ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ НЕОНАТОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ РІВНЕНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ

The aim of the study – to assess the main indicators of the neonatal service of the Rivne Regional Perinatal Center during recent years. Materials and Methods. A retrospective statistical analysis of the dynamics of the main indicators of Department of Intensive Care of Newborns of the Rivne Regional Perinatal Center – fertility, morbidity, neonatal mortality for the period 2016–2018 years was carried out. Rresults and Discussion. The analysis of fertility in the Rivne Regional perinatal center shows a decrease in the birth rate in the region, while the number of premature infants does not decrease, amounting to 8.7–8.9 %. Indicators of neonatal mortality in the region and in the perinatal center are reduced. In the structure of death mortality is dominated by hypoxic-ischemic disorders of the nervous system, congenital malformations, intrauterine infections, deep morpho-functional immaturity. Congenital heart defects that are incompatible with life or in combination with multiple birth defects prevail in the structure of congenital malformations. In the Rivne perinatal center, the survival rate of preterm infants with an extremely low birth weight has a stable tendency to increase from 25 % in 2016 to 40 % in 2018. The structure of the disease is dominated by neonatal encephalopathy, congenital malformation, infectious pathology. Conclusion. The evaluation of the main neonatal indicators of the Rivne Regional Perinatal Center during the last years reveals the advantages and difficulties in the activity of the neonatal service of the region.Цель исследования – оценить основные показатели деятельности неонатологической службы Ровенского областного перинатального центра в течение последних лет. Материалы и методы. Проведен ретроспективный статистический анализ динамики основных показателей работы отделения интенсивной терапии новорожденных Ровенского областного перинатального центра, таких, как рождаемость, заболеваемость, неонатальная смертность, за период 2016–2018 гг. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ рождаемости в Ровенском областном перинатальном центре свидетельствует о снижении ее уровня в области, при этом количество преждевременно рожденных детей не уменьшается, составляя 8,7–8,9 %. Показатели неонатальной смертности как в области, так и в перинатальном центре снижаются. В структуре смертности преобладают гипоксически-ишемические поражения нервной системы, врожденные пороки развития, внутриутробные инфекции, глубокая морфофункциональная незрелость. Врожденные пороки сердца, не совместимые с жизнью или в сочетании с множественными пороками развития, преобладают в структуре смертности от врожденных пороков развития. В Ровенском областном перинатальном центре уровень выживания младенцев, рожденных с экстремально низкой массой тела, имеет стабильную тенденцию к увеличению – от 25 % в 2016 г. до 40 % в 2018 г. В структуре заболеваемости преобладают неонатальная энцефалопатия, врожденные пороки развития, инфекционная патология. Вывод. Оценка основных показателей работы неонатологической службы Ровенского областного перинатального центра в течение последних лет раскрывает преимущества и трудности в деятельности неонатологической службы области.Мета дослідження – оцінити основні показники діяльності неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз динаміки основних показників роботи відділення інтенсивної терапії новонароджених Рівненського обласного перинатального центру, таких,  як народжуваність, захворюваність, неонатальна смертність, за період 2016–2018 рр. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз народжуваності в Рівненському обласному перинатальному центрі свідчить про зниження її рівня в області, при цьому кількість передчасно народжених дітей не зменшується, становлячи 8,7–8,9 %. Показники неонатальної смертності як в області, так і в перинатальному центрі знижуються. У структурі смертності переважають гіпоксично-ішемічні ураження нервової системи, уроджені вади розвитку, внутрішньоутробні інфекції, глибока морфофункціональна незрілість. Уроджені вади серця, не сумісні з життям або в поєднанні з множинними вадами розвитку, переважають у структурі смертності від уроджених вад розвитку. В Рівненському обласному перинатальному центрі рівень виживання немовлят, народжених з екстремально малою масою тіла, має стабільну тенденцію до збільшення – від 25 % у 2016 р. до 40 % у 2018 р. У структурі захворюваності переважають неонатальна енцефалопатія, уроджені вади розвитку, інфекційна патологія. Висновок. Оцінка основних показників роботи неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років розкриває переваги і труднощі в діяльності неонатологічної служби в області

