Просторовий розподілі, розмірно-масова і вікова структура популяції камбали глосі Platichthys luscus Шаболатського лиману

The Shabolatsk liman is situated in the Southern-Western Black Sea side and relates to the type of semi-open, saline-water liman-lagoons.Since the middle ХХ century essential changes have occurred in the liman hydroecosystem that resulted in the essential transformation of the basin biota.The aim of the study was in revealing changes in the spatial distribution, dimensional-mass and age structure of the population of dab gloss Platichthys luscus in the Shabolatsk liman.The composition and population structure of ichthyocenosis of Shabolatsk liman, bio-ecological characteristics of most mass types of fish on the example of dab gloss were studied.The studies of the spatial distribution of the population of dab gloss Platichthys luscus in the Shabolatsk liman demonstrated that gloss fattens along the whole liman water area, but in the autumn-winter period concentrates in the deep-water saline Southern-Western part of the liman.The conducted studies of the dimensional-mass and age structure of the Platichthys luscus population in the Shabolatsk liman allowed to establish that the population was presented by five age groups like in the previous period, but the share of fishes of the older age decreased.Dimensional-mass indices and fatness of dab decreased. It has been established, that the loss of the essential share of the spawning herd in 1992, desalination and worsening of the fodder base resulted in the stable depression of the dab population in liman in the following years.Taking into account food inclinations of Platichthys luscus (the base of gloss nutrition is mollusks, cancroids and fish (gobies and silversides)), at forming the polyculture in the Shabolatsk liman, dab gloss may be recommended as one of main consumers of zoobenthos that doesn’t come in food competition with other fish typesШаболатский лиман расположен в северо-западном Причерноморье и относится к типу полуоткрытых, солоноватоводных лиманно-лагун.С середины ХХ века в гидроэкосистеме лимана происходили значительные изменения, которые привели к существенной трансформации биоты водоема.Цель исследования заключалась в выяснении изменений пространственного распределения, размерно-массовой и возрастной структуры популяции камбалы глоссы Platichthys luscus Шаболатского лимана.Исследовались состав и популяционная структура ихтиоценоза Шаболатского лимана, биолого-экологические характеристики наиболее массовых видов рыб на примере камбалы глоссы.Проведенные исследования пространственного распределения популяции камбалы глоссы Platichthys luscus Шаболатского лимана показали, что глось нагуливается по всей акватории лимана, но в осенне-зимний период собирается в ослоненой, глубоководной юго-западной части лимана.Проведенные исследования размерно-массовой и возрастной структуры популяции Platichthys luscus Шаболатского лимана позволили установить, что, как и в предыдущий период, популяция была представлена пятью возрастными группами, но доля рыб старшего возраста уменьшилась.Размерно-массовые показатели и упитанность камбалы снизились. Установлено, что потеря значительной части нерестового стада в 1992 г., Опреснения и ухудшение кормовой базы привели к устойчивой депрессии популяции камбалы в лимане в последующие годы.Учитывая пищевые предпочтения Platichthys luscus (основу питания камбалы глоссы составляют моллюски, ракообразные и рыба (бычки и атерина)), при формировании поликультуры в Шаболатском лимане, можно рекомендовать камбалу глоссу, как одного из основных потребителей зообентоса, что не вступает в пищевую конкуренцию с другими видами рыбШаболатський лиман розташований в північно-західному Причорномор’ї та відноситься до типу напіввідкритих, солонуватоводних лимано-лагун.З середини ХХ сторіччя в гідроекосистемі лиману відбувалися значні зміни, які призвели до суттєвої трансформації біоти водойми.Мета дослідження полягала у з’ясуванні змін просторового розподілу, розмірно-масової і вікової структури популяції камбали глосі Platichthys luscus Шаболатського лиману.Досліджувалися склад і популяційна структура іхтіоценозу Шаболатського лиману, біолого-екологічні характеристики найбільш масових видів риб на прикладі камбали глосі.Проведені дослідження просторового розподілу популяції камбали глосі Platichthys luscus Шаболатського лиману показали, що глось нагулюється по всій акваторії лиману, але в осіннє-зимовий період збирається в ослоненій, глибоководній південно-західній частині лиману.Проведені дослідження розмірно-масової і вікової структури популяції Platichthys luscus Шаболатського лиману дозволили встановити, що, як і в попередній період, популяція була представлена п’ятьма віковими групами, але частка риб старшого віку зменшилась.Розмірно-масові показники і вгодованість камбали знизились. Встановлено, що втрата значної частини нерестового стада в 1992 р., опріснення і погіршення кормової бази привели до стійкої депресії популяції камбали в лимані в наступні роки.Враховуючи харчові уподобання Platichthys luscus (основу харчування глосі складають молюски, ракоподібні і риба (бички і атерина)), при формуванні полікультури в Шаболатському лимані, можна рекомендувати камбалу глосу, як одного із основних споживачів зообентосу, що не вступає в харчову конкуренцію з іншими видами ри

