10 research outputs found

    INTERNET MARKETING TRENDS 2016

    Get PDF

    Distribution patterns of Ptilium crista-castrensis (Bryophyta, Hypnaceae) in the East European Plain and Eastern Fennoscandia

    Get PDF
    Ptilium crista-castrensis is one of the most common moss species in the forest zone. It is dominant in the moss layer of the blueberry and cowberry forests. At least with low abundance, it occurs almost in every forest type and mires. In addition, it is a component of the moss layer in tundra. We compiled the published annotated lists of regional bryophyte floras into a generalised dataset. We then created a map of the P. crista-castrensis model range using the kriging method. We included data from 179 locations, with data points in 39 Protected Areas. We determined climatic preferences of the species by comparing the species occurrence and climatic factors on locations. The comparison of the created model map with the map of vegetation zones allowed us to analyse the spatial distribution of P. crista-castrensis. We could demonstrate a sharp decrease of P. crista-castrensis abundance at the borders of the forest and steppe zones. By the range boundaries, this moss is a rarely occurring species, where it grows exclusively in limited pine forest patches. This species is completely lacking in the steppe zone. Its abundance has maximal values in the northern taiga subzone considered as the climatic optimum of P. crista-castrensis. In the forest zone, the occurrence of P. crista-castrensis varies from sporadically to commonly. At the northern and southern borders of the forest zone, the species occurrence is characterised as rare. A too low average temperature and precipitation are unfavourable for P. crista-castrensis in the north of the study area. At the same time, a too high temperature and too low precipitation and humidity have the same effect in the south of the study area

    Cравнительная характеристика различных методик лечения хронического осложненного геморроя