Predictors of adverse outcomes in preterm infants in the early neonatal period

Introduction. Extremely and very preterm infants are a special cohort of newborns with inherent functional immaturity and specific pathological conditions which are accompanied by hypoxia, reoxygenation, tissue hypoperfusion, increased risk of oxidative stress. Premature infants are prone to oxidative deterioration which plays a key role in the pathogenesis of severe diseases such as respiratory distress syndrome, necrotizing enterocolitis, periventricular leukomalacia, patent ductus arteriosus, bronchopulmonary dysplasia, and retinopathy of prematurity.Objective. The aim of the research was to estimate the predictors of adverse outcomes in preterm infants with gestational age less than 32 weeks in the early neonatal period by assessment of oxidative stress markers.Material and methods. A total amount of 46 preterm infants with gestational age less than 32 weeks in the early neonatal period were included in the research. According to the results of early outcomes newborns were divided into two groups: I group – 12 infants with adverse outcomes and II group - 34 preterm infants with favorable outcomes. Twenty healthy newborns were included in the control group (III group). Clinical examination of infants and laboratory determination of oxidative stress markers were done for all participants.Results. Asphyxia, early onset sepsis, intraventricular hemorrhage in preterm infants less than 32 weeks of gestation had increased the risk of mortality in the early neonatal period. The level of 8-isoprostane, ROS, TBP, LHP was significantly higher in neonates with adverse outcomes (group I). It was found that the level of 8-isoprostane more than 595.4 mg/ml, ROS level above 0.483 IU, TBP higher than 5.14 μmol/l and LHP levels above 5.91 U/m were associated with unfavorable outcomes in the early neonatal period. Decreased activity of the antioxidant system (catalase, SOD) increases the risk of early neonatal mortality.Conclusions. The activation of oxidative stress in preterm infants may be a predictor of adverse outcomes in the early neonatal period

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДИН АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

Метою дослідження було встановити особливості морфологічних змін судин артеріального русла нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної стопи. В основу роботи покладено вивчення 131 гістологічного препарату, який виготовили з біопсійного матеріалу, отриманого у 30 хворих із синдромом діабетичної стопи під час хірургічного лікування. При виконанні морфологічних досліджень використали загальноприйняті гістологічні методики. З метою дослідження судинного русла препарати забарвлювали за допомогою гематоксиліну та еозину, за Хартом, альциановим синім за методом Стідмена, трихромним за Массоном, суданом III. У мікросудинах та артеріях дрібного і середнього калібру порушення проявлялися переважно десквамативно-деструктивними змінами ендотелію з наступним плазматичним просяканням, склерозом та гіалінозом їхніх стінок, проліферацією клітин м’язового шару, тромбуванням просвіту. В судинах крупного калібру виявлялися атеросклеротичні зміни, особливістю яких був циркулярний або сегментарний медіакальциноз та поширення процесу на артерії середнього і навіть дрібного калібру. Такі грубі морфологічні зміни судин викликали порушення механізмів ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної регуляції судинного тонусу.

АВТОДЕРМОПЛАСТИКА ТА ВАКУУМНА ТЕРАПІЯ РАН У ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

SUMMARY. Base dont heexamination and treatment of 142 patients with complicated forms of diabetic footsyndrome, the influence of vacuum therapy on wounds during preparation for autodermoplasty proved that vacuumtherapy of wound sallowedal most half reduction in the number of landmark necrectomy. It also reduced the time ofpreparation for autodermoplasty in patients with neuropathic-infected (lesions form) on anaverage of (3.4±1.2) days, inpatients with is chemic-gangrenous formon anaverage of (3.96 ± 1.7) days. This allowsyoutoreduce the time of admissionof patients (bed days) by anaverage of (4.2±1.8), which is not of medical valuebutal sosocial value.KEY WORDS: Diabetic foot syndrome, vacuum therapy.РЕЗЮМЕ. На основі обстеження та лікування 142 хворих на ускладнені форми синдрому діабетичної стопививчено вплив вакуумної терапії на підготовку ран до автодермопластики. Доведено, що вакуумна терапіяран дозволяє майже вдвічі зменшити число етапних некректомій та скоротити терміни підготовки ран доавтодермопластики у хворих з невропатично-інфікованою формою ураження в середньому на (3,4±1,2) дні,у хворих з ішемічно-гангренозною формою – в середньому на (3,96±1,7) дні. Це дозволяє в зменшити термінистаціонарного лікування хворих у середньому на (4,2±1,8) ліжко-дні, що має не тільки медичне, а і соціальнезначення.КЛЮЧОВІ СЛОВА: синдром діабетичної стопи, вакуумна терапія

