Composition and Structure of Two Old-growth Forest Ecosystem Types of Southeastern Ohio

Author Institution: School of Natural Resources, Ohio Agricultural Research and Development Center, The Ohio State UniversityLess than 1% of the pre-European settlement forest in Ohio currently remains, mostly as small and scattered woodlots. Consequently, few studies have been undertaken to quantify the composition and structure of Ohio’s old-growth forests using a landscape ecosystem perspective. We used an existing multifactor ecosystem classification system developed for the Wayne National Forest in southeastern Ohio to compare the composition and structure of two old-growth forest ecosystem types, located on contrasting north-facing and south-facing middle slopes. No differences in physiography were observed among the stands other than aspect; however, the north-facing old-growth ecosystem type had a greater A horizon thickness and a higher pH than the south-facing old-growth ecosystem type. Mixed-oaks dominate the south-facing ecosystem type, while sugar maple, American beech and northern red oak dominate the north-facing ecosystem type. No differences were detected in stand structural components. Similar trends were observed for the ground-flora layer; specifically, we observed differences in groundflora composition between the two ecosystem types but no differences in total percent cover or species richness. Finally, the composition and structure of coarse woody debris differed between the contrasting ecosystem types. Maple and oak snags and fallen logs dominate the north-facing ecosystem while oak standing snags and fallen stems are typically observed in the south-facing ecosystem. Few differences between the two ecosystem types were detected in coarse woody debris structure, except that snag density tends to be higher in the south-facing old-growth ecosystem and log density and volume tends to be higher in the north-facing ecosystem (P <0.10). Through the use of this ecosystem approach, we can begin to quantify the ecological factors regulating the composition and structure of old-growth communities, improving our ability to effectively manage and restore these rare ecosystems

The structure of infinite dimensional linear groups satisfying certain finiteness conditions

We review some recent results on the structure of infinite dimensional linear groups satisfying some finiteness conditions on certain families of subgroups. This direction of research is due to Leonid A. Kurdachenko, who developed the main steps of the theory jointly with mathematicians from several countries

The Gendered Construction of Interpersonal Power in Political Office

This study examines the use of interpersonal power by women in elected political positions.  Power relationships, access to power, and the way in which power is perceived and wielded, are heavily influenced by the individual’s gender schema. Gender schema, by nature of its social construction and reliance on individual cognition, is influenced by the power relationships that the individual engages in. At the hub of the schema’s attempt to evaluate and organize information are interaction and the reinforcing power that is achieved through social acceptance of the individual. The basis of interaction, then, becomes the gender appropriate use of power. The analyses of data test a single hypothesis: H1:  Female and male political leaders will differ in their uses of interpersonal power. Strong support is seen in the findings for the gendered construction of interpersonal power in political office. The differences between males and females identified in the findings indicate that females receive different information than males about the acceptability of their roles and that females both process information differently from males and employ different sources and levels of interpersonal power to achieve their goals. Males are more likely to rely on both coercion and expert power, while females are more likely to rely on connection power, the power of important relationships. This reliance on social network suggests a direct linkage between gender and the formation of interpersonal power

Синтез і властивості високоефективних термоелектричних матеріалів на основі систем Pb-Ag-Sb-Te