    No full text
    Вступ. Останніми роками розроблений та широко застосовується метод хірургічного лікування геморою за методикою лігування гемороїдальних артерій під доплер-контролем (методика THD), а також із додатковим ректоанальним відновленням (HAL-RAR). Мета дослідження. Метою нашого дослідження стало порівняння методик лікування хронічного ускладненого геморою ІІ-ІІІ стадій: класичної операції за Міліганом-Морганом, степлерної мукопексії за Лонго, а також комбінованої методики: доплерної дезартерізації методом HAL-RAR із додатковим видаленням наружного анодермального компоненту. Матеріали і методи. У клініці колопроктології Військовомедичного клінічного центру Південного регіону м. Одеса за період з 2011 р. по 2021 р. виконано аналіз трьох груп пацієнтів, яким було виконано гемороїдектомію при ускладнених формах геморою (кровотеча, випадіння вузлів, пролапс слизової, анальна тріщина). Усі пацієнти страждали на хронічний ускладнений геморой ІІ або ІІІ ст. із одним чи декількома з вищевказаних ускладнень. Обрані випадки поділено на три групи: І група (порівняння) операцій за Міліганом-Морганом – 240 пацієнтів, з них — 64 жінок та 176 чоловіків; розподіл за віком від 18 до 75 років; ІІ група степлерних гемороїдопексій за Лонго – 276 пацієнтів, з них — 89 жінок та 115 чоловіків. Розподіл за віком від 18 до 72 років; комбінованих утручань із використанням бездротового доплеро-оперативного комплексу Wi-3 HALRAR та додатковим видаленням надлишку анодерми ( з січня 2019 по травень 2021рр.) прооперовано 53 хворих, з них 31 (58%) чоловік та 22 (42%) жінки. Розподіл за віком від 28 до 62 років. Результати та їх обговорення. Згідно отриманих нами даних: ліжко-день варіював від 1 до 8 діб, переважно меншим він був у групі ІІІ — 1,3 (±0,4) ліжко-дні у порівнянні із 3,1 (±0,8) – у групі ІІ та 4,8 (±1,7) – у групі ІІІ, резорбтивної лихоманки не спостерігалося; найбільший больовий синдром за ВАШ (середній — 7 балів) у пацієнтів групи І – порівняно з пацієнтами з групи ІІ (середній — 4 бали) та пацієнтами групи ІІІ (середній — 2 бали); найбільш висока кількість ранніх післяопераційних ускладнень виявилася у пацієнтів, оперованих за МіліганомМорганом: 1) гостра затримка сечі спостерігалась у 43 випадках (18%) групи І, в порівнянні із 38 випадками (14%) групи ІІ. Найменьша кількість випадків затримки сечі спостерігалась у групі ІІІ - 2 випадки (4%) (р<0,05); 2) післяопераційна кровотеча з рани суттєво частіше зустрічалася у групі I - 9 (3,75%) випадків, порівняно із групою ІІ – 6 (2,5%) випадків. У групі ІІІ післяопераційної кровотечі не спостерігалося; 3) резорбтивна лихоманка зустрічалася найчастіше у групі І – 43 (18%) випадки порівняно із групою ІІ – 33 (12%) випадки. У групі ІІІ резорбтивна лихоманка не зустрічалася (р<0,05). У всіх пацієнтів із використанням комбінованого втручання HAL-RAR+ висічення наружного компоненту анодерми біль купувався прийомом неспецифічних протизапальних препаратів без застосування наркотичних аналгетиків. Ускладнень не спостерігалось. Усі пацієнти відмічали відсутність зниження якості життя у післяопераційному періоді. Висновки. 1. Хірургічне лікування геморою комбінованим методом HAL-RAR + висічення наружного компоненту є простим та ефективним методом, який у післяопераційному періоді зменшує термін перебування пацієнта у стаціонарі, порівняно нижчий за больовим синдромом та частотою ранніх післяопераційних ускладнень. 2. Технологія HAL-RAR із висіченням наружного компоненту анодерми може бути операцією вибору у хірургічному лікуванні хронічного ускладненого геморою ІІІІІ стадії.Introduction. In recent years, a method of surgical treatment of hemorrhoids by the method of ligation of hemorrhoidal arteries under Doppler control (THD technique), as well as with additional rectoanal reconstruction (HAL-RAR) has been developed and widely used. The aim of the study. The aim of our study was to compare methods of treatment of chronic complicated hemorrhoids stage II-III: classical Milligan-Morgan surgery, staple mucopexy according to Longo, as well as a combined technique: Doppler desarterization by HALRAR with additional removal of the external anodermal component. Materials and methods. In the clinic of coloproctology of Military medical: Clinical Center of the Southern Region of Odessa performed an analysis of three groups of patients for the period from 2011 to 2021, who underwent hemorrhoidectomy for complicated forms of hemorrhoids (bleeding, nodular prolapse, mucosal prolapse, anal fissure). All patients suffered from chronic complications of stage II or III hemorrhoids, with one or more of the above complications. Selected cases are divided into three groups: Group I (control) operations on Milligan-Morgan — 240 patients, including -64 women and 176 men; Distribution by age from 18 to 75 years; Group II staple hemorrhoidopexy for Longo — 276 patients, including 89 women and 115 men. Distribution by age from 18 to 72 years; Combined interventions using the wireless Doppler surgical complex Wi-3 HALRAR and additional removal of excess anoderm (from January 2019 to May 2021) operated on 53 patients, including 31 (58%) men and 22 (42%) women . Distribution by age from 28 to 62 years. Results and discussion. According to our data: bed day ranged from 1 to 8 days, mostly it was lower in group III — 1.3 (± 0.4) bed per day compared to 3.1 (± 0.8) in group II and 4.8 (± 1,7) in group III resorptive fever was not observed; the highest pain syndrome for VASH (average 7 points) in the group of patients of group I — compared with patients from group II (average 4 points) and patients of group III (average 2 points); the highest number of early postoperative complications was found in the group of patients operated on MilliganMorgan: 1) acute urinary retention was observed in 43 cases (18%) of group I, compared with 38 cases (14%) of group II. The lowest number of cases of urinary retention was observed in group III — 2 cases (4%) (p <0.05). 