Decomposition dynamics of the wrack of different origin in the black sea sandy littoral

The role of sand interstitial community in process of decomposition of different origin wrack (seaweed, seagrass and mussel) are considered in with the results of laboratory experiments. Quantitative changes of organic matter content, bacteria, marine fungi, microalgae, flagellates, ciliates and insects in wrack and underlying sand are studied. The results obtained in the laboratory closed to the natural condition

Morphological and anatomical properties of Veronica crista-galli Steven

The aim of this work was to study of diagnostic signs of the morphological and anatomical structure of Veronica crista-galli Steven. from the flora of Azerbaijan. Materials and methods. The samples for research were collected during their flowering time in June 2018, in the Ismailli region of the Republic of Azerbaijan. Plant samples were fixed in a solution made in 0.1 M phosphate buffer (pH=7.4), containing 2.5 % glutar-aldehyde, 2.5 % paraformal-aldehyde and 0.1 % picric acid. In the next stage was the preparation of block and their filling in Araldite – Epon according to the TEM method. Results. The leaf is simple, lower part is short-petiolate and upper is sessile. The surface, on both sides of the leaf, is reliefly, and 7–8 conductive veins are clearly visible. The lower and upper sides of the leaf, and also margin, are strewn with multicellular hairs. The calyx of the flower consists of two sepals which grown together at the base, covered with simple multicellular hairs. The stalk in is a long filiform. The corolla of flower consists of 4 petals which grown together at the base and 2 stamens attached to the tube of the corolla. On the epidermis, cells with sinuous and bead-like walls, numerous stomata of the stavrocytic type, capitate hairs are visible. From the cross section of the leaf, it is visible that palisade tissue at the upper and sponge tissue at the bottom. Conclusions. As a result of morphological and anatomical studies, it was revealed that diagnostic signs of plant raw material can be: Present of multicellular hairs on the leaf blade; The location of the capsule between the sepals; Stavrocytic type of the stoma structure; The bead-like walls of the epidermis; Capitate hairs on the epidermis; Sepals covered by hairs. The established anatomical diagnostic features can be used for the drafting of the normative document on the plant raw materials and for identification of plant raw material of Veronica crista-gall