The paper presents the results of research of X-ray diffraction and thermoelectric parameters (thermoelectric coefficient α, electrical conductivity σ and thermal conductivity coefficient k) of materials based on Lead Telluride: PbTe, PbTe:Sb, PbTe-Sb2Te3, Pb18Ag1Sb1Te20, Pb18Ag2Te20 and PbTe-Ag2Te. Established that the highest values of thermoelectric figure of merit have samples of PbTe:Sb (0,3 at.%) and system Pb18Ag1Sb1Te20, Pb18Ag2Te20. For PbTe:Sb is due to a significant increase of the electrical conductivity. For the other two materials is due to a increase the thermoelectric coefficient and a significant decrease of thermal conductivity compared to pure PbTe.У роботі представлено результати рентгенографічних досліджень та вимірювань термоелектричних параметрів (коефіцієнта термо-ЕРС α, питомої електропровідності σ та коефіцієнту теплопровідності k) матеріалів на основі плюмбум телуриду: PbTe, PbTe:Sb, PbTe-Sb2Te3, Pb18Ag1Sb1Te20, Pb18Ag2Te20 та PbTe-Ag2Te. Встановлено, що найбільш високими значеннями термоелектричної добротності володіють PbTe:Sb (0,3&nbsp;ат.%&nbsp;Sb) та системи Pb18Ag1Sb1Te20 , Pb18Ag2Te20, що у першому випадку зумовлено значним ростом електропровідності матеріалу, а у двох інших – як збільшенням коефіцієнта термо-ЕРС, так і значним зниженням теплопровідності у порівнянні з бездомішковим PbTe

Impact of neoadjuvant targeted therapy on perioperative complications in patients with localized reno-cellular cancer

Objective. To study the efficacy of neoadjuvant targeted therapy in treatment of localized reno-cellular cancer and to determine its impact on the perioperative complications rate. Materials and methods. There are presented the results of randomized investigation, conducted in 152 patients with localized reno-cellular cancer. Into the main group 75 (49.3%) patients were included, to whom neoadjuvant targeted therapy and operative treatment were conducted, and into the control group - 77 (50.7%) patients, to whom operative treatment was performed only. The groups were randomized in accordance to the main clinical parameters. Efficacy of treatment was estimated in accordance to RECIST 1.1 scale, complications – in accordance to Clavien-Dindo classification. Results. Neoadjuvant targeted therapy did not influence the operation duration: (95 ± 19) min – while conduction of targeted therapy and (108 ± 53) min – without conduction of targeted therapy, and duration of postoperative treatment: (5.6 ± 1.9) and (5.2 ± 2.3) bed-days, accordingly. The intraoperative blood loss volume in renal resection of the patients’ main group in comparison with patients of a control group have constituted (407 ± 224) and (317 ± 210) ml accordingly (p=0.013). Neoadjuvant targeted therapy did not influence the perioperative complications rate, which have occurred in 7 (9.3%) patients of the main and in 8 (10.7%) patients of a control group, and their severity did not exceed 3 degrees in accordance to Clavien-Dindo classification. Conclusion. Neoadjuvant targeted therapy do not increase the operation duration, the perioperative complications rate and postoperative treatment time, but increases the blood loss volume while performance of renal resection (p=0.013)

Особливості морфологічних змін в оцінці ефективностінеоад’ювантної таргетної терапії у хворих з локалізованимнирково–клітинним раком

Мета. Визначити особливості морфологічних змін під впливом неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ), проведеної хворим з локалізованим нирково-клітинним раком (НКР). Матеріали і методи. Вивчено дані 58 пацієнтів з локалізованим НКР, яким проведено два блоки неоад’ювантної ТТ з визначенням об’єктивної відповіді на лікування, подальшим оперативним втручанням та патоморфологічним дослідженням. Результати. Середній показник регресії пухлини (М ± SD) після проведення ТТ становив (20,5 ± 14,3)% (95% довірчий інтервал- ДІ 16 - 24,3). Оцінка регресії пухлини за шкалою RECIST 1.1: стабілізацію відмітили у 44 (75,9%) хворих; часткову регресію- у 14 (24,1%). Повної регресії чи прогресії процесу не спостерігали у жодного хворого. Середній показник регресії за навності 2-го ступеня градації за Фурманом становив (22,6 ± 14,4)% (95% ДІ 18,3 - 26,9); 3-го ступеняг радації за Фурманом - (17,1 ± 11,7)% (95% ДІ 7,3 - 26,9); 4-го ступеня градації за Фурманом - (3,8 ± 2,9)% (95% ДІ 1 - 8,5); оцінка за методом ANOVA: η2=0,13; power=0,72; p < 0,05. Середня частка некрозу пухлини під дією ТТ достовірно вище у хворих з частковою регресією. Кореляційної залежності тяжкості судинних змін та частки життєздатної пухлинної тканини від ступеня регресії НКР не виявлено. Висновки. Під впливом неоад’ювантної ТТ у хворих з локалізованим НКР відбулася регресія пухлини в середньому на (20,5 ± 14,3)%. Низький показник регресії НКР у хворих з 4-м ступенем гістопатологічної градації ядер за Фурманом - (3,8 ± 2,9)%, який свідчить про низьку ефективність ТТ (оцінка за методом ANOVA: η2 = 0,13; power = 0,72; p < 0,05), можна використовувати як прогностичний маркер відповіді