2) postoperative bleeding from the wound was significantly more common in group I — 9 cases (3.75%), compared with group II — 6 cases (2.5%). No postoperative bleeding was observed in group III. 3) resorptive fever was most common in group I — 43 cases (18%) compared with group II - 33 cases (12%). Resorptive fever did not occur in group III (p<0.05). In all patients using the combined intervention HAL-RAR + excision of the external component of the anoderm, the pain was acquired by taking nonspecific anti-inflammatory drugs without the use of narcotic analgesics. No complications were observed. All patients noted no reduction in quality of life in the postoperative period. Conclusions. 1. Surgical treatment of hemorrhoids by the combined method of HAL-RAR + excision of the external component is a simple and effective method that in the postoperative period reduces the patient’s stay in the hospital, relatively lower in pain and the frequency of early postoperative complications. 2. HAL-RAR technology with excision of the outer component of the anoderm can be the operation of choice in the surgical treatment of chronic complicated hemorrhoids stage II-III.Введение. В последние годы разработана и широко применяется метод хирургического лечения геморроя по методике лигирования геморроидальных артерий под доплер-контролем (методика THD), а также с дополнительным ректоанальным восстановлением (HAL-RAR). Цель исследования. Целью нашего исследования стало сравнение методик лечения хронического осложненного геморроя II-III стадий: классической операции по Милиган-Моргану, степлерные мукопексии по Лонго, а также комбинированной методики: доплерной дезартеризации методом HAL-RAR с дополнительным удалением наружного анодермального компонента. Материалы и методы. В клинике колопроктологии ВоенноМедицинского клинического центра Южного региона г. Одесса за период с 2011 г. по 2021г. был проведен анализ пациентов трех групп, которым была выполнено геморроидэктомия при осложненных формах геморроя (кровотечение, выпадение узлов, пролапс слизистой, анальная трещина). Все пациенты страдали хроническим осложненным геморроем II или III ст., с одним или несколькими из вышеуказанных осложнений. Избранные случаи разделены на три группы: I группа (сравнения) – операции по Миллиган-Моргану - 240 пациентов, из которых 64 женщин и 176 мужчин; распределение по возрасту от 18 до 75 лет; II группа – степлерные геморроидопексии по Лонго – 276 пациентов, из которых 89 женщин и 115 мужчин; рРаспределение по возрасту от 18 до 72 лет; комбинированные вмешательства с использованием беспроводного допплер-оперативного комплекса Wi-3 HAL-RAR и дополнительным удалением избытка анодермы (с января 2019 г. по май 2021 г.) Прооперировано 53 больных, из них 31 (58%) мужчина и 22 (42%) женщины. Распределение по возрасту от 28 до 62 лет. Результаты и их обсуждение. Согласно полученных нами данных: койко-день колебался от 1 до 8 суток, преимущественно меньшим он был в группе III — 1,3 (± 0,4) койко-дня по сравнению с 3,1 (± 0,8) в группе II и 4,8 (± 1,7) в группе ИИИ, резорбтивнй лихорадки не наблюдалось; наибольший болевой синдром по ВАШ (средний 7 баллов) отмечен у пациентов группы I по сравнению с пациентами группы ІІ (средний 4 балла) и пациентами группы ІІІ (средний 2 балла); наиболее высокое количество ранних послеоперационных осложнений отмечено у пациентов группы, оперированных по Миллиган-Моргану: 1) острая задержка мочи наблюдалась в 43(18%) случаях группы І, по сравнению с 38 (14%) случаями группы II. Наименьшее количество случаев задержки мочи наблюдалась в группе III — 2 (4%) случая (р <0,05); 2) послеоперационное кровотечение из раны существенно чаще встречалось в группе I — 9 (3,75%) случаев по сравнению с группой II — 6 (2,5%) случаев. В группе ІІІ послеоперационного кровотечения не наблюдалось; 3) резорбтивное лихорадка встречалась чаще в группе I - 43 (18%) случая по сравнению с группой II — 33 (12%) случая. В группе ІІІ резорбтивная лихорадка не отмечалась (р <0,05). У всех пациентов с использованием комбинированного вмешательства HAL-RAR + иссечение наружного компонента анодермы боль купировалась приемом неспецифических противовоспалительных препаратов без применения наркотических анальгетиков. Осложнений не наблюдалось. Все пациенты отмечали отсутствие снижения качества жизни в послеоперационном периоде. Выводы. 1. Хирургическое лечение геморроя комбинированным методом HAL-RAR + иссечение наружного компонента является простым и эффективным методом, который в послеоперационном периоде уменьшает срок пребывания пациента в стационаре, с наиболее низким болевым синдромом и частотой ранних послеоперационных осложнений. 2. Технология HALRAR с иссечением наружного компонента анодермы может быть операцией выбора в хирургическом лечении хронического осложненного геморроя II-III стадии
    corecore