Як уникнути eskape патогенів використовуючи екстракти їстівних рослин

The aim of the work was to determine the content of biologically active substances, namely polyphenols and anthocyanins, in the extracts of cherryplum, blueberries, jostaberry, sweet cherries, plums, red and black currants, and to study the effect of these extracts on the growth and biofilm formation of clinical isolates of ESKAPE Pathogens in vitro.Materials and methods. The antibiotic resistance of the following clinical isolates: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae was determined by the Kirby-Bauer diffusion method. The bioactive substances content was determined with a thin layer chromatography method. The effect of berry extracts on the above-mentioned isolates was studied by the method of compatible cultivation. The capacity of clinical isolates to form a biofilm was studied by a spectrophotometric method, using gentian violet.Results. Having analyzed the results of the antibiotic sensitivity of clinical isolates, it was found, that they were resistant to all antimicrobials used. The analysis of the content of bioactive substances of berry extracts showed that they contain a large amount of anthocyanins and polyphenols. It was revealed, that clinical isolates are capable of forming biofilms, and the selected berry extracts had the ability to inhibit the formed biofilms with isolates of clinical origin, such as Klebsiella pneumoniae and Pseudomonas aeruginosa.Conclusions. Researching the antibacterial properties of anthocyanins and polyphenols, extracted from berries, we can conclude, that they are capable of inhibiting the growth of not only planktonic strains forms, selected by us, but also inhibit the biofilms, formed by themЦелью работы было определение содержания биологически активных веществ, а именно полифенолов и антоцианов, в экстрактах плодов алычи, черники, йошты, черешни, сливы, красной и черной смородины, и исследование влияния экстрактов плодов этих растений на рост и биопленкообразование клинических изолятов «возбудителей ESKAPE» in vitro.Материалы и методы. Антибиотикорезистентность штаммов клинического происхождения, а именно Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae определяли методом диффузии Кирби-Бауэра. Состав биологически активных веществ определяли методом тонкослойной хроматографии. Влияние экстрактов на вышеупомянутые изоляты изучали методом их совместного культивирования. Способность клинических изолятов к образованию биопленки изучали с помощью спектрофотометрического метода с использованием кристаллического фиолетового, в качестве красителя.Результаты. Проанализировав результаты чувствительности к антибиотикам клинических изолятов, было установлено, что они устойчивы ко всем антимикробным препаратам. Анализ содержания биологически активных веществ экстрактов ягод показал, что они содержат большое количество антоцианов и полифенолов, и обладают антибактериальными свойствами. Было установлено, что изоляты клинического происхождения способны к формированию биопленок, а отобранные нами экстракты ягод обладают способностью ингибировать сформированы биопленки изолятами клинического происхождения, а именно: Klebsiella pneumoniae и Pseudomonas aeruginosa.Выводы. Исследуя антибактериальные свойства антоцианов и полифенолов, экстрагированных из ягод, можно сделать вывод, что они способны ингибировать рост не только выделенных нами планктонных форм штаммов, но и подавляют образованные ими биопленкиМетою роботи було визначення вмісту біологічно активних речовин, а саме поліфенолів та антоціанів,в екстрактах плодів аличі, чорниці, йошти, черешні, сливи, червоної та чорної смородини, та дослідження впливу екстрактів плодів цих рослин на ріст та біоплівкоутворенняклінічних ізолятів "збудників ESKAPE"in vitro.Матеріали і методи. Антибіотикорезистентність штамів клінічного походження, а саме Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae визначали методом дифузії Кірбі-Бауера. Вміст біологічно активних речовин визначали методом тонкошарової хроматографії. Вплив ягідних екстрактів на вищезгадані ізоляти вивчали методом їх сумісного культивування. Здатність клінічних ізолятів до утворення біоплівки вивчали за допомогою спектрофотометричного методу з використанням кристалічного фіолетового, в якості барвника.Результати. Проаналізувавши результати чутливості до антибіотиків клінічних ізолятів, було встановлено, що вони стійкі до всіх антимікробних препаратів. Аналіз вмісту біологічно активних речовин екстрактів ягід показав, що вони містять велику кількість антоціанів та поліфенолів, та володіють антибактеріальними властивостями. Було встановлено, що ізоляти клінічного походження здатні до біоплівкоутворення, а відібрані нами екстракти ягід володіють здатністю інгібувати сформовані біоплівки ізолятами клінічного походження, а саме: Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa.Висновки. Досліджуючи антибактеріальні властивості антоціанів та поліфенолів, екстрагованих з ягід, можна зробити висновок, що вони здатні гальмувати ріст не лише виділених нами планктонних форм штамів, але й пригнічують утворені ними біоплівк

Аналіз морфологічної мінливості ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи

Hydraulic construction on the Dnipro River led to dramatic changes in the ichthyocenosis of the estuarine waters. As a result of the regulation of the natural flow, the dynamic balance between the abiotic and biotic parameters of the habitat of aquatic organisms throughout the Dnipro-Buh river mouth system was disturbed.Transformational processes that have lasted to the present time are accompanied by changes in the main structural characteristics of ichthyocenosis, where one of the most valuable representatives of commercial cyprinids has always been the bream – Abramis brama Linnaeus, 1758.Purpose. To conduct a morphometric analysis of bream of the Dnipro-Buh river mouth system in modern conditions. To compare the results with scientific data for previous periods of succession of the ecosystem of the Dnipro-Buh river mouth system. To explain the causes of morphological variability of bream over time and analyze sexual dimorphism in the herd.Materials and methods. The research work is carried out in accordance with generally accepted methods of ichthyological research. Morphological variability is determined by Student's t-test (td). Bream individuals from age groups of five-year-old and six-year-olds are used for analysis, which makes it possible to compare the obtained data with the results of previous studies.Results. The study of the meristic signs of bream shows that at present the formulas of the fins are as follows: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, and in the sideline there are from 53 to 56 scales. The results are within the limits of similar scientific data of the last century.It is established that the most significant changes in the proportions of the body in bream during the transformation of the drain of the Dnipro occur in height and length of the dorsal fin (td=7.5-8.7; р<0,05). At the same time, an elongation of the caudal stem (td=10.2; p<0.05) and a decrease in the ante-anal distance (td=4.0; p<0.05) are noted. The presence of sexual dimorphism in the herd is proved. Among the 22 analyzed plastic signs, a significant difference is found for 13 indicators. In males, due to greater mobility, the anal fin is located closer to the fish snout (td=3.38; p<0.05), the head is more pointed (td=3.77; p<0.05) and below the body (td=3.5; p<0.05).Conclusions. A comparative analysis of modern plastic signs of bream in the Dnipro-Buh river mouth system indicates changes in the proportions of the body. At present, it has been reliably established that the anal fin has shifted closer to the anterior end of the body (td=4.0; p<0.05), which is a consequence of the fundamental redistribution of river flow and a decrease in the flow velocity. This is the situation that led to the lengthening of the migration routes of the bream in the Dnipro-Buh river mouth system and the formation of a population that is characterized by high mobility.Гидростроительство на реке Днепр привело к кардинальным изменениям ихтиоценоза приустьевых акваторий. В результате зарегулирования естественного стока было нарушено динамическое равновесие между абиотическими и биотическими параметрами среды обитания гидробионтов всей Днепровско-Бугской устьевой системы.Трансформационные процессы, которые длятся до настоящего времени, сопровождаются изменениями основных структурных характеристик ихтиоценоза, где одним из наиболее ценных представителей промысловых карповых всегда был лещ - Abramis brama Linnаeus, 1758.Цель. Провести морфометрический анализ леща Днепровско-Бугской устьевой системы в современных условиях. Сравнить полученные результаты с научными данными за предыдущие периоды сукцессии екосистемы Днепровско-Бугской устьевой системы. Объяснить причины морфологической изменчивости леща во времени и проанализировать половой диморфизм в стаде.Материалы и методы. Научно-исследовательские работы выполнены в соответствии с общепризнанными в практике ихтиологических исследований методик. Морфологическая изменчивость определена по t-критерию Стьюдента (td). Для анализа использовались особи леща из возрастных групп пятигодовиков-шестилеток, что позволило сравнить полученные данные с результатами предыдущих исследований.