійної діяльності розглядається як провідна умова оптимізації професійного становлення фахівців соціономічного типу професій. Обґрунтовано, що формуванню компонентів емоційної готовності сприяють емоційні знання, що є результатом функціонування емоційного інтелекту. Виділено критерії оцінки вказаного феномену: конструктивний, регулятивний, стабілізуючий. Представлено аналіз результатів емпіричного дослідження емоційної готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців соціономічного типу професій.Статья посвящена изучению проблемы эмоциональной готовности к профессиональной социономической деятельности. Формирование эмоциональной готовности к профессиональной деятельности рассматривается как ведущее условие оптимизации профессионального становления специалистов социономического типа профессий. Обосновано, что формированию компонентов эмоциональной готовности способствуют эмоциональные знания, которые является результатом функционирования эмоционального интеллекта. Выделены критерии оценки указанного феномена: конструктивный, регулятивный, стабилизирующий. Представлен анализ результатов эмпирического исследования эмоциональной готовности к профессиональной деятельности будущих специалистов социономических типа профессий

Teenagers’ Motivation to Sports Practicing

Мотивація підлітків до занять фізичною культурою й спортом на сьогодні є однією з найбільшактуальних соціально-педагогічних проблем. Система освіти потребує якісного та інноваційного підходу до потреб людини, формування стійких мотивацій до фізкультурно-спортивної діяльності як важливої складової частини здорового способу життя й позитивної соціальної поведінки. Завдання статті – дослідити мотиви, які спонукають підлітків до занять фізичною культурою та спортом. У дослідженні застосовували методи теоретичного аналізу наукової, методичної, спеціальної літератури, узагальнення практичного досвіду з цієї теми та анкетування. У дослідженні взяли участь підлітки 12–16 років (56 дівчат і 43 хлопці), які займаються різними видами спорту. Нами встановлено, що мотивація – один із найважливіших компонентів у процесі організації навчальної діяльності. Підлітки керуються різноманітними мотивами, серед яких найбільш важливі – підвищення рівня фізичної підготовленості у 88,37 та 62,50 % опитаних (для юнаків і дівчат); покращити стан здоров’я – 88,37 та 69,64 %; розвивати фізичні якості – 86,05 і 62,50 %; отримувати задоволення від рухової активності – 74,42 та 46,43; отримувати гармонійність тілобудови – 67,44 й 35,71 %. Достатньо високий рівень спортивної мотивації в опитаних нами підлітків, про що свідчить бажання брати участь у змаганнях 67,44 і 55,36 % (для юнаків і дівчат); досягти високих результатів у спорті – 62,79 та 60,71 %; стати чемпіоном області – 60,47 та 33,93 %; стати чемпіоном України – 62,79 і 57,14 %; стати чемпіоном світу, Олімпійських ігор – 60,4 й 58,93 %; навчитися виховувати вольові якості – 65,12 та 60,71 %, що є необхідною передумовою самоствердження й досягнення поставленої мети. Nowadays teenagers’ motivation to physical culture and sports practicing is one of the most topical socio-pedagogical problems.Educational system requires qualitative and innovative approach to human needs, formation of stable motivation to sports-recreational activity as an important component of healthy lifestyle and positive social behavior. Objective of the research is to study the motives that prompt teenagers to physical culture and sports practicing. In the study we have applied the methods of theoretical analysis of scientific, methodological, special literature, generalization of practical experience on the topic and questioning. Teenagers aged 12–16 (56 girls and 43 boys) who practice various kinds of sport took part in the study. We have found out that one of the most important components in the process of organization of educational activity is motivation. Teenagers are led by various motives, among them the most important one is increasing the level of physical preparedness among 88,37 % and 62,50 % of the questioned (for boys and girls accordingly); health condition improvement – 88,37 % and 69,64 %; physical qualities development – 86,05 % and 62,50 %; finding pleasure in motor activity – 74,42 % and 46,43 %; obtaining of body built harmony – 67,44 % and 35,71 %. The questioned teenagers have pretty high level of sports motivation which is proved by desire to participate in competitions – 67,44 % and 55,36 % (for boys and girls accordingly); reaching high results in sport – 62,79 % and 60,71 %; becoming a champion of a region – 60,47 % and 33,93 %; becoming a champion of Ukraine – 62,79 % and 57,14 %; becoming a world champion, the Olympic Games champion – 60,4 % and 58,93 %; learn will qualities training – 65,12 % and 60,71 % which are a necessary precondition of self-affirmation and reaching the set aim

Формирование настойчивости младших школьников средствами физической культуры

Описуються експериментальні дослідження, в яких брали участь діти молодшого шкільного віку (контрольний та експериментальний класи) протягом навчального року: державні тести і нормативи з фізичної підготовленості школярів та рухові тести; вимірювали фізичний розвиток, його зміна в динаміці та функціональний стан організму і динаміка його змін; розраховували за формулами тренувальні функціональні можливості дитячого організму та гармонійність тілобудови.The article deals with research, which was conducted among at children (control and experimental classes) of junior school age every half-year: the state, normative tests and specifications from physical readiness o f the schoolchildren; physical development was measure, its change in dynamics andfunctional condition o f body and dynamics o f its changes; traning functional abilities o f child body and harmonicity o f a constitution were calculated.В статье описываются экспериментальные исследования, в которых принимали участие дети младшего школьного возраста (контрольный и экспериментальный классы) на протяжении учебного года: государственные тесты и нормативы из физической подготовленности школьников и двигательные тесты; измеряли физическое развитие, его изменение в динамике и функциональное состояние организма и динамика его изменений; рассчитывали за формулами тренировочные функциональные возможности детского организма и гармоничность строения тела