СИНДРОМ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПЛОДА ПРИ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ І ЗАГРОЗІ ВНУТРІУТРОБНОГО ІНФІКУВАННЯ

It was observed 229 children in the moment of birth (50 newborns developed against fetoplacental insufficience background, 138 had the risk of intrauterine infection). The results show the laboratory feature of endotoxic syndrome in neonates.Обследовано 229 детей в момент рождения (50 развивались на фоне фетоплацентарной недостаточности, 138 были угрожаемыми по внутриутробному инфицированию). Результаты позволили утверждать о наличии лабораторных критериев эндотоксикоза у этих новорожденных.Обстежено 229 дітей в момент народження (50 розвивались на фоні фетоплацентарної недостатності, 138 були загрозливі по внутріутробному інфікуванню). Результати дозволили стверджувати про наявність лабораторних критеріїв ендотоксикозу у цих новонароджених

ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ БІОСЕНСОРНИХ ТА ІМУНОСЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Background. The artical reviews the cyber-physical biosensor and immunosensory systems, which are the new generation of information-measuring systems with the use in the design of biological materials, which ensures their high selectivity. It is considered the following types of cyberphysical biosensory and immunosensory systems: electrochemical; optical on the basis of silicon oxide, quartz and glass; on the basis of nanomaterials; genetically coded or synthetic fluorescent; microbial, developed using synthetic biology and genetic engineering. Materials and methods. It is carried out the classification of the studied systems for relatively sensitive elements and the possibility of using different modes of physico-chemical transformation of the measuring quantity. Methods of manufacturing electrochemical cyberphysical biosensory and immunosensory methods are considered. Separately presented methods of manufacturing, by modifying the surface of metallic and carbon electrodes using biomaterials such as enzymes, antibodies or DNA. Results. In the article, the studied systems are compared in terms of technology, specificity, detection threshold, analysis duration, cost and portability. Optical research systems, which realize their actions with the help of immobilizers and can be made of gold, carbon-based materials, quartz or glass, are presented. The most important directions of use of cyberphysical biosensor and immunosensory systems in clinics and diagnostic institutions are described, in particular, for monitoring of blood glucose levels in patients with diabetes, as well as for the development of new drugs, biopsy and biomedicine. It is labeled cyberphysical biosensor and immunosensory systems using genetic coding or synthetic fluorescence have been considered, which made it possible to study biological processes, including various molecular transformations within cells. The advantages of visualizing in vivo with the help of small molecule systems are described in order to better understand the cellular activity and mechanism of action of DNA, RNA and microRNA. Cellular biosensor and immunosensory systems that can be used to monitor the biochemical oxygen demand, environmental toxicity, to detect pesticides and heavy metals, and to monitor environmental efficiency in electricity generation are described. Conclusions. The studied systems of silicon-based nanomaterials have the highest potential in terms of application for bivamisalizatsii, biosensor analysis and treatment of oncological diseases. The creation of high sensitive miniature devices requires the development of various micro and nano-cyberphysical biosensor and immunosensory platforms with the use of integrated technologies that use electrochemical or optical bioelectronic principles with a combination of biomolecules or biological materials, polymers and nanomaterials.