Епідеміологічна та клініко-лабораторна характеристика інфекційного мононуклеозу у дітей

Цель: изучение распространенности инфекционного мононуклеоза (ИМ) и особенностей клинического течения заболевания, вызванного ВЭБ, ЦМВ, ВГЧ-6 и их сочетаниями, у детей. Материалы и методы. Проведено клинико-лабораторное исследование 374 детей в возрасте от 10 месяцев до 12 лет с ИМ. Результаты. Инфекционный мононуклеоз наиболее часто встречается у детей первых 6 лет жизни (77,0%). Заболеваемость ИМ регистрируется в течение всего года, с подъемами в осенне-зимний период. У 34,0% детей ИМ был вызван ВЭБ, более чем в половине случаев выявлено сочетание возбудителей (ВЭБ+ЦМВ). Инфекционный мононуклеоз, вызванный ЦМВ, ВГЧ-6 или сочетанием ВЭБ+ЦМВ, имеет более тяжелое течение. В гемограмме больных ИМ превалировал лейкоцитоз (51,9%) и лимфоцитоз (57,7%). Атипичные мононуклеары в диагностическом титре были обнаружены у 54,7% заболевших. Выводы. Инфекционный мононуклеоз имеет эпидемиологические и клинико-лабораторные особенности течения в зависимости от этиологии заболевания.Objective: to study the prevalence of infectious mononucleosis (IM) and features of clinical course of the disease caused by VEB, CMV, HHV-6 and their combination in children. Material and methods. There 374 children aged from 10 months to 12 years with IM were provided with clinical and laboratory examination. Results. Infectious mononucleosis is more common in children of the first six years of life (77.0%). The incidence of IM is registered throughout the year, with rising during the autumn-winter period. In 34.0% of children, IM was caused by Epstein-Barr virus; in more than half of the cases a combination of pathogens (VEB + CMV) was detected. IM caused by cytomegalovirus, HHV-6 or the VEB+CMV combination had a more severe course. In the haemogram of patients with IM, leukocytosis (51.9%) and lymphocytosis (57.7%) prevailed. Atypical mononuclear cells in the diagnostic titre were detected in 54.7% of patients. Conclusions. Infectious mononucleosis has epidemiological, clinical and laboratory features of the course, depending on the aetiological agent of the disease.Мета: вивчення поширеності інфекційного мононуклеозу (ІМ) та особливостей клінічного перебігу захворювання, викликаного ВЕБ, ЦМВ, ВГЛ-6 та їх поєднанням, у дітей. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 374 дітей віком від 10 місяців до 12 років з ІМ. Результати. Інфекційний мононуклеоз частіше зустрічається у дітей перших шести років життя (77,0%). Захворюваність ІМ реєструється протягом усього року, з підйомами в осінньо-зимовий період. У 34,0% дітей ІМ був викликаний вірусом Епштейна-Барра, у понад половині випадків виявлено поєднання збудників (ВЕБ+ЦМВ). Інфекційний мононуклеоз, викликаний ЦМВ, ВГЛ-6 або поєднанням ВЕБ+ЦМВ, має важчий перебіг. У гемограмі хворих на ІМ превалював лейкоцитоз (51,9%) та лімфоцитоз (57,7%). Атипові мононуклеари в діагностичному титрі були виявлені у 54,7% хворих. Висновки. Інфекційний мононуклеоз має епідеміологічні та клініко-лабораторні особливості перебігу залежно від етіології захворювання

Епідеміологічна та клініко-лабораторна характеристика інфекційного мононуклеозу у дітей