Результаты. Исследование меристических признаков леща показали, что в настоящее время формулы плавников являются следующими: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, а в боковой линии насчитывается от 53 до 56 чешуек. Полученные результаты укладываются в пределы аналогичных научных данных прошлого столетия.Установлено, что наиболее существенными изменения пропорций тела у леща в процессе трансформации стока Днепра происходят по высоте и длине спинного плавника (td=7,5-8,7; р<0,05). При этом отмечено удлинение хвостового стебля (td=10,2; р<0,05) и уменьшение антеанального расстояния (td=4,0; р<0,05). Доказанно наличие полового диморфизма в стаде. Среди проанализированных 22 пластических признаков достоверное различие выявлено за 13 показателями. У самцов, вследствие большей подвижности, анальный плавник расположен ближе к рылу (td=3,38; р<0,05), голова более заостренная (td=3,77; р<0,05) и ниже тело (td=3,5; р<0,05) .Выводы. Сравнительный анализ современных пластических признаков леща Днепровско-Бугской устьевой системы указывает на изменения пропорций тела. На настоящее время достоверно установлено, что анальный плавник сместился ближе к переднему концу тела (td=4,0; р<0,05), что является следствием кардинального перераспределения речного стока и снижения скорости течения. Именно такая ситуация привела к удлинению миграционных путей леща Днепровско-Бугской устьевой системы и образования популяции, которой свойственна большая подвижностьГідробудівництво на річці Дніпро призвело до кардинальних змін іхтіоценозу пригирлових акваторій. В результаті зарегулювання природного стоку була порушена динамічна рівновага між абіотичними та біотичними параметрами середовища існування гідробіонтів всієї Дніпровсько-Бузької гирлової системи.Трансформаційні процеси, які тривають до сьогодення, супроводжуються змінами основних структурних характеристик іхтіоценозу, де одним із найбільш цінних представників промислових коропових завжди був лящ - Abramis brama Linnаeus, 1758.Мета. Провести морфометричний аналіз ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи в сучасних умовах. Порівняти отримані результати з науковими даними за попередні періоди сукцесії екосистеми Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Пояснити причини морфологічної мінливості ляща у часі та проаналізувати статевий диморфізм у стаді. п м  т.Матеріали та методи. Науково-дослідні роботи виконані у відповідності до загальновизнаних в практиці іхтіологічних досліджень методик. Морфологічна мінливість визначена за t-критерієм Стьюдента (td). Для аналізу використані особини ляща з вікових груп п’ятрічок-шістиліток, що дозволило порівняти отримані дані з результатами попередніх досліджень.Результати. Дослідження меристичних ознак ляща показали, що на теперішній час формули плавців є наступними: D - III 9 (10); A - III 24-26 (27); P - I 16-18; V - II 7-8; C I 19 I, а у бічній лінії нараховується від 53 до 56 лусочок. Отримані результати укладаються в межі аналогічних наукових даних минулого століття.Встановлено, що найбільш суттєвими зміни пропорцій тіла у ляща в процесі трансформації стоку Дніпра відбуваються за висотою та довжиною спинного плавця (td=7,5-8,7; р<0,05). При цьому відмічено подовшання хвостового стебла (td=10,2; р<0,05) та зменшення антеанальної відстані (td=4,0; р<0,05). Доведена наявність статевого диморфізму у стаді. Серед проаналізованих 22 пластичних ознак достовірна різниця виявлена за 13 показниками. У самців, внаслідок більшої рухливості, анальний плавець розташований ближче до рила (td=3,38; р<0,05), гостріша голова (td=3,77; р<0,05) та нижче тіло (td=3,5; р<0,05) .Висновки. Порівняльний аналіз сучасних пластичних ознак ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи вказує на зміни пропорцій тіла. На теперішній час достовірно встановлено, що анальний плавець змістився ближче до переднього кінця тіла (td=4,0; р<0,05), що є наслідком кардинального перерозподілу річкового стоку і зниження швидкості течії. Саме така ситуація призвела до подовшання міграційних шляхів ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи та утворення популяції, яка володіє більшою рухливіст