В работе представлен обзор киберфизических биосенсорных и иммуносенсорных систем, являющихся новым поколением информационно-измерительных систем с использованием в конструкции биологических материалов, что обеспечивает их высокую селективность. Проведена классификация исследуемых систем в отношении чувствительных элементов и возможности использования различных режимов физико-химического преобразования измеряемой величины. Рассмотрены следующие виды киберфизических биосенсорных и иммуносенсорных систем: электрохимические; оптические; на основе оксида кремния, кварца и стекла; на основе наноматериалов; генетически кодированные или синтетические флуоресцентные; микробные, разработанные при помощи синтетической биологии и генетической инженерии. Проведено сравнение исследуемых систем по технологии, специфичности, порогу обнаружения, продолжительности анализа, стоимости и портативности. Рассмотрены методы изготовления электрохимических киберфизических биосенсорных и иммуносенсорных систем. Отдельно представлены методы изготовления, путем модифицирования поверхности металлических и углеродных электродов с использованием биоматериалов, таких как ферменты, антитела или ДНК. Представлены оптические исследуемые системы, которые реализуют свое действие при помощи иммобилайзеров и могут изготавливаться из золота, материалов на основе углерода, кварца или стекла. Описаны наиболее важные направления использования киберфизических биосенсорных и иммуносенсорных систем в лечебных и диагностических заведениях, в частности, для мониторинга уровня глюкозы в крови пациентов с сахарным диабетом, а также для разработки новых лекарственных средств, биозондирования и биомедицины. Сделан вывод, что исследуемые системы из наноматериалов на основании оксида кремния обладают наиболее высоким потенциалом по применению для биовизуализации, биосенсорного анализа и лечения онкологических заболеваний. Рассмотрены меченные киберфизичические биосенсорные и иммуносенсорные системы с использованием генетического кодирования или синтетической флуоресценции, что позволило изучать биологические процессы, в том числе, различные молекулярные превращения внутри клеток. Приведены преимущества визуализации in vivo при помощи исследуемых систем малых молекул с целью лучшего понимания клеточной активности и механизма действия ДНК, РНК и микро-РНК. Описаны клеточные биосенсорные и имуносенсорные системы, которые можно применять для мониторинга биохимической потребности в кислороде, токсичности в окружающей среде, для выявления пестицидов и тяжелых металлов, наблюдения за экологической эффективностью при производстве электроэнергии. Сделан вывод, что для создания высокочувствительных миниатюрных устройств требуется разработка различных микро- и нано-киберфизических биосенсорных и им-муносенсорних платформ с привлечением интегрированных технологий, использующих электрохимический или оптический биоэлектронные принципы с комбинацией биомолекул или биологических материалов, полимеров и наноматериалов.У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю. Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань. Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів

ПРОБЛЕМИ ВИХОДЖУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИРІШЕННЯ

The aim of the study – to conduct a comparative analysis of survival rates and morbidity of premature infants (very and extremely premature infants) in perinatal centers in different countries. Materials and Methods. Retrospective evaluation of standardized perinatal and neonatal data of premature infants with gestational age from 24+0 to 31+6 weeks, born in the perinatal center of Ternopil and Warsaw. A comparative analysis of antenatal risk factors, features of the intranatal period, anthropometric indicators at childbirth, clinical characteristics in the early neonatal period. Results and Discussion. Comparative analysis showed that the survival rate of extremely premature infants in the Warsaw Perinatal Center is significantly higher than in the regional center (p = 0.0076). The incidence of sepsis (early, late), necrotizing enterocolitis, intraventricular hemorrhage was higher among premature infants of the Ternopil perinatal center. Most extremely premature and one-third of very premature infants in the regional center have a postnatal growth failure at discharge. Conclusions. Comparative analysis of survival and morbidity rates among very and extremely premature babies in Ternopil and Warsaw perinatal centers revealed key differences in approaches to caring for this category of patients, to identify perinatal and neonatal risks associated with an unfavorable prognosis, to suggest possible ways to improve quality medical care.Цель исследования – провести сравнительный анализ показателей выживания и заболеваемости недоношенных младенцев (очень и экстремально недоношенных) в перинатальных центрах разных стран. Материалы и методы. Ретроспективная оценка стандартизированных перинатальных и неонатальных данных недоношенных младенцев с гестационным возрастом от 24+0 до 31+6 недель, которые родились в перинатальных центрах Тернополя и Варшавы. Проведен сравнительный анализ антенатальных факторов риска, особенностей интранатального периода, антропометрических показателей при рождении ребенка, клинических характеристик в раннем неонатальном периоде. Результаты исследования и их обсуждение. Сравнительный анализ показал, что уровень выживаемости экстремально недоношенных младенцев в Варшавском перинатальном центре достоверно превышает показатели в региональном центре (p=0,0076). Показатели заболеваемости сепсисом (ранний, поздний), некротическим энтероколитом, внутрижелудочковыми кровоизлияниями были выше среди недоношенных Тернопольского перинатального центра. Большинство экстремально недоношенных и треть очень недоношенных младенцев в региональном центре имеют постнатальную задержку физического развития на момент выписки из стационара. Выводы. Сравнительный анализ показателей выживания и заболеваемости среди очень и экстремально недоношенных детей в Тернопольском и Варшавском перинатальных центрах позволил выделить ключевые различия в подходах к выхаживанию такой категории пациентов, перинатальные и неонатальные риски, связанные с неблагоприятным прогнозом, предложить возможные пути улучшения качества оказания медицинской помощи.Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності передчасно народжених немовлят (дуже та екстремально недоношених) у перинатальних центрах різних країн. Матеріали та методи. Ретроспективна оцінка стандартизованих перинатальних та неонатальних даних передчасно народжених немовлят з гестаційним віком від 24+0 до 31+6 тижнів, які народилися у перинатальних центрах Тернополя та Варшави. Проведено порівняльний аналіз антенатальних факторів ризику, особливостей інтранатального періоду, антропометричних показників при народженні дитини, клінічних характеристик у ранньому неонатальному періоді. Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз показав, що рівень виживання екстремально недоношених немовлят у Варшавському перинатальному центрі достовірно перевищує показники у регіональному центрі (p=0,0076). Показники захворюваності на сепсис (ранній, пізній), некротичний ентероколіт, внутрішньошлуночкові крововиливи були вищими серед передчасно народжених Тернопільського перинатального центру. Більшість екстремально недоношених та третина дуже недоношених немовлят у регіональному центрі мають постнатальну затримку фізичного розвитку на момент виписування зі стаціонару. Висновки. Порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності серед дуже та екстремально недоношених дітей у Тернопільському та Варшавському перинатальному центрах дозволив з’ясувати ключові відмінності у підходах до виходжування такої категорії пацієнтів, виокремити перинатальні та неонатальні ризики, пов’язані з несприятливим прогнозом, запропонувати можливі шляхи покращання якості надання медичної допомоги

МУЛЬТИСИСТЕМНИЙ ЗАПАЛЬНИЙ СИНДРОМ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ SARS-COV-2 У ДИТИНИ

The aim of the study was to analyze clinical features and treatment of multisystem inflammatory syndrome associated with SARS-CoV-2 based on the example of a clinical case in a boy of an early school age. This work represents the dynamics of clinical manifestations, laboratory and instrumental parameters in a child with Kawasaki-like disease associated with COVID-19 during his inpatient treatment in the intensive care unit of the Ternopil City Children’s Municipal Hospital. General practitioners should be focused on the importance of timely diagnosis of the rare but potentially severe multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19 in children.Метою роботи був аналіз клінічних особливостей та лікування мультисистемного запального синдрому, асоційованого із SARS-CoV-2, на прикладі клінічного випадку у хлопчика раннього шкільного віку. Наведено динаміку клінічних проявів, лабораторно-інструментальних показників у дитини з Кавасакі-подібним захворюванням, асоційованим із COVID-19, під час стаціонарного лікування у відділенні інтенсивної терапії міської дитячої комунальної лікарні м. Тернополя. Акцентується увага практичних лікарів на важливості своєчасної діагностики рідкісного, але потенційно тяжкого мультисистемного запального синдрому, асоційованого з COVID-19, у дітей