Objective: to study the prevalence of infectious mononucleosis (IM) and features of clinical course of the disease caused by VEB, CMV, HHV-6 and their combination in children.Material and methods. There 374 children aged from 10 months to 12 years with IM were provided with clinical and laboratory examination.Results. Infectious mononucleosis is more common in children of the first six years of life (77.0%). The incidence of IM is registered throughout the year, with rising during the autumn-winter period. In 34.0% of children, IM was caused by Epstein"Barr virus; in more than half of the cases a combination of pathogens (VEB + CMV) was detected. IM caused by cytomegalovirus, HHV-6 or the VEB+CMV combination had a more severe course. In the haemogram of patients with IM, leukocytosis (51.9%) and lymphocytosis (57.7%) prevailed. Atypical mononuclear cells in the diagnostic titre were detected in 54.7% of patients.Conclusions. Infectious mononucleosis has epidemiological, clinical and laboratory features of the course, depending on the aetiological agent of the disease.Цель: изучение распространенности инфекционного мононуклеоза (ИМ) и особенностей клинического течения заболевания, вызванного ВЭБ, ЦМВ, ВГЧ-6 и их сочетаниями, у детей.Материалы и методы. Проведено клинико-лабораторное исследование 374 детей в возрасте от 10 месяцев до 12 лет с ИМ.Результаты. Инфекционный мононуклеоз наиболее часто встречается у детей первых 6 лет жизни (77,0%). Заболеваемость ИМ регистрируется в течение всего года, с подъемами в осенне-зимний период. У 34,0% детей ИМ был вызван ВЭБ, более чем в половине случаев выявлено сочетание возбудителей (ВЭБ+ЦМВ). Инфекционный мононуклеоз, вызванный ЦМВ, ВГЧ-6 или сочетанием ВЭБ+ЦМВ, имеет более тяжелое течение. В гемограмме больных ИМ превалировал лейкоцитоз (51,9%) и лимфоцитоз (57,7%). Атипичные мононуклеары в диагностическом титре были обнаружены у 54,7% заболевших.Выводы. Инфекционный мононуклеоз имеет эпидемиологические и клинико-лабораторные особенности течения в зависимости от этиологии заболевания.Мета: вивчення поширеності інфекційного мононуклеозу (ІМ) та особливостей клінічного перебігу захворювання, викликаного ВЕБ, ЦМВ, ВГЛ-6 та їх поєднанням, у дітей.Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 374 дітей віком від 10 місяців до 12 років з ІМ.Результати. Інфекційний мононуклеоз частіше зустрічається у дітей перших шести років життя (77,0%). Захворюваність ІМ реєструється протягом усього року, з підйомами в осінньо-зимовий період. У 34,0% дітей ІМ був викликаний вірусом Епштейна—Барра, у понад половині випадків виявлено поєднання збудників (ВЕБ+ЦМВ). Інфекційний мононуклеоз, викликаний ЦМВ, ВГЛ-6 або поєднанням ВЕБ+ЦМВ, має важчий перебіг. У гемограмі хворих на ІМ превалював лейкоцитоз (51,9%) та лімфоцитоз (57,7%). Атипові мононуклеари в діагностичному титрі були виявлені у 54,7% хворих.Висновки. Інфекційний мононуклеоз має епідеміологічні та клініко-лабораторні особливості перебігу залежно від етіології захворювання

Clinical peculiarities of herpetic infection in children and its therapy optimization

Оценена эффективность использования рекомбинантного α-2b-интерферона Витаферона® в лечении гепатитов, вызванных вирусами семейства герпеса. Установлено, что применение препарата в составе комплексной терапии способствует сокращению продолжительности основных симптомов заболевания и сроков лечения.Recombinant α-2b-interferon Vitaferon® has been prescribed to the children with hepatitis, caused by herpetic viruses. The use Vitaferon® in the therapy leads to earlier reverse dynamics of disease clinical symptoms and recovery time of treatment

Етіологічна структура інфекційного мононуклеозу у дітей та оптимізація його терапії