Родова та жанрова своєрідність маленьких трагедій О.С. Пушкіна

Драматичний цикл О. С. Пушкіна розглядається в статті як художня цілість. Особлива увага звертається на художнє дослідження в кожній з трагедій циклу карнавального сміху як культурної форми єдності людей, що виникла стихійно, та у зв’язку з цим проблеми переходу особистості в процесі її індивідуального розвитку до нових різновидів людської єдності, які здатні забезпечити гармонійність та повноту загальнолюдського буття

Особливості річних змін антропометричних параметрів юнаків-солдат та студентів

Нормальна адаптація організму людини до зовнішніх умов середовища залежить від фізичного та психічного здоров'я. Оцінюючи стан окремого індивіда слід мати уяву про певні показники, які є нормальними саме для нього. Але неможливо розглядати гармонічність розвитку людини без впливу екзогенних та ендогенних чинників. Генетичні фактори, як основні безперечно впливають на регуляцію всіх органів та систем. Однак велике значення надається режиму харчування, фізичному навантаженню, психологічному стану. Проведене нами лонгітудінальне дослідження на базі військової частини серед юнаків-військовослужбовців та студентів Вузу та коледжу однієї вікової групи дасть можливість виявити вплив способу життя на встановлення гармонійності фізичного розвитку на юнацькому етапі онтогенезу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3190

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК І НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ШКОЛЯРІВ

У процесі фізичного виховання слід не тільки підвищувати рухову підготовленість, але і нормувати її у відповідності до функціонального стану організму. В той же час, для практики фізичного виховання учнів необхідні об’єктивні критерії оцінки оптимальності та адекватності фізичних навантажень для дітей з урахуванням адаптаційних можливостей організму на окремих вікових етапах

Критерии восстановления психологического здоровья в условиях длительной травматизации

За допомогою авторської методики непрямого контекстуального інтерв’ю з подальшою процедурою інтелектуальної фільтрації та використанням контент-аналізу визначено наступні індикатори, що складають ядро психологічно здорової особистості: цілісність, потреба у самореалізації та здатність до саморегуляції. До периферійних індикаторів на індивідуально-психологічному рівні віднесено креативність, адаптивність; на ціннісно-смисловому рівні – схильність до сенсоутворення, здатність отримувати задоволення від життя; на соціально-психологічному рівні – схильність до співробітництва, здатність до співпереживання. Виділено наступні критерії відновлення психологічного здоров’я: 1) можливість оновлення особистісної цілісності та самоповаги; 2) можливість посилення потребово-мотиваційних, ціннісно-смислових ресурсів особистості; 3) можливість підвищення самореалізованості та самоефективності особистості; 4) можливість відновлення здатності будувати конструктивні стосунки з оточенням.In order to search for indicators of psychological health of person who is experiencing the effects of traumatic events, the author tested method of indirect contextual interviews followed the procedure using intelligent filtering and content analysis. The indicators that make up the core of psychologically healthy person, were integrity, the need for self-realization and capacity for self-regulation. By peripheral indicators on individual psychological level referred creativity, harmony, adaptability; in value-semantic level – the tendency to creation of meaning, understanding the experience and ability to enjoy life; the socio-psychological level – the tendency to cooperation, capacity for empathy and trust the outside world. The following criteria for psychological health allocated: 1) the ability to update personal integrity and self-esteem; 2) the possibility of strengthening need-motivation, value-semantic personal resources; 3) the possibility of self-efficacy self-realization increasing; 4) the ability to restore the capacity to build the constructive relations with the environment.С помощью авторской методики непрямого контекстуального интервью с последующей процедурой интеллектуальной фильтрации и использованием контент-анализа определены следующие индикаторы, составляющих ядро психологически здоровой личности: целостность, потребность в самореализации и способность к саморегуляции. К периферийным индикаторам на индивидуально-психологическом уровне отнесены креативность, адаптивность; на ценностно-смысловом уровне – склонность к смыслообразованию, способность получать удовольствие от жизни; на социально-психологическом уровне – склонность к сотрудничеству, способность к сопереживанию. Выделены следующие критерии восстановления психологического здоровья: 1) возможность обновления личностной целостности и самоуважения; 2) возможность усиления потребностно-мотивационных, ценностно-смысловых ресурсов личности; 3) возможность повышения самореализованности и самоэффективности личности; 4) возможность восстановления способности строить конструктивные отношения с окружающими

Магічний "скарб" "Лісової пісні" Лесі Українки

У статті зосереджено увагу на магічному реалізмі – найбільш радикальному художньому методі вторгнення і зміни домінуючих дискурсів. "Лісова пісня" – форма нової драми, приклад боротьби домінуючого народницького й нового антинародницького (модерністського) дискурсу. Показується, що ця форма є магічно-реалістичною. Тому "Лісова пісня" – це магічний "скарб", закладений в народному житті, який дозволив створити справжній витвір мистецтва та будувати нову світову літературу