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗРОБКИ І ЗАСТОСУВАННЯ БІОСЕНСОРІВ ТА ІМУНОСЕНСОРІВ ІЗ ДІАГНОСТИЧНОЮ МЕТОЮ У КЛІНІЧНІЙ МЕДИЦИНІ

The complexity of biological methods of analysis is that substances of defined organic compounds, are in complex, multi-component solutions and mixtures. It is clear that traditional methods of physical and chemical analysis does not solve many current problems. Modern development of electronic technology, in particular, biomedical, has set the priority tasks of creating high-precision primary transformers (sensory elements) for systems of sensitive and selective rapid-analysis of liquid agents for the presence of diagnostic-important substances. Currently, described biosensors for determination of biological and abiotical substances in a variety of environments. Modern biosensor designs are quite compact devices that combine the biological test element and the physico-chemical analyzer. In this article the main types, principles of work and prospects of use of biosensors and immunosensors for diagnostic purposes in clinical practice were highlighted. The aim of the study – to conduct an analysis of modern foreign literature on types of biosensors and their promise of application as an express diagnostic method in clinical medicine. Materials and Methods. Bibliosemantic and analytical methods were used in the study. Results and Discussion. During the research, the review and analysis of the latest data of foreign scientific medical literature on the types, principles of work, development and application of biosensors and immunosensors in clinical medicine was conducted. Biosensors include a biological recognition component, for example, bioassay, microorganism, enzyme, receptor, nucleic acid, or antibody in close contact with the transducer. Depending on the method of transmitting the signal (transducer type), the biosensors can be divided into such main groups: optical, mass, thermal, electrochemical, electrochemiluminescent, piezoelectric, based on the surface plasmon resonance. In addition, all biosensors can be divided into two large groups: with direct detection and with the indirect detection of the analyte. The interest in electrochemical biosensors with the use of inexpensive disposable consumables has led to the development of fine and thick-film technology in the production of biosensors of various types. The most promising among the biosensors for clinical diagnosis are sensors and methods based on the use of immune reactions, which are called immunosensors. Conclusions. In recent decades, research on the development of methods and sensors that can be applied practically anywhere is being conducted as an express diagnostic method in clinical medicine. The best way to do this is to use portable, fast and sensitive biosensor technology with the ability to interpret results immediately. Biosensors and immunosensors, due to their high specificity and sensitivity, allow detecting a wide spectrum of analytes in samples with a complex matrix (saliva, blood, serum, lymph, urine) with minimal sample preparation.Сложность биологических методов анализа заключается в том, что вещества, которые определяются, являются органическими соединениями, находятся в сложных, многокомпонентных растворах и смесях. Отсюда видимо, что традиционные методы физико-химического анализа не позволяют решать многие актуальные проблемы. Современное развитие электронной техники, в частности биомедицинской, поставило первоочередной задачей создать высокоточные первичные преобразователи (сенсорные элементы) для систем чувствительного и селективного экспресс-анализа жидких сред на наличие диагностически важных веществ. В настоящее время описаны биосенсоры для определения веществ биологического и абиотического происхождения в самых разнообразных средах. Современные конструкции биосенсоров является весьма компактными устройствами, которые сочетают биологический тестирующий элемент и физико-химический анализатор. В статье отражены основные виды, принципы работы и перспективы использования биосенсоров и иммуносенсора с диагностической целью в клинической практике. Цель исследования – провести анализ современной зарубежной литературы по видам биосенсоров и перспективы их применения как экспресс-метода диагностики в клинической медицине. Материалы и методы. В исследовании применены библиосемантичный и аналитический методы. Результаты исследования и их обсуждение. Во время выполнения исследования был проведен обзор и анализ последних данных зарубежной научно-медицинской литературы по