На основании современных методов диагностики с использованием ИФА и ПЦР при обследовании 213 детей в возрасте от 10 мес. до 13 лет установлено, что инфекционный мононуклеоз является полиэтиологическим заболеванием и может вызваться вирусами герпеса IV, V и VI типов. Клинико-лабораторные особенности заболевания зависят от типа вируса. Оценена эффективность комплексной терапии заболевания с использованием препарата "Витаферон" у 35 детей. Лечение "Витафероном" способствует сокращению сроков лечения на 6,1±1,3 дня.The aim of this paper is to study the etiological structure and clinical properties of infectious mononucleosis using PCR and IFA as well as improvement of therapy in this disease. Materials and Methods. There were 213 children patients from 10 months to 13 years of age. All these patients have been tested for IgM and IgG as to the VCA and EA antigens EBV, IgG to EBNA EBV as well as IgM and IgG CMV. The DNA of EBV, CMV and HHV-6 have been determined by the PCR method in blood serum and in saliva. All the patients have also been tested for the presence of viral hepatitis markers and HIV antibodies. Results and Discussion. Among the patients 122 (57.4 %) EBV-mononucleosis has been detected. In 19 (3.9 %) the CMV-mononucleosis has been found, and in 3 cases (1.4 %) had HHV-6- mononucleosis. In some cases we have observed a combined virus infection brought about by EBN+CMV and CMV+HHV-6 which amounted to 62 cases (29.1%) and 7 cases (3.2%) respectively. In cases with EBV-mononucleosis in the clinical symptoms we have observed febrile fever, difficult nasal breath, edematous face, enlarged anterior and posterior cervical and submaxillar lymphatic nodes up to 2-4 cm in diameter, tonsillitis with film covering tonsils. Hemogram had changes characteristic for leukocytosis, high level of lymphomonocytes, presence of atypical mononuclear cells, lever and spleen enlargement and high transaminase activity. In CMV-mononucleosis there was subfebrile fever, pharingitis symptoms, average enlagement of cervical lymphatic nodes (up to 1-1.5 cm in diameter). On third of the patients had enlarged liver with a mildly higher transaminase content and atypical mononuclear cell in the blood count. In HHV-6 mononucleosis a long subfebrile fever has been observed, insignificant enlagement of lymphatic nodes and appearance of allergic rash. There were no typical mononuclear cells in blood. In the therapy of EBV-mononucleosis Vitaferon® preparation has been used as it includes recombinant -interferon- 2b in combination with ascorbic acid. Vitaferon® has been prescribed to 35 patients from 1 to 5 yrs with the dosage of 250 000 IU twice daily with time interval of 12 hrs during 10 days. Alongside with Vitaferon® these children were taking basic therapy using macrolid antibiotics, desensibilizing and detoxication therapy. The control group receiving only basic therapy. The group receiving Vitaferon® has a better control of temperature and the main symptoms have vanished quicker and recovery time has been observed 6.1±1.3 days earlier than the control group. Results. Infectious mononucleosis is a polyetiological disease and can be evoked by herpes virus IV, V, VI. Fever, tonsillitis and prominent lymphoproliferative syndrome are most obvious in mononucleosis with EBV in children younger than 3 yrs of age. In mononucleosis of other etiology (CMV, HHV-6) the typical symptoms are usually absent and the diagnosis leans upon the presence of specific markers of the infection. The use Vitaferon® in the therapy leads to earlier normalization of body temperature, reverse dynamics of disease clinical symptoms and of the blood biochemical data.На підставі сучасних методів діагностики з використанням ІФА і ПЛР при обстеженні 213 дітей у віці від 10 міс до 13 років встановлено, що інфекційний мононуклеоз є поліетіологічним захворюванням і його збудниками можуть бути віруси герпесу IV, V і VI типів. Клініко-лабораторні особливості захворювання залежали від типу збудника. Дана оцінка ефективності комплексної терапії інфеуційного мононуклеозу з використанням вітчизняного препарату "Вітаферон" у 35 дітей. Лікування "Вітафероном" сприяло скороченню строків лікування на 6,1 ± 1,3 доби