Quality of life in patients, suffering localized reno-cellular cancer after operative treatment

Objective. To rise the efficacy of treatment in patients, suffering localized reno-cellular cancer (LRCC), studying quality of life in patients and determination of optimal procedure of operative treatment. Materials and methods. Of 511 patients, suffering LRCC (T1-T2 N0M0), in whom quality of life was estimated in accordance to the SF-36 questionnaire, renal resection  was performed in 422 (82.6%), nephrectomy - 89 (17.4%). The observation duration median have constituted 28.9 mo (from 3 to 131 mo). Results. A patient’s cognition of the oncological disease missing have raised the quality of life self-estimation, predominantly in accordance to indices of psychological component of health after nephrectomy and after renal resection. Comparing the quality of life between the patients’ groups, there was obtained a statistically significant advantage of renal resection over nephrectomy in accordance to five indices of quality of life, including: physical functioning - 75 [65; 85] points after nephrectomy and 80 [70; 90] points after renal resection (p < 0.005); general state of health - 65 [57; 72] and 70 [65; 80] (p < 0.001); vital activity - 65 [55; 70] and 70 [60; 75] (p < 0.005); psychological health - 76 [60; 80] and 80 [68; 88] (p < 0.005); the emotionally-role functioning - 66.7 [66.7; 100] and 100 [66,7; 100] (p < 0.05) points, accordingly. Conclusion. Renal resection has a statistically proven advantage over nephrectomy in accordance to patients’ quality of life, determined, basing on data from the SF-36 questionnaire, predominantly due to better psychological self estimation of the patient’s state of health (p < 0.01). Difference between the investigated groups in accordance to indices of pain intensity, social and physical-role functioning was not established

Визначення оптимальної тривалості проведення неоад’ювантної таргетної терапії хворим з локалізованим нирково-клітинним раком

Мета. Визначити оптимальну тривалість проведення неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ) в лікуванні хворих з локалізованим нирково-клітинним раком (НКР). Матеріали і методи. До рандомізованого проспективного дослідження включено 24 пацієнти з локалізованим світлоклітинним НКР (Т1а-2bN0M0), яких розподілено на дві групи: 1-ша група - 12 пацієнтів, яким проведено два блоки неоад’ювантної ТТ (пазопаніб 800 мг щоденно перорально протягом 28 днів); 2-га група - 12 пацієнтів, яким проведено чотири блоки неоад’ювантної ТТ. Результати. Стабілізацію (шкала RECIST 1.1) констатували у 9 (75%) пацієнтів 1-ї групи та у 8 (67%) - 2-ї групи, часткову відповідь - у 3 (25%) та 4 (33%) пацієнтів відповідно (χ2= 0,2; р = 0,65). Медіани показника регресії пухлини в 1-й та 2-й групах були порівнянні: 18 [2; 27] і 17 [2; 34]% відповідно. Значущої різниці між частотою побічних проявів за шкалою CTC AE ступенів 1 - 4, виконання нефректомії, інтра- та післяопераційних ускладнень та тривалістю госпіталізації в порівнюваних групах не виявлено (р > 0,05). Висновки. Оптимальною тривалістю проведення неоад’ювантної ТТ хворим з локалізованим НКР є використання двох блоків. Більша тривалість неоад’ювантної ТТ призводить до збільшення вартості лікування без подальшої регресії НКР, що не впливає на вибір тактики хірургічного втручання