видам, принципам работы, разработки и возможностей применения биосенсоров и иммуносенсоров в клинической медицине. Биосенсоры включают в себя компонент биологического распознавания, например биоткань, микроорганизм, фермент, рецептор, нуклеиновую кислоту, или антитело в тесном контакте с трансдьюсером. В зависимости от способа передачи сигнала (вида трансдьюсера), биосенсоры могут быть разделены на такие основные группы: на следующие основные группы: оптические, массовые, тепловые, электрохимические, электрохемилюминесцентный, пьезоэлектрические, на основе поверхностного плазменного резонанса. Кроме того, все биосенсоры можно разделить на две большие группы: с прямым обнаружением и с непрямым обнаружением аналита. Интерес к электрохимическим биодатчикам с использованием недорогих одноразовых расходных материалов привел к применению развития тонко- и толстопленочной технологии в производстве биосенсоров различных типов. Наиболее перспективными среди биосенсоров для клинической диагностики являются сенсоры и методы, в основе которых лежит использование иммунореакции, которые называются иммуносенсорами. Выводы. В последние десятилетия проводятся исследования по разработке методов и сенсоров, которые могут быть применены практически в любом месте как экспресс-метод диагностики в клинической медицине. Наилучше для этой цели подходят портативные, быстрые и чувствительные биосенсорные технологии с возможностью немедленной интерпретации результатов. Биосенсоры и иммуносенсоры, благодаря их высокой специфичности и чувствительности, позволяют обнаруживать широкий спектр аналитов в образцах со сложной матрицей (слюна, кровь, сыворотка, лимфа, моча) с минимальной пробоподготовкой.Складність біологічних методів аналізу полягає в тому, що речовини, які визначають, є органічними сполуками, перебувають у складних, багатокомпонентних розчинах і сумішах. Звідси очевидно, що традиційні методи фізико-хімічного аналізу не дозволяють вирішувати багато актуальних проблем. Сучасний розвиток електронної техніки, зокрема біомедичної, поставив першочерговим завданням створити високоточні первинні перетворювачі (сенсорні елементи) для систем чутливого і селективного експрес-аналізу рідких середовищ на наявність діагностично важливих речовин. У даний час описано біосенсори для визначення речовин біологічного й абіотичного походжень у найрізноманітніших середовищах. Сучасні конструкції біосенсорів є досить компактними пристроями, які поєднують біологічний тестуючий елемент і фізико-хімічний аналізатор. У статті висвітлено основні види, принципи роботи та перспективи використання біосенсорів та імуносенсорів з діагностичною метою в клінічній практиці. Мета дослідження – провести аналіз сучасної зарубіжної літератури щодо видів біосенсорів та перспективи їх застосування як експрес-методу діагностики в клінічній медицині. Матеріали та методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження було проведено огляд та аналіз останніх даних зарубіжної науково-медичної літератури щодо видів, принципів роботи, розробки та можливостей застосування біосенсорів та імуносенсорів у клінічній медицині. Біосенсори включають в себе компонент біологічного розпізнавання, наприклад біотканину, мікроорганізм, фермент, рецептор, нуклеїнову кислоту, або антитіло в тісному контакті з трансдьюсером. Залежно від способу передачі сигналу (виду трансдьюсера), біосенсори можуть бути розділені на такі основні групи: оптичні, масові, теплові, електрохімічні, електрохемілюмінесцентні, п’єзоелектричні, на основі поверхневого плазмового резонансу. Крім того, всі біосенсори можна розділити на дві великі групи: з прямим виявленням і з непрямим виявленням аналіту. Інтерес до електрохімічних біодатчиків з використанням недорогих одноразових витратних матеріалів привів до застосування розвитку тонко- і товстоплівкових технології у виробництві біосенсорів різних типів. Найперспективнішими серед біосенсорів для клінічної діагностики є сенсори і методи, в основі яких лежить використання імунореакцій, які називають імуносенсорами. Висновки. В останні десятиліття проводять дослідження з розробки методів і сенсорів, які можуть бути застосовані практично в будь-якому місці як експрес-метод діагностики в клінічній медицині. Найкраще для цієї мети підходять портативні, швидкі й чутливі біосенсорні технології з можливістю негайної інтерпретації результатів. Біосенсори та імуносенсори, завдяки їх високій специфічності та чутливості, дозволяють виявляти широкий спектр аналітів у зразках зі складною матрицею (слина, кров, сироватка, лімфа, сеча) з мінімальною пробопідготовкою