Вплив амоніаку вод поверхневих джерел водопостачання на їх токсичність для Rana ridibunda (Pallas, 1771)

Aim. Revelation of the influence of ammonia from surface water supply sources on formation of their toxicity, determined by indices of motor activity of young lacustrine frogs (Rana ridibunda Pallas, 1771).Methods. Biotesting was conducted by the method of «time sampling» with preliminary exposure of individuals for 12 hours (n=30) in test samples of water, taken from the Denishevsky water storage basin and Otsechne water intake of the river Teterev and also in samples of settled water from water pipe as a control. The indices of water toxicity were calculated by reactions of typical and non-typical activity of individuals. The ammonia content was determined by the photometric method with Nessler reagent. The correlation and regression analysis was realized by the standard computer program MO Excel 2003.Results. There are established the effects of the ammonia influence on the toxicity of test waters that is proved by the values of determination coefficients, received for 3-year period (R2 at level 0,3893 for the water storage basin and 0,2814 for water intake) and correlation (r of middle degree 0,6240 and 0,5305 respectively). There are constructed the graphs, expressed by the equations of rectilinear regression (y=52,535x+16,207 and y=50,917x+21,067), that gives a possibility to prognosticate toxicity levels of waters as to the ammonia content for the water storage basin and water intake.Conclusions. There were revealed the correlations of the indices of toxicity of the testing waters with the ammonia content that in 2014 (0,6939 – in the Denishevsky water storage basin and 0,6803 – in the Otsechne water intake) reached more degree than in 2012 (0,6413 and 0,4281) and 2013 (0,6556 and 0,5083) years, respectively that is conditioned by increasing ammonification processes. There was fixed a tendency of increasing the force of the ammonia influence (from 41,12 to 48,15 % in waters of the water storage basin and from 18,33 to 46,28 % – water intake) on the toxicity of these waters. In the 3-years period of the studies, there was testified the presence of the reliable ammonia influence of the toxicity of waters in the water storage basin at level 38,93 % (F=3,0811; p ≤0,05, ), and also its absence in the water intake  28,14 % (F=1,5663). There were given the equations of rectilinear regression and graphic images of the dependencies that allow to calculate the ammonia content (0,58 mg/dm3 and 0,64) at reaching 50 % level of water toxicity of lacustrine frogsЦель. Выявление влияния аммиака вод поверхностных источников водоснабжения на формирование их токсичности, определенной по показателям двигательной активности молоди лягушки озерной (Rana ridibunda Pallas, 1771).Методы. Биотестирование проводили методом «time sampling» (мгновенного определения) с предварительным экспонированием особей 12 ч (n=30) в опытных пробах воды, отобранных с водохранилища Денишевского и водозабора Отсечное р. Тетерев, а также в пробах отстоянной водопроводной воды в качестве контроля. Индексы токсичности вод рассчитывали по реакциям типичной и нетипичной подвижности особей. Содерждание аммиака определяли фотометрическим методом с реактивом Несслера. Корреляционный и регрессионный анализ осуществляли по стандартной компъютерной программе MO Excel 2003.Результаты. Установлены эффекты влияния аммиака на токсичность опытных вод, что подтверждается полученными за 3-летний период значениями коеффициентов детерминации (R2 на уровне 0,3893 для водохранилища и 0,2814 для водозабора) и корреляции (r средней степени 0,6240 и 0,5305 соответственно). Построены графики, выраженные уравнениями прямолинейной регрессии (y=52,535x+16,207 и y=50,917x+21,067), по которым возможно отдельно для водохранилища и водозабора прогнозировать уровни токсичности вод относительно содержания в них аммиака.Выводы. Виявлены корреляционные связи индексов токсичности опытных вод с содержанием аммиака, которые в 2014-ом году (0,6939 – в водохранилище Денишевськом и 0,6803 – в водозаборе Отсечное) достигли большей степени, чем в 2012-ом (0,6413 и 0,4281) и 2013-ом (0,6556 та 0,5083) годах соответственно, что обусловлено усилением процессов аммонификации. Зафиксирована тенденция возрастания силы вплияния аммиака (с 41,12 до 48,15 % в водах водохранилища и с 18,33 до 46,28 % – водозабора) на токсичность этих вод. За 3-летний период исследований засвидетельствовано существование достоверного влияния аммиака на токсичность вод в водохранилище на уровне 38,93 % (F=3,0811; p ≤0,05, ), а также его отсутствие – в водозаборе 28,14 % (F=1,5663). Приведены уравнения прямолинейной регрессии и графические изображения зависимостей, по которым рассчитано содержание аммиака (0,58 мг/дм3 и 0,64) при достижении 50 %-го уровня токсичности вод для лягушки озернойМета. Виявлення впливу амоніаку вод поверхневих джерел водопостачання на формування їх токсичності, визначеної за показниками рухової активності молоді жаби озерної (Rana ridibunda Pallas, 1771).Методи. Біотестування проводили методом «time sampling» (миттєвого визначення) з попереднім експонуванням особин 12 год (n=30) у дослідних пробах води, відібраних з водосховища Денишівського і водозабору Відсічне р. Тетерів, а також у пробах відстояної водопровідної води у якості контролю. Індекси токсичності вод розраховували за реакціями типової та нетипової рухомості особин. Вміст амоніаку визначали фотометричним методом з реактивом Несслера. Кореляційний і регресійний аналіз здійснювали за стандартною комп'ютерною програмою MO Excel 2003.Результати. Встановлено ефекти впливу амоніаку на токсичність дослідних вод, що підтверджується отриманими за 3-річний термін значеннями коефіцієнтів детермінації (R2 на рівні 0,3893 для водосховища і 0,2814 для водозабору) та кореляції (r середнього ступеня 0,6240 і 0,5305 відповідно). Побудовано графіки, виражені рівняннями прямолінійної регресії (y=52,535x+16,207 та y=50,917x+21,067), за якими можливо окремо для водосховища та водозабору прогнозувати рівні токсичності вод щодо вмісту у них амоніаку.Висновки. Виявлено кореляційні зв'язки індексів токсичності дослідних вод з вмістом амоніаку, які у 2014-му році (0,6939 – у водосховищі Денишівському та 0,6803 – у водозаборі Відсічне) досягли більшого ступеня, ніж у 2012-му (0,6413 та 0,4281) та 2013-му (0,6556 та 0,5083) роках відповідно, що обумовлено посиленням процесів амоніфікації. Зафіксовано тенденцію зростання сили впливу амоніаку (з 41,12 до 48,15 % у водах водосховища та з 18,33 до 46,28 % – водозабору) на токсичність цих вод. За 3-річний період досліджень засвідчено існування вірогідного впливу амоніаку на токсичність вод у водосховищі на рівні 38,93 % (F=3,0811; p ≤0,05, ), а також його відсутність – у водозаборі 28,14 % (F=1,5663). Наведено рівняння прямолінійної регресії та графічне зображення залежностей, за якими розраховано вміст амоніаку (0,58 мг/дм3 для водосховища і 0,64 для водозабору) щодо досягнення 50 %-го рівня токсичності вод по відношенню до молоді жаби озерно

Залежність чисельності Lumbricus terestris у різних шарах ґрунту від його температури і вологості

Determination of earthworm (Lumbricus terestris) number from the effects of temperature and soil moisture in concrete soil-climatic zones of North East of Ukraine was established. Studies were conducted in soil layers 0–20 cm and 20–40 cm. These layers have determined the soil fertility and agriculture. In the example of two abiotic factors (temperature and soil moisture) complex influence of environmental factors at the species was shownУстановлена залежність кількості дощових червів (Lumbricus terestris) від температури і вологості ґрунту у конкретній ґрунтово-кліматичній зоні – Північному Сході України. Дослідження проведені у шарах ґрунту 0–20 см і 20–40 см, які є визначальними для родючості та ведення сільського господарства. На прикладі двох абіотичних факторів (температури і вологості ґрунту) показано комплексний вплив чинників середовища на даний біологічний ви

Поліморфізм гену гемаглютиніну та його вплив на властивості штамів вірусів грипу А Н1N1 та Н7N9

Influenza virus A is a causative agent of zoonotic and anthroponosis diseases. Virulence and contagious properties of the influenza virus are dependent on the presence of hemagglutinin. The membrane glycoprotein hemagglutinin has an important part in the adhesion and invasion of the influenza virus to the cell, as well as in the formation of immunity of the host organism. Hemagglutinin forms pandemic properties of influenza strains. Systematics and characterization of the influenza virus strains are based in particular on the type of hemagglutinin. The most contagious strains of the influenza A virus are strains H1N1 and H7N9. Polymorphism of hemagglutinin and its effect on the properties of influenza strains makes it relevant to study its variability.The aim of the study. The purpose of the study was to determine the polymorphism of the hemagglutinin encoding gene of strains of the influenza A H1N1 and H7N9 strains, to determine its effect on the polymorphism of the amino acid sequences of hemagglutinin and the properties of the strains by bioinformatic research methods.Materials and methods. The nucleotide sequences of hemagglutinin of influenza A H1N1 and H7N9 strains and products of its translation were analyzed by cluster analysis. The properties of hemagglutinin were defined by determining its domains.Results and discussion. As a result of the study, the polymorphism and genetic distances between the alleles of the gene encoding hemagglutinin of the influenza virus have been calculated and its translation has been carried out. The polymorphism and amino acid distances between the products of its translation were detected; a comparative analysis between the nucleotide and amino acid sequences was performed. The influence and effect of synonymouscodons in the nucleotide sequences of the alleles of the hemagglutinin encoding gene on the hemagglutinin polymorphism was shown. The domains of the test samples of hemagglutinin were identified.Conclusions. As a result of studies, the absence of the influence of the polymorphism of the hemagglutinin encoding gene on the hemagglutinin polymorphism was shown. The absence of the effect of polymorphism on the amino acid sequences of hemagglutinin of influenza A H1N1 and H7N9 strains, as well as on the domain composition and, thus, on the properties of strains was determinedВирус гриппа А является возбудителем зоонозных и антропонозных заболеваний. В значительной степени вирулентные и контагиозные свойства вируса гриппа обусловлены наличием гемагглютинина. Мембранный гликопротеин гемагглютинин играет важную роль в адгезии и инвазии вируса гриппа в клетку, а также в формировании к нему иммунитета в организме-хозяина. Гемагглютинин формирует пандемичность штамма вируса гриппа. Систематика и характеристика штаммов вируса гриппа базируется в частностии на типе гемагглютинина. Наиболее контагиозными штамами вируса гриппа А являются штаммы Н1N1 и Н7N9. Полиморфизм гемагглютинина и его влияние на свойства штаммов вируса гриппа делает актуальным исследование его вариабельности.Цельисследования. Целью исследования было определить полиморфизм гена, который кодирует гемаглютинин штаммов вируса гриппа А Н1N1 и Н7N9, определить его влияние на полиморфизм аминокислотных последовательностей гемагглютинина и свойства штаммов биоинформационными методами исследования.Материалы и методы. Были анализированы нуклеотидные последовательности гемагглютинина штаммов вируса гриппа А Н1N1 и Н7N9 и продукты его трансляции с помощью кластерного анализа. Свойства гемагглютинина определяли путем определением его доменов.Результатыи обсуждения. По результатам исследований рассчитаны полиморфизм и генетические дистанции между алелями гена, которые кодирует гемагглютинин вируса гриппа и проведено его трансляцию. Исследовано полиморфизм и аминокислотные дистанции между продуктами его трансляции, проведен сравнительный анализ между исследуемыми нуклеотидными и аминокислотными последовательностями. Показана роль и влияние синонимических кодонов в нуклеотидных последовательностях алелей гена, которые кодирует гемагглютинин, на полиморфизм гемагглютинина. Определены домены исследуемых образцов гемагглютинина.Выводы. По результатам исследований показано отсутствие влияния полиморфизма гена, который кодирует гемагглютинин, на полиморфизм гемагглютинина. Показано отсутствие влияния полиморфизма аминокислотных последовательностей гемагглютинина штаммов вируса гриппа А Н1N1 и Н7N9 надоменовый состав и, таким образом, на свойства штаммовВірус грипу А є збудником зоонозних та антропонозних захворювань. Значною мірою вірулентні та контагіозні властивості вірусу грипу обумовленні наявністю гемаглютиніну. Мембранний глікопротеїн гемаглютиніни відіграє важливу роль у адгезії та інвазії вірусу грипу у клітину, а також у формуванні до нього імунітету у організму-хазяїна. Гемаглютинін формує пандемічність штаму вірусу грипу. Систематика та характеристика штамів вірусу грипу базується зокрема й на типі гемаглютиніна. Найбільш контагіозними штамами вірусу грипу А є штами Н1N1 та Н7N9. Поліморфізм гемаглютиніну та його вплив на властивості штамів вірусу грипу робить актуальним дослідження його варіабельності.Метадослідження. Метою дослідження було визначити поліморфізм гена, що кодує гемаглютинін штамів вірусу грипу А Н1N1 та Н7N9, визначити його вплив на поліморфізм амінокислотних послідовностей гемаглютиніну та властивості штамів біоінформатичними методами дослідження.Матеріали та методи. Були аналізовані нуклеотидні послідовності гемаглютиніни штамів вірусу грипу А Н1N1 та Н7N9 та продукти його трансляції за допомогою кластерного аналізу. Властивості гемаглютиніну визначали шляхом визначення його доменів.Результати та обговорення. За результатом дослідження обраховані поліморфізм та генетичні дистанції між алелями гена, що кодує гемаглютинінивірусу грипута проведено його трансляцію. Досліджено поліморфізм і амінокислотні дистанції між продуктами його трансляції, проведено порівняльний аналіз між досліджуваними нуклеотидними та амінокислотними послідовностями. Показано роль та вплив синонімічних кодонів у нуклеотидних послідовностей алелей гена, що кодує гемаглютинін, на поліморфізм гемаглютиніну. Визначені домени досліджуваних зразків гемаглютиніну.Висновки. За результатом досліджень показано відсутність впливу поліморфізму гена, що кодує гемаглютинін, на поліморфізм гемаглютиніну. Показано відсутність впливу поліморфізму амінокислотних послідовностей гемаглютиніни штамів вірусу грипу А Н1N1 та Н7N9 надоменовий склад і, таким чином, на властивості штамі

Перспективные декоративные растения для создания композиций на Апшероне

There are described results of scientific research works on determining works of most introduced, perspective trees, shrubs and herbaceous plants from local flora and plants from foreign countries in using of creating different compositions in Absheron. Also there are studied their biological and ecological features. It is determined that these plants are well adapted in Absheron climate conditions, very perspective and they are recommended for use in parks, gardens, in various composition creationsВ статье описаны результаты научно-исследовательской работы по определению наиболее перспективных, интродуцированных из местной флоры и зарубежных стран декоративных деревьев, кустарников и травянистых растений используемых для создания различных композиций на Апшероне, изучению их биоэкологических особенностей. Выявлено, что эти растения хорошо адаптируются в условиях Апшерона, являются перспективными и рекомендуются при оформлении парков, садов, скверов, создании различных композици

Study of the antiulcer activity of garden cabbage extract on the chronic acetic ulcer model in rats

The aim of the study was to study the gastroprotective properties of the dry extract of garden cabbage in the model of chronic acetic ulcer in rats. Materials and methods. Chronic ulcerative lesions of the gastric mucosa of rats were modeled by introducing 0.05 ml of a 30 % solution of acetic acid into the subserous layer of the stomach wall. The dry extract of garden cabbage in a conditionally therapeutic dose of 50 mg/kg and reference drugs omeprazole and altan were administered intragastrically for 10 days, starting from the second day of the experiment. When choosing the duration of the course of treatment, we proceeded from the data that the effectiveness of the antiulcer action in the clinic is assessed after 10-12 days of treatment. The percentage of animals with ulcers in the group, the state of the gastric mucosa were evaluated, the ulcer index and antiulcer activity were calculated. To elucidate the possible mechanism of action of the extract, we studied its effect on synthetic processes in terms of the content of RNA and DNA in homogenates of the gastric mucosa by the spectrophotometric method by reaction with perchloric acid. Results. On the model of stomach damage, caused by acetic acid, a pronounced antiulcer activity of the extract (54.26) was established at the level of omeprazole (54.62). The maximum antiulcer activity (72.75) was revealed when using the combination of the extract with omeprazole, which, in terms of ulcerative effect, is superior to monotherapy with the extract, omeprazole and altan (35.08). Reparative regeneration is a component of an adaptive tissue reaction; under conditions of violation of the reparative potencies of the mucosa, chronic diseases of the gastrointestinal tract develop. Since the final goal of antiulcer therapy is the healing of the ulcer, and the basis of this process is reparative regeneration, the reparative properties of the extract have been studied. Under the influence of cabbage extract, the content of RNA and DNA in the mucosa probably increased by 2.8 and 2.4 times, respectively, at the same level with omeprazole. If possible, to activate the synthetic processes of DEGC and omeprazole, altan significantly prevailed. The most pronounced effect of enhancing reparative processes was established with the combined use of the extract and omeprazole, which turned out to be a significant increase in the content of RNA and DNA in the gastric mucosa by 3.2 and 2.9 times compared with the control. Conclusions. On the model of chronic damage to the stomach of rats, cabbage extract showed an antiulcer effect, the severity of which was not inferior to the comparison drug, the proton pump inhibitor omeprazole, and significantly exceeded the phytopreparation - altan. The combined use of the extract and omeprazole showed the highest preventive effect of preventing the negative effects of acetic acid on the gastric mucosa. One of the mechanisms of the gastroprotective action of the extract is its ability to enhance reparative processes in the gastric mucosa. The results obtained indicate the prospects for further research on the antiulcer properties of cabbage extract with a view to its use in the complex therapy